Ухвала

від 04.11.2022 по справі 569/7447/22

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/7447/22

1-кс/569/5137/22

УХВАЛА

про арешт майна

04 листопада 2022 року м. Рівне

Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду клопотання старшого слідчогоРівненського РУПГоловного управлінняНаціональної поліціїв Рівненськійобласті капітанполіції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №12022181010000359 від 15.02.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.366 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на на майно, яке було вилучене 28.10.2022 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою проживання ОСОБА_5 та її чоловіка ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що 13.01.2022 року бухгалтерією ПВКФ «Фіалка» (код ЄДРПОУ 30207687, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ) у зв`язку з проведенням значної кількості платежів було помилково перераховано грошові кошти в сумі 2 299 400 грн. (2 платежі, а саме 684480 та 1614920 грн.) для ТОВ «Директ ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 43575953, зареєстроване за адресою 08293, Київська обл., місто Буча, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, будинок 16Г, квартира 51) на рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» з призначенням «Оплата за розчинник складний органiчний», однак господарських взаємовідносин із ТОВ «Директ ОЙЛ» не мали та ніяких договорів не укладали. Рух грошових коштів підтверджується документами, які вилучені під час тимчасового доступу до речей та документів АТ КБ «Приватбанк».

В подальшому, 13.01.2022 та 20.01.2022 ПВКФ «Фіалка» було направлено листи(вимоги) ТОВ «Директ ОЙЛ» з проханням повернути для ПВКФ «Фіалка» помилково перераховані кошти в сумі 2 299 400 грн., однак останні відмовилися, але надали копії документів про ніби поставку розчинника складного органічного ПВКФ «Фіалка».

Допитаний в якості свідка головний бухгалтер ПВКФ «Фіалка» ОСОБА_7 підтвердила вищевказані обставини щодо протиправних дій ТОВ «Директ ОЙЛ» в частині фактичного заволодіння грошовими коштами.

Директором ПВКФ «Фіалка» ОСОБА_8 було подано заяву про злочин та було пред`явлено позов до Господарського суду Київської області з вимогою про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Під час розгляду справи №911/312/22 в Господарському суді Київської області, ТОВ «Директ ОЙЛ» надало копії документів, щодо поставки в період з 13.01.2022 по 21.01.2022 продукції, а саме органічного розчинника вагою 83 000 кг. автомобілем марки DAF XF95 н.з. НОМЕР_2 (напівпричіп Hendricks Goch н.з. НОМЕР_3 ) в квартиру, за місцем реєстрації ВПКФ «Фіалка».

Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що рух транспортного засобу марки DAF XF95 н.з. НОМЕР_2 (напівпричіп Hendricks Goch н.з. НОМЕР_3 ) на території Рівненської області в період часу з 12.01.2022 по 22.01.2022 згідно даних підсистем «Гарпун» ІТС ІПНП не зафіксовано.

Крім того, органом досудового розслідування було отримано ухвали Рівненського міського суду Рівненської області щодо вилучення оригіналів документів щодо поставки продукції ТОВ «Директ ОЙЛ» для ПВКФ «Фіалка» в Господарському судді Київської області та на ТОВ «Директ ОЙЛ». При цьому, ТОВ «Директ ОЙЛ» оригіналів документів в суд не представили та повідомили, що вони знищені. Таким чином, не вдалося вилучити документи які необхідні для проведення експертизи.

13.01.2022 року після помилково перерахованих грошових коштів ПВКФ «Фіалка» ТОВ «Директ ОЙЛ» придбало в представництва Матрапак ГМБХ розчинник складний органічний згідно рахунків на загальну суму 2775920 грн., а місцем розвантаження була вказана наступна адреса: Київська область смт. Гостомель, вулиця Центральна, будинок 1У.

Згідно інформації, яка знаходиться у вільному доступі, а саме історії змін реєстраційної інформації встановлено, що у 2021 році змінювалися керівники ТОВ «Директ ОЙЛ», а саме 09.12.2021 змінювався керівник з ОСОБА_5 на ОСОБА_9 а, 08.09.2021 Змінювався керівник з ОСОБА_9 а на ОСОБА_5 , 03.09.2021 з ОСОБА_5 на ОСОБА_9 а.

Крім того встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетна ОСОБА_5 , колишній директор, а на даний час головний бухгалтер ТОВ «Директ ОЙЛ», що зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

28.10.2022 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою проживання ОСОБА_5 та її чоловіка ОСОБА_6 , а саме за адресою АДРЕСА_1 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 2100 доларів США та 18000 грн.

Слідчий у клопотанні вказав, що перелічені вище речі, відповідають вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України та будуть використані як речові докази для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування факту кримінального правопорушення.

Слідчий в судовому засіданні клопотання не підтримав, вказав, що потреба у арешті вищевказаного майна відсутня.

Власник майна в судове засідання не з`явився.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання задоволення не підлягає.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Судом встановлено, що Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022181010000359 від 15.02.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.366 КК України.

28.10.2022 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою проживання ОСОБА_5 та її чоловіка ОСОБА_6 , а саме за адресою АДРЕСА_1 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 2100 доларів США та 18000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.170КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Слідчий у клопотанні просить накласти арешт на автомобіль марки ЗАЗ Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_4 , синього кольору, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_10 , з метою забезпечення збереження його, як речового доказу, однак рішення про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні слідчий суду не надав.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої статті 170цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170цього Кодексу); 5 )розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі "Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі "Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Згідно ч. 1ст. 173КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги викладене, вимоги ч. 2ст. 173 КПК України, а також що слідчий у клопотанні не навів нових достатніх обґрунтувань щодо необхідності арешту майна, яке значення майно має для кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає правових підстав для накладення арешту на майно, про яке йдеться у клопотанні, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, те що слідчим не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення забезпечення кримінального провадження, а тому слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.170,171,173 КПК України, слідча суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання старшого слідчогоРівненського РУПГоловного управлінняНаціональної поліціїв Рівненськійобласті капітанполіції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було вилучене 28.10.2022 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою проживання ОСОБА_5 та її чоловіка ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі 2100 доларів США та 18000 грн., у рамках кримінального провадження №12022181010000359 від 15.02.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.366 КК України -відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Оксана КРИЖОВА