Ухвала

від 31.10.2022 по справі 495/9987/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/9987/21

Номер провадження 2/495/198/2022

31 жовтня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарісудового засідання: Красовській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кузьменка Михайла Борисовича про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі № 495/9987/21 за позовом ОСОБА_1 до Громадського об`єднання громадян «Медик», Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Римми В`ячеславівни про визнання права суборенди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

02.12.2021 року адвокат Кузьменко Михайло Борисович в інтересах ОСОБА_1 (далі по тексту представник позивачки) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Громадського об`єднання громадян «Медик» (далі по тексту відповідач-1), Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Римми В`ячеславівни (далі по тексту відповідач-2) про визнання права суборенди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення (а.с.1-10).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Громадського об`єднання громадян «Медик», Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Римми В`ячеславівни про визнання права суборенди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ) право суборенди земельної ділянки загальною площею 0,0073 га, у тому числі 0,0048 га під забудовою, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5120887700:05:001:0020, відповідно до умов договору суборенди землі від 16.09.2013 року. Відновлено запис в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право (право суборенди земельної ділянки кадастровий номер 5120887700:05:001:0020) № 25628462 від 03.04.2018 року. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

05.10.2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кузьменко М.Б. звернувся до суду з клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу у даній справі, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідачів Громадського об`єднання громадян «Медик», Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Римми В`ячеславівни на користь позивача ОСОБА_1 пропорційно задоволеним вимогам витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що клопотання представника позивча підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.1, ч.3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.2-4 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у чч.2-3 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 59Конституції України гарантується право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката та надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно із ч.1 ст.27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч.3 ст.27 Закону).

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч.5 ст.626 ЦК України).

Отже, про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг може бути оплатним або безоплатним.

Згідно із ст.30 Закону, ст.28 Правил адвокатської етики (у редакції 2012 року) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорара, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із правовим висновком викладеним у додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18: «Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

Згідно із частиною 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Необхідність визнання обов`язковості практики Європейського Суду з прав людини, що законодавчо ґрунтується на нормах пункту першого Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року», згідно якого Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосується тлумачення і застосування Конвенції, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, у якій зазначено, що суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна та інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.05.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

У абзаці першому частини восьмої статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалась позивачці ОСОБА_1 адвокатом Кузьменко Михайлом Борисовичем на підставі додаткової угоди до Договору № 21/21 про надання правової допомоги від 10.11.2021 року.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу адвокатом Кузьменко М.Б. надано суду акт виконаних робіт до Договору № 21/21 від 10.11.2022 року від 30.09.2022 року та квитанцію № 21/21-1 про сплату позивачкою ОСОБА_1 гонорару за надання правничої допомоги у розмірі 20000 (двадцять) грн..

Відповідно до ч.1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Аналізуючи зазначені норми процесуального та матеріального права, застосовуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, керуючись критерієм «поза розумним сумнівом», суд вважає, що з урахуванням критерію розумності та співмірністю розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів під час розгляду справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвокатом в суді першої інстанції з урахування пропорційності розміру задоволених позовних вимог становить 10 000 грн.

При цьому суддя вважає, що суд не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, оскільки при визначенні розміру судових витрат на правничу допомогу адвокатом судом ураховується принцип співмірності та розумності.

Керуючись ст. ст.133,137,чч.8-9 ст.141, ч.5 ст.142, , ч.1 ст.246, 258,260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кузьменка Михайла Борисовича про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі № 495/9987/21 за позовом ОСОБА_1 до Громадського об`єднання громадян «Медик», Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Римми В`ячеславівни про визнання права суборенди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення задовольнити частково.

Стягнути в рівних частках з Громадського об`єднання громадян «Медик» (ЄДРПОУ 34652251), Державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кушнерової Римми В`ячеславівни (ЄДРПОУ 42107749) на користь позивача ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пропорційно задоволеним вимогам витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, а саме по 5 000 (п`ять тисяч) гривень з кожного.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Мишко