Постанова

від 01.12.2022 по справі 501/2106/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/772/22

Справа № 501/2106/20

Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2021 року по справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2021 року до Іллічівського міського суду Одеської області звернувся з поданням приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 . Заявник зазначав, що на виконанні приватного виконавця перебуває виконавчі листи від 21 грудня 2020 року, видані Іллічівський міським судом Одеської області по справі N 501/2106/20, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Медичний центр "МЕДІКАП" суму сплаченого судового збору в розмірі 8879,72 грн., стягнення пені та грошові кошти за надання платної медичної допомоги в розмірі 295990,59 грн. за кожну вимогу. До теперішнього часу ОСОБА_1 заборгованість за виконавчими документами не сплатив (а.с. 1-59).

Ухвалою Іллічівськогоміського судуОдеської областівід 16листопада 2021року узадоволенні поданняпро тимчасовеобмеження управі виїздубуло відмовлено.Суд розглянувподання увідсутність державноговиконавця,оскільки такеподання розглядаєтьсянегайно відповіднодо положеньст.441ЦПК України (а.с. 135-136).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович засобами поштового зв`язку 13.12.2021 направив до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою подання задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що на момент звернення до суду із поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань вже відбувся та, в свою чергу, вбачається з матеріалів виконавчого провадження, оскільки боржником було отримано постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується поштовим відправленням № 68004 0292863, згідно якого останній отримав зазначені постанови 04 вересня 2021 року, проте на вимогу виконавця боржником не було надано декларацію про доходи і майно, що в свою чергу свідчить про приховування боржником власного майна, на яке можливо здійснити стягнення для виконання вимог виконавчих документів. Однак, на думку апелянта, суд першої інстанції не врахував зазначене та дійшов передчасного висновку щодо відмови в задоволенні подання (а.с. 139-150).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.07.2022 року було відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 12.08.2022 року справу призначено до розгляду (а.с. 170-172, 174).

Своїм правом закріпленим ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Сторони про дату, час та порядок проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Судове засідання було проведено в режимі відеоконференції, у зв`язку із надходженням на адресу суду відповідного клопотання представника приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича Зауліної Ольги Григорівни, котра в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, оскаржувану ухвалу суду просила скасувати та ухвалити нову, якою подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18.11.2020 року було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «МЕДІКАП» про стягнення коштів за надані медичні послуги (а.с. 86-88).

21.12.2020 року Іллічівським міським судом Одеської області було видано виконавчі листи по справі № 501/2106/20.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської обласні Колечко Дмитра Миколайовича 03.08.2021 року було відкрито виконавчі провадження та в подальшому постановою було об`єднано провадження у зведене виконавче провадження.

03.08.2021 року було винесено також постанову про арешт майна та постанову про арешт коштів боржника.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив із того, що право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Разом з тим, відповідно до ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну. За таких обставин, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.

Апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно матеріалівсправи постановамиприватного виконавцявиконавчого округуОдеської областібуло відкритовиконавчі провадженняна підставівиданих Іллічівськимміським судомОдеської області:виконавчого листа№ 501/2106/20про стягненняз ОСОБА_1 грошові коштиза наданіплатні медичніпослуги урозмірі 295990,59грн;виконавчого листапро стягненняз ОСОБА_1 пеню занесвоєчасне виконаннягрошових зобов`язаньпо оплатімедичний послугв розмірі295990,59грн;виконавчого листапро стягненняз ОСОБА_1 суму сплаченогосудового зборуу розмірі8879,72грн.Також, 03.08.2021 року було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

Зі змісту даної постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що приватним виконавцем було повідомлено боржника про необхідність на вказану вимогу надати виконавцю інформацію про доходи та майно, а також відповідно повідомлено про відповідальність за неподання таких відомостей або ж подання неправдивих відомостей.

Копії зазначених постанов у відповідності до положень ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» було направлено боржнику ОСОБА_1 рекомендованими повідомленнями на вказану у виконавчих листах адресу та згідно долучених до матеріалів справи копій повідомлень про вручення поштового відправлення, було отримано останнім 04.09.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 відповідного закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постановою передбачених ч. 1-4 ч. 9 ст. 71, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано повідомлення про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому провадженні. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Згідно наявним матеріалів справи, приватним виконавцем після винесення постанов про відкриття виконавчого провадження стосовно боржника ОСОБА_1 , того ж дня останньому було направлено відповідну постанову про відкриття засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену у виконавчому листі, а саме АДРЕСА_1 . Зазначену адресу було встановлено Іллічівським міським судом Одеської області під час розгляду цивільної справи № 501/2106/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «МЕДІКАП» про стягнення коштів за наданні медичні послуги на підставі відповіді відділу реєстрації обліку осіб виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області. Також зазначена адреса вказувалася безпосередньо боржником під час звернення до суду із заявами та клопотаннями.

04.09.2021 року боржником ОСОБА_1 було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується особистим підписом останнього про отримання відправлення на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення, копію якого було долучено приватним виконавцем в якості додатків до заявленого подання. Будь-якої інформації щодо зміни адреси проживання боржника матеріали справи не містять.

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що боржник був у відповідності до положень ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» повідомлений про початок примусового виконання рішення суду від 18.11.2020 року та відповідно ознайомлений із постановою про відкриття виконавчого провадження, яка в свою чергу містить також відомості щодо зобов`язання боржника подати виконавцю декларацію про доходи та майно, та повідомлення про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Разом з тим, боржником, в свою чергу, жодних дій, спрямованих на належне виконання покладеного на нього рішенням суду зобов`язання, вчинено не було. Декларацію про доходи та майно надано не було ні на вимогу виконавця, ні безпосередньо до суду протягом розгляду даної справи, як підтвердження наявності намірів виконання зобов`язань за рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18.11.2020 року по справі № 521/2106/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «МЕДІКАП» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за надані медичні послуги. Доказів неможливості виконання вказаного рішення суду боржником також не надавалося.

За положенням ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 5 ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч. 3 ст. 441 ЦПК України).

Таким чином, оскільки боржник був обізнаний про наявність покладеного на нього рішенням Іллічівського міського суду Одеської області зобов`язання щодо повернення

грошових коштів за надані медичні послуги та відповідно повідомлений належним чином про відкрите приватним виконавцем виконавче провадження стосовно нього, однак на момент звернення приватного виконавця до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду вимоги виконавця не виконанні, жодних дій, спрямованих на належне виконання рішення суду не вчинялися, враховуючи при цьому положення ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 441 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та постановлення нової про задоволення відповідного подання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича задовольнити частково.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2021 року скасувати.

Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника задовольнити.

Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 31.03.2008 року) до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 501/2106/20, виданого Іллічівським міським судом Одеської області, суддя Смирнов В.В. 21.12.2020 року; виконавчим листом № 501/2106/20. виданого Іллічівським міським судом Одеської області, суддя Смирнов В.В. 21.12.2020 року; виконавчим листом № 501/2106/20, виданого Іллічівським міським судом Одеської області, суддя Смирнов В.В. 21.12.2020 року.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Повний текст постанови складений 13 грудня 2022 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк