Постанова

від 28.09.2022 по справі 904/4855/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2022 року м.Дніпро Справа № 904/4855/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання: Колесник Д.А.

представники сторін:

від АТ "Укртрансгаз": Кравченко Світлана Володимирівна, адвокат, свідоцтво №4430 від 25.07.2012 року;

від Покровської міської ради Дніпропетровської області: Хомік Олексій Васильович, представник, довіреність №2 від 04.01.2022 року;

від АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз": Шамраєв Максим Євгенович, адвокат , довіреність №01Др-123-0722 від 22.07.2022 року;

арбітражний керуючий: Проскурін Дмитро Олександрович, посвідчення №380 від 27.02.2013 року;

інші представники сторін у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом відправлення ухвали суду на електронну пошту сторін

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олексійовича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 року у справі №904/4855/17 (суддя Камша Н.М.)

за заявою ліквідатора №01-20/229 від 18.08.2021 року про спростування майнових дій власника боржника, визнання недійсними правочинів боржника та повернення майна

за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до боржника Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго", 53300, Дніпропетровська область, місто Орджонікідзе, вул.Тельмана, буд.5, код ЄДРПОУ 02128106

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 року відкрито провадження у справі про банкрутство Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго", 53300, Дніпропетровська область, місто Орджонікідзе, вул.Тельмана, буд.5, код ЄДРПОУ 02128106.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2018 року:

- припинено процедуру розпорядження майном Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго", 53300, Дніпропетровська область, місто Орджонікідзе, вул.Тельмана, буд.5, код ЄДРПОУ 02128106;

- визнано Орджонікідзевське міське комунальне підприємство "Орджонікідзетеплоенерго", 53300, Дніпропетровська область, місто Орджонікідзе, вул.Тельмана, буд.5, код ЄДРПОУ 02128106 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру;

- ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Проскуріна Дмитра Олександровича, свідоцтво №380 від 27.02.2013 року.

25.08.2021 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ліквідатора Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" Проскуріна Дмитра Олександровича №01-20/229 від 18.08.2021 року про спростування майнових дій власника боржника, визнання недійсними правочинів боржника та повернення майна, в якій заявник просив:

1. Залучити до участі у справі №904/4855/17 Приватне підприємство "Універсалсервіс-М" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31881503; зареєстроване місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгороднє, вул. Шосейна, буд. 82; тел.: НОМЕР_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1).

2. Визнати незаконним п.3 рішення Покровської міської ради №13 від 24.02.2017 року "Про передачу комунального майна з балансу УЖКГ та будівництва на баланс ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго".

3. Визнати незаконним рішення Покровської міської ради №48 від 31.03.2017 року "Про списання, демонтаж та реалізацію майна ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго".

4. Визнати недійсними договір поставки майна від 24.04.2017 року, укладений між Приватним підприємством "Універсалсервіс-М" та Орджонікідзевським міським комунальним підприємством "Орджонікідзетеплоенерго".

5. Зобов`язати Приватне підприємство "Універсалсервіс-М" повернути Орджонікідзевському міському комунальному підприємству "Орджонікідзетеплоенерго" майно, отримане за договором поставки майна від 24.04.2017 року, а саме:

- трубу вагою 535445,36 кг;

- трансформатор ТМ-400 вагою 1679 кг;

- насос Д1250Х125 4 вагою 1346 кг;

- насос без двигуна Д 1250 x 125 5 вагою 1346 кг;

- насос консольний К80-65-160 - 2 одиниці, вагою 129 кг кожна;

- насос ЦНС 38/44 вагою 170 кг;

- насос підживлювальний - 2 одиниці, вагою 83 кг кожна;

- насос мережевий - 3 одиниці, вагою 1346 кг кожна;

- котел вагою 31008 кг;

- ємність вагою 4442 кг;

- котел вагою 14216 кг;

- насос X 50/32-125 вагою 33 кг;

- трансформатор вагою 1377 кг;

- лічильник води W200 вагою 36 кг;

- насос мережевий - 2 одиниці, вагою 69 кг кожна;

- насос дренажний вагою 80 кг;

- верстат настільно-свердлильний вагою 44 кг;

- верстат токарно-гвинторізний вагою 1333 кг;

- насосний агрегат К100-65-200 к,дв,30кВТ вагою 284 кг;

- насос КІ8-18 з ел.двигуном вагою 52 кг;

- насос К65-50-160 з ел.двигуном - 2 одиниці, вагою 98 кг кожна;

- настільно-свердлильний верстат вагою 46 кг;

- насос занурюваний Drenox 80/7 вагою 5 кг;

- електродвигун для насоса вагою 27 кг;

- насос 2К 20/30 - 2 одиниці, вагою 69 кг кожна;

- насос 100-80-60 вагою 69 кг;

- насос дренажний вагою 80 кг;

- насос К-45-30 вагою 114 кг;

- насос К-80-65-100 вагою 129 кг;

- насос X 50-32-125 вагою 144 кг;

- насосний агрегат К45/30 вагою 178 кг;

- насосний агрегат СМ100-65-250/4С вагою 114 кг;

- двигун 4 АМН 30кВт2980об вагою 27 кг;

- насос СМ125-80-315/4 вагою 123 кг;

- насос ЦВК 6,3/160 УЗ/ТУ 26-06-1280-87 вагою 369 кг;

- верстат СВФ -1 свердлильно-фрезерувальний вагою 60 кг;

- верстат заточувальний СЗУ-300.

6. Визнати незаконним рішення Покровської міської ради №8 від 23.06.2017 року "Про заходи із списання та реалізації майна, що перебуває на балансі ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго".

7. Визнати недійсними договір поставки майна №29062017- 1 від 29.06.2017 року, укладений між Приватним підприємством "Універсалсервіс-М" та Орджонікідзевським міським комунальним підприємством "Орджонікідзетеплоенерго".

8. Зобов`язати Приватне підприємство "Універсалсервіс-М" повернути Орджонікідзевському міському комунальному підприємству "Орджонікідзетеплоенерго" майно, отримане за договором поставки майна від №29062017-1 від 29.06.2017 року, а саме:

- котел КВГМ-100-150 вагою 18050 кг;

- котел КВГМ-100-150 вагою 18250 кг;

- котел КВГМ-100-150 вагою 18120 кг;

- котел КВГМ-100-150 вагою 18100 кг;

- котел КВГМ-100-150 вагою 18200 кг;

- котел КВГМ-100-150 вагою 18000 кг;

- котел КВГМ-100-150 вагою 17800 кг.

9. Стягнути з Покровської міської ради та Приватного підприємства "Універсалсервіс-М" на користь Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" судові витрати по справі.

Згідно ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2021 року:

- прийнято заяву ліквідатора Проскуріна Д.О. про спростування майнових дій власника боржника, визнання недійсними правочинів боржника та повернення майна №01-20/229 від 18.08.2021 року для розгляду у межах справи про банкрутство у судовому засіданні 06.10.2021 року о 11:00 год.;

- залучено Приватне підприємство "Універсалсервіс-М" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31881503; зареєстроване місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгороднє, вул. Шосейна, буд. 82) до участі у справі про банкрутство;

- зобов`язано Приватне підприємство "Універсалсервіс-М" та Покровську міську раду Дніпропетровської області до дати судового засідання подати до господарського суду Дніпропетровської області до справи про банкрутство відзиви на заяву №01-20/229 від 18.08.2021 ліквідатора Проскуріна Д.О., докази в обґрунтування заперечень.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 року у справі №904/4855/17 в задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. від 18.08.2021 року №01-20/229 про спростування майнових дій власника боржника, визнання недійсними правочинів боржника та повернення майна - відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення, господарський суд виходив з того, що зазначені ліквідатором підстави для визнання незаконним рішень Покровської міської ради та визнання недійсними договорів поставки майна, укладених боржником, не доведені під час розгляду даної справи. Порушень Конституції України та Господарського кодексу України при прийнятті Покровською міською радою оскаржуваних рішень та норм законодавства про банкрутство при укладенні спірних договорів судом не встановлено.

Не погодившись з ухвалою суду, арбітражний керуючий Проскурін Д.О. оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції внаслідок неправильного застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, а тому не може бути визнана законною та обґрунтованою в розумінні ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник наводить обґрунтування всіх заявлених ним вимог та вважає, що суд не надав належну правову оцінку його доводам щодо невідповідності вимогам закону та правовим позиціям Верховного Суду як оскаржуваних рішень Покровської міської ради, так і оспорюваних договорів.

Зокрема, апелянт звертає увагу на наступне:

1.Щодо оспорюваного договору поставки майна від 24.04.2017 року (з урахуванням додаткових угод №1 від 01.06.2017 року та №2 від 23.05.2017 року) скаржник спростовує твердження суду про недоведеність ліквідатором обставин щодо отримання покупцем необмеженої будь-якими часовими межами відстрочки сплати 95% вартості майна продавця, право власності на яке переходило до нього з моменту підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі майна. Вказує, що це підтверджується змістом договору.

Крім того, додатковою угодою №1 від 01.06.2017 року було зменшено вартість (ціну) майна з 2 069 079,00 грн. до 1 818 921,03 грн., що не відповідає результатами проведення торгів №911294. Ці доводи ліквідатора залишилася поза увагою та оцінкою суду першої інстанції.

Рішенням Покровської міської ради №13 від 24.02.2017 року передане на баланс боржника для реалізації майно, яке є предметом цього договору, було продано підприємством за ціною в понад 4 рази нижчою за його залишкову вартість, а саме за 1 818 921,03 грн.

2. Щодо договору поставки майна №29062017-1 від 29.06.2017 року апелянт зазначає, що за його умовами покупець отримав необмежену будь-якими часовими межами відстрочку сплати 100% вартості майна продавця, право власності на яке переходило до нього з моменту підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі майна. Крім того, майно було реалізоване за ціною, нижчою за його залишкову вартість.

Тому, висновок суду першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, що твердження ліквідатора щодо вказаних обставин не підтверджено, суперечить змісту самого договору поставки майна №29062017-1 від 29.06.2017 року.

Ліквідатор зауважує, що вказані правочини укладені (вчинені) керівником підприємства, на підставі рішень власника (засновника) підприємства - Покровської міської ради, протягом одного року, що передував порушенню господарським судом Дніпропетровської області (ухвала від 10.10.2017р.) провадження у справі №904/4855/17 про банкрутство ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго".

При цьому, договір поставки майна №29062017-1 від 29.06.2017 року укладений директором ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" Бондаруком Р.К. під час підготовчого провадження у справі №904/4855/17.

Скаржник вважає, що суд підійшов формально до оцінки дій та рішень власника банкрута, які слугували передумовою укладення директором ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" Бондаруком Р.К. договорів поставки майна від 24.02.2017 року та від 29.06.2017 року, зазначивши в оскаржуваній ухвалі що "суд не вбачає порушень Конституції України та Господарського кодексу України при прийнятті Покровською міською радою цих рішень".

Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 року у справі №904/4855/17. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити подану ним заяву №01-20/229 від 18.08.2021 року про спростування майнових дій власника боржника, визнання недійсними правочинів боржника та повернення майна в повному обсязі. Також стягнути судові витрати, в тому числі понесені на сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги.

Покровська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти наведених апелянтом обставин та задоволення апеляційної скарги. Просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 року у справі №904/4855/17 залишити без змін, апеляційну скаргу ліквідатора боржника арбітражного керуючого Проскуріна Д.О. залишити без задоволення.

Інші сторони по справі відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явилися, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до матеріалів справи, апеляційна скарга прийнята до розгляду ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2022 року.

В зв`язку з відсутністю в Центральному апеляційному господарському суді фінансування на поштові відправлення, копія даної ухвали в кількості 15 екземплярів відправлена сторонам на відомі суду електронні пошти представників, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зазначеній ухвалі.

Колегія суддів звертає увагу, що представник Приватного підприємства "Універсалсервіс-М", яке є покупцем згідно оспорюваних договорів, і вирішення спору безпосередньо стосується його прав, обов`язків та майнових інтересів, був присутнім при постановленні оскаржуваної ухвали. Щодо апеляційного оскарження ухвали суду Приватне підприємство "Універсалсервіс-М" повідомлено безпосередньо апелянтом шляхом направлення йому копії апеляційної скарги.

Станом на 28.09.2022 року передбачений ст.273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги вичерпано.

Відповідно до положень ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу на підставі тих доказів, які були предметом дослідження суду першої інстанції. Додаткові докази до суду апеляційної інстанції не надано.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України наділяє сторони процесуальними правами, серед яких право брати участь у судових засіданнях, в тому числі шляхом участі в засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Суд враховує, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась. Про апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 року у даній справі сторони повідомлені також самим апелянтом, про що свідчать надані суду докази відправлення апеляційної скарги сторонам по справі.

Отже сторони повідомлені про час та місце розгляду справи єдиним можливим для Центрального апеляційного господарського суду способом. Строк апеляційного перегляду вичерпано. Сторони не були позбавлені можливості забезпечити у засідання суду участь повноважних представників, однак, таким правом не скористалися.

Матеріали справи дозволяють визначитися щодо законності оскаржуваної ухвали на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість закінчення апеляційного перегляду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ч.ч.1,3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч.6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), за приписами п.4 Прикінцевих та перехідних положень якого, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

В зв`язку із набуттям чинності КУзПБ втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Згідно Статуту боржника, затвердженого рішенням Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області від 26.02.2016 року №7, підприємство засноване на власності територіальної громади міста Орджонікідзе (міська комунальна власність), власником якого є Орджонікідзевська міська рада, і знаходиться у безпосередньому управлінні виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради (орган управління майном).

Підприємство створене з метою отримання прибутку за рахунок виробництва та надання послуг, пов`язаних із теплопостачанням та інших послуг (ст. 2 Статуту).

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, цінності, які передані у власність територіальної громади міста Орджонікідзе згідно з рішенням обласної ради від 24.10.2002 року №83. вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства (п. 5.1 ст. 5 Статуту).

Майно підприємства є власністю територіальної громади міста в особі Орджонікідзевської міської ради і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту підприємства (п. 5.2 ст. 5 Статуту).

Відчуження майна підприємства, що є власністю територіальної громади міста і закріплене за підприємством, здійснюється з дозволу власника у порядку, встановленому чинним законодавством України (п.5.4 ст. 5 Статуту).

Згідно зі ст.ст. 142. 143 Конституції України матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст. Територіальні громади безпосередньо або через утворені органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Аналогічні положення містяться у ст. 327 Цивільною кодексу України.

Відповідно до ст. 78 Господарського кодексу України з метою ефективного управління майном, що належить до комунальної власності, компетентними органами місцевого самоврядування створюються комунальні унітарні підприємства. Майно таких підприємств перебуває у комунальній власності і закріплюється за підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Боржник у даній справі є комунальним комерційним підприємством, тобто суб`єктом підприємництва, тому комунальне майно закріплене за ним на праві господарського відання.

Правовий режим такого майна встановлений ст. 136 Господарського кодексу України. Згідно з даною нормою право господарського відання визначено як речове право суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках передбачених цим кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно - господарську діяльність підприємства.

Статтею 62 Кодексу з процедур банкрутства передбачено, що всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до ліквідаційної маси.

Не підлягають включенню до ліквідаційної маси, а тому і реалізації в ліквідаційній процедурі, об`єкти комунальної інфраструктури, які у разі банкрутства підлягали передачі територіальній громаді (ч. 7 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства).

З матеріалів справи колегією суддів встановлено наступне:

Рішенням Покровської міської ради від 24.02.2017 року №13 Покровська міська рада вирішила, зокрема, зобов`язати Управління житлово - комунального господарства та будівництва виконкому Покровської міської ради передати Орджонікідзевському міському комунальному підприємству "Орджонікідзетеплоенерго" комунальне майно згідно додатку для його реалізації з метою направлення отриманих коштів в погашення заборгованості зі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та єдиного соціального внеску.

Цим же рішенням (п.3, який ліквідатор оспорює) дозволено боржнику - Орджонікідзевському міському комунальному підприємству "Орджонікідзетеплоенерго" після приймання майна вжити заходи для списання майна, як такого, що непридатне для подальшої експлуатації; провести незалежну експортну оцінку майна та надати на розгляд сесії міськради для затвердження звіт про експертну оцінку вартості комунального майна. Після затвердження звіту про експертну оцінку вартості комунального майна, ініцювати питання щодо демонтажу та реалізації майна, спрямувавши отримання коштів на погашення заборгованості із збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, ЄСВ, податкового боргу.

Рішенням Покровської міської ради від 31.03.2017 року №48 зобов`язано директора ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" Бондарука Р.К. провести списання оціненого майна, вжити заходів щодо проведення демонтажу та реалізації майна, спрямувати отримані кошти на погашення заборгованості із збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, єдиного соціального внеску (після погашення зазначених заборгованостей - в погашення податкового боргу підприємства).

Ліквідатор у своїй заяві стверджував, що прийнявши вищеозначені рішення, орган місцевого самоврядування порушив приписи ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.1 ст. 23 Господарського кодексу України.

За доводами апеляційної скарги ліквідатор зазначав, що оскаржувані ним рішення Покровської міської ради є сумнівними майновими діями в розумінні ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання, його банкрутом", які свідчать про неправомірне втручання в право власності конкурсних кредиторів боржника.

Ліквідатор у своїй заяві також зазначав, що дії боржника та його власника здійснені у "підозрілий період", всупереч вимогам чинного законодавства, для цілей, не спрямованих на досягнення розумної ділової мети - отримання прибутку, з метою задоволення вимог окремого представника - податкового органу, за ціною, значно нижчою балансової вартості майна у час, коли боржник був неплатоспроможним.

За змістом ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, здійснює подачу до суду заяв про визнання недійсним правочинів (договорів) боржника.

Оскільки правочини (договори) укладені у 2017 році, при розгляді цієї заяви слід керуватись положеннями ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Так, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

- боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

- боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

- боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

В даному випадку відповідні правові наслідки щодо майна боржника настали не в результаті прийняття Покровською міською радою оскаржуваних рішень №48 від 31.03.2017 року та №13 від 24.02.2017 року №13. Такі наслідки виникли внаслідок укладення спірних договорів. Тому суд першої інстанції вірно зазначив, що оскаржувані рішення Покровської міської ради прийняті в межах її компетенції і порушень вимог закону, на який вказував ліквідатор, не доведено.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На думку колегії суддів апелянт не спростував висновок оскаржуваної ухвали про відмову в задоволенні вимог ліквідатора про визнання недійсними рішень Покровської міської ради. В цій частині апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає.

Щодо оскаржуваних договорів слід зазначити наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2017 року між Орджонікідзевським міським комунальним підприємством "Орджонікідзетеплоенерго" в особі директора Бондарука Р.К. (продавець), та Приватним підприємством "Універсалсервіс-М" (покупець) 24.04.2017 року укладений договір поставки майна, за змістом якого (розділ 1), з урахуванням додаткових угод №1 від 01.06.2017року та №2 від 23.06.2017 року:

1.1. Продавець зобов`язується передати у власність покупця майно, а покупець зобов`язується прийняти це майно і оплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором.

1.2. Предметом договору є продаж комунального майна, яке розміщено в межах міста Покров Дніпропетровської області, стосовно якого проведено незалежну експертну оцінку з висновком щодо неможливості його подальшої експлуатації, зазначеного в Звіті від 20.03.2017 (суб`єкт оціночної діяльності ТОВ "Капітель-Групп").

Перелік майна та його вартість (ціна), яке продається згідно з цим договором, визначається в додатку №1 до цього договрру, який є його невід`ємною частиною.

1.3. Продаж майна здійснюється на умовах самовивозу, а також покупець самостійно за власний рахунок проводить демонтаж, в т.ч. із проведенням земельних робіт, пов`язаних із вилученням майна із землі за місцем його розташування, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування, рекультивацію (відновлення) землі, тощо. Такі роботи проводяться за рахунок покупця.

1.4. Право власності переходить від продавця до покупця після демонтажу майна (партії майна), що підтверджується актами приймання-передачі майна та видатковими накладними продавця.

У розділі 2 договору поставки майна від 24.04.2017 року сторони погодили вартість і порядок розрахунків наступним чином:

2.1. Вартість майна (ціна), яка має бути сплачена покупцем на користь продавця складає 1818921,03 грн. та встановлена за результатами проведення торгів №911294. |

Вартість майна (ціна) за цим договором може збільшуватися або зменшуватися внаслідок проведення інвентаризації майна, передбаченої умовами цього договору.

Ціна розрахована із врахуванням витрат покупця на виконання робіт з демонтажу та всі інші супутні роботи (включаючи витрати, які можуть виникнути після укладання цього договору або після його виконання). Збільшення вартості таких витрат, не впливає на ціну цього договору.

Витрати на роботи з демонтажу та всі інші супутні роботи (включаючи витрати, які можуть виникнути після укладання цього договору або після його виконання) покладаються на покупця. |

2.2. Перехід від продавця до покупця права власності на вказане у розділі 1 цього договору демонтоване майно відбувається в момент підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі майна, що підписуються обома сторонами по кожній окремій партії майна, яке демонтується. Акти є невід`ємними частинами цього договору.

2.3. Порядок розрахунків за майно: |

- Покупець після укладання даного договору протягом 3 банківських днів здійснює передплату в розмірі 70 000,00 грн. на банківський рахунок продавця;

- Продавець відповідно до вимог банківської гарантії №ДГ2017-0046 від 06.04.2016 р., виданої ПАТ "Банк Восток" звертається до Банка-гаранта з письмовим повідомленням про відмову продавця від своїх прав та звільнення Банка-гаранта від зобов`язанъ по цій гарантії та з проханням перерахувати суму банківської гарантії в розмірі 30 000,00 грн. на банківський рахунок продавця, які є оплатою ціни даного договору.

Залишок заборгованості ( 95% вартості майна) по оплаті ціни даного договору проводиться покупцем з грошових надходжень від продажу покупцем кожної партії демонтованого майна та в розмірі не менше ніж 50% відсотків таких надходжень перераховуються протягом 3 банківських днів на банківський рахунок продавця за цим договором.

Загальному перерахуванню на користь продавця підлягає 1 818 921,03 грн., якщо інше не буде визначено відповідно до вимог п.2.6. цього договору.

2.4. Термін виконання договору: покупець зобов`язується виконати всі роботи з демонтажу майна у строк не більше 3 місяців з дня укладання договору.

2.7. Умови оплати за договором вважаються виконаними покупцем з дня зарахування безготівкових коштів на банківський рахунок продавця, зазначений в цьому договорі.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що за умовами договору поставки майна від 24.04.2017 року покупець отримав необмежену будь-якими часовими межами відстрочку сплати 95% вартості майна продавця, право власності на яке переходило до нього з моменту підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі майна.

Отже, висновок суду першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, що твердження ліквідатора про необгрунтовану відстрочку по оплаті придбаного майна спростовується, не відповідає матеріалам справи, зокрема, умовам договору поставки майна від 24.04.2017 року.

Крім того, додатковою угодою №1 від 01.06.2017 року було зменшено вартість (ціну) майна з 2 069 079,00 грн. до 1 818 921,03 грн., що не відповідає результатами проведення торгів №911294.

В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі майна та видаткові накладні, підписані сторонами на виконання умов договору поставки майна від 24.04.2017 року.

Як вбачається з додатку №1 до договору поставки майна від 24.04.2017 року майно залишковою вартістю 8 324 350,00 грн., яке за рішенням Покровської міської ради №13 від 24.02.2017 року передано на баланс Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" для реалізації, було продано підприємством за ціною в понад 4 рази нижчою за його залишкову вартість, а саме за 1 818 921,03 грн.

Тому твердження суду першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, що ліквідатор не надав господарському суду доказів, які б підтверджували те, що вартість відчуженого майна, була вищою за ту, що визначена договорами поставки (як за договором від 24.04.2017 року, так і за договором від 29.06.2017 року) є необґрунтованим.

З матеріалів справи також вбачається, що між Орджонікідзевським міським комунальним підприємством "Орджонікідзетеплоенерго" в особі директора Бондарука Р.К. (продавець), та Приватним підприємством "Універсалсервіс-М" (покупець) 29.06.2017 року укладений договір поставки майна №29062017-1, за змістом якого (розділ 1):

1.1. Продавець зобов`язується передати у власність покупця майно, а покупець зобов`язується прийняти це майно і оплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором. |

7.2.Предметом договору є продаж комунального майна, право на списання та реалізацію якого надано рішенням 22 сесії Покровсько`і міської ради "Про заходи із списання та реалізації майна, що перебуває на балансі ОМКП "Орджонікідзетеплоенерго" від 23.06.2017р.: котел КВГМ-100-150, водогрійний, газомазутний, інвентарний номер 10114.

1.3. Продаж майна здійснюється на умовах самовивозу, а також покупець самостійно за власний рахунок проводить демонтаж, в т.ч. у випадку необхідності земляні роботи, пов`язані із вилученням майна із землі за місцем його розташування, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування, тощо. Такі роботи проводяться за рахунок покупця.

1.4. Право власності переходить від продавця до покупця після демонтажу майна (партії майна), що підтверджуються актами приймання-передачі майна та видатковими накладними продавця.

У розділі 2 договору поставки майна №29062017-1 від 29.06.2017 року сторони погодили вартість і порядок розрахунків наступним чином:

2.1. Вартість майна (ціна), яка має бути сплачена покупцем на користь продавця складає 348397,00 грн.

Вартість майна (ціна) за цим договором може збільшуватися або зменшуватися внаслідок проведення інвентаризації майна, передбаченої умовами цього договору.

Ціна розрахована із врахуванням витрат покупця на виконання робіт з демонтажу та всі інші супутні роботи (включаючи витрати, які можуть виникнути після укладання цього договору або після його виконання). Збільшення вартості таких витрат не впливає на ціну цього договору.

Витрати на роботи з демонтажу та всі інші супутні роботи (включаючи витрати, які можуть виникнути після укладання цього договору або після його виконання) покладаються на покупця.

2.2. Перехід від продавця до покупця права власності на вказане у розділі 1 цього договору демонтоване майно відбувається в момент підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі майна, що підписується обома сторонами по кожній окремій партії майна, яке демонтується. Акти є невід 'ємними частинами цього договору.

2.3. Порядок розрахунків за майно: протягом 3 банківських днів із дати зарахування грошових коштів від продажу покупцем кожної партії демонтованого майна покупець сплачує продавцю вартість предмета договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця, визначений цим договором.

Загальному перерахуванню на користь продавця підлягає сума 348397,00 грн., якщо інше не буде визначено відповідно до вимог п.2.6. цього договору.

2.4. Термін виконання договору: покупець зобов`язується виконати всі роботи з демонтажу майна у строк не більше 2 місяців з дня укладання договору.

2.7. Умови оплати за договором вважаються виконаними покупцем з дня зарахування безготівкових коштів на банківський рахунок продавця, зазначений в цьому договорі.

Отже, за умовами договору поставки майна №29062017-1 від 29.06.2017 року покупець отримав необмежену будь-якими часовими межами відстрочку сплати 100% вартості майна продавця, право власності на яке переходило до

нього з моменту підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі майна. Крім того, майно було реалізоване за ціною, нижчою за його залишкову вартість.

Тому, висновок суду першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, що твердження ліквідатора про необґрунтовану відстрочку по оплаті придбаного майна спростовується, не відповідає матеріалам справи, зокрема, умовам оспорюваного договору поставки майна №29062017-1 від 29.06.2017 року.

На виконання умов договору поставки майна №29062017-1 від 29.06.2017 року між продавцем і покупцем були підписані відповідні акти приймання - передачі майна та видаткові накладні (копії містяться в матеріалах справи).

Як зазначено вище, провадження у справі про банкрутство Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 року.

Вказані правочини укладені (вчинені) керівником підприємства на підставі рішень власника (засновника) підприємства боржника - Покровської міської ради, протягом одного року, що передував порушенню господарським судом Дніпропетровської області згідно ухвали від 10.10.2017 року провадження у справі №904/4855/17 про банкрутство Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго".

У постанові Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №04/01/5026/1089/2011 викладена наступна правова позиція щодо застосування положень ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

"Судам при розгляді спорів в поряду ст. 20 Закону про банкрутство належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкротство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими та можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Оскільки період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника, у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство, є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, частиною 1 ст. 20 Закону про банкрутство встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми, а майнові дії спростовані з застосуванням наслідків, передбачених цією нормою".

На думку колегії суддів скаржником доведено, що умови спірних договорів не мають економічного сенсу для боржника, сумнівно зменшують розмір його активів.

Крім того, є обґрунтованими і інші доводи ліквідатора, які є підставою для задоволення його вимог в цій частині.

Так, ліквідатор також зазначав, що з 27.07.2006 року все нерухоме майно боржника перебувало під арештом, накладеним державним виконавцем Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника від 18.04.2018 року №121044947.

Крім того, Нікопольською ОДПІ 23.09.2015 року описано нерухоме майно, яке обліковувалось на балансі підприємства, у податкову заставу, що, за твердженням ліквідатора, також було перешкодою для укладення оспорюваних договорів.

За змістом договорів поставки майна від 24.02.2017 року та від 29.06.2017 року продавець при укладенні договору гарантував, що це майно не перебуває під арештом. Однак це твердження не відповідало дійсності і спростовується даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Отже, наявні підстави для визнання цих правочинів недійсними і з огляду на доведеність порушення при їх укладенні ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи приписи вказаних норм права підлягають задоволенню вимоги ліквідатора про зобов`язання покупця за недійсним договором повернути боржнику незаконно вилучене у нього майно.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що згідно положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції, Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Враховуючи, що апелянт спростував доводи оскаржуваної ухвали в частині відсутності підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними, вимоги ліквідатора в цій частині доведені, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги і визнання оскаржуваних договорів недійсними з застосуванням насідків їх недійсності.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 року у справі №904/4855/17 скасувати частково.

Заяву ліквідатора Проскуріна Дмитра Олексійовича №01-20/229 від 18.08.2021 року про спростування майнових дій власника боржника, визнання недійсними правочинів боржника та повернення майна задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поставки майна від 24.04.2017 року, укладений між Приватним підприємством "Універсалсервіс-М" та Орджонікідзевським міським комунальним підприємством "Орджонікідзетеплоенерго".

Зобов`язати Приватне підприємство "Універсалсервіс-М" повернути Орджонікідзевському міському комунальному підприємству "Орджонікідзетеплоенерго" все майно, отримане за договором поставки майна від 24.04.2017 року згідно додатків до договору.

Визнати недійсним договір поставки майна від 29.06.2017 року № 29062017, укладений між Приватним підприємством "Універсалсервіс-М" та Орджонікідзевським міським комунальним підприємством "Орджонікідзетеплоенерго".

Зобов`язати Приватне підприємство "Універсалсервіс-М" повернути Орджонікідзевському міському комунальному підприємству "Орджонікідзетеплоенерго" все майно, отримане за договором поставки майна від 29.06.2017 року № 29062017.

В іншій частині заяви відмовити.

В іншій частині ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 року у справі №904/4855/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя І.О. Вечірко

Повний текст складено 13.12.2022 року.