Постанова

від 13.12.2022 по справі 911/2526/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2022 р. Справа№ 911/2526/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Разіної Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро Інвест"

на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2021

у справі № 911/2526/21 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна Енергопостачальна Компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро Інвест"

про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних нарахувань,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна Енергопостачальна Компанія" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро Інвест" про стягнення 39143,57 грн заборгованості, 2975,99 грн пені, 1232,23 грн 3% річних та 4092,03 грн інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 420070946 в частині оплати вартості спожитої електричної енергії, а саме активної енергії, яка нарахована за липень 2020 року, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 39143,57 грн.

Враховуючи несплату відповідачем боргу, позивач нарахував відповідачу суму пені, 3% річних, та інфляційних.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.12.2021 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна Енергопостачальна Компанія" 29154,77 грн боргу, 1731,16 грн пені, 919,22 грн 3% річних, 2919,09 грн втрат від інфляції та 2270,00 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро Інвест" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2021 у справі № 911/2526/21 в частині задоволених позовних вимог - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог є незаконним, та таким, яке прийняте судом першої інстанції з поверхневим дослідженням спору та з поверхневою правовою оцінкою наданих відповідачем як належних, допустимих, так і вірогідних доказів у справі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд першої інстанції обмежившись вірогідністю доказів, взяв до уваги виключно один доказ, який був поданий позивачем, а саме надісланий останнім відповідачу рахунок на суму 29 154,77 грн, як донарахування споживання електричної енергії понад заявлені обсяги.

При цьому, відповідач зазначає, що зі змісту вищевказаного рахунку зазначена сума заборгованості "за понад заявлені обсяги споживання електричної енергії", яка суперечить заздалегідь направленим відповідачем відповідних заяв про збільшення обсягів споживання за оспорювані періоди, оскільки обсяги споживання електричної енергії, як за липень, так і за серпень 2020, за твердженням відповідача, не перевищували встановлені обсяги в 120 000 кВт/год. за кожен із зазначених вище періодів.

Також, відповідач наголошує на тому, що місцевий господарський суд залишив поза увагою і не надав правової оцінки акту № А-6122899492 прийняття - передавання електричної енергії за липень 2020 від 07.08.2020, в якому 22340 кВт/год. електричної енергії визначалась, як "активна електроенергія понад договірні обсяги" на суму 29 154,77 грн, що на думку відповідача, є безпідставною, та штучно створеною сумою позовних вимог позивача.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивачем було незаконно та штучно створено заборгованість, шляхом включення обсягів споживання електричної енергії за 15 днів розрахункового періоду серпня 2020 в розрахунковий період липня 2020, тобто позивач незаконно та безпідставно збільшив розрахунковий період липня 2020 - до 45 календарних днів.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що вартість спожитої відповідачем електричної енергії визначена відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України, тому твердження відповідача щодо непогодження вартості спожитих послуг є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому, позивач наголошує на тому, що на підтвердження своїх позовних вимог, ним до позову було надано довідку оператора системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" від 19.08.2021 № 04/530/13159 щодо фактичного обсягу розподіленої відповідачу електричної енергії, який за період з 01.01.2019 по 31.07.2020 складав 1 488 150 кВт/год.

Втім, відповідачем в установленому порядку не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження врегулювання з оператором системи розподілу питання обсягів електричної енергії та визначення іншого обсягу.

Окрім того, з урахуванням наявної у матеріалах справи довідки оператора системи розподілу, а також наявних рахунків, позивач посилається на те, що відповідачем в останньому розрахунковому періоді було спожито 168 310 кВт/год (105 970 кВт/год згідно рахунку від 16.07.2020 та 62 340 кВт/год згідно рахунку від 31.07.2020), що в свою чергу, за твердженням позивача, перевищує заявлені відповідачем до споживання обсяги електричної енергії в розмірі 120 000 кВт/год та відповідно свідчить про правомірність включення до рахунків донарахувань понад заявлені обсяги.

Короткий зміст відповіді на відзив та узагальнення її доводів

У відповіді на відзив, відповідач підтримуючи доводи апеляційної скарги наголошує на тому, що ним не оспорюється обсяги споживання електричної енергії, а оспорюється спосіб незаконного визначення позивачем вартості електричної енергії шляхом неправомірного споживання електричної енергії понад заявлені обсяги та незаконного збільшення розрахункового період до 45 днів.

Короткий зміст письмових пояснень на відповідь на відзив та узагальнення їх доводів

Позивач підтримуючи у письмових поясненнях свої аргументи, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 911/2526/21 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 911/2526/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро Інвест" на рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2021 у справі № 911/2526/21 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Михальської Ю.Б., Разіної Т.І. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна Енергопостачальна Компанія" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро Інвест" (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії (надалі - договір).

Цей договір про постачання електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковим для всіх споживачів (1.1., 1.2. договору).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Інформація про об`єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається заміна власника електричної енергії, наведена в заявці-приєднання, яка є додатком №1 до цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в встановленому порядку з оператором системи розподілу (далі ОСР) договору споживача про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії / акта приймання-передачі електричної енергії.

Договірні величини (обсяги) постачання електроенергії встановлюються та коригуються відповідно до умов, наведених у додатку №3 до даного договору (п.п. 2.1. 2.4. договору).

Згідно з пп. 1 п. 6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.5. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком № 2 до цього договору. Для одного об`єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Інформація про діючу ціну/орієнтовну ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосуванням порядку її формування, але не раніше дати затвердження регулятором такої ціни/складових такої ціни. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Приписами п. 5.7. договору встановлено, що порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку.

При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника.

З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитися на веб-сайті постачальника.

Не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно обраною споживачем комерційною пропозицією

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів.

Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п. 8.2. договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником а розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків в розмірі фактичних збитків постачальника. (п.п. 9.1. - 9.2. договору).

Заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії від 01.11.2018 відповідач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору (додатків до договору) в повному обсязі.

Також, з моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинного законодавства України.

Згідно Комерційної пропозиції "Стандарт-1" сторони погодили, що терміном постачання електричної енергії є до 31.12.2019, а постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо на 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.

Тариф за послуги розраховується згідно з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго".

Тариф на послуги постачальника, що з січня 2019 року становить 0,0896 грн/кВТ год., збільшується у разі відповідної зміни індексу інфляції.

Також, Комерційною пропозицією сторони погодили такий порядок оплати: попередня оплата 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку постачальника.

Розмір пені та/або штрафу: подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ).

Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Рахунок на попередню оплату надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду, рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду.

Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання (текст Комерційної пропозиції "Стандарт-1").

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за липень 2020 за договором №420070946 відповідачем було спожито електричної енергії на загальну 39143,57 грн, однак останнім не було проведено оплату послуг за спожиту електричну енергію (активної енергії).

У зв`язку з не оплатою відповідачем боргу (порушенням умов договору) позивачем нараховано відповідачу 2975,99 грн пені, 1232,23 грн 3% річних та 4092,03 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.12.2021 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна Енергопостачальна Компанія" 29154,77 грн боргу, 1731,16 грн пені, 919,22 грн 3% річних, 2919,09 грн втрат від інфляції та 2270,00 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваному судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою пов`язаний з купівлею-продажем та постачанням електричної енергії, а отже правовідносини, що склались між сторонами, регулюються відповідними положеннями цивільного та господарського законодавства, а також Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

За правилами п. 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.7. ПРРЕЕ).

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ визначено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку (п. 3.1.7. ПРРЕЕ).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Нормами ст. 526 встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, про належне виконання сторонами умов договору про постачання електричної енергії (з 01.01.2019 по 01.06.2020) свідчить наявність в матеріалах справи рахунків постачальника на оплату електричної енергії та платіжних доручень відповідача, якими останній сплачував виставлені позивачем рахунки.

Також, колегія суддів зауважує на тому, що в матеріалах справи відсутні скарги споживача та щодо своєчасності та якості поставленої електричної енергії.

З доданих до справи рахунків-фактур, актів та платіжних доручень вбачається, що позивачем поставлено відповідачу з 01.01.2019 по 31.07.2020 електричної енергії на загальну суму 4194550,33 грн, а відповідачем, згідно платіжних доручень оплачено позивачу 4155406,76 грн, а отже неоплаченою залишилась сума у розмірі 39143,57 грн.

У позовній заяві позивач було зазначено, що відповідачем у липні 2020 року спожито електричної енергії на загальну суму 39143,57 грн, що є неправильним, оскільки з доданих до справи рахунків вбачається, що відповідач спожив електричної енергії у липні 2020 року на загальну суму 468460,02 грн (рах. №6073869080 від 16.07.2020, рах. №6122899492 від 31.07.2020), з яких оплачено відповідачем 439305,25 грн (з урахуванням переплати за червень 2020 року).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що несплаченою сумою за липень 2020 року залишилась сума у розмірі 29154,77 грн.

Між тим, місцевим господарським судом правомірно зауважено на тому, що ним не беруться до уваги наявні у справі Акти приймання-передавання електричної енергії, позаяк останні не мають жодних відміток сторін, які б вказували на те, що вони схвалені сторонами, водночас, суд у даній справі спирається на наявні рахунки-фактури та платіжні доручення, позаяк відповідач сплачував вартість електроенергії з посиланням саме на вказані рахунки, а отже здійсненням оплати погоджувався з даними рахунками.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №6122086694 від 26.06.2020 на суму 9988,80 грн, який згідно платіжних доручень не оплачений відповідачем. Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що заявлена позивачем сума до стягнення у розмірі 39143,57 грн складається з двох неоплачених сум 9988,80 грн за червень 2020 року та 29154,77 грн за липень 2020 року (9988,80 + 29154,77 = 39143,57).

Встановивши вище, що сума 9988,80 грн входить до заявленої позивачем суми до стягнення з відповідача у розмірі 39143,57 грн, колегія суддів вважає зазначити про наступне.

Так, за червень 2020 позивачем виставлено відповідачу рахунок №6024073543 від 16.06.2020 на суму 210272,23 грн, який відповідно до платіжних доручень, споживачем оплачено в повному обсязі (відповідачем спожито електроенергії 82660 кВт/год).

Водночас, позивачем 26.06.2020 виставлено споживачу додатковий рахунок на оплату електроенергії у розмірі 9988,80 грн, який відповідачем не оплачено. У рахунку зазначено, що казана сума є нарахуванням за активну енергію (0 кВт/год) 9919,20 грн та донарахування понад заявлені обсяги 69,60 грн.

При цьому у листах (листування між позивачем та відповідачем), доданих до відзиву на позовну заяву позивач, зокрема, вказував на те, що фактична ціна закупівлі електричної енергії на всіх ринках електричної енергії у червні 2020 року різко зросла, а постачальник вимушений був здійснити перерахунок з врахуванням ціни електричної енергії, що куплена позивачем для споживачів на всіх видах ринків за результатами розрахункового періоду.

Таким чином, позивач стверджував, що сума у розмірі 9988,80 грн, є перерахунком вартості електричної енергії за червень 2020 року, водночас не надав доказів та обґрунтувань того, на якій підставі був зроблений вказаний перерахунок, тобто в суду відсутні будь-які докази, які б підтверджували як підставність нарахування позивачем відповідної суми, так і докази, які б могли надати суду змогу перевірити правильність такого нарахування.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарськоьго суду про те, що позивач не довів належними та допустити доказами наявності підстав для нарахування позивачу додаткових 9988,80 грн за червень 2020 року.

Отже, за відсутності доказів обґрунтування нарахувань, суд першої інстанції дійшов до висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що виставлений позивачем рахунок №6122086694 від 26.06.2020 на суму 9988,80 грн є безпідставним, не обґрунтованим та таким, що не відповідає умовам договору, а відтак суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволення позову у цій частині.

Стосовно решти заборгованості у розмірі 29154,77 грн, судова колегія зазначає про наступне.

Як вже зазначалось судом першої інстанції вище, відповідач спожив електричної енергії у липні 2020 року (168310 кВт/год) на загальну суму 468460,02 грн відповідна сума виставлена позивачем згідно рахунків №6073869080 від 16.07.2020 та №6122899492 від 31.07.2020), з яких відповідно до платіжних доручень, відповідачем оплачено 439305,25 грн (з урахуванням переплати за червень 2020 року), а отже, несплаченою сумою за липень 2020 року залишилась сума у розмірі 29154,77 грн (468460,02 - 439305,25), доказів сплати якої відповідачем не надано.

В обгрунтвання позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідачем спожито у липні 2020 року 168310 кВт/год. При цьому, відповідачем не спростовано вказаної інформації, а посилання останнього на звіти про покази лічильника за липень-серпень 2020 судовою колегією уваги не беруться, позаяк на вказаних документах відсутні будь-які ознаки, з яких суд міг би ідентифікувати джерело вказаних показань та стверджувати про те, що вони є відображенням саме лічильників відповідача.

Також, судова колегія вважає за необхідне наголосити на тому, що в матеріалах справах наявні заяви споживача про збільшення договірної величини споживання електроенергії на липень 2020 та серпень 2020 до 120000 кВт/год, що може вказувати на те, що відповідач планував збільшити обсяги споживання електричної енергії за ці місяці, а отже цілком вірогідною є обставина споживання останнім у липні-серпні місяці 2020 року 168310 кВт/год. Важливо також зазначити, що останній рахунок № 6122899492 від 31.07.2020 на суму 191868,16 грн частково сплачений відповідачем платіжним дорученням №231 від 10.08.2020 на суму 3835,71 грн, а отже, може вважатись таким, що погоджений (акцептований) останнім.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відтак, судова колегія спираючись та ті обставини, що в матеріалах справи подані позивачем докази, які підтверджують наявність у відповідача заборгованості у розмірі 29154,77 грн є більш вірогідними, ніж ті, що надані відповідачем, суд апеляційної інстанції розцінює докази позивача найбільш вірогідними, а також належними, допустимими та такими, що підтверджують факт заборгованості відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 29154,77 грн заборгованості за договором постачання електричної енергії від 01.01.2019 є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За правилами ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За текстом Комерційної пропозиції "Стандарт-1" сторони погодили пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Так, з матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції вище, що відповідач порушив умови договору не сплативши борг у розмірі 29154,77 грн, у зв`язку з цим, позивачем підставно нараховано відповідачу пеню.

Судом першої інстанції перевірено розмір пені згідно періодів, заявлених позивачем на суму 29154,77 грн, та вірно встановлено, що розмір пені складає 1731,16 грн та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Комерційною пропозицією "Стандарт-1" сторони визначили, що споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Місцевим господарським судом зроблено розрахунок втрат від інфляції та 3% річних згідно періодів, заявлених позивачем на суму 29154,77 та правірно встановлено, що втрати від інфляції підлягають до стягнення з відповідача у розмірі 2919,09 грн, а 3% річних у розмірі 919,22 грн.

У зв`язку з наведеним, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, відповіді на відзив спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права.

Підсумовуючи вищевикладене, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суми 29154,77 грн боргу, 1731,16 грн пені, 919,22 грн 3% річних, 2919,09 грн втрат від інфляції.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Агро Інвест" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2021 у справі № 911/2526/21 - без змін.

Матеріали справи № 911/2526/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

Т.І. Разіна