Постанова

від 14.12.2022 по справі 334/9137/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 14.12.2022 Справа № 334/9137/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний№334/9137/21 Головуючийу 1інстанції Фетісов М.В.

Провадження № 22-ц/807/2111/22 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Кочеткової І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чуйкова 36» у особі представника Вишнякової Ірини Олександрівни на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2022 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.09.2022 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чуйкова 36» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, -

В С Т А Н О В И ЛА:

У листопаді 2021 року ОСББ «Чуйкова 36» звернувся до суд уз позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку.

В обґрунтуванняпозову зазначено,що відповідач є власниками квартири АДРЕСА_1 та є співвласником багатоквартирного будинку в якому ОСББ «Чуйкова 36» здійснює управління, а також утримання будинку та прибудинкової території.

З лютого 2019 року відповідач не сплачує внески на утримання багатоквартирним будинком, унаслідок чого станом па 01.06.2021 року утворилася заборгованість розміром 12 504,42 гривні.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, на суму основного боргу відповідача перед ОСББ «Чуйкова 36» нараховані інфляційні втрати у сумі 75,02 гривень та 3% річних у сумі 1027,76 грн.

Просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку за період з 01.01.2019 по 01.06.2021 у розмірі основного боргу - 12504,42 грн., інфляційних втрат - 75,02 грн., 3% річних - 1 027,76 грн..

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Чуйкова 36» заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку в сумі 5894,26 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 983,30 грн.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2022 року заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Чуйкова 36» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1299,51 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду та додатковим рішенням ОСББ «Чуйкова 36» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з`ясовані всі обставини справи, та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі. Вирішити питання судових витрат.

ОСОБА_1 надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі. До відзиву на апеляційну скаргу додав квитанцію про сплату 8177,07 грн. на виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2022 року.

Ухвалами колегії суддів Запорізького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи (п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Даний спір підлягає під вказане визначення наведених норм закону, тому розгляд вищезазначеної справи підлягає проведенню в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що вимоги позовної заяви не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, дана справа не відноситься до тих, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, станом на 29.11.2021 спливла позовна давність за вимогами за період з 01.04.2016 до 01.04.2017, а за вимогами з 02.04.2017 її строк продовжується на строк дії карантину. Заборгованість відповідачу ОСОБА_1 нараховувалась без врахування пільги, як особі ЧАЕС 2 категорії. Крім того, розрахунок інфляційних втрат та Розрахунок 3% річних не відповідають вимогам закону, оскільки розрахунковою величиною брався весь борг в сумі 12504,42 гривні, який виник лише на кінець травня 2021 року. При цьому, інфляційні втрати та три відсотки річних розраховувались позивачем з січня 2019 року.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду з огляду на наступне.

Судом першоїінстанції встановлено,що 02.12.2015 зареєстрована юридична особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чуйкова 36».

Згідно відповіді Управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 03.12.2021 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки з ДРРП від 01.09.2021 відомості про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні.

Загальними зборами ОСББ «Чуйкова 36» був встановлено тариф на управління багатоквартирним будинком, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_3 , який з 01.01.2019 до 31.03.2019 складав: 5,16 грн./кв.м. 1 поверх, 5,87 грн./кв.м. 2-9 поверх; з 01.04.2019 - 6,43 грн./кв.м. 1 поверх, 7,14 грн./кв.м. 2-9 поверх загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що підтверджується протоколом Загальних зборів ОСББ «Чуйкова 36» № 27 від 16.12.2018.

Положеннями статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласники зобов`язані своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені Законом та Статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків та платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки.

В силу приписів ч.6 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Відповідно до приписів статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно статі 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що відповідач порушив свої зобов`язання та своєчасно не вносив плату за внесками на утримання будинку та прибудинкової території, визначені об`єднанням, у зв`язку з чим за період з 01.04.2016 до 31.05.2021 виникла заборгованість у сумі 12504,42 гривень, що підтверджується карткою боржника по ОСББ «Чуйкова 36».

Встановлено, що в ході розгляду справи відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, що передбачено статтею.

В силу приписів статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з даним позовом позивач звернувся до суду 29.11.2021, у зв`язку з чим позовна давність спливла за вимогами за період з 01.04.2016 до 28.11.2019.

При цьому, судом вірно враховано, що відповідно до пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений пунктом 12, набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин.

Дію карантину, встановленого зазначеною постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020. Станом на день ухвалення судом рішення карантин не скасований.

На підставі вищезазначеного, судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на 29.11.2021 спливла позовна давність за вимогами за період з 01.04.2016 до 01.04.2017, а за вимогами з 02.04.2017 її строк продовжується на строк дії карантину.

З матеріалів справи, а саме з картки боржника вбачається, що заборгованість за період з 02.04.2017 до 31.05.2021 перед ОСББ «Чуйкова 36» складає 11788,51 гривень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги як особа ЧАЕС 2 категорії (ліквідатор). Користується 50% знижкою при оплаті за житлово-комунальні послуги на 2 особи в грошовій безготівковій формі.

Вказане підтверджується листом Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району від 22.02.2022 № 06-07/1073.

В силу приписів ч.3 ст. 11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373, виплата пільг у грошовій безготівковій формі здійснюється шляхом переказу коштів на рахунки управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг на підставі договорів, що укладаються між АТ «Ощадбанк» (його установами) та управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг.

З наданої до позовної заяви картки боржника вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 нараховувалась без врахування наданих йому пільг.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що виплата пільг у грошовій безготівковій формі здійснювалась відповідачу шляхом переказу коштів на рахунок позивача.

Позивачем при розрахунку заборгованості відповідача не було вказану пільгу.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку з урахуванням наданих пільг складає 5894,26 грн.

А тому доводи апеляційної скарги про те, що судом не вірно визначено порядок нарахування заборгованості з урахуванням пільг є необґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції вірно застосував положення статті 625 ЦК України, та відповідно до Розрахунків вірно встанови, що за період з 01.01.2019 по 26.11.2021, інфляційні втрати позивача внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території становлять 75,02 грн., три відсотки річних 1027,76 грн..

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв докази, подані представником позивача 20.06.2022, а саме лист Мінрегіону від 27.05.2019 № 7/10.1/8574-19, нові розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних, з огляду на те, що в порушення приписів статті 83 ЦПК України, позивачем не обґрунтувана неможливість подання вищевказаних доказів разом з поданням позовної заяви.

Перевіривши Розрахунок інфляційних втрат та Розрахунок 3% річних колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недопустимість вказаних доказів з огляду на те, що вказані розрахунки не відповідають вимогам закону, оскільки розрахунковою величиною брався весь борг в сумі 12504,42 гривні, який виник лише на кінець травня 2021 року. При цьому, інфляційні втрати та три відсотки річних розраховувались позивачем з січня 2019 року.

Таким чином, позивачем не доведено розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, що стало підставою для відмови в задоволенні вимог в цій частині.

Вирішуючи питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції з урахуванням приписів статей 135, 137, 139, 141 ЦПК України та беручи до уваги правову позицію викладену у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1299,51 грн., виходячи з критеріїв реальності, розумності, обґрунтованості та пропорційності.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та такими, які узгоджуються із матеріалами справи. При встановленні зазначених фактів судом не було допущено порушення норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на наведене вбачається, що судом у відповідності до вимог ст.ст. 89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлено характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову в заявленому розмірі.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення та додаткове рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376,381,382,384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чуйкова 36» залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2022 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2022 у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 грудня 2022 року.

Головуючий

Судді: