Рішення

від 07.12.2022 по справі 285/583/22

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 285/583/22

провадження у справі № 2/0285/447/22

РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2022 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суду Житомирської області у складі головуючого судді Сусловця М.Г. за участі секретаря судового засідання Голяки Д.О., та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: не прибула,

відповідачі: представники не прибули,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району, СТОВ Оберіг про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в якому просить встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що був зареєстрований Барвинівською сільською радою у 1946 році та визнати за нею право власності на земельні частки пай, що належали на праві власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 , її мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дружина померлого в спадкові права вступила, але право власності на майно не оформила. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були чоловіком та дружиною, з їх слів шлюб був зареєстрований у 1946 році, однак документ про шлюб не зберігся. Вона звернулась до органів РАЦС про надання актового запису про шлюб, однак отримала відповідь, що актового запису не виявлено. 05.01.2022 вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Постановою Новоград-Волинської державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджували б реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на права на земельні частки (пай), які перебували у колективній власності КСП Оберіг.

Позивач в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Брониківської сільської ради, в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнають, не заперечують щодо їх задоволення.

Представник ТОВ Обрій в судове засідання не прибув. Про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзив не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів. Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 були - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6, 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_2 (а.с.9), ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 (а.с.8).

Відповідно до довідки виданою Брониківською сільською радою Новоград-Волинського району ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним на день смерті і на протязі шести місяців до дня смерті проживала та була зареєстрована дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільно стану за період з 01.01.1948 року по 06.12.2021 року, у результаті проведеної перевірки актового запису про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 складеного 1946 року виконавчим комітетом Барвинівської сільської ради Новоград-Волинського району не виявлено (а.с.16).

Постановою Новоград-Волинської державної нотаріальної контори від 05.01.2022 року ОСОБА_1 , було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджували б реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на права на земельні частки (пай), які перебували у колективній власності КСП Оберіг (а.с.19).

Рішенням загальних зборів від 05.02.1997 року затверджено уточнений список членів КСГП Обрій с. Варварівка, які мають право на одержання земельної частки, що доданий до державного акта на право колективної власності на землю, у якому значиться ОСОБА_2 , останній за своє життя не отримав сертифіката про право власності на земельну частку (пай) (а.с.21).

ОСОБА_3 за життя отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 3,80 умовних кадастрових гектарів ЖТ № 0221243 (а.с.22).

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які надали суду письмові пояснення та підтвердили факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були офіційно чоловіком та дружиною та проживали разом до дня смерті.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд виходить із наступного

Крім того, статтею 315 ЦКП України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи вищевикладені обставини, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були офіційно чоловіком та дружиною.

Відтак,враховуючи туобставину,що післясмерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3 , проте не встигла за життя отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати за собою права власності на земельну частку (пай), суд приходить до висновку, що спадкові права позивача порушені та підлягають захисту у судовому порядку.

Пунктом 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України № 720 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Зі змісту даної норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акта.

Право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.

Окрім того, відповідно до узагальнення практики Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України щодо розгляду судами земельних спорів від 1 вересня 2003 року право на земельний пай мають військовослужбовці строкової служби, якщо вони залишилися членами КСП.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), зокрема є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" судам слід враховувати, що згідно зі ст.25ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу ПрезидентаУкраїни від8серпня 1995р.N720/95 і має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено правовий статус відповідних підприємств, порядок їх реорганізації, перетворення та членства у них громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 включений до уточнюючих списків членів КСГП Обрійс. Варварівка, а тому останній набув право власності на земельну частку (пай), однак за своє життя не встиг отримати сертифікат на земельну частку (пай), а тому його спадкоємці вправі успадкувати у власність таке нерухоме майно.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Однією з таких підстав, відповідно до статті 1217 ЦК України, є спадкування майна за законом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), а право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).

За статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Стаття 1225 ЦК України вказує, що право власності переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

На підставі ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Після чого, відповідно до ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов`язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ст. 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до п. 4.15. ч. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір (надалі Закону) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних вимог майнового та немайнового характеру.

Встановлено, що при поданні даного позову до суду позивач, у силу п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону, звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, зокрема як інвалід ІІ групи (а.с.18).

Відтак, у силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп. за позовну вимогу немайнового характеру, а саме встановлення факту родинних відносин та у розмірі 992 грн. 40 коп. за позовну вимогу майнового характеру, а саме визнання права власності на спадкове майно, а всього 1984 грн. 80 коп. судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 293 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що був зареєстрований Барвинівською сільською радою Новоград-Волинського району у 1946 році.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживає: АДРЕСА_2 ) право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП Оберіг, с. Барвинівка, розміром 3,80 га умовних кадастрових гектарів, із земель резервного фонду Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району, успадковану після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , що належала померлій на підставі сертифікату НОМЕР_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживає: АДРЕСА_2 ) право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП Оберіг, с. Барвинівка, розміром 3,80 га умовних кадастрових гектарів, із земель резервного фонду Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району, успадковану після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , але не оформила своїх спадкових прав.

Стягнути з Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району (вул. Центральна. 22, с. Романівка, Новоград-Волнський район, ЄДРПОУ 04348800) та СТОВ Оберіг (с. Барвинівка, Новоград-Волинський район, ЄДРПОУ 03746771) на користь держави 1984 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: