Постанова

від 13.12.2022 по справі 495/4450/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8703/22

Справа № 495/4450/19

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Семиженко Г. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Бездрабко В.О.,

Приходько Л.А.,

секретар Куріньова Л.С.,

розглянувши умісті Одесі у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Гули Андрія Сергійовича від імені ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області, ухваленого 29 вересня 2022 року під головуванням судді Кириченко П.Л., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Житлово-будівельний кооператив Дністровець-2, Товариство з обмеженою відповідальністю Дубнобудсервіс, ОСОБА_2 , ОСОБА_2 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про визнання договору про дольову участь в будівництві житла недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позову

У позові від 27 травня 2019 року позивач просив:

-визнати недійсним договір на дольову участь в будівництві житла № 17/09-04 від 14 вересня 2004 року, укладений між Житлово-будівельним кооперативом Дністровець-2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Хмельницькбудінвест в частині положень про відчуження квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ;

-витребувати в Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Підстави та обґрунтування позову

Посилався на те, що з 1993 року він є членом Житлово-будівельного кооперативу Дністровець-2, що підтверджується рядом письмових документів та довідкою № 8 від 18 серпня 1997 року, відповідно до свідоцтва серії А00 № 701612 про державну реєстрацію юридичної особи відомості про вище вказаний кооператив були включені до Єдиного державного реєстру 27 червня 2000 року за № 15521200000000860, основною метою діяльності кооперативу згідно його статуту було будівництво 135-ти квартирного житлового будинку секції А, Б, В по АДРЕСА_3 на кооперативних засадах, під час здійснення будівництва серед інших членів також виступало Державне підприємство Пересувна механізована колона № 71, яке у 2017 році було припинено за процедурою банкрутства відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 03 березня 2017 року по справі № 2-24/191-04-10357, членство вказаного підприємства в Житлово-будівельному кооперативі Дністровець-2 підтверджується відомістю дольовиків станом на 01 липня 1998 року, протоколом зборів дольовиків будинку АДРЕСА_3 від 17 листопада 2000 року, з яких вбачається частка підприємства у пайовому фонді кооперативу у вигляді 19 квартир, це підприємство також виступало підрядником за будівельними роботами, що підтверджується розрахунком інвестування будівництва від 01 липня 1997 року та протоколом зборів дольовиків від 17 листопада 2000 року.

Зазначає, що 13 листопада 1995 року між членами Житлово-будівельногокооперативу Дністровець-2 ОСОБА_1 та Державнимпідприємством Пересувнамеханізована колона№ 71,за погодженнямкооперативу,було укладенодоговір,за яким ОСОБА_1 фінансує будівництводвох трикімнатнихквартир за АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 ,шляхом передачібудівельних матеріалів,а Державнепідприємство Пересувнамеханізована колона№ 71по закінченнюбудівництва передаєтакі двітрикімнатні квартири ОСОБА_1 ,17лютого 2004року напримірнику договоруголовою Житлово-будівельногокооперативу Дністровець-2було виконанопозначення прозміну нумераціїквартир з АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 на АДРЕСА_7 та АДРЕСА_1 відповідно,фінансування завказаною домовленістюздійснювалося позивачемяк фізичноюособою тачерез належнейому натой часМале підприємствоВВЛ,згідно довідки№ 73/07Державного підприємстваПересувна механізованаколона №71від 27листопада 2003року позивачяк дольовикстаном на01січня 1998року внісу будівництвожитла по АДРЕСА_8 у сумі15726гривень,що еквівалентно12495доларам США,зазначений пайовийвнесок підтвердженийстаном на25грудня 2003року,відповідно доакту взаємноїзвірки розрахунківміж Державнимпідприємством Пересувнамеханізована колона№ 71та ОСОБА_1 від 20 жовтня 2007 року ним було здійснено відпуск будівельних матеріалів на користь підприємства на загальну суму 12224 доларів США, що підтверджується відповідними накладними, внесок за прямої участі позивача у будівництві житла згідно акту звірки між позивачем та Житлово-будівельним кооперативом Дністровець-2 від 23 вересня 1997 року та квитанції до приходного касового ордеру № 28 від 22 серпня 1996 року склав 1217 доларів США, загальна сума здійснених позивачем внесків на 01 січня 1998 року у будівництво житла склала 13794,5 долари США, протоколом зборів Житлово-будівельного кооперативу Дністровець-2 від 08 липня 1996 року було визначено обов`язок членів кооперативу з внеску у будівництво відносно трикімнатної квартири та двокімнатної квартири відповідно, обов`язковий внесок члена кооперативу щодо трикімнатної квартири станом на день прийняття такого рішення складав 4100 доларів США, позивачем було сплачено повний розмір внеску у будівництво двох трикімнатних квартир вартістю 4100 доларів США кожна, заплановане введення об`єкта в експлуатацію з невідомих причин неодноразово відтерміновувалося.

14 вересня 2004 року між керівником Житлово-будівельного кооперативу Дністровець-2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Хмельницькбудінвест без повідомлення членів кооперативу та отримання згоди загальних зборів на вчинення було укладено договір № 17/09-04 про дольову участь у будівництві житла, за умовами якого товариство, як дольовик у будівництві кооперативного фонду, нібито перерахував на рахунок кооперативу певні кошти, після чого Житлово-будівельний кооператив Дністровець-2 за фактом введення будинку в експлуатацію передав житлову площу дольовику, серед переданих квартир значилися і спірні квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_7 , актом державної приймальної комісії з прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта від 13 жовтня 2004 року 6-ти поверхова 54-квартирна секція житлового будинку по АДРЕСА_3 була прийнята до експлуатації, 18 листопада 2004 року рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Про оформлення права власності на квартири АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_5 було оформлено право власності на квартири на Товариство з обмеженою відповідальністю Хмельницькбудінвест, 24 грудня 2004 року вказані квартири за договором купівлі-продажу були відчужені Міністерству оборони України, балансоутримувачем якого є Південне управління капітального будівництва, вважає договір № 17/09-04 від 14 вересня 2004 року укладеним без дотримання встановленої законом процедури та недійсним.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Мотиви суду першої інстанції

Суд прийшов до такого висновку, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів, що голова правління кооперативу ОСОБА_10 при укладені договору від 14 вересня 2004 року діяв усупереч інтересам кооперативу, спірний договір був укладений між ЖСК «Дністровець-2» та ТОВ «Хмельницькбудінвест», правонаступником якого є ТОВ «Дубнобудсервис», які не є відповідачами по справі, спірні квартири належать відповідачу на підставі чинного нотаріально посвідченого договору від 24 грудня 2004 року, до його укладення квартири належали продавцю ТОВ «Хмельницькбудінвест» на підставі чинного свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради від 30 листопада 2004 року, зареєстрованому цього ж дня, на час розгляду справи позивач не виступає власником спірних квартир, підстави для їх витребування відсутні, позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

Вимоги апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Гула А.С. від імені ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтування апеляційної скарги

Окрім доводів, зазначених у позові, з посиланням на відповідні правові позиції Верховного Суду, зазначив, що позивач, як член Житлово-будівельного кооперативу Дністровець-2, здійснив повне фінансування двох трикімнатних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_7 на загальну суму 13794,5 долари США з метою набуття їх у власність після прийняття будинку в експлуатацію, проте був позбавлений цього у неправомірний спосіб, відчуження збудованих квартир мало відбуватися згідно визначеному законом порядку, а саме прийняття загальними зборами членів кооперативу рішення про прийняття Товариства з обмеженою відповідальністю Хмельницькбудінвест до складу кооперативу, виключення із членів кооперативу тих членів, які не сплатили повні внески у будівництво житла, частка яких складала перелік квартир, що включений до спірного договору та здійснення відповідних розрахунків з ними, прийняття загальними зборами членів кооперативу рішення про надання згоди на відчуження вивільнених у зв`язку з попереднім виключенням членів кооперативу квартир на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хмельницькбудінвест, через недотримання такого порядку було грубо порушено права всіх членів кооперативу, які повністю внесли свої внески у будівництво очікуваних ними квартир, зокрема позивача в тій частині, що стосується квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_7 , та права самого кооперативу на житловий будинок, заявлення позивачем вимоги щодо недійсності договору, за яким відбулося перше відчуження спірного майна, не може мати вирішального значення з вище вказаних підстав, подібні похибки у формулюванні власної позиції позивачем є предметом коригування за допомогою принципу суд знає закони, оскільки належний спосіб захисту наведений у позові, аналогічним чином спростовується і позиція суду першої інстанції щодо неможливості витребування спірних квартир через те, що останні належать відповідачеві на підставі чинного договору купівлі-продажу від 24 грудня 2004 року, обрання позивачем способу захисту свого порушеного права у вигляді витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України не передбачає необхідності визнання недійсним останнього правочину, за яким майно перейшло у володіння відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві представник Міністерства оборони України Оксенчук С.С. з відповідним обґрунтуванням вважала скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Процесуальні позиції учасників при апеляційному розгляді справи

У судове засідання при апеляційному розгляді справи представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гула А.С. не з`явився повторно, подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю у іншій справі у місцевому суді або про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Міністерства оборони України Оксенчук С.С. просила у задоволенні скарги відмовити, рішення у справі залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засіданні не з`явилися.

Позиція апеляційного суду

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Позивачем у даній справі порушено питання про поновлення його права як члена житлово-будівельного кооперативу та власника об`єктів нерухомості, що вибули з його володіння поза його волею.

На підтвердження вимог позову позивачем надано копію довідки Житлово-будівельного кооперативу «Дністровець-2» від 18 серпня 1997 року, у відповідності до якої він дійсно є членом вказаного кооперативу, за час перебування у кооперативі ним внесена сума 3373 у.о. за трикімнатну квартиру АДРЕСА_22 (а.с.9 т. 1), відповідно до відомості оплати дольщиками станом на 01 січня 1998 року сума внеску складала вже 4810 доларів США, в складі дольщиків перебувала також ПМК-71 з внеском 52054 долари США (а.с.18-19 т. 1), протоколом зборів дольщиків кооперативу від 17 листопада 2000 року констатовано неналежне виконання всіма дольщиками своїх обов`язків по сплаті внесків та в результаті цього зривання строків введення будинку в експлуатацію (а.с. 20-23 т.1), 13 листопада 1995 року між позивачем як членом житлово-будівельного кооперативу «Дністровець-2», та Пересувною механізованою колоною № 71 комбінату «Одесапромстрой» за погодженням з головою вказаного кооперативу було укладено договір, за умовами якого ПМК зобов`язалося передати дві трикімнатні квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 у вказаному вище будинку по закінченню його будівництва, за вартістю по фактичним витратам, здача будинку була запланована травень-червень 1996 року, на другій сторінці договору під підписами його учасників міститься напис про узгодження номерів квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_1 , підписаний позивачем та головою ЖМК «Дністровець-2», який не є стороною цього договору (а.с. 26-27 т. 1), за довідкою ДП ПМК № 71 від 27 листопада 2003 року позивач станом на 01 січня 1998 року вніс пай в будівництво житла по АДРЕСА_23 та АДРЕСА_24 1726 гривень, що еквівалентно 12495 доларам США, нумерація квартир буде визначена по закінченню будівництва (а.с. 28 т.1).

14 вересня 2004 року між ЖБК «Дністровець-2» та ТОВ «Хмельницькбудінвест» було укладено договір, предметом якого є сумісна діяльність по будівництву на основі дольової участі у фінансуванні квартир АДРЕСА_9 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_6 у зазначеному вище будинку, з внесенням товариством цільового внеску 756000 гривень, після закінчення будівництва кооператив зобов`язався передати у власність товариству площу житла, створеного за рахунок його коштів (а.с. 52-53 т. 1), 13 жовтня 2004 року будинок був прийнятий в експлуатацію (а.с. 54-56 т. 1), рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 755 від 18 листопада 2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест» оформлено право власності на квартири АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_5 (а.с. 44 т. 2), за договором купівлі-продажу зазначене вище товариство продало кілька квартир, у тому числі і ті, на які претендує позивач, Міністерству оборони України (а.с.57-59 т.1), квартири були розподілені для проживання фізичним особам, які виступають третіми особами у справі (а.с. 79-80 т. 2).

Спірні правовідносини сторін регулюються положеннями Закону СССР «Про кооперацію в СРСР», яким передбачено створення кооперативів для задоволення потреб населення в житлі, згідно п. 4 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 186 від 30 квітня 1985 року, розподіл квартир між членами кооперативу провадиться перед здачею жилого будинку в експлуатацію, згідно ст. 15 Закону України «Про власність» член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, набуває права власності на це майно та має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом, ст. ст. 387, 388 ЦК України надають право витребування майна лише його власнику.

Матеріали справи не містять даних про те, що позивач, як член житлово-будівельного кооперативу «Дністровець-2», виконав обов`язок по внесенню пайового внеску у повному обсязі та йому перед здачею будинку в експлуатацію були розподілені спірні квартири і він набув на них право власності, його правовідносини з ДП ПМК-71 виходять за межі правовідносин члена житлового-будівельного кооперативу з цим кооперативом з приводу задоволення житлових потреб та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, і оскільки ним не було доведено факту набуття права власності на спірні квартири, передбачені законом підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.

За приведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих посилань на норми права чи обставини у справі, які б могли бути підставами для задоволення її вимог, скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Гули Андрія Сергійовича від імені ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, її повний текст буде складений протягом п`яти днів, з дня складення повної постанови на неї протягом тридцяти днів може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 13 грудня 2022 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді:

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.А. Приходько