Постанова

від 13.12.2022 по справі 280/12985/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/12985/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року (суддя Артоуз О.О., повний текст рішення складено 08.08.2022) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-ЗП»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-ЗП» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.08.2021 № 0113150705 та № 0113170705.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Запорізькій області у період з 25.06.2021 по 06.07.2021 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-ЗП», за результатами якої складено Акт № 6192/08-01-07-05/35802886 від 13.07.2021.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.08.2021: № 0113150705, згідно з яким позивачеві збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 626034,25 грн.;

№ 0113170705, відповідно до якого ТОВ «Поліпласт-ЗП» збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на 753335,00 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими правочини, укладені TOB «Поліпласт-ЗП» з ТОВ «Сан-Флорін Груп» та ТОВ «Торгова Фірма «Сатурн», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право платника податків на нарахування податкового кредиту залежить від сукупності подій, а саме: здійснення контрольованої операції, сплата коштів за такою операцією, реальне отримання товару/послуг, отримання податкової накладної.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Поліпласт- ЗП» (Покупець) та ТОВ «Сан-Флорін Груп» (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 190819 від 19.08.2019, відповідно до умов якого Покупець придбав теплоізоляційні та гідроізоляційні матеріали, що підтверджується податковою та видатковими накладними, товарно-транспортною накладною, платіжним дорученням.

Аналогічний Договір купівлі-продажу № 1409.20 від 14.09.2020 був укладений позивачем з ТОВ «Торгова фірма Сатурн».

Поставка на адресу ТОВ «Поліпласт- ЗП» теплоізоляційних та гідроізоляційних матеріалів підтверджується податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Копії всіх первинних документів, які були надані під час перевірки податковому органу, також містяться у матеріалах справи, при цьому суд апеляційної інстанції встановив, що вищеназвані документи складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Також відповідач не спростував належними доказами, що вищезазначені договори було визнано недійсними в судовому порядку.

Разом з тим за висновками податкового органу контрагенти ТОВ «Поліпласт-ЗП» не могли здійснити постачання товару, адже по окремих договорах не прослідковується їх придбання або придбання у поставленому на адресу позивача обсязі за ланцюгом постачання. Також відповідач ставить під сумнів можливість здійснення реальної господарської операції через відсутність достатніх матеріальних та трудових ресурсів у контрагентів.

Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими такі доводи апелянта, адже висновки суб`єкта владних повноважень щодо нереальності господарських операції не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податковій базі відносно контрагентів платника податків. Такі висновки можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об`єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. Податковим органом не надано жодних доказів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача для відпрацювання податкових ризиків з ПДВ по правовідносинам з позивачем, жодні первинні документи, які перебувають у контрагентів позивача, не досліджувалися, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що не проведення податковим органом зустрічних звірок свідчить про необґрунтованість та недоведеність висновків, викладених в Акті перевірки, адже придбання поставлених товарів могло здійснюватися контрагентами у осіб, які не є платниками ПДВ, що може пояснити відсутність інформації у податкових базах щодо ланцюга постачання товару.

Так само у зв`язку з не проведенням зустрічних звірок контрагентів відповідач не мав можливість повно встановити можливість фізичного виконання умов договорів, зокрема, шляхом укладання цивільно-правових договорів на виконання окремих робіт, таких як навантаження-розвантаження товару тощо.

Тобто, викладені в Акті перевірки висновки ґрунтуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації щодо контрагентів TOB «Поліпласт-ЗП».

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне виконання податкових зобов`язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а також на віднесення сум витрат до витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

У спірних правовідносинах позивач довів реальність придбання товарів, використання у власній господарській діяльності, про що надано до суду першої інстанції відповідні докази.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року в адміністративній справі № 280/12985/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 13 грудня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 13 грудня 2022 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров