Постанова

від 29.11.2022 по справі 910/18565/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2022 р. Справа №910/18565/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Ткаченка Б.О.

Алданової С.О.

секретар судового засідання: Гибало В.О.

учасники судового процесу:

від позивача-1: Блажкун К.І., Ручка О.А.

від позивача-2: Ручка О.А.

від відповідача: Журавель Р.О.

від третьої особи-1: Хлівний Я.М.

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

від третьої особи-4: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "СК-КОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 19.05.2021 (повний текст складено - 26.05.2021)

у справі №910/18565/20 (суддя - Андреїшина І.О.)

за позовом 1) Приватного підприємства "СК-КОМ";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС"

до Приватного підприємства "ІНАП і К"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: 1) Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "ПЛЕСО";

2) Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Управління поліції охорони в м. Києві;

2) ОСОБА_1

про усунення перешкод у праві користування майном та

припинення вчиняти перешкоди у користуванні майном

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "СК-КОМ" (далі - ПП "СК-КОМ") та Товариство з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС" (далі - ТОВ "БІС-КОМ Сервіс") звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ІНАП і К" (далі - ПП "ІНАП і К") про усунення перешкод у праві користування майном, що знаходиться у приміщенні ТП 5375, за адресою: місто Київ, вулиця Електротехнічна, 43-А, шляхом розблокування доступу ТП 5375 та надання доступу до приміщення ТП5375; зобов`язання припинення вчиняти перешкоди у користуванні майном.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, зокрема, виходив з того, що посилання на порушення, які, на думку позивачів, були допущені саме діями ПП "ІНАП і К" є необґрунтованими та недоведеними.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "СК-КОМ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач-1, зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, на підставі недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, а також вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 апеляційну скаргу ПП "СК-КОМ" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя-доповідач) - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення, яким позивачу-2 повністю відмовлено у задоволенні позову, грубо порушені норми матеріального права, зроблено неправильний висновок про те, що ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" не створювались перешкоди у праві користування майном відповідачем. Крім того, місцевий господарський суд розглянув справу неповно, без з`ясування важливих для справи обставин, які підлягали з`ясуванню та якими ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" обґрунтував свої позовні вимоги.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя-доповідач) - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/18565/20 за апеляційною скаргою ПП "СК-КОМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 та призначено розгляд апеляційної скарги на 17.08.2021.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/18565/20 за апеляційною скаргою ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021.

Ухвалено здійснювати розгляд справи №910/18565/20 за апеляційними скаргами ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 в одному об`єднаному апеляційному провадженні.

Розгляд апеляційних скарг ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 вирішено здійснювати у раніше призначені дату та час, а саме - 17.08.2021.

Відповідач у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ПП "СК-КОМ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2021, в якому просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 без змін, а апеляційну скаргу позивача-1 - без задоволення.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу ПП "СК-КОМ" відповідач зазначає, що при ухваленні рішення від 19.05.2021 Господарським судом міста Києва у справі №910/18565/20 повно, всебічно та об`єктивно встановлено всі обставини справи на підставі як вимог, так і заперечень сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення суду є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права та зводяться лише до переоцінки доказів у справі. Аргументи скаржника не спростовують висновки місцевого господарського суду, викладені у рішенні від 19.05.2021 та зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди ПП "СК-КОМ" з ухваленими у справі судовими рішеннями.

Крім того, відповідач також подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, в якому просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 без змін, а апеляційну скаргу позивача-2 - без задоволення.

12.08.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача-2 надійшло клопотання від 11.08.2021 про долучення доказів, у якому останній просить долучити до матеріалів справи копію акта про недопуск від 03.08.2021 №81999016.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 розгляд справи №910/18565/20 за апеляційними скаргами ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" відкладено на 07.09.2021.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному, судове засідання, призначене на 07.09.2021, не відбулося.

Окрім того, головуюча суддя Зубець Л.П. 13.09.2021 перебувала у відпустці.

У зв`язку з перебуванням суддів Мартюк А.І., Алданової С.О. які входять до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційні скарги ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20, розгляд апеляційних скарг призначено на 08.11.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 розгляд справи №910/18565/20 за апеляційними скаргами ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 відкладено на 07.12.2021.

07.12.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивачів надійшло клопотання від 06.12.2021 про долучення доказів, в якому останні просять при розгляді справи врахувати надіслані в додатках до клопотання документи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 розгляд справи №910/18565/20 за апеляційними скаргами ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 відкладено на 21.12.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. яка входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2021 для розгляду апеляційних скарг у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Владимиренко С.В., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційні скарги ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20, розгляд апеляційних скарг призначено на 01.02.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022, для розгляду апеляційних скарг у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Владимиренко С.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційні скарги ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20, розгляд апеляційних скарг призначено на 21.02.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 розгляд справи №910/18565/20 за апеляційними скаргами ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 відкладено на 29.03.2022.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан.

Відповідно до статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

За положеннями статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Водночас, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Виходячи із положень вказаної статті Конституції України, Рада суддів України рішенням від 24.02.2022 №9 рекомендувала зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

За наведених обставин, враховуючи загострення збройної агресії російської федерації на адміністративно-територіальній одиниці, на яку розповсюджується юрисдикція Північного апеляційного господарського суду, у зв`язку із наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи, суддів та працівників апарату суду, розгляд справи №910/18565/20 за апеляційними скаргами ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, призначений на 29.03.2022 - не відбувся.

Разом з тим, конституційне право кожного на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, не може бути обмеженим.

Пунктом 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022, розгляд апеляційних скарг ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 призначено на 07.06.2022.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. у відпустці з 07.06.2022 по 10.06.2022, судове засідання, призначене на 07.06.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 розгляд апеляційних скарг ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 призначено на 23.08.2022.

У зв`язку з перебуванням суддів Владимиренко С.В. та Майдневича А.Г., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.

У зв`язку з посиленою небезпекою через ймовірні провокації з боку російської федерації в період з 23.08.2022 по 25.08.2022 для запобігання загрози життю та здоров`ю суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу у період дії воєнного стану, колегія суддів дійшла висновку про необхідність перенесення розгляду справи №910/18565/20 за апеляційними скаргами ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, розгляд яких призначено на 23.08.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційні скарги ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20, розгляд апеляційних скарг призначено на 27.09.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2022 клопотання представника третьої особи Хлівного Ярослава Миколайовича про участь у судовому засіданні 27.09.2022 у справі №910/18565/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному з 27.09.2022 по 30.09.2022, судове засідання, призначене на 27.09.2022, не відбулося.

У зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційні скарги ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20, розгляд апеляційних скарг призначено на 25.10.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.

У зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, судове засідання, призначене на 13:30 годину 25.10.2022 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційні скарги ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20, розгляд апеляційних скарг призначено на 01.11.2022.

У зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, судове засідання, призначене на 15:00 годину 01.11.2022 року не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, розгляд апеляційних скарг ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 призначено на 29.11.2022.

У судове засідання 29.11.2022 з`явилися представники позивачів, відповідача та третьої особи-1, інші треті особи представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частин 12, 13 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

В силу приписів статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява №11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційних скарг, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб-2,-3,-4.

Розглянувши клопотання позивача-2 від 11.08.2021 та клопотання позивачів від 06.12.2021 про долучення доказів колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи вищевикладене, а також неможливість подання вказаних доказів до суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вищенаведених клопотань сторін про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.11.2022 позивачі підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах, просили суд їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та винести інше, яким позов задовольнити.

В свою чергу представники відповідача та третьої особи-1 проти задоволення апеляційних скарг заперечував, просили суд залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 29.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 08.02.2002 розпорядженням Київської міської державної адміністрації №202 передано до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" (далі - КП "Плесо") об`єкт в управління - очисні споруди зливових вод ж/м Вигурівщина-Троєщина. Будівля ТП5375 входить до вказаного недобудованого об`єкта, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:017:0014, призначеній для будівництва, експлуатації та обслуговування очисних споруд зливних вод.

У 2008 році ПП "СК-КОМ" за власний рахунок у приміщенні ТП5375, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Електротехнічна, 43-а, проведено на вимогу ПАТ "Київенерго" реконструкцію з заміни силових трансформаторів та іншого електрообладнання, що підтверджується відповідними документами, зокрема:

- актом технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкта в експлуатацію від 18.11.2009;

- погодженням КП "Плесо" від 27.11.2008 №2112;

- актом обстеження електроустановки після виконання будівельно-монтажних робіт та налагоджувальних робіт від 18.11.2008 №314;

- експертним висновком 08В№04-1.1.10-34719;

- технічною довідкою від 17.09.2008 №1777-Дор;

- актом готовності електроустановки до подачі напруги №301/08;

- актом розмежування належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін №80967;

- актом допуску до експлуатації електроустановок споживача №0602000063;

- паспортом силового трансформатора с природнім масляним охолодженням ОВП.468.150.ПС;

- паспортом Реле захисту трансформатора РЗТ-25, РЗТ-50, РЗТ-80, ВГЕИ.647656.01 ПС;

- додатком 1 до Договору про приєднання Технічне рішення №42846 від 25.01.2008;

- додатком 3 до Договору про приєднання Технічне рішення №42846 від 29.02.2008.

Згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін №80967, трансформатори 2x1000 кВа, КЛ-0,4 кВ від ТП5375 до ГРЩ приміщення, ГРЩ приміщення перебувають на балансі в ПП "СК-КОМ".

07.05.2008 між ПП "СК-КОМ" (орендодавець) та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" (орендар) було укладено договір оренди виробничого приміщення №1/08, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) виробниче приміщення станції технічного обслуговування площею 1300 кв.м, та приміщення автомийки площею 172 кв.м на вулиці Електротехнічній, 43-а, у Деснянському районі міста Києва.

За умовами пункту 4.1.1 договору орендар зобов`язаний використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 4.1.4 договору орендар зобов`язаний проводити поточний ремонт об`єкту оренди.

Пунктом 4.1.5 договору передбачений обов`язок орендаря ліквідовувати погіршення стану об`єкту оренди.

Згідно з пунктом 4.1.6 договору орендар зобов`язаний забезпечувати вільний доступ до об`єкту оренди з метою прокладання, ремонту, та огляду інженерних мереж та прибирання.

У пункті 4.4.1 договору сторони погодили, що орендодавець має право контролювати порядок використання об`єкту оренди, в тому числі його цільове використання.

Відповідно до додаткової угоди №9 від 21.12.2015 до договору оренди та акта прийому-передачі електрообладнання від 21.12.2015, електричне обладнання, яке знаходиться в ТП5375, було передано ПП "СК-КОМ" до ТОВ "БІС-КОМ Сервіс", зокрема: два силові трансформатори ТМ-1000, лічильники Нік АВВГ та відповідно і іншого обладнання.

В подальшому, з метою збереження майна, 02.10.2019 ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" уклало з ПП "Шериф-пульт" договір №7492098 про охорону електроустаткування у приміщенні ТП5375.

КП "Плесо" листом від 11.12.2019 №221/5429 надало згоду на здійснення ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" за власний рахунок охорони трансформаторного обладнання, розташованого в будівлі ТП5375.

Позивачі зазначають, що у 2019 році відповідачем побудована 8-ми поверхова офісна будівля, що потребує збільшення потужності електроенергії, однак відповідач не звертався до позивачів чи оператора системи розподілу щодо збільшення потужності електроенергії.

Також позивачі вказують, що 21.09.2020 працівники ПП "Шериф-пульт" здійснили виїзд за адресою: місто Київ, вулиця Електротехнічна, 43-а, оскільки спрацювала сигналізація вхідної групи ТП5375. Біля об`єкту охорони - ТП5375 знаходилась слідчо-оперативна група Деснянського УП ГУНП у м. Києві та особи, які представились працівниками ПП "ІНАП і К". Керівник слідчо-оперативної групи Деснянського УП ГУНП у м. Києві повідомив, що діє на підставі відповідної заяви відповідача щодо заволодіння майном вказаного приватного підприємства. У якості доказу відповідач надав для огляду копію договору між ПП "ІНАП і К" та КП "Плесо" від 02.06.2015 №14 про право користування (доступу) до ТП5375. Службові особи Деснянського УП ГУНП у м. Києві відмовились слухати будь-які пояснення представника позивача та приймати зустрічні заяви.

Натомість, цього ж дня, 21.09.2020 представники відповідача заблокували вхідні двері до приміщення ТП5375 залізобетонними блоками та не дали можливості позивачу-2 поставити приміщення на сигналізацію. Доступ до приміщення ТП5375 представникам позивачів, починаючи з 21.09.2020, - неможливий.

Більше того, позивачі зазначають, що починаючи з 21.09.2020, охорону об`єкту за адресою: місто Київ, вулиця Електротехнічна, 43-а, а саме ТП5375 почали здійснювати Управління поліції охорони в м. Києві на підставі договірних відносин з відповідачем .

26.09.2020 охоронна служба ПП "Шериф-пульт" повідомила, що на трансформаторній підстанції ТП5375 знову спрацювала сигналізація і представник позивача-2 виїхав за адресою: місто Київ, вулиця Електротехнічна, 43-а. Проте, доступ до приміщення ТП5375 як для представника позивача-2, так і для службових осіб ПП "Шериф-пульт" був заблокований.

На підтвердження того, що відповідач створював перешкоду у праві користування майном, позивачі також зазначають наступне.

Відповідно до листа ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі» від 21.10.2020 №1/3/01 2/27787 вбачається, що два трансформатори по 1000 кВа в ТП5375 перебувають на балансі в ТОВ "БІС-КОМ Сервіс", а ПП "ІНАП і К" є субспоживачем. Крім цього, в даному листі міститься інформація про те, що 16.10.2020 фахівці ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" провели обстеження схеми обліку об`єкта і доступ для проведення такого обстеження їм надали представники відповідача. Більше того, із листа вбачається, що на момент проведення даного обстеження, виконувалися монтажні роботи ПП "ІНАП і К".

Також позивачі зазначають, що факт створення перешкод у праві користування майном підтверджується листом Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №077-4572, зі змісту якого вбачається, що представниками третьої особи-1 було виявлено факт самовільного захоплення земельної ділянки, де розташована ТП5375, а вхід до будівлі ТП5375 заблоковано залізобетонними блоками.

Управління поліції охорони в м. Києві листом від 22.10.2020 №2381/43/29/5/03-2020 повідомило позивача-2, що охорона ними ТП5375 здійснюється на підставі того, що відповідач надав документ, що посвідчує його право на користування майном (договір від 02.06.2015 №14, укладеного між відповідачем та третьою особою-1).

Позивачами до матеріалів позовної заяви долучений лист Управління екології та природних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 18.10.2019 №077-5145, в якому останнє зазначає, що КП "Плесо" не укладало з ПП "ІНАП і К" будь-яких договорів про розпорядження майном.

Також в матеріалах справи наявний лист Управління екології та природних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 30.09.2020 №077-4254, в якому останнє зазначає, що за інформацією КП "Плесо", у комунальному підприємстві відсутній договір від 02.06.2015 №14, сторонами в якому зазначені КП "Плесо" та ПП "ІНАП і К" про надання права користування (доступу) до ТП5375; в журналах реєстрації договорів відсутні записи про реєстрацію та присвоєння номеру зазначеного правочину.

01.10.2020 КП "Плесо" надало аналогічну відповідь №077/221-3690, що зазначений договір відсутній, в журналі реєстрації договорів відсутній запис про реєстрацію та присвоєння номеру зазначеного правочину.

Позивачі зазначають, що незважаючи на той факт, що КП "Плесо" у вищенаведених документах спростовує факт укладення договору від 02.06.2015 №14, відповідач фактично використовує даний договір для недопущення позивачів до ТП5375 та незаконного виконання монтажних робіт в приміщенні ТП5375.

Більше того, предметом договору від 02.06.2015 №14, який нібито укладений між відповідачем і третьою особою-1, є отримання в користування будівлі, в якій розташована трансформаторна підстанція ТП5375 з метою обслуговування електрообладнання. Крім цього, даним договором передбачено, що власником майна, електрообладнання, РУ-10 кВ, РУ-0,4 кВ, двох силових трансформаторів 250 кВа, КЛ 10 кВ, ТП 5375 -МІ в бік ТП 51 26 №1 №2-ТП 5375 -МІ в бік є ПП "ІНАП і К".

Отже, позивачі зазначають, що по-перше, даний договір не охоплює того переліку майна, що належить позивачу-1, оскільки його майном, яке знаходиться в ТП5375, серед іншого є 2 силових трансформатори ТМ-1000, тобто, по 1000 кВт, та лічильники Нік АВВГ, а тому даним договором керуватися для недопущення до приміщення ТП5375 відповідач не має права.

У зв`язку з вищевикладеним ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" звернулись до суду з вимогами зобов`язати ПП "ІНАП і К" усунути позивачу-1 перешкоди у праві користування майном, що знаходиться у приміщенні ТП5375 за адресою: місто Київ, вулиця Електротехнічна, 43-а, шляхом розблокування доступу до приміщення ТП5375 та надання доступу до приміщення ТП5375. Крім того, позивачі просять суд зобов`язати відповідача припинити перешкоди доступу та користуванню позивачу-2 орендованим майном, що знаходиться у приміщенні ТП5375.

Місцевий господарський суд, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для звернення з даним позовом до суду стала неможливість позивачів отримати доступ до двох трансформаторів та лічильників, які належать позивачу-1 на праві власності та перебувають за договором в оренді позивача-2.

Вказане майно перебуває у приміщенні ТП5375, яке не має зареєстрованої адреси та має вихід як у бік вулиці Закревського, так і у бік вулиці Електротехнічної.

ПП "ІНАП і К" є орендарем строком до 28.02.2030 земельної ділянки по вулиці Закревського Деснянського району міста Києва відповідно до договору оренди від 28.02.2005 №62-6-00202, п. 57 додатку до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 №89/9146.

У договорі від 21.10.2005 №18/05, укладеному між Державним комунальним підприємством "Плесо" (КП "Плесо") та ПП "ІНАП і К", сторони зобов`язалися шляхом об`єднання зусиль спільно діяти без створення юридичної особи по організації та проведенню підключення і здачі в експлуатацію ТП №35375, що знаходиться за адресою: місто Київ, Деснянський район, вулиця Електротехнічна, з метою досягнення соціального ефекту в інтересах територіальної громади міста Києва без одержання прибутку.

При цьому КП "Плесо" взяло на себе зобов`язання підготувати необхідну документацію для підключення і здачі в експлуатацію ТП №35375 (пункт 3.1 договору), а ПП "ІНАП і К" - фінансувати роботи, які необхідні для досягнення результатів спільної діяльності (пункт 4.1 договору).

Підключена та здана в експлуатацію ТП №35375, в результаті спільної діяльності сторін є досягненням соціального ефекту в інтересах територіальної громади міста Києва, має немайнову ціль (пункт 8.1 договору).

На виконання вищевказаних умов ПП "ІНАП і К" була розроблена виконавча документація по електропостачанню виробничо-складської будівлі, офісу та цеху деревообробці по вулиці Миколи Закревського в Деснянському районі міста Києва (ТП5375, 10 Кв, 0,4 кВ), відповідно до якої початок будівництва - травень 2006 року; кінець будівництва - серпень 2006 року; виконавець - БМНУ-6 ВАТ "КЕМ"; замовник - ПП "ІНАП і К".

Виконавча документація містить розпорядження №110 на зміну схем електричних з`єднань понад 1000 В (зроблено включення та перестикування ТП5375 з т-рами 2x250 кВЛі для споживача ПП "ІНАП і К", адреса включення електроустановки: вулиця Закревського).

14.04.2006 Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" ПП "ІНАП і К" видано Технічне рішення №38166 з робочого проекту електропостачання для об`єкту виробничо-складська будівля, офіс, та цех по переробці за адресою: вулиця Закревського Миколи, стосовно введення в дію ТП5375 з силовими трансформаторами типу ТМ-2х250 кВА, РУ-10КВ обладнано комірками типу КСО-366 з вимикачами навантаження ВНР-10/400-Юз, Ру-0,4 кВ-щитами ЩО 70. Погоджено з ЛРКМ та власником ТП5375 - ДКП "Плесо".

01.07.2006 підписано акт технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єкта в експлуатацію, яким підтверджується, що змонтована ТП5375 прийнята в експлуатацію. Також зазначено, що цей акт є підставою для оформлення права власності на збудований об`єкт і включення його до Державної статистичної звітності.

07.07.2006 Філіалом "Кабельні мережі Київенерго" Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" видана Технічна довідка №327-Дор від 07.07.2006 про те, що виконавчі креслення і технічна документація на кабельні лінії прийнята АК "Київенерго", а саме: назва об`єкта - очисні спорудження; адреса об`єкта - ж/м Троєщина №ТУ 38166.

Судом першої інстанції також встановлено, що в матеріалах виконавчої документації міститься довіреність ДКП "Плесо", видана ПП "ІНАП і К", про те, що ДКП "Плесо" згідно договору від 21.10.2005 №18/05 доручає ПП "ІНАП і К" підписання договору на оперативно-технічне обслуговування ТП5375 (за адресою: місто Київ, Деснянський район, вулиця Електротехнічна), кабелів 10 кВ, актів виконання робіт за оперативно-технічне обслуговування, а також проводити оплату згідно договору на оперативно-технічне обслуговування.

13.07.2006 ПП "ІНАП і К" направило лист №139 на ім`я заступника генерального директора Кабельних мереж Київенерго Топалу О.М. про прийняття на оперативно-технічне обслуговування ТП5375 та КЛІОКв, що знаходиться за адресою: місто Київ, Деснянський район, вулиця Електротехнічна, що є на балансі ПП "ІНАП і К" відповідно до договору від 21.10.2005 №18/05.

24.07.2006 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (виконавець) та ПП "ІНАП і К" (замовник) укладено договір на оперативно-технічне обслуговування №611/16, відповідно до якого виконавець проводить оперативно-технічне обслуговування електрообладнання, яке знаходиться на балансі замовника, а саме: трансформаторна підстанція ТП5375, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Закревського та кабельні лінії (далі - КЛ) 10 кВ з кінцевими муфтами типу КВ: ТП5375-ТП5562 МІ (500,0 м), ТП5375-ТП5562 М2 (510,0 м), ТП5375-ТП5128 М (539,0 м), ТП5375-ТП5128 М2 (509,0 м). Всього КЛ-10 кВ: 2058 м.

28.07.2006 Департаментом перспективного розвитку Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" видано Технічну довідку №1344-П про те, що виконавчі креслення та технічна документація на кабельні лінії прийняті ДПР АК "Київенерго".

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

За приписами статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Статтею 16 К України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 28.01.2020 у справі №905/1513/16.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

ГПК України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 6 частини 1 статті 20 ГПК України).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18.

За твердженням позивача, він є власником майна - електричного обладнання, розміщеного у приміщенні ТП5375, та яке згодом передав в оренду ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" (на підставі додаткової угоди №9 від 21.12.2015 до договору оренди від 07.05.2008 №01/08 та акта прийому-передачі електрообладнання від 21.12.2015).

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

По суті позовні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні майном є як додатковий спосіб захисту прав власника майна на здійснення ним користування та розпорядження майном.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.

Разом з тим, з урахуванням предмету та підстав позову, а також з огляду на докази, надані позивачем у цій справі, питання приналежності майна, щодо якого позивач звернувся за захистом прав, судом не встановлюється та не було заявлено позивачем.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачами заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, яке не перебуває у його володінні, і це підтверджується матеріалами справи і поясненнями представників позивачів. Крім того, така вимога може заявлятися лише власником майна, а не користувачем, тому позивач-2 не вправі пред`являти таку вимогу.

Отже, позивачами заявлено негаторну позовну вимогу без дотримання обов`язкової умови її висунення - перебування майна у володінні власника.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №907/804/17.

Позивачі вказують на те, що 21.09.2020 представники відповідача заблокували вхідні двері при приміщення ТП5375 залізобетонними блоками та не дали можливості позивачу-2 поставити приміщення на сигналізацію. Доступ до приміщення ТП5375 представникам позивачів починаючи з 21.09.2020 - неможливий.

Дослідивши подані докази у справі, місцевий господарський суд встановив, що 21.09.2020 працівники ПП "Шериф-пульт" здійснили виїзд за адресою: місто Київ, вулиця Електротехнічна, 43-а, оскільки спрацювала сигналізація вхідної групи ТП5375.

За твердженням представників позивачів, вони не мали доступу до приміщення ТП5375 та до сигналізації, встановленої у цьому приміщенні.

Натомість, 26.09.2020 охоронна служба ПП "Шериф-пульт" повідомила, що на трансформаторній підстанції ТП5375 знову спрацювала сигналізація і представник позивача-2 виїхав за адресою: місто Київ, вулиця Електротехнічна, 43-а.

Проте, як зазначають позивачі у позовній заяві, доступ до приміщення ТП5375 як для представника позивача-2 так і для службових осіб ПП "Шериф-пульт" був заблокований.

Таким чином, місцевий господарський суд не зміг дійти висновку про те, що після 21.09.2020 до 26.09.2020 у позивачів не було доступу до приміщення ТП5375, оскільки сигналізація була увімкнена і спрацювала 26.09.2020, з чим погоджується колегія суддів.

До матеріалів справи долучено відео з нагрудної камери ПП "Шериф-пульт" щодо подій 21.09.2020 та 26.09.2020, з якого, на думку позивачів, вбачається, що відповідач створював перешкоди у праві користування своїм майном позивачам.

Більше того, позивачі зазначають, що з 21.09.2020 охорону об`єкта за адресою: місто Київ, вулиця Електротехнічна, 43-а, зокрема, ТП5375 почало здійснювати Управління поліції охорони в м. Києві на підставі договірних відносин із відповідачем. На підтвердження вказаного факту позивачами долучена до матеріалів справи копія листа Управління поліції охорони в м. Києві від 22.10.2020 №2381/43/29/5/03-2020, відповідно до якого охорона ними ТП5375 здійснюється на підставі того, що відповідач надав документ, який посвідчує його право на користування майном (договір від 02.06.2015 №14, укладений між відповідачем та третьою особою-1).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що не ПП "ІНАП і К", а саме ОСОБА_1 уклав із Управлінням поліції охорони в м. Києві договір про централізовану охорону майна на Об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони №107/29/17/2/ОБ/ОС-2020 від 24.09.2020 та договір про спостереження за системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах з реагування наряду поліції №108/29/17/2/ОБ/ТС-2020 від 24.09.2020.

До того ж, відповідно до пояснень Управління поліції охорони в м. Києві останнім не укладались договори з ПП "ІНАП і К" на охорону об`єкта трансформаторної підстанції ТП5375 за адресою: місто Київ, вулиця Електротехнічна, 43-а, або за адресою: місто Київ, вулиця Закревського, 34-Е.

Згідно з пунктом 1.1 договору про централізовану охорону майна на об`єкті з реагуванням наряду поліції охорони №107/29/17/2/ОБ/ОС-2020 від 24.09.2020, замовник (ОСОБА_1.) доручає, а виконавець зобов`язується здійснюватися охорону майна на об`єктах обслуговування сигналізації, що встановлено на об`єктах замовника, перелік та адреси яких зазначені в дислокаціях (додаток 1 до договору). За цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не встановлює володіння ним.

За умовами пункту 1.1 договору про спостереження за системами тривожної сигналізації, що встановлені на об`єктах з реагування наряду поліції №108/29/17/2/ОБ/ТС-2020 від 24.09.2020, виконавець здійснює в інтересах замовника:

- спостереження за станом та технічне обслуговування сигналізації, що встановлена на об`єктах замовника, перелік та адреси яких зазначені в дислокації (додаток 1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору;

- у разі надходження на ПЦС сигналу про співпрацювання сигналізації забезпечує реагування НГІ для встановлення причин його надходження, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об`єкті.

Додатком №1 (Дислокація) до вказаних договорів визначено, що охоронна сигналізація та тривожна сигналізація встановлена у приміщенні за адресою: місто Київ, вулиця Закревського, 34-Е.

За приписами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Отже, відповідно до наданих доказів вірогідно можливо встановити, що перешкоди у доступі до приміщення ТП5375 за останньою подією вчинив ОСОБА_1., а не відповідач, з чим також погоджується судова колегія. Протилежного суду не доведено.

Отже, посилання позивачів, що саме діями ПП "ІНАП і К" створено перешкоди у праві користування своїм майном позивачам, є необґрунтованими, адже договори щодо охорони укладалися фізичною особою - ОСОБА_1

Таким чином, посилання на порушення, які, на думку позивачів, були допущені саме діями ПП "ІНАП і К", зокрема, створено перешкоди у праві користування своїм майном позивачам, є необґрунтованими та недоведеними.

Також, в обґрунтування позовних вимог, позивачі зазначають, що останніми була отримана відповідь Управління екології та природних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 18.10.2019 №077-5145 про те, що КП "Плесо" не укладало з ПП "ІНАП і К" будь-яких договорів про розпорядженням майном.

На думку позивачів, договір від 02.06.2015 №14 про право користування (доступу) ТП5375, укладений між КП "Плесо" та ПП "ІНАП і К", є по суті договором найму будівлі. Позивачі вважають вказаний договір від 02.06.2015 нікчемним, оскільки він не є нотаріально посвідченим та не укладений за результатами електронного аукціону (на підставі частини 2 статті 215 та частини 2 статті 793 ЦК України).

Суд першої інстанції, дослідивши вищевказані обставини, правомірно зазначив, що не погоджується з доводами позивачів, оскільки стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, зокрема, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Станом на момент прийняття даного рішення у справі відсутня будь-яка інформація та відомості про оспорювання у порядку визначеному чинним законодавством України, з боку КП "Плесо" договорів (в тому числі і договору від 02.06.2015 №14), укладених з ПП "ІНАП і К".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи, на які посилалися апелянти під час розгляду даної справи, залишені Північним апеляційним господарським судом без задоволення, як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову у справі №910/18565/20.

Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим судове рішення має бути залишеними без змін, а апеляційні скарги ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційних скарг ПП "СК-КОМ" та ТОВ "БІС-КОМ Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 267-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Приватного підприємства "СК-КОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС-КОМ СЕРВІС" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/18565/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційних скарг залишити за скаржниками.

4. Матеріали справи №910/18565/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 13.12.2022.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді Б.О. Ткаченко

С.О. Алданова