Постанова

від 28.02.2023 по справі 914/1477/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2023 р. Справа №914/1477/22

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Зварич О.В.,

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянув апеляційну скаргу гаражного кооперативу №9 б/н від 02.01.2023

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2022 (повний текст рішення складено 14.12.2022), м. Львів, суддя Козак І.Б.

за позовом Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача гаражного кооперативу №9, м. Львів,

про стягнення 89 753,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

07.07.2022 Львівська міська рада звернулась в Господарський суд Львівської області з позовом до гаражного кооперативу №9 про стягнення 89 753,21 грн. як безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів, в період з лютого 2019 по лютий 2022, в розмірі орендної плати: за кадастровим номером 4610136900:05:002:0063, площею 0,1042 га та за кадастровим номером 4610136900:05:002:0064, площею 0,0515 га, що знаходяться в м. Львові, вул. Відкрита, 5.

Згідно витягів із технічної документації за № 10011 від 15.02.2022 і за № 10015 від 15.02.2022 та відповідно витягів з Державного земельного кадастру, нормативна грошовова оцінка земельних ділянок за кадастровим номером 4610136900:05:002:0063 складає 2 137 121, 16 грн., а за кадастровим номером 4610136900:05:002:0064 - 1 056 254,70 грн.

Правовою підставою позову позивач зазначає ст. ст. 1212- 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 14, 288, 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 12, 83, 120, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 20 Закону України "Про оцінку земель".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2022 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з гаражного кооперативу №9 на користь Львівської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі 89 753,21 грн. за користування земельними ділянками комунальної власності без правовстановлюючих документів.

Стягнуто судові витрати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач (гаражний кооператив № 9) зазначає, що:

- гаражний кооператив №9 не знаходиться на спірних ділянках, не має там жодного зареєстрованого нерухомого майна, спірними ділянками не користується;

-ухвала Львівської міської ради №3528 від 19.06.2014 «Про надання гаражному кооперативу № 9 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на вул. Відкритій, 5» та ухвала Львівської міської ради від 01.10.2015 №5301 «Про затвердження гаражному кооперативу № 9 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. Відкритій, 5» не підтверджують факту користування відповідачем спірними земельними ділянками.

-позивач не подав доказів, що має право розпоряджатися спірними земельними ділянками.

Узагальнені доводи та заперечення позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач погоджується з висновками місцевого господарського суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що спірні земельні ділянки сформовані як об`єкти цивільних прав із часу присвоєння їм кадастрового номера та проведення державної реєстрації, що підтверджується витягами із Державного земельного кадастру щодо спірних земельних ділянок.

Зазначає, що задоволення позову на підставі статті 1212 ЦК України є правомірним, оскільки відповідач користується земельними ділянками та безпідставно зберігає кошти за таке користування.

У відповідності до приписів ч. 10 ст. 270 ГПК України вказана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі, відзиві на неї, а також перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що рішенням виконавчого комітету Львівської області Радянської районної Ради депутатів трудящих №66 від 08.02.1977 затверджено кооператив металічних гаражів-стоянок по вул.Відкрита та присвоєно кооперативу порядковий номер 9.

Земельні ділянки на вул. Відкрита, 5 (кадастровий номер 4610136900:05:002:0063 площею 0,1042га, кадастровий номер 4610136900:05:002:0064 площею 0,0515га) належать Львівській міській територіальній громаді, є комунальною власністю та не є об`єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам.

Ухвалою Львівської міської ради від 19.06.2014 № 3528 гаражному кооперативу № 9 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на вул. Відкритій, 5 для обслуговування гаражів: орієнтовною площею 0,1042 га в оренду терміном на 10 років та орієнтовною площею 0,0515 га в оренду терміном на 5 років.

Ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 №5301 гаражному кооперативу № 9 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. Відкритій, 5 в місті Львові для обслуговування гаражів за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі транспорту та зв`язку площею 0,1042 га (кадастровий номер 4610136900:05:002:0063) в оренду терміном на 10 років та площею 0,0515 га (кадастровий номер 4610136900:05:002:0064) в оренду терміном на 5 років.

Ухвалою від 24.01.2019 № 4566 у зв`язку з невиконанням умов ухвал міської ради та ухилення суб`єктів господарювання від укладення договорів оренди землі скасовано ухвалу від 01.10.2015 № 5301 "Про затвердження гаражному кооперативу № 9 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. Відкритій, 5".

Відповідно до акту обстеження земельних ділянок по вул. Відкритій, 5 у м. Львові та суміжних з ними ділянок №83 від 10.09.2021 встановлено, що гаражний кооператив № 9 фактично використовує земельні ділянки площею 0,1042га кадастровий номер 4610136900:05:002:0063 та площею 0,0515га кадастровий номер 4610136900:05:002:0064 за адресою: м. Львів, вул. Відкрита, 5 для обслуговування гаражів без правових підстав: за відсутності рішення органу місцевого самоврядування та укладення договорів оренди землі.

24.11.2021 відповідачу вручена вимога №83 за змістом якої гаражному кооперативу № 9 в строк до 20.12.2021 потрібно вжити заходи, щодо оформлення права користування (оренди) вищевказаними земельними ділянками.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено Господарським судом Львівської області, відповідач після закінчення терміну дії вищезазначених рішень органу місцевого самоврядування, договорів оренди земельних ділянок не уклав та не повернув цих земельних ділянок позивачу.

Відтак, судова колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач фактично користується земельними ділянками на вул. Відкритій, 5 у м. Львові площею 0,1042 га кадастровий номер 4610136900:05:002:0063 та площею 0,0515 га кадастровий номер 4610136900:05:002:0064 для обслуговування гаражів членів кооперативу за відсутності відповідних рішень Львівської міської ради про передачу їх у власність або надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину, щодо таких земельних ділянок.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотримання орендної плати в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року, в справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно із пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідно до статей 122 , 123 , 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів в розмірі 1 відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:05:002:0063 загальною площею 0,1042 га на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.02.2022 №10011: за 2019 рік - 19 428,37 грн., за 2020 рік - 19 428,37 грн., за 2021 рік - 19 428,37 грн., за 2022 рік - 1 780,93 грн. (загальна сума 60 066,04 грн.); та з кадастровим номером 4610136900:05:002:0064 загальною площею 0,0515га на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.02.2022 №10015: за 2019 рік - 9 602,32 грн., за 2020 рік - 9 602,32 грн., за 2021 рік - 9 602,32 грн., за 2022 рік - 880,21 грн. (загальна сума 29 687,17 грн.).

Таким чином, загальна сума нарахованих безпідставно збережених коштів, згідно поданих розрахунків за період лютий 2019 по лютий 2022 становить 89 753,21 грн. (60 066,04 грн. + 29 687,17 грн.).

Перевіряючи правильність нарахування суми безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками у вигляді орендної плати встановлено, що такий здійснено у відповідності до вимог ухвали Львівської міської ради від 25.05.2017 року №1995 «Про затвердження порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у місті Львові», пунктом п.7.12 якого передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, надані гаражним, автогаражним, гаражно-будівельним, обслуговуючим кооперативам чи товариствам для будівництва та/чи обслуговування гаражів, встановлюється у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, як правильно встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, нормативно-грошова оцінка затверджена, з прийняттям ухвали Львівської міської ради №631 від 30.06.2016 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова», яка введена у дію з 01.01.2017 року та не змінювалась.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативно-грошову оцінку, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про те, що розрахунок суми безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками у вигляді орендної плати є необгрунтованим, спростовується вищезазначеними доказами в справі.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги в частині посилання апелянта на те, що гаражний кооператив №9 не знаходиться на спірних ділянках, не має там жодного зареєстрованого нерухомого майна, спірними ділянками не користується, апеляційний суд зазначає що факт користування відповідачем спірними земельними ділянками підтверджується актом обстеження земельних ділянок по вул. Відкритій, 5 у м. Львові та суміжних з ними ділянок №83 від 10.09.2021, про який зазначено вище.

Крім цього, відповідно до статуту гаражного кооперативу №9 основною метою створення кооперативу є забезпечення членів кооперативу гаражами-стоянками для автомобілів, що знаходяться в індивідуальній власності і зареєстровані в ДАІ МВС-УВС. У розділі 3 Статуту кооператив, серед іншого, але не виключно, має право використовувати земельну ділянку, відведену під гараж-стоянку; кооператив зобов`язаний додержуватися всіх умов та встановлених правил благоустрою, огородження та озеленення виділеної території, встановлювати під`їзні шляхи до гаражів і необхідні споруди загального користування (розділ 14 статуту).

Ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 №5301 гаражному кооперативу № 9 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. Відкритій, 5 в місті Львові для обслуговування гаражів за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі транспорту та зв`язку площею 0,1042 га (кадастровий номер 4610136900:05:002:0063) в оренду терміном на 10 років та площею 0,0515 га (кадастровий номер 4610136900:05:002:0064) в оренду терміном на 5 років.

Також враховано факт звернення гаражного кооперативу №9 до міської ради від 25.04.2013 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на вул. Відкритій, 5 для обслуговування гаражів, що стало підставою для ухвалення Львівською міською радою ухвали №3528 від 19.06.2014 «Про надання гаражному кооперативу № 9 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на вул. Відкритій, 5». Цією ухвалою, зокрема, було надано дозвіл відповідачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на вул. Відкритій, 5 для обслуговування гаражів: орієнтовною площею 0,1042 га в оренду терміном на 10 років та орієнтовною площею 0,0515 га у межах червоних ліній в оренду терміном на 5 років. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що у п.2.1 ухвали зобов`язано кооператив здійснювати плату за землю у вигляді земельного податку. Однак, доказів сплати такого податку відповідачем не подано.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельні ділянки кадастровий номер 4610136900:05:002:0063 та кадастровий номер 4610136900:05:002:0064 за формою власності належать до комунальної власності, категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання обслуговування гаражів, місце розташування - Львівська область, м. Львів, вул. Відкрита, 5.

Відповідно до положень ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

З врахуванням того, що відповідачем не спростовані докази, надані позивачем щодо розміру фактичного користування земельною ділянкою у спірний період та про обґрунтованість наведеного позивачем розрахунку неотриманого доходу від фактичного користування відповідачем указаною земельною ділянкою та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанцій норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, виходячи із принципів диспозитивності у господарському процесі та встановлених обставин у справі, апеляційний суд вважає зазначені відповідачем доводи апеляційної скарги необґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заперечення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідають фактичним обставинам по справі, а тому суд враховує їх як обґрунтовані.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга гаражного кооперативу №9 б/н від 02.01.2023 підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 3 721,50 грн., який сплачений згідно з квитанцією за №1 від 29.12.2022.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу гаражного кооперативу №9 б/н від 02.01.2023 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2022 у справі №914/1477/22 - залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 3 721,50 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Зварич О.В.