Рішення

від 06.12.2022 по справі 914/1477/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2022 Справа № 914/1477/22

За позовом: Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача: Гаражного кооперативу №9, м.Львів,

про: стягнення 89 753,21 грн.

Суддя І. Б. Козак

При секретарі Г.Гелеш

Представники сторін:

Від позивача: Заяць Я.А. представник.

Від відповідача: Гавронський Б.М.-представник.

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до Гаражного кооперативу №9 про стягнення 89 753,21 грн.

Ухвалою суду від 11.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 02.08.2022. 11.10.2022 закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 01.11.2022. У судових засідання оголошувалися перерви.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 06.12.2022 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до акту обстеження земельних ділянок від 10.09.2021 року №83, встановлено, що відповідач фактично використовує земельні ділянки за кадастровим номером 4610136900:05:002:0063; 4610136900:05:002:0064 площею 0,1042га та у межах червоних ліній площею 0,0515га відповідно за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування гаражів. Впродовж лютого 2019 - лютого 2022 років Гаражний кооператив №9 використовує земельні ділянки без правових підстав, орендну плату не сплачує, хоча земельні ділянки використовуються для розміщення гаражів. За цей період позивач нарахував відповідачу 89 753,21 грн недоотриманих коштів з плати за землю внаслідок використання згаданих вище земельних ділянок без належної правової підстави. З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельних ділянок, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберігає у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Попередній розрахунок судових витрат позивача:

·2481,00 грн сплачений судовий збір.

Правова позиція відповідача.

Відповідач у судове засідання 06.12.2022 з`явився, у відзиві на позов (вх. №16178/22 від 01.08.2022) проти позову заперечив з таких мотивів:

1 позивач не надав доказів, що спірні земельні ділянки належать міській раді;

2- відповідач більше 20 років сплачує плату за землю, в яку входить земельний податок;

3 - Кооператив не має у власності жодного майна на спірній ділянці;

4 - ГК №9 нараховує та сплачує плату за землю відповідно до ухвали ЛМР №1076 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку»;

5 - ГК №( подає до Державної податкової служби декларації по платі за землю, де вказує відповідні нарахування;

6 претензії зі сторони ДПС щодо плати за землю відсутні;

7 - договір оренди між ГК №9 та ЛМР відсутній.

У відповіді на відзив (вх.№16317/22 від 02.08.2022) позивач повністю заперечив проти аргументів відповідача повністю. На думку міської ради, наведені відповідачем обставини щодо користування земельною ділянкою не спростовують факт того, що: 1) відповідач фактично користується землею комунальної власності під розміщення гаражних боксів; 2) відповідач мав реальну можливість оформити право користування земельною ділянкою на підставі ухвали Львівської міської ради № 5301 від 01.10.2015 Про затвердження гаражному кооперативу №9 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на АДРЕСА_2 ; 3) розмір безпідставно збережених коштів розраховано на підставі ухвали Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові».

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№19391/22 від 20.09.2022) та зазначив таке.

1. Позивач не надав до суду жодних докази, що саме Відповідач користується цими земельними ділянками.

2. Позивач не надав до суду жодних докази, що саме Відповідач є власником гаражів, які розташовані на цих земельних ділянках.

3. Позивач не надав до суду жодних доказів, що Відповідач має у власності будь- яке майно за даною адресою.

4. Позивач не надав до суду жодних доказів, що Відповідач має укладені з комунальними чи експлуатаційними службами будь-яких договорів на обслуговування свого чи будь-якого іншого майна за даною адресою.

5. Позивач не надав до суду жодних документів, які б підтверджували фінансово-господарську діяльність Відповідача за даною адресою.

Обставини справи.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської області Радянської районної Ради депутатів трудящих №66 від 08.02.1977 затверджено кооператив металічних гаражів-стоянок по АДРЕСА_2 та присвоєно кооперативу порядковий номер 9.

Земельні ділянки на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136900:05:002:0063 площею 0,1042га, кадастровий номер 4610136900:05:002:0064 площею 0,0515га у межах червоних ліній) належать Львівській міській територіальній громаді, є комунальною власністю та не є об`єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам (копія витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку додається).

Ухвалою Львівської міської ради від 19.06.2014 № 3528 «Про надання гаражному кооперативу № 9 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на АДРЕСА_1 » було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на АДРЕСА_1 для обслуговування гаражів: орієнтовною площею 0,1042 га в оренду терміном на 10 років та орієнтовною площею 0,0515 га у межах червоних ліній в оренду терміном на 5 років.

Ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 №5301 «Про затвердження гаражному кооперативу № 9 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на АДРЕСА_1 » (копія додається) відповідачу було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надати земельні ділянки на АДРЕСА_1 для обслуговування гаражів за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі транспорту та зв`язку площею 0,1042 га (кадастровий номер 4610136900:05:002:0063) в оренду терміном на 10 років; площею 0,0515 га (кадастровий номер 4610136900:05:002:0064) у межах червоних ліній з обмеженнями в оренду терміном на 5 років.

Ухвалою від 24.01.2019 № 4566 «Про скасування ухвал міської ради» у зв`язку з невиконанням умов ухвал міської ради та ухиляння суб`єктів господарювання від укладення договорів оренди землі скасовано ухвалу від 01.10.2015 № 5301 "Про затвердження гаражному кооперативу N9 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на АДРЕСА_1 ".

Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради 10.09.2021 року було проведено обстеження земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 та суміжних з ними земельних ділянок і встановлено, що відповідач фактично використовує земельні ділянки за кадастровим номером 4610136900:05:002:0063; 4610136900:05:002:0064 площею 0,1042га та у межах червоних ліній площею 0,0515га відповідно за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування гаражів за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо земельних ділянок.

За результатами зазначеного обстеження Позивачем складено акт обстеження земельних ділянок від 10.09.2021 року №83 та вимогу від 19.11.2021р. №83, які скеровувались на адресу Відповідача поштою.

24.11.2021 Відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель надіслав Вимогу до Гаражного кооперативу №9 про вжиття заходів щодо оформлення права користування (оренди) земельними ділянками №1 площею 0,1042 га (кадастровий номер 4610136900:05:002:0063); земельною ділянкою №2 площею 0,0515 га (кадастровий номер 4610136900:05:002:0064) у строк до 20.12.2021.

Позивачем долучено до матеріалів справи Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:002:0063 та земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:002:0064.

Позивачем подано копію Статуту Гаражного кооперативу №9.

Відповідачем подано копію Витягу з державної реєстрації прав на нерухоме майно від 09.02.2012 №33121067 на імя ОСОБА_1 про право власності на гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Оцінка суду.

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; визначення площі земельної ділянки; визначення суми, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки); користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. (Правовий висновок стосовно того, що входить до предмета доказування у справі про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі статей 1212-1214 ЦК України зроблено Верховним Судом у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20)

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно із частиною першою статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Львівська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель, які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону в редакції на час розгляду спору судом витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Позивач подав 2 витяги з технічної документації на дві спірні земельні ділянки, які займає відповідач і які знаходяться в матеріалах справи.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

За змістом глави 15 ЗК України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі ст.125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на нерухоме майно не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Заперечення відповідача зводяться до того, що Гаражний кооператив №9 не знаходиться на спірних ділянках, не має там жодного зареєстрованого нерухомого майна, спірними ділянками не користується. Таке користування здійснюють власники гаражів-фізичні особи, а тому міська рада мала б звертатися з окремими позовами до кожного окремо власника гаража. Крім того кооператив сплачує більше 20 років земельний податок.

З цього приводу суд звертає увагу відповідача на те, відповідачем так і не було подано протягом всього розгляду справи в суді жодного доказу сплати земельного податку Гаражним кооперативом №9. Крім того, у судовому засідання представник кооперативу повідомив, що кількість членів ГК №9 складає 30 людей. При цьому, подав копію Витягу з державної реєстрації прав на нерухоме майно від 09.02.2012 №33121067 на імя ОСОБА_1 про право власності на гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 . У судовому засіданні 06.12.2022 представник кооперативу усно повідомив, що фізична особа ОСОБА_1 є членом ГК №9. Однак, списків членів Гаражного кооперативу №9, як і доказів, що кожен член кооперативу має у приватній власності гараж, відповідач не надав.

Аналізуючи Статут Гаражного кооперативу №9, варто зазначити, що основною метою створення кооперативу є забезпечення членів кооперативу гаражами-стоянками для автомобілів, що знаходяться в індивідуальній власності і зареєстровані в ДАІ МВС-УВС. У розділі 3 Статуту кооператив, серед іншого, але не виключно, має право використовувати земельну ділянку, відведену під гараж-стоянку; кооператив зобов`язаний додержуватися всіх умов та встановлених правил благоустрою, огородження та озеленення виділеної території, устоювати під`їзні шляхи до гаражів і необхідні споруди загального користування (р.14 Статуту).

Варто звернути увагу і на факт звернення ГК №9 до міської ради від 25.04.2013 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на АДРЕСА_1 для обслуговування гаражів, що стало підставою для ухвалення ЛМР ухвали №3528 від 19.06.2014 «Про надання гаражному кооперативу № 9 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на АДРЕСА_1 ». Цією ухвалою було надано дозвіл відповідачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на АДРЕСА_1 для обслуговування гаражів: орієнтовною площею 0,1042 га в оренду терміном на 10 років та орієнтовною площею 0,0515 га у межах червоних ліній в оренду терміном на 5 років. При цьому, сам відповідач звертає увагу суду та міської ради на те, що у п.2.1 ухвали зобов`язано кооператив здійснювати плату за землю у вигляді земельного податку. Однак, доказів сплати такого податку відповідач не подав ні за більше 20 років (як про це зазначено у відзиві на позов), ні за спірний період лютий 2019-лютий 2022.

Доводи відповідача про те, що міська рада не подала доказів, що має право розпоряджатися спірними земельними ділянками, оцінюються судом критично, враховуючи факт розташування цих ділянок в межах міста Львова, що також підтверджується долученими витягами з технічної документації на дві земельні ділянки. Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельні ділянки кадастровий 4610136900:05:002:0063 та кадастровий номер 4610136900:05:002:0064 за формою власності належать до комунальної власності, категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання обслуговування гаражів, місце розташування- Львівська обл, м.Львів, вул.Відкрита, 5.

Щодо аргументу кооперативу про відсутність доказів ведення ГК №9 господарської діяльності на спірних ділянках, то для доведення факту займання відповідачем спірних ділянок позивач подав достатньо доказів, в тому числі Акт обстеження земельних ділянок від 10.09.2021 року №83 та вимогу від 19.11.2021р. №83, які скеровувались на адресу відповідача поштою.

Відповідач не подав будь-якого контррозрахунку розміру безпідставно збережених грошових коштів позивача.

Доказів на підтвердження належного оформлення права користування вказаними земельними ділянками, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Львівською міською радою та державної реєстрації такого права, формування за зазначеною адресою земельної ділянки меншою чи більшою площею або ж її відчуження суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що земельні ділянки земельні ділянки за кадастровим номером 4610136900:05:002:0063, 4610136900:05:002:0064 площею 0,1042га та у межах червоних ліній площею 0,0515га відповідно за адресою: АДРЕСА_1 використовувалась Гаражним кооперативом №9 у заявлений до стягнення період без належного оформлення права оренди останнім, а отже відповідач користувався земельними ділянками без достатньої правової підстави.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок в розмірі 89 753,21 грн за період лютий 2019-лютий 2022, суд доходить висновку, що такий відповідає правовим приписам та позов підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Гаражного кооперативу №9 (адреса: 79012, м. Львів, вул. Відкрита, будинок 5, код ЄДРПОУ 26144417) на користь Львівської міської ради (адреса: пл. Ринок, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 04055896) суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельними ділянками комунальної власності у розмірі 89 753,21 грн, 2 481,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3.Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4.Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5.Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2022.

Суддя Козак І.Б.