Постанова

від 07.12.2022 по справі 280/7419/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/7419/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року (суддя 1-ї інстанції Максименко Л.Я.) у справі №280/7419/21 за позовом Приватного підприємства "Автосоюз 97" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Автосоюз 97 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00038660709, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, яким нараховано Приватному підприємству Автосоюз 97 суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500 000,00 грн. (п`ятсот тисяч грн. 00 коп.) на підставі ч. 1, ч. 8 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

В обґрунтування позову посилається на те, що ПП Автосоюз 97 не здійснює діяльність пов`язану із обігом пального, в тому числі діяльність пов`язану з його виробництвом, зберіганням, реалізацією. Вказує, що за місцем проведення фактичної перевірки, зазначеної в копії наказу - м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 2А, відсутні будь-які споруди, обладнання та ємності, призначені для зберігання та реалізації пального взагалі. При цьому, під час здійснення господарської діяльності - послуги експедирування та перевезення, що пов`язана з використанням транспортних засобів, підприємство може здійснювати виключно оплату за придбання палива, шляхом наповнення баків таких транспортних засобів. Наявність пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки дані резервуари не являються нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території). Також, зазначає, що інформація щодо місця поставки пального, зазначена в актах, не відповідає дійсності та змісту первинних документів, які взагалі не досліджувались під час цієї протиправної перевірки та є виключно припущенням та домислом перевіряючих. Тобто, контролюючий орган, провів фактичну перевірки прибувши за податковою адресою юридичної особи, в якій відсутні жодні об`єкти рухомого та нерухомого майна, в яких би могло зберігатися пальне, без наявності жодного первинного документа, виключно на підставі зареєстрованих податкових накладних прийшов до висновку щодо й місця поставки, й руху придбаного пального (його зберігання чи використання). При цьому, пальне яке було придбане за податковими накладними, що перелічені податковим органом в акті перевірки, не зберігалось підприємством ані за адресою свого місцезнаходження, ані в будь-якому іншому місці, підприємство не має на балансі жодних стаціонарних паливних ємностей чи паливних складів для його зберігання, перебування податкового органу за юридичною адресою підприємства тільки підтверджує вищевикладені обставини. Крім того, зазначає, що контролюючим органом було порушено й порядок прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки останні винесені до моменту розгляду заперечень, в день отримання цих заперечень, що свідчить про грубе порушення порядку прийняття рішень контролюючим органом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року позов задоволено.

На вказане рішення суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача та невірно застосовано норми матеріального права. Так в ході перевірки було встановлено зберігання позивачем пального. Так згідно пояснень директора підприємства ОСОБА_1 , пальне яке було отримано з доставкою на адресу: Україна, м.Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 2/А, було відвантажено в паливні баки автомобілей ПП Автосоюз 97, а ліцензію на право зберігання пального не отримував, оскільки таке придбавалось дл власних потреб. Однак, згідно єдиного реєстру податкових накладних та єдиного реєстру акцизних накладних протягом перевіряємого періоду ПП Автосоюз 97 здійснювало придбання дизельного палива з доставкою на адресу Україна, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 2/А. Дані про транспортування ПММ до перевірки не надано. Крім того, позивачем не було надано: підтверджуючих документів на зберігання дизельного палива у баках транспортних засобів та руху дизельного палива за 2020 рік, обігово-сальдові відомості та журнали ордери по рахунку 10 Основні засоби, 28 Товари, 20 Виробничі запаси, 23 Виробництво, позабалансові рахунки (з урахуванням субрахунків, в розрізі номенклатури та по складах із зазначенням кількості та вартості), крім того, підприємством не надано підтвердження місткості паливних баків автомобілів які використовувались підприємством у перевіряємому періоді.

Позивач не скористався правом подання відзиву.

Справа розглядалась із застосування режиму відеоконференції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарни, просив її задовольнити.

Інші учасники процесу до суду апеляційної інстанції не з`явились.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до доповідної записки за № 41/08-01-07-04 від 06.01.2021 управління податкового аудиту та на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України (надалі ПК України) наказом Головного управління ДПС у Запорізькій області № 212-П від 20 січня 2021 року, призначено провести фактичну перевірку ПП Автосоюз 97 за адресою: Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 2/А, за період з 01.04.2020 по день закінчення фактичної перевірки з питань здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обігу, зберіганні, використанні транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар, виявлення порушення у сфері виробництва і обігу пального.

20.01.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області відповідно до наказу видано направлення на проведену фактичної перевірки за №320 та №321.

01 лютого 2021 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було складено акт № 665/08-01-07-03/33016515.

Згідно висновків акту перевірки перевіряючими встановлено, що ПП Автосоюз 97 за місцем провадження діяльності зі зберігання пального за адресою: Україна, м.Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 2/А порушено вимоги: 1)ч. 1 ,ч. 8, ч. 1 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР зі змінами та доповненнями, а саме: зберігання пального в період з 01.04.2020 по 01.02.2021 (включно) без отримання ліцензії на право зберігання пального; 2) п. 63.3. ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, із змінами та доповненнями платники податків підлягають реєстрації або взяттю на обліку контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку), а саме: неподання повідомлення за Формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, а саме: офісне приміщення, яке розташоване за адресою: Україна, л/. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 2/А.

Позивач, не погоджуючись з висновками перевірки та фактами і даними, викладеними в Акті перевірки, подав письмові заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень контролюючий орган надав відповідь від 05.04.2021 року вих. № 20326/6/08-01-07-09-08, яким залишено без задоволення аргументи, викладені в запереченнях.

22.03.2021 контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішенння №00038630709, яким нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн. на підставі пункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та пункту 117.1 статті 117 ПК України; №00038660709, яким нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 500 000,00 грн. на підставі ч. 1, ч. 8 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги контролюючим органом вищого рівня було прийняте рішення № 14901/6/99-00-06-03-02-06 від 02.07.2021, яким скаргу задоволено частково залишено без змін ППР від 22.03.2021 № 00038660709 та скасовано ППР № 00038630709 від 22.03.2021.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2021 №00038660709, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов та витребувавши у позивача додаткові докази, дійшов висновку про позивач має у користуванні транспортні засоби, відповідно договів суборенди, а невстановлення відповідачем місць зберігання пального не може вважатись здійсненням позивачем зберігання пального без наявності ліцензії.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи справу доходить наступних висновків.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України врегульовані Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, а також Податковим кодексом України.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі Закон №481) визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років (ч.9 ст. 15).

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (ч.31 ст. 15).

Річна плата за ліцензію на право зберігання пального становить 780 гривень (ч.7 ст. 15).

Крім цього, згідно ст.15 Закону №481, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального (ч.43 ст.15).

У статті першій цього Закону № 481 надано визначення таких термінів:

місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Однак, Закон № 481 не визначає, що саме розуміється під власним споживанням пального, а так само, під поняттям "споруди", "обладнання", "ємності". При цьому, якщо загальні визначення понять "споруда" та "обладнання" є більш чітко окресленими, то поняття "ємність" таким не є і за загальним правилом охоплює абсолютно усі споруди, обладнання, резервуари чи інші пристрої, які мають щонайменшу місткість, до яких можна віднести і паливні баки автомобілів, обладнання, пристроїв.

Відповідно до приписів підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Таким чином, норми законодавства визначають зокрема такі види діяльності на провадження яких потрібно отримувати відповідні ліцензії, а саме:

1)ліцензію на право оптової торгівлі пальним (за наявності місць оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі);

2)ліцензію на зберігання пального (на кожне місце зберігання пального);

3)ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (за відсутності місць оптової торгівлі пальним).

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

При цьому законодавством визначено, що до 01.01.2022 суб`єкти господарювання можуть отримати ліцензію на право зберігання пального без надання акта введення в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката, за умови надання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, які видані в установленому законодавством порядку до 01.01.2014 року; дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки і початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьомуЗаконідокументів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Таким чином, саме суб`єкт господарювання, що придбаває пальне повинен вжити заходів або щодо отримання відповідної ліцензії, з урахування виду діяльності або зберігання такого для власних потреб, або надати інформацію, про відсутність необхідності отримання ліцензії.

Як свідчать встановлені обставини справи, перевіркою встановлено, що згідно єдиного реєстру податкових накладних та єдиного реєстру акцизних накладних протягом перевіряємого періоду ПП Автосоюз 97 здійснювало придбання дизельного палива з доставкою на адресу Україна, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 2/А.

Дані про транспортування ПММ до перевірки не надано. Позивачем не було надано: підтверджуючих документів на зберігання дизельного палива у баках транспортних засобів та руху дизельного палива за 2020 рік, обігово-сальдові відомості та журнали ордери по рахунку 10 Основні засоби, 28 Товари, 20 Виробничі запаси, 23 Виробництво, позабалансові рахунки (з урахуванням субрахунків, в розрізі номенклатури та по складах із зазначенням кількості та вартості), крім того, підприємством не надано підтвердження місткості паливних баків автомобілів які використовувались підприємством у перевіряємому періоді.

Іншого місця провадження господарської діяльності позивачем, окрім м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 2/А, не встановлено.

Позивач стверджував, що придбане пальне було заправлене в паливни баки транспортних засобів, що перебувають у суборенді товариства, про що свідчать подані договори, з чим і погодився суд першої інстанції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з наступних підстав.

Так, під час перевірки товариством не було подано договорів суборенди, які подані суду. Такі докази товариство не долучило і до заперечень на акт перевірки і до скарги під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення під час направлення скарги до ДПС України, а отже такі не є належними доказами у справі. (а.с. 18, 19, 22-25)

Доказів подання повідомлення про об`єкти оподаткування форми 20-ОПП, на час проведення перевірки позивачем не надано.

Відповідач вказав, що таке повідомлення подано 17.06.2021р. та в якому не вказано всіх транспортних засобів, у кількості 15, що подані суду, а отже на час проведення перевірки доказів того що на балансі підприємства знаходились транспорті засоби, відсутні.

Відповідно самостійно поданих товариством накладних на переміщення палива, в таких зазначено СКЛАД, а після склад одержувач - транспортний засіб. (а.с. 212-214)

Враховуючи зазначені норми законодавства та фактичні обставини справи, порушення позивачем норми ч.1, 8 ст. 15 Закону №481, встановлено вірно, а оскаржене рішення прийнято у відповідності до норм законодавства.

Щодо доводів суду першої інстанції про те, що факт придбання пального не є беззаперечним доказом існування у підприємства місць для зберігання пального, в тому числі акцизних складів, а не встановлення наявності таких місць зберігання пального чи то акцизних складів, не може тягнути за собою відповідальність у вигляді застосування штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Так позивач не отримував ліцензії на зберігання пального.

Проте, товариство не має іншого місця здійснення господарської діяльності як м.Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 2/А. Доказів подання повідомлення про об`єкти оподаткування, на час перевірки не надано. також не було надано договорів суборенди транспортних засобів. Обігово-сальдові відомості та журнали ордери по рахунку 10 Основні засоби, 28 Товари, 20 Виробничі запаси, 23 Виробництво, позабалансові рахунки (з урахуванням субрахунків, в розрізі номенклатури та по складах із зазначенням кількості та вартості), до перевірки не подано.

Проте згідно єдиного реєстру податкових накладних та єдиного реєстру акцизних накладних протягом перевіряємого періоду ПП Автосоюз 97 здійснювало придбання дизельного палива з доставкою на адресу Україна, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд. 2/А, а отже саме товариство не надало доказів яким чином і де зберігало придбане паливо.

Проте норми законодавства покладають обов`язок на суб`єктів господарювання, фізичних осіб, що придбавають пальне, вжити заходів або щодо отримання відповідної ліцензії, з урахування виду діяльності або зберігання такого для власних потреб, або надати інформацію, що підтверджує про відсутність обов`язку отримання ліцензії.

Позивач, враховуючи період і кількість придбаного пального не надав доказів відсутності обов`язку отримати ліцензію на зберігання пального.

Доводи позивача щодо процедурних порушень, а саме підстава проведення фактичної перевірки, спростовується нормами ст.ст. 75, 80 ПК України.

Враховуючи наведене, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі №280/7419/21 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2022 року.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак