Рішення

від 26.10.2022 по справі 524/1967/22

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/795/2022

Справа № 524/1967/22

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2022 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участю секретаря Должаніци В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м.Кременчук Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , про встановлення факту належності майна померлому, визнання права власності в порядку спадкування,

у с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог.

24.03.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку №46 (далі ОСББ №46), в якому просили: 1) встановити факт належності майна ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартири АДРЕСА_2 ; 2) визнати за ОСОБА_1 право власності на майно в порядку спадкування після чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що 24.04.1974 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , мали спільних дітей, які на теперішній час досягли повноліття, а саме сина ОСОБА_3 , доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_5 був членом Житлово-будівельного кооперативу №46/90, який здійснив будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 , сплатив в повному обсязі пайові внески за квартиру АДРЕСА_4 у вказаному будинку у IV кварталі 1984 року. За таких обставин ОСОБА_5 набув за життя право власності на вказану квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, після його смерті відкрилася спадщина на вказану квартиру. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину чоловіка ОСОБА_5 , була зареєстрована та фактично проживала з ним на час відкриття спадщини, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк. Син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 в установлений законом строк подали нотаріусу заяву про відмову від спадщини батька ОСОБА_5 . Також і донька ОСОБА_2 не прийняла спадщину батька ОСОБА_5 , оскільки на час відкриття спадщини не проживала разом з батьком, а в установлений законом строк не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Проте державні нотаріуси Другої кременчуцької державної нотаріальної контори Литвиненко Л.І. та ОСОБА_6 постановами відмовили ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_5 , а саме на зазначену квартиру, з підстав відсутності правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на спадкове майно. За таких обставин ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області за захистом своїх майнових прав на спадщину, яка відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_5 , та складається з квартири АДРЕСА_2 , просила встановити факт належності вказаної квартири померлому чоловіку ОСОБА_5 , визнати за нею право власності на вказану квартиру в порядку спадкування після померлого чоловіка. ОСОБА_1 вважала належним відповідачем у справі територіальну громаду за місцем відкриття спадщини в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, за відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину померлого ОСОБА_5 .

Короткий зміст відзиву на позов.

Представник відповідача Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області подав відзив на позов. Просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , в якому вона просила встановити факт належності майна померлому чоловіку ОСОБА_5 , а саме квартири АДРЕСА_2 , визнати за нею право власності в порядку спадкування на спадщину, яка відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_5 , на вказану квартиру.

В обґрунтування відзиву на позов зазначено, що чинним законодавством не передбачено такий спосіб судового захисту як визнання права власності на об`єкт нерухомого майна за померлим, позивачем не надано підтвердження, що вказане питання не можливо вирішити в позасудовому порядку відповідно до положень ст.19-1 ЗУ «Про кооперацію», чинного на момент виникнення правовідносин, ст.182, ст.1216-ст.1218, 1270, 1297 ЦК України, ст.49, ст.67 ЗУ «Про нотаріат», Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №553, якою внесено зміни до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які набули чинності 06.09.2016 року (далі Порядок), коли з`явилася можливість реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на підставі заяви спадкоємця, шляхом внесення до реєстру відомостей про суб`єкта права власності спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи. Така реєстрація права власності спадкодавця за заявою спадкоємця має наслідком не виникнення права власності спадкодавця в момент такої реєстрації, а офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття спадкодавцем речових прав на нерухоме майно, що відбулось в нього за життя. В разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця, спадкоємець має право згідно із п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, звернутись до суб`єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя. В подальшому дані в Державному реєстрі прав будуть підставою для оформлення такої спадщини нотаріусом у власність спадкоємцям. За таких обставин не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності майна померлому. Разом з тим, у справах за позовами спадкоємця про визнання права власності в порядку спадкування після померлого спадкодавця належним відповідачем є орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини лише за відсутності інших спадкоємців. Проте з матеріалів справи вбачається, що померлий ОСОБА_5 мав трьох дітей, які на час його смерті набули повноліття, й донька ОСОБА_2 не зверталася в установленому законом порядку із заявою про відмову від спадщини померлого батька, може прийняти спадщину в установленому законом порядку, а тому ОСОБА_2 також має право на спадщину померлого батька, відповідно є належним відповідачем у справі за позовом матері ОСОБА_1 про визнання за нею права власності в порядку спадкування після померлого ОСОБА_5 . За таких обставин Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області є неналежним відповідачем у даній справі. А тому просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рух справи.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.03.2022 року справу за позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Крюківського районного суду м. Кременчука за правилами виключної підсудності, визначеними у ст.30 ЦПК України, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, розташованого на території Крюківського району м. Кременчука.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.05.2022 року позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано час для усунення недоліків позову.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.06.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , про встановлення факту належності нерухомого майна померлому, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Призначено підготовче засідання

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 11.07.2022 року в підготовчому засіданні задоволено клопотання представника відповідача Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про витребування доказів. Постановлено витребувати у Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області належним чином засвідчену копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.09.2022 року в підготовчому засіданні задоволено клопотання представника позивача адвоката Шудрі В.І. про залучення співвідповідачем ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про встановлення факту належності нерухомого майна померлому, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.10.2022 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , про встановлення факту належності майна померлому, визнання права власності в порядку спадкування, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Позиції учасників в судовому засіданні.

В судове засідання учасники процесу не з`явилися, хоча повідомлялися належним чином про місце і час розгляду справи, подали заяви про розгляд справи без їх участі. Також представник позивача адвокат Шудря В.І., відповідач ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх письмових заявах просили задовольнити позов ОСОБА_1 . Представник відповідача Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в своїй заяві підтримав поданий відзив на позов, просив відмовити в задоволенні позову із зазначених у відзиві підстав.

Фактичні обставини справи.

29.05.1974 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у відділі ЗАГС м.Кременчука Полтавської області, актовий запис №623, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 , виданим 29.05.1974 року відділом ЗАГС м. Кременчука Полтавської області, копією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданим 04.04.2000 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області. (а.с. 7, 9).

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданим 10.03.1978 року Крюківським районним відділом ЗАГС м. Кременчука, свідоцтвом про народження НОМЕР_4 , виданим 20.12.1975 року Крюківським районним відділом ЗАГС м. Кременчука, свідоцтвом про народження НОМЕР_5 , виданим 26.05.1986 року Крюківським районним відділом ЗАГС м. Кременчука, копією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданим 04.04.2000 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області, паспортом НОМЕР_6 , виданим 04.04.2000 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавські області, паспортом НОМЕР_6 , виданим 04.04.2000 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавські області, паспортом НОМЕР_7 , виданим 13.02.2004 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавські області, паспортом НОМЕР_8 , виданим 04.04.2000 року Крюківським РВ УМВС України В Полтавські області. (а.с. 7, 11-13, 208, 200, 196).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть №1258, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_9 , виданим 26.05.2009 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області. (а.с.10).

Згідно з довідкою КП «Кременчуцьке МБТІ Полтавської обласної ради» №61/197 від 22.01.2018 року, за даними архівного обліку станом на 28.12.2012 року в КП «Кременчуцьке МБТІ Полтавської обласної ради» не зареєстровано право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5 . (а.с.17).

Разом з тим, 25.02.2016 року КП «Кременчуцьке МБТІ Полтавської обласної ради» для ОСОБА_1 виготовило технічний паспорт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5 , в якому зазначено, що названа квартира розташована на четвертому поверсі п`яти поверхового будинку та складається з двох кімнат, загальна площа квартири 45,2 м2, житлова площа квартири 28,0 м2 (а.с.14-16).

ОСББ №46 видало довідку №12 від 24.11.2020 року про те, що є правонаступником Житлово-будівельного кооперативу №46/90, згідно з розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів Полтавської області від 08.08.1997 року №921-Р «Про реєстрацію об`єднань співвласників багатоквартирних будинків», має на балансі багатоквартирний житловий будиноку АДРЕСА_3 . Член ОСББ №46 ОСОБА_5 був членом Житлово-будівельного кооперативу №46/90, який здійснив будівництво багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 , у повному обсязі вніс пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_4 у вказаному будинку. (а.с.20).

ОСББ №46 видало довідку №11 від 24.11.2020 року з додатком про те, що чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був членом Житлово-будівельного кооперативу №46/90 та сплатив пайові внески в повному обсязі за квартиру АДРЕСА_2 . Первинна вартість квартири становила 4681,59 руб. Перший внесок сплачений у І кварталі 1979 року. Останній внесок за квартиру був сплачений у IV кварталі 1984 року в сумі 1200,08 руб. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Правовстановлюючі документи на квартиру не видавалися. (а.с.21-22).

Висновком судового експерта Шлапак С.Л. №6/1-22 від 06.06.2022 року встановлено, що ринкова вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_2 станом на дату проведення експертизи становить 247370 грн. (а.с.38-45).

20.11.2009року Другоюкременчуцькою Державноюнотаріальною контороюбула заведенаспадкова справа№496/09до майна ОСОБА_5 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який надень смертіпроживав заадресою: АДРЕСА_5 .20.11.2009року.У встановленийу ч.1ст. 1270ЦК Українишестимісячний строк, із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулася дружина ОСОБА_1 , яка проживала разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини, поданою ІНФОРМАЦІЯ_6 . В цей же день син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 подали нотаріусу заяви про відмову від спадщини батька ОСОБА_5 на користь матері ОСОБА_1 (а.с. 192-209).

Згідно з довідкою ОСББ №46 від 14.08.2015 року, за адресою: АДРЕСА_5 , на день відкриття спадщини ОСОБА_5 з ним були зареєстровані дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 (а.с.203).

Державні нотаріуси Другої кременчуцької державної нотаріальної контори Литвиненко Л.І. та ОСОБА_6 постановами від 01.06.2016 року, 05.04.2017 року відмовили ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_5 , а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , з підстав не подання спадкоємцем правовстановлюючих документів про право власності на спадкове майно (а.с.18-19).

Мотиви суду при ухваленні рішення.

Статтею 328ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 3ст. 384 ЦК України, у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Відповідно до пункту 3 постанови Верховної Ради Української РСР «Про введення в діюЗакону України«Про власність»від 26березня 1991 року, положення статті 15Закону України «Про власність»застосовуються до правовідносин, що виникли як до, так і після 15 квітня 1991 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Законодавством, що діяло на час повного внесення ОСОБА_5 пайових внесків за спірну квартиру, момент виникнення права власності на таке майно у члена кооперативу не пов`язувався з державною реєстрацією цього права відповідно до закону.

Отже, сплативши у ІV кварталі 1984 року повністю пайові внески за надану у користування квартиру АДРЕСА_2 , член Житлово-будівельного кооперативу № 49/90 ОСОБА_5 набув право власності на це майно.

Факт повної сплати ОСОБА_5 у ІV кварталі 1984 року пайових внесків за квартиру у житлово-будівельному кооперативі ніким не заперечується та підтверджено правонаступником ЖБК № 49/90 ОСББ № 46, що дає підстави для суду вважати доведеним, що за життя ОСОБА_5 набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Проте за життя ОСОБА_5 не зареєстрував право власності на вказану квартиру, не отримав правовстановлюючого документа на квартиру.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року № 13 та від 25 травня 1998 року № 15), судам роз`яснено, що при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, слід керуватисястаттею 146 ЖК України, статтею 15 Закону України «Про власність», пунктом 43 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженогопостановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року № 186, (далі - Примірний статут ЖБК) і статтями 22, 24, 28, 29КпШС України, враховуючи, щопай,внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, та після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майномі підлягає поділу на загальних підставах.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 209/5027/14-ц (провадження № 61-12401св18), серед іншого, вказано, що при вирішенні спорів про право власності на квартиру в житлово-будівельному або житловому кооперативі, судам слід враховувати, що при повному внесені пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.

Таким чином, належність квартири у будинку ЖБК до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом внесення подружжям паю в ЖБК під час шлюбу. Критеріями, які дозволяють надати квартирі в ЖБК режиму спільного сумісного майна подружжя є також внесення паю: 1) у період сумісного проживання; 2) за рахунок спільних коштів.

Тільки у разі встановлення вказаних фактів і визначення критеріїв до спірної квартири можуть бути застосовані норми права щодо спільного сумісного майна подружжя.

ОСОБА_5 набув право власності на вказану квартиру у період шлюбу з ОСОБА_1 .

Проте ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування після померлого чоловіка, диспозитивно розпорядившись своїми правами, вказувала, що у її чоловіка виникло право особистої приватної власності на спірну квартиру, не зазначала, що відповідно до положень ст.22, ст.28 КпШС України, спірна квартира належить і їй на праві спільної сумісної власності подружжя з підстав, що придбана за спільні сумісні кошти подружжя.

ОП КГС ВС у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 висловив правову позицію, що відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. А п.1 ч.1 ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката. Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

За загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право заперечується або оспорюється.

Видача свідоцтва про право власності не породжує виникнення права власності воно лише фіксує факт наявності відповідного права, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється. (Постанова КГС ВС від 27.06.2018 у справі №925/797/17)

З огляду на наведені положення Закону та обставини справи, суд визнає, що за життя у ОСОБА_5 , як члена ЖБК № 46/90, виникло право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_2 після сплати ним в повному обсязі внесків за вказану квартиру у IV кварталі 1984 року.

Проте, відповідно до положень статей 46, 47, 48ЦПК Українистороною у справі, щодо якої є висновки в резолютивній частині рішення суду, не може бути померла особа, оскільки у неї немає цивільної процесуальної правосуб`єктності (цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність). Зазначений преюдиційний факт, що ОСОБА_5 належало право власності на спірну квартиру, встановлюється і зазначається в мотивувальній частині судового рішення, що суд і зробив. А задоволення цієї позовної вимоги у резолютивній частині є помилковим і зайвим. Така позиція суду першої інстанції відповідає правовій позиції ВС у постанові від 26.10. 2022 року у справі № 755/10923/20, провадження № 61-6397 св 22.

Відносини спадкування регулюються правиламиЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правилаЦК Української РСР№1540-06 (1963 року), у тому числі щодо прийняття спадщини.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

Відповідно достатті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи зазакономмає право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першоюстатті 1296ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Згідно статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Таким чином 26.05.2009 року відкрилася спадщини після померлого ОСОБА_5 , яка складається з квартири АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняла лише його дружина ОСОБА_1 , оскільки проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у встановлений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 відмовилися від спадщини батька ОСОБА_5 на користь матері ОСОБА_1 , про що подали нотаріусу відповідні заяви в установлений законом строк. Донька ОСОБА_2 не проживала разом з батьком на час відкриття спадщини, що підтверджується копією її паспорту із зазначенням відомостей про реєстрацію її місця проживання, не зверталася до нотаріуса в установлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини. А тому суд вважає, що на час розгляду справи ОСОБА_2 не прийняла спадщину батька ОСОБА_5

ОСОБА_1 двічі зверталася до державного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після її померлого чоловіка ОСОБА_5 , яка складається з квартири АДРЕСА_2 .

Проте державні нотаріуси Другої кременчуцької державної нотаріальної контори Литвиненко Л.І. та ОСОБА_6 постановами від 01.06.2016 року, 05.04.2017 року, відмовили ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_5 , а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , з підстав не подання спадкоємцем правовстановлюючих документів про право власності на спадкове майно. Таким чином нотаріусу проігнорували ст.49, ст.67 ЗУ «Про нотаріат», Постанову Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №553, якою внесено зміни до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які набули чинності 06.09.2016 року (далі Порядок), коли з`явилася можливість реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на підставі заяви спадкоємця, шляхом внесення до реєстру відомостей про суб`єкта права власності спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи. Така реєстрація права власності спадкодавця за заявою спадкоємця має наслідком не виникнення права власності спадкодавця в момент такої реєстрації, а офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття спадкодавцем речових прав на нерухоме майно, що відбулось в нього за життя. В разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця, спадкоємець має право згідно із п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, звернутись до суб`єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя. В подальшому дані в Державному реєстрі прав будуть підставою для оформлення такої спадщини нотаріусом у власність спадкоємцям.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що були порушені, не визнані майнові права ОСОБА_1 на спадкове майно після померлого чоловіка ОСОБА_5 , а тому вона мала права звернутися до суду за їх захистом.

У ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на наведене, суд вважає законною та обґрунтованою позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спадкове майно після померлого чоловіка ОСОБА_5 , а саме на квартиру АДРЕСА_2 .

Суд не може погодитися з доводами представника відповідача Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у відзиві на позов про те, що територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування є неналежним відповідачем у справі з огляду на наступне.

Виходячи з аналізу ст.ст.384,335 ЦК України,ст. 15 Закону України «Про власність», після викупу членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу квартири у будинку, спорудженому або придбаному житлово-будівельним (житловим) кооперативом, кооператив втрачає право власності на викуплену квартиру, а безхазяйні нерухомі речі, які не мають власника або власник яких невідомий, беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені, та після спливу одного року з дня взяття на облік за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, можуть бути передані за рішенням суду у комунальну власність.

Виходячі з аналізу ст.ст.1216-1224, 1258-1278 ЦК України, враховуючи, що на час розгляду справи позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черпги за законом, яка прийняла спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_5 , а тому відповідно до ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Таким чином, Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, як орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, має відповідати за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на викуплену у ЖБК № 49/90 квартиру АДРЕСА_2 .

З огляду на наведене, позов ОСОБА_8 про встановлення факту належності майна померлому, визнання права власності в порядку спадкування - підлягає частковому задоволенню, а саме в частині визнання за позивачем права власності на майно в порядку спадкування. В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 про встановлення факту належності майна померлому слід відмовити.

При ухваленні рішення судом ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі«Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. (§ 2 рішення Європейського суду з прав людини у справі«Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України»(«Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Керуючись ст.ст.5,10-13,81,141,259,263-265,280-289 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , про встановлення факту належності майна померлому, визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_2 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день складання його повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 06.11.2022 року.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.