Постанова

від 01.12.2022 по справі 947/10819/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальнийномер справи№ 947/10819/21

Апеляційне провадження №22-ц/813/6027/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів- Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Кузьмук А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Київського районного суду м.Одеси від 24 грудня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Салтан Л.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви, відзиву на позов та відповіді на відзив

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий-16» (далі ЖБК«Жовтневий-16», кооператив) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 17 листопада 2016 року він працював на посаді сантехника ЖБК «Жовтневий-16» по зовнішньому сумісництву (0,5 ставки).

Протоколом Правління «Жовтневий-16» №1\0520 від 30 травня 2020 року та наказу № 0520 від 31 травня 2020 року його звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням штату на підставі п.1ч.1ст.40 КЗпП України з 01 червня 2020 року

Позивач зазначав, що у порушення вимог ч.1 та ч.3 ст.49-2 КЗпП України він не був попереджений про звільнення за два місяця, що йому не було запропоновано іншу вакантну посаду чи роботу у відповідача.

Крім того, вважав, що справжньою причиною його звільнення була не економія коштів і отримання пропозиції по сантехнічному обслуговуванню будинку на більш вигідних умовах від ТОВ «Проектспецмонтаж», внаслідок чого відбулось скорочення штатної одиниці сантехника в кооперативі, а через особистий конфлікт з керівником ЖБК «Жовтневий-16» ОСОБА_2 , яка звернулася до поліції нібито з приводу того, що він висловлювався нецензурною лайкою до неї та погрожував фізичною розправою.

При цьому позивач зазначив, що постановою Київського районного суду м.Одеси від 02 грудня 2020 року по справі №947/30591/20 провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП щодо нього закрито.

У відзиві на позов голова правління ЖБК«Жовтневий-16» Бородіна Т.М. зазначила, що протоколом засідання правління кооперативу №0120 від 29 січня 2020 року прийнято тимчасову міру щодо стабілізації фінансового становища кооперативу шляхом скорочення штату з 01 червня 2020 року, а саме сантехника ОСОБА_1 , який працює за зовнішнім сумісництвом. 02 лютого 2020 року ОСОБА_1 особисто повідомлено про прийняте рішення, однак він відмовився від надання розписки щодо отримання, у зв`язку з чим 02 лютого 2020 року було складено відповідний акт. Згідно з штатного розпису, який вводився в дію з 01 червня 2020 року, в кооперативі відсутня посада сантехника чи інша вакантна посада.

Також зазначила, що:

-суд не вправі перевіряти доцільність скорочення чисельності або штату працівників, оскільки власник має право на власний розсуд приймати таке рішення;

-події, пов`язані із притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, мали місце 27 серпня 2020 року, та не мають ніякого відношення до звільнення позивача, яке відбулось 31 травня 2020 року;

- ОСОБА_1 , у порушення ст.233 КЗпП України звернувся до суду з позовом майже

через рік з дня звільнення, чим пропустив строк звернення до суду. 31травня він був ознайомлений з наказом про звільнення та відмовився від підпису про ознайомлення з ним.

Посилаючись на вказані обставини представник відповідача просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача на користь ЖБК«Жовтневий-16» судові витрати (а.с.18-19).

У відповіді на відзив позивач просив не приймати до уваги докази надані відповідачем, долучити до справи письмові пояснення його дружини та тещі, допитати в якості свідків 10 осіб та задовольнити його позов в повному обсязі (а.с.27-28).

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 16 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та виклик свідків (а.с.42).

Зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 16 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.44-47).

23 грудня 2021 року голова правління ЖБК«Жовтневий-16» Бородіна Т.М. звернулася до суду із клопотанням про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про витрати на правову допомогу, які становлять 3080 грн. (а.с.53-54).

У запереченнях на вказане клопотання позивач ОСОБА_1 просив залишити його без розгляду з тих підстав, що відповідачем не дотримано 5-ти денний строк на його подачу, встановлений ст.141 ЦПК України, що відповідач питання про поновлення вказаного строку у клопотанні не навів (а.с.63-64).

Додатковим рішенням Київського районного суду м.Одеси від 24 грудня 2021 року з ОСОБА_1 на користь ЖБК«Жовтневий-16 стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3080 грн.(а.с.66-67).

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги та відзиву на скаргу

В апеляційній скарзі на додаткове рішення ОСОБА_1 просить його скасувати та залишити клопотання відповідача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат без розгляду з аналогічних підстав, зазначеним ним у запереченні на вказане клопотання в суді першої інстанції (а.с.105-106).

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Губський А.В. просить залишити її без задоволення, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів (а.с.115-117).

Відповідач та його представник про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 01 грудня 2022 року повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи на іншу дату з поважних причин не подавали, що відповідно до правил ч.2ст.372 ЦПК Українине перешкоджає розгляду справи у їх відсутність.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача,представника позивачаадвоката КириленкаА.В., який прийняв участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Так, ухвалюючи додаткове рішення на підставі клопотання представника відповідача про стягнення з позивача на користь ЖБК«Жовтневий-16» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3080 грн. суд першої інстанції керувався ст.ст.133,137, 141 ЦПК України та виходив з того, що заявником надано договір про надання правової допомоги №367 від 13 квітня 2021 року, додаткову угоду №1 від 13 квітня 2021 року, акт приймання-передачі виконаної роботи №1 від 13 квітня 2021 року, рахунок-фактуру №12 від 31 травня 2021 року, а тому його вимоги є обґрунтованими.

Апеляційний суд вважає такий висновок помилковим з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені апеляційним судом

Встановлено, що при відзиві на позов представник відповідача просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача на користь ЖБК«Жовтневий-16» судові витрати (а.с.18-19).

Будь-які докази на підтвердження судових витрат до відзиву додані не були, в подальшому представник відповідача участі у розгляді справи не приймав, справа розглянута за його відсутності.

Як зазначалось вище, рішенням Київського районного суду м.Одеси від 16 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.44-47).

23 грудня 2021 року голова правління ЖБК«Жовтневий-16» Бородіна Т.М. звернулася до суду із клопотанням про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про витрати на правову допомогу, які становлять 3080 грн. (а.с.53-54), яке задоволено ухваленням додаткового рішення Київським районним судом м.Одеси від 24 грудня 2021 року (а.с.66-67).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно ч.1ст.270 ЦПК Українивизначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихст. 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, п.1 ч. 3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістомст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі №873/79/20.

Разом із цим, ч.8 ст.141 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, ст.246 ЦПК Українивстановлено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному ч.2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомуст.270 цього Кодексу.

Згідно зіст.120 ЦПК Українистроки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.127ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога ч.8ст.141 ЦПК Українищодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15, залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування ч.8 ст. 141 ЦПК України(див. пункт 53, 57 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст.126, ч.1ст.127 ЦПК України).

Клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат направлено до суду 23 грудня 2021 року, тобто з пропуском процесуальних строків, та не містило прохання про поновлення строку звернення із вказаним клопотанням (а.с.52,53-54).

За таких обставин, суд першої інстанції повинен був залишити зазначене клопотання без розгляду, оскільки докази на підтвердження цих витрат були надані заявником поза межами строку, встановленого ч.8 ст. 141 ЦПК України, та клопотання не містило прохання поновити пропущений строк з поважних причин.

Посилання представника відповідача адвоката Губського А.В. у відзиві на апеляційну скаргу на те, що про факт ухвалення судом рішення про відмову в позові відповідачу стало відомо лише 21 грудня 2021 року, а тому процесуальний строк не пропущений, до уваги не приймається.

Відповідно до правил ч.8ст.141ЦПК України стороні визначено п`ятиденний строк для подачі заяви про розподіл судових витрат після ухвалення рішення суду, а не після того, як стороні стало відомо про дату його ухвалення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, додаткове рішення -скасуванню, а клопотання голови правління ЖБК «Жовтневий-16» Бородіної Т.М. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.127,141,270, 368 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Додаткове рішення Київського районного суду м.Одеси від 24 грудня 2021 року скасувати.

Залишити без розгляду клопотання голови правління житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий-16» Бородіної Т.М. про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2022 року.

Головуючий

Судді: