Рішення

від 07.12.2022 по справі 912/1321/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 рокуСправа № 912/1321/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/1321/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ - АВТО", 27609, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Липове, вул. Липова, 1А

до відповідача Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО", 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРАНС-2", 81115, Львівська область, Пустомитівський район, с. Оброшине, вул. Молодіжна, 7

про стягнення 503 301,13 грн

за участю представників:

від позивача - Скрипник О.В., директор;

від позивача - Швець Р.Ю., ордер № 1080737 від 11.02.2021;

від відповідача - Кравченко Р.Ю., довіреність №3 від 01.01.2022 (у режимі відеоконференції);

від третьої особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ - АВТО" до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" про стягнення 370 662,93 грн, з яких: недоплачена різниця страхового відшкодування у розмірі 315 662,93 грн, понесені збитки за кожен день затримки зі здійснення виплати страхового відшкодування починаючи з 27.01.2022 і по день фактичної виплати грошових коштів в межах ліміту відповідальності, з урахуванням сплачених сум страхової виплати, відшкодування витрат пов`язаних з наданням правничої (правової) допомоги у розмірі 15 000,00 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 40 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недоплату відповідачем різниці страхового відшкодування, у зв`язку з чим також просить стягнути інфляційні збитки, 3% річних, пені та моральну шкоду, внаслідок ДТП, яка сталась 24.01.2022 року.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ-АВТО" залишено без руху для усунення недоліків, допущених при її поданні.

06.10.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ-АВТО" на адресу господарського суду надійшов лист, в якому позивачем повідомлено про усунення недоліків позовної заяви в порядку статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано уточнену позовну заяву з додатками.

Так, відповідно до уточненої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 503 301,13 грн, з яких: недоплачена різниця страхового відшкодування у розмірі 315 662,93 грн, понесені збитки за кожен день затримки зі здійснення виплати страхового відшкодування починаючи з 27.01.2022 і по день фактичної виплати грошових коштів в межах ліміту відповідальності, з урахуванням сплачених сум страхової виплати 65 066,46 грн інфляційних збитків, 7 025,90 грн плати за користування коштами (3% річних), 60 545,84 грн пені, відшкодування витрат пов`язаних з наданням правничої (правової) допомоги у розмірі 15 000,00 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 40 000,00 грн.

Ухвалою від 12.10.2022 прийнято позовну заяву (в уточненій редакції) до розгляду та відкрито провадження у справі №912/1321/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.11.2022 о 15:00. Крім того, даною ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРАНС-2".

27.10.2022 в системі "Електронний суд" АТ "Страхова компанія "ІНГО" сформовано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, заперечив щодо витрат на правову допомогу та просить зменшити їх розмір на 50%.

03.11.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.

09.11.2022 від відповідача надійшли заперечення щодо відповіді на відзив.

Ухвалою від 10.11.2022 господарський суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу до розгляду по суті на 07.12.2022 о 14:30 год.

Присутні в судовому засіданні 07.12.2022 представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача приймав участь в судовому засіданні 07.12.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги заперечив в повному обсязі.

У судовому засіданні 07.12.2022 третя особа не забезпечила участь свого уповноваженого представника, хоча належним чином повідомлена про відкриття провадження у даній справі, про що свідчать матеріали справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

24.01.2022 приблизно о 21:30 год під час руху по автошляху Н-14 Кропивницького району Кіровоградської області, автомобіль RENAULT MAGNUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , paзом з причепом TRAILER BUSTER 34 - KDX, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРАНС-2", код ЄДРПОУ 40937687 під керуванням водія ОСОБА_1 , який не впорався з керуванням, не дотримався безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, а саме: стан дорожнього покриття та погодні умови, здійснив наїзд на бетонний блок, після чого транспортний засіб став не керований та відбулося зіткнення з будівлею с/г призначення, за адресою: с. Липове 1-А, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.

Позивач вказує, що ОСОБА_2 є потерпілим внаслідок дій, вчинених водієм ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована АТ "Страхова компанія "ІНГО" згідно полісу №203698799, франшиза становить 0,00 гривень.

На місце пригоди з метою реєстрації та складання відповідних документів прибув старший слідчий СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції Ляшонок Р.А.

25.01.2022 позивачем з метою стягнення страхових виплат засобами поштового зв`язку направлено на адресу страховика винуватця - АТ "Страхова компанія "ІНГО" заяву на виплату страхового відшкодування по страховому полісу 203712793 по страховому випадку, який стався з автомобілем RENAULT MAGNUM, НОМЕР_1, НОМЕР_2 в межах 400 000,00 грн (чотириста тисяч гривень) та заяву на виплату страхового відшкодування по страховому полісу 203698799 по страховому випадку, який стався з TRAILER BUSTER 34 - KDX, НОМЕР_3, НОМЕР_4 в межах 130 000,00 грн (сто тридцять тисяч гривень).

При цьому, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована відповідачем згідно полісу №203712793, згідно якого страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн.

За замовленням АТ "Страхова компанія "ІНГО" проведена оцінка пошкодженої будівлі та складено звіт про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків №30209 від 26.01.2022 (оцінювач) ФОП Береговий В.М.

Згідно вказаного звіту вартість збитків, що виникли внаслідок наїзду ТЗ, за адресою: АДРЕСА_1 , складає: 55 004,48 грн, в т.ч. ПДВ або 45 837,07 грн без ПДВ.

Відповідно до висновку експерта №48/22 від 08.02.2022, складеного на замовлення позивача за результатами проведення експертного будівельно - технічного дослідження, розмір матеріальної шкоди, нанесений будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 , внаслідок пошкодження при контакті з нею транспортного засобу 24.01.2022 складає 361 500,00 грн.

29.06.2022 адвокатом Швець Р.Ю., який діє від імені та в інтересах позивача, на адресу Управління патрульної поліції в Кіровоградській області був направлений адвокатський запит №289 з проханням надати рішення суду про визнання водія ОСОБА_1 винним у адміністративному правопорушенні, передбаченого ст. 124 КУпАП по факту події, що сталася 24.01.2022.

У відповіді Управління патрульної поліції в Кіровоградській області №29аз/41/34/01-2022 від 05.07.2022 повідомлено, що рішення суду по справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 в управління не надходило, працівниками управління адміністративні матеріали відносно цього громадянина не складалися.

05.07.2022 адвокатом Швець Р.Ю., який діє від імені та в інтересах позивача, на адресу старшого слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, старшому лейтенанту поліції Ляшонок Р.А., який складав матеріали по факту ДТП, що сталася 24.01.2022, був направлений адвокатський запит №291 про надання інформації щодо відкритого провадження за фактом вказаної ДТП.

Також 05.07.2022 адвокатом Швець Р.Ю. направлено адвокатський запит №292 Начальнику СРПП ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області з проханням вжити заходів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП для можливості одержання потерпілим, власником нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ - АВТО" відшкодування у відповідності до страхового полісу.

Із відповіді Відділення поліції №2 м. Кропивницький Кропивницького районного управління поліції №6-а3/5311/111-3-22 від 08.07.2022, наданої на адвокатський запит, вбачається, що відносно водія громадянина ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та за вихідним №5277/111-3-22 направлено для розгляду до Кіровоградського районного суду.

Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15.09.2022 у справі №390/767/22 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

02.09.2022 АТ "Страхова компанія "ІНГО" здійснило виплату страхового відшкодування у сумі 45 837,07 грн без врахування ПДВ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ - АВТО" звернулося до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом до АТ "Страхова компанія "ІНГО" про стягнення недоплаченої різниці страхового відшкодування в сумі 315 662,93 грн, понесених збитків, внаслідок несвоєчасного здійснення страхового відшкодування як потерпілій стороні та моральної шкоди, завданої ДТП.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.09.2022 у справі №404/4902/22 відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав того, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Тому, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Положеннями ст. 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Стаття 979 ЦК України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

В силу вимог ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Стаття 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказує, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За приписами ст. 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, серед іншого, з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

У ст. 35.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. г) ст. 35.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до заяви додаються: документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну.

Слід зазначити, що винним у спричинені 24.01.2022 ДТП відповідно до постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15.09.2022 у справі №390/767/22 визнано водія автомобіля RENAULT MAGNUM, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.

Зазначена постанова набрала законної сили 26.09.2022.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок вказаної вище ДТП пошкоджено будівлю, яка за твердженням позивача, належить йому на праві власності.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2022 позивач звернувся до відповідача із заявами на виплату сум страхового відшкодування по страховим полісам №203712793 та №203698799.

02.09.2022 відповідачем на користь позивача виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 45 837,07 грн без врахування ПДВ.

При цьому, у поданому відзиві відповідач наполягає на тому, що страхове відшкодування у розмірі 45 837,07 грн останній здійснив помилково, не перевіривши право власності позивача на пошкоджене майно.

Разом з тим, сам позивач не надав відповідачу документів, що підтверджують право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Так, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано право приватної власності на підставі договору купівлі - продажу №1593 від 06.10.2017 на нерухоме майно лише на земельні ділянки з кадастровими номерами 3522587202:52:000:0001, 3522587200:52:000:0015 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вказана інформація викладена у довідці №313388853 від 26.10.2022.

Водночас, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, щодо юридичної особи по коду ЄДРПОУ 43023911 (Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ - АВТО") відсутні відомості у вказаних реєстрах про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за наведеними параметрами.

Зазначена інформація міститься у довідці №313399233 від 26.10.2022.

Однак, позивач вважає, що підтвердив належними та допустимими доказами належності вказаної пошкодженої будівлі позивачеві, долучивши до позову копії витягу та виписки по Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ - АВТО" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наказу від 28.05.2019 про призначення ОСОБА_2 керівником цього товариства та постанови суду від 15.09.2022 у справі №390/767/22.

Позивач стверджує, що пошкоджена будівля побудована за кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ - АВТО", що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додано до відповіді на відзив.

Крім того, позивач вказує, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ПКУ).

В силу вимог ч. 1 статті 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Таким чином, посилаючись на частини 1, 3 ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ч. 1 ст. 316 та ч. 1 ст. 317 ЦК України, позивач вважає, що після присвоєння адреса об`єкта нерухомого майна є його невід`ємним атрибутом, який слугує для ідентифікації об`єкта і не може розглядатись відособлено від об`єкта нерухомого майна, якому її присвоєно. А використання адреси об`єкта нерухомого майна за відсутності належних для того правових підстав, призводить до порушення прав власника вільно володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому нерухомим майном, оскільки з-поміж іншого, вирішення питання про використання невід`ємних складових та атрибутів нерухомого майна, належить до виключної компетенції власника.

Однак, вказані твердження позивача є помилковими, виходячи з такого.

В Єдиному державному реєстрі містяться передбачені у ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про юридичну особу, зокрема, про її місцезнаходження.

Разом з тим, у вказаній нормі не передбачено зазначення відомостей щодо права власності юридичної особи на нерухоме майно.

Тому, витяг та виписка по Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ - АВТО" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не підтверджують наявність у даного товариства прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

За нормами ч. 1 ст. 316 та ч. 1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Питання набуття права власності на нерухоме майно регулюється цивільним законодавством.

Цивільним кодексом України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Аналізуючи положення Цивільного кодексу України можна дійти висновку, що правочини щодо відчуження об`єктів нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) чинне законодавство відносить земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Особливість режиму нерухомого майна визначається тим, що права на нього та правочини щодо нього підлягають державній реєстрації.

При цьому, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За приписами ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Важливість визначення моменту переходу права власності на нерухомі речі, пояснюється тим, що саме з цим моментом пов`язаний перехід до набувача відповідного об`єкта правомочностей, що складають зміст суб`єктивного права власності, - права володіння, права користування та права розпорядження.

У зв`язку з цим, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення теж підлягають державній реєстрації.

Так, згідно ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Стаття 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить перелік документів, якими підтверджується право власності та на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав. Так, відповідно до ч. 1 вказаної норми державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ - АВТО" на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Кіровоградська область Кропивницький район, с. Липове, вул. Липова 1-А, має бути підтверджено правовстановлюючими документами або відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Проте, зі змісту заяв на виплату страхового відшкодування від 25.01.2022 по страховим полісам №203712793 та №203698799, які направлялись позивачем відповідачу, вбачається, що до них не додані відповідні документи на підтвердження права власності на пошкоджене в результаті ДТП нерухоме майно.

Одночасно позивач стверджує, що пошкоджена внаслідок ДТП будівля є спорудою малої архітектурної форми, що не є нерухомим майном та, відповідно, не потребує державної реєстрації.

Частинами 2, 4 ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності" визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до п.2.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.

Розміщення ТС самовільно забороняється (п. 2.30. Порядку).

Позивачем ні до заяв на виплату страхового відшкодування від 25.01.2022 по страховим полісам №203712793 та №203698799, які направлялись відповідачу, ні до заяв по суті спору, що подані до суду, не додані відповідні документи на підтвердження права власності та розміщення у встановленому законом порядку тимчасової споруди, розміщеної за адресою: вул. Липова, 1а в с. Липове Кіровоградського району Кіровоградської області.

Суд, звертає увагу, що надані позивачем платіжні доручення, на підставі яких останній підтверджує будівництво будівлі за адресою: вул. Липова, 1а в с. Липове Кіровоградського району Кіровоградської області, не відносяться до правовстановлюючих документів.

Суд звертає увагу на те, що у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. У належному та правильному вирішенні господарського спору провідне місце посідає дослідження доказів, що містять інформацію щодо обставин даного спору.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України, розподіляючи обов`язки щодо доказування, встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу закріплює положення, згідно з якими суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у разі, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18 необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Головним обов`язком суду та взагалі суттю судового провадження є встановлення істинних фактичних обставин у справі. У свою чергу учасники по справі здійснюють відповідні процесуальні дії щодо доведення тих чи інших обставин (фактів) шляхом надання доказів, а вже суд їх повинен об`єктивно оцінити.

У статті 79 Господарського процесуального кодексу зазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, система доказування у господарському процесі, засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами по справі. Посилаючись на ту, чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді сторона повинна доводити такі обставини відповідними належними та допустимими доказами. При чому, ключовим фактором у тому як сторона користується стандартами доказування виступає її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив, що позивач під час розгляду справи не подав належних і допустимих доказів у розумінні положень ГПК України, які свідчили б про надання позивачем Акціонерному товариству "Страхова компанія "ІНГО" документів, передбачених ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

При цьому, суд зазначає, що в якості обґрунтування розміру завданої шкоди позивач посилається на висновок експерта №48/22 від 08.02.2022, складеного за результатами проведення експертного будівельно - технічного дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди, нанесеної будівлі, що розташована по вул. Липова, 1а в с. Липове Кіровоградського району Кіровоградської області. При цьому, у вказаному висновку не зазначено жодних документів, які б підтверджували право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ - АВТО" на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо - транспортної пригоди.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вищевказані докази, надані позивачем в обґрунтування розміру шкоди, не є належними доказами, оскільки вони складені не у відповідності до вимог ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, господарський суд встановив недоведеність позивачем виникнення у відповідача обов`язку з виплати страхового відшкодування у розмірі 315 662,93 грн, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки позивачу відмовлено в позові про стягнення недоплаченої різниці страхового відшкодування у розмірі 315 662,93 грн, суд також відмовляє в позові про стягнення інфляційних збитків, плати за користування коштами (3% річних), пені, відшкодування моральної шкоди у розмірі 40 000,00 грн, оскільки вказані вимоги є похідними від зазначеної вище вимоги позивача.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Зважаючи на те, що у задоволенні пред`явленого позову відмовлено у повному обсязі, тому підстави для відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої (правової) допомоги у розмірі 15 000,00 грн, відсутні.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРОЯ - АВТО" (27609, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Липове, вул. Липова, 1А), Акціонерному товариству "Страхова компанія "ІНГО" (через "Електронний суд"), Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРАНС-2" (81115, Львівська область, Пустомитівський район, с. Оброшине, вул. Молодіжна, 7).

Повне рішення складено 14.12.2022.

Суддя Г.Б. Поліщук