Постанова

від 05.12.2022 по справі 756/1677/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №756/1677/21 головуючий у І інстанції: Шевчук А.В.

провадження 22-ц/824/6646/2022 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Сліпченка О.І. (суддя-доповідач), Сушко Л.П., Суханова Є.М.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «РБС» (Рент Бай Селл)» на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «РБС» ( Рент Бай Селл )» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебувала вищевказана цивільна справа.

01 грудня 2021 року Оболонським районним судом міста Києва ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Агентство нерухомості «РБС» (Рент Бай Селл)».

08 грудня 2021 року представник позивача ТОВ «Агентство нерухомості «РБС» (Рент Бай Селл)» - адвокат Суткович М.А. подала заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат пов`язаних з розглядом справи у загальному розмірі 30 774,10 грн., з яких 27 774 грн. 90 коп. оплата витрат на правову допомогу, а 3000 грн. вартість проведеної експертної оцінки нерухомого майна.

Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року заяву задоволено частково, стягнено із відповідача витрати на користь позивача в розмірі 10 000 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішенням представник позивача звернулась з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що місцевий суд невірно з`ясував обставини справи та зазначає підстави для задоволення позовних вимог, визначені нею в позовній заяві.

ОСОБА_2 , будучи повідомленою про наявність апеляційного провадження, відзив на апеляційну скаргу не надсилала.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами;

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів

3) показань свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає не в повній мірі.

Задовольняючи заяву позивача частково, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на правничу допомогу визначені позивачем є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим обсягом послуг правової допомоги у суді, затраченим часом на надання правничої допомоги.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками з огляду на наступне. Крім того, судом першої інстанції допущено порушення процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення суду.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.270 суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

При цьому, справа перебувала в провадженні судді Диби О.В. та рішення по суті позовних вимог було ухвалено суддею Диба О.В.

Як вбачається із матеріалів справи, заява про ухвалення додаткового рішення після автоматизованого розподілу була розподілена судді Майбоженко А.М., а після відводу судді Майбоженко А.М. та повторного розподілу передана судді Шевчук А.В.

З протоколу автоматизованого розподілу від 08 грудня 2021 року вбачається, що суддя Диба О.В. була виключена з розподілу справи у зв`язку із зайнятістю згідно табелю - заборона призначення перед «відпустка 14 і більше днів».

Колегія суддів зазначає, що положеннями про автоматизовану систему документообігу передбачено передачу заяви про ухвалення додаткового рішення суду раніше визначеному складу, а відпустка судді не може бути підставою для передачі справи іншому складу суду.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Таким чином, оскаржуване додаткове рішення підлягає обов`язковому скасуванню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Колегія суддів зауважує, що нормами ст. 137 ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У справі, яка перебуває на розгляді, відповідач не ставить під сумнів докази на підтвердження реальності здійснення відповідних витрат на правничу допомогу позивачем, попри те, що він отримав апеляційну скаргу на оскаржуване додаткове рішення та ухвалу про відкриття провадження, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів зазначає, що доказами на підтвердження реальності витрат можуть бути: протокол наданих послуг, акт надання послуг, рахунок на оплату, копія платіжного доручення.

Матеріали справи містять договір укладений між відповідачем та адвокатським бюро «Ципін і партнери», доручення, яке визначає обсяг передбачених за договором послуг, квитанцію про оплату послуг у розмірі 30 774,10 грн., вказана сума включає також здійснену оплату адвокатським бюро за експертну оцінку приміщення, в заяві про ухвалення додаткового рішення представником позивача здійснено детальний опис виконаних робіт.

Колегія суддів зазначає, що необгрунтованими є вимоги позивача про стягнення витрат пов`язаних із проведенням оцінки нерухомого майна, а саме 3 000 грн. за виготовлення Звіту про оцінку вартості квартири АДРЕСА_1 , оскільки дане дослідження здійснено за власною ініціативою і не стосувалося предмету спору, оскільки не впливало на визначення розміру заборгованості за договором про надання послуг, що було вірно зауважено судом першої інстанції.

Таким чином, у відповідності до долучених доказів до матеріалів справи, які являються належними та приймаються до уваги судом, підлягають розподілу витрати на правничу допомогу в розмірі 27 774,10 грн., що відповідає визначеному представником позивача розміру наданих послуг.

Вищевказані витрати повинні бути розподілені згідно вимог ст.141 ЦПК України та відповідно покладені на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відповідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване додаткове рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового про часткове задоволенні заяви позивача, оскільки суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення помилкового судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю«Агентство нерухомості «РБС» (Рент Бай Селл)» задовольнити частково.

Додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «РБС» (Рент Бай Селл)» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «РБС» (Рент Бай Селл)» (ЄДРПОУ 37771373) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 774 (двадцять сім тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 10 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено «05» грудня 2022 року.

О.І. Сліпченко

Є.М. Суханова

Л.П. Сушко