Рішення

від 13.12.2022 по справі 140/7564/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/7564/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслегіон» до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслегіон» (далі - ТзОВ «Транслегіон», позивач) звернулося із позовною заявою до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач) про визнання протиправними дій старшого державного виконавця Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУ МЮ (м. Львів) Полінкевич А.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 28.07.2022 у ВП №69513032 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2022 № 70262793 та скасування вищевказаних постанов.

Позові вимоги обґрунтовані тим, що старшим державним виконавцем Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУ МЮ (м. Львів) Полінкевич А.В. протиправно прийнято постанову про стягнення виконавчого збору від 28.07.2022 у межах виконавчого провадження №69513032 з примусового виконання виконавчого листа №0417/2-462/2011, виданого 12.01.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з позивача на користь AT КБ «Приватбанк» боргу в сумі 478 301,61 дол. США та 1 192,18 грн судових витрат.

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 07.11.2022, виконавчий лист №0417/2-462/2011 виданий 12.01.2022 був повернутий стягувачу. У цей же день старшим державним виконавцем Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУ МЮ (м. Львів) Полінкевич А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70262793 від 07.11.2022 про стягнення з ТзОВ «Транслегіон» виконавчого збору у розмірі 41 791,57 дол. США., яка винесена на підставі оскаржуваної постанови ВП №69513032 від 28.07.2022 про стягнення з ТзОВ «Транслегіон» виконавчого збору.

Позивач зазначає, що виконавчий збір на підставі частини другої статті 27 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2012 №512/5, стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Натомість при стягненні виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону №1404 без реального стягнення суми боргу боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Вважає, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувана присуджених сум за виконавчим листом, а також державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у вказаному виконавчому листі.

Вказує, що факт пред`явлення AT КБ «Приватбанк» виконавчого листа до примусового виконання був помилковим у зв`язку із відсутністю заборгованості та у зв`язку із чим Банком і було надіслано заяву про повернення виконавчого документу.

Таким чином, на думку позивача, у державного виконавця немає підстав для стягнення виконавчого збору у розмірі, який визначений у спірній постанові, а отже, така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону №1404-VIII та підлягає скасуванню. З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи з урахуванням глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позов від 12.12.2022 представник відповідача позовні вимоги заперечила. Зазначила, що 27.07.2022 на виконання у Ковельський відділ державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшла позовна заява AT КБ «Приватбаик» по виконанню виконавчого листа у справі № 0417/2-4621/2011 від 12.01.2022 виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровськ на підставі постанови Верховного Суду від 03.11.2021 про стягнення заборгованості у розмірі 47 8301,61 доларів США та 1 192,18 грн судових витрат (заборгованість на момент пред`явлення ВД до виконання складає 417 915,73 доларів США та 1 192,18 грн)

Зазначила, що керуючись статтями 3, 4, 24, 25. 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», 28.07.2022 державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Також при відкриті ВП державним виконавцем відділу винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору, в порядку ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про арешт майна та постанову про арешт коштів боржника від 28.07.2022.

Згідно ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 % суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим доку-ментом, заборгованості із сплати аліментів.

В порядку ст. 37 п. 1 ч. 1 Закону України «Про виконавче проводження» 07.11.2022 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану та надіслано сторонам виконавчого провадження.

Вказала, що згідно Інструкції з організації примусового виконаний рішень зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.04.2012 за № 489/20802 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7,9 (крім випадку, передбаченого частиною 9 статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Тому вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 28.07.2022 у ВП №69513032 та постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2022 № 70262793 відповідають вимогам закону та просила відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання, призначене на 10:00 13.12.2022 учасники справи не прибули, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, оскільки неприбуття у судове засідання представників незалежно від причин не перешкоджає розгляду справи, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Ковельському відділі державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження №69513032 з примусового виконання виконавчого листа №0417/2-462/2011, виданого 12.01.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.

28.07.2022 старшим державним виконавцем Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУ МЮ (м. Львів) Полінкевич А.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №69513032 з виконання виконавчого листа №0417/2-462/2011, виданого 12.01.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ТзОВ «Транслегіон» на користь AT КБ «Приватбанк» боргу в сумі 478 301,61 дол. США та понесених і документально підтверджених судових витрат по справі судового збору в сумі 1 192,18 грн (заборгованість на момент пред`явлення ВД до виконання складає 417 915,73 дол. США та 1 192,18 грн). У пункті 3 вказаної постанови зазначено: стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 41 791,57 дол. США.

28.07.2022 старшим державним виконавцем Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУ МЮ (м. Львів) Полінкевич А.В. у ВП №69513032 винесена постанова про стягнення з ТзОВ «Транслегіон» виконавчого збору у розмірі 41 791,57 дол. США.

У межах виконавчого провадження ВП №69513032 на виконання виконавчого листа №0417/2-462/2011, виданого 12.01.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, державним виконавцем було здійснено ряд виконавчих дій, а саме: винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору, в порядку ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про арешт майна та постанову про арешт коштів боржника від 28.07.2022.

04.11.2022 до Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшла заява стягувача AT КБ «Приватбанк» від 02.11.2022 про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу без подальшого виконання відповідно до п. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУ МЮ (м. Львів) Полінкевич А.В. 07.11.2022 на підставі заяви стягувача від 02.11.2022 винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

07.11.2022 старшим державним виконавцем Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУ МЮ (м. Львів) Полінкевич А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70262793 з виконання постанови №69513032 від 28.07.2022 про стягнення з ТзОВ «Транслегіон» в дохід держави виконавчого збору у розмірі 41 791,57 дол. США.

Вважаючи дії старшого державного виконавця Ковельського ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУ МЮ (м. Львів) Полінкевич А.В., постанову від 28.07.2022 у ВП №69513032 про стягнення виконавчого збору та постанову від 07.11.2022 № 70262793 про відкриття виконавчого провадження протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України Про виконавче провадження (Закон №1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016).

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Зазначеною нормою Закону №1404-VІІІ вказано на порядок виконання та правового регулювання саме виконавчих дій, а не виконавчого провадження.

З урахуванням пункту 7 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VІІІ кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження має вчинятися (прийматися) на підставі того нормативно-правового акта, під час дії якого вона була розпочата.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами абзацу другого частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ, частини четвертої статті 27 №1404-VIII визначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1404-VIII (тут і надалі в редакції, чинній на час прийняття спірної постанови, тобто, станом на 25.03.2020) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною другою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. В такій редакції частина друга статті 27 названого Закону діє з 28.08.2018 у зв`язку із набранням чинності Законом України від 03.07.2018 №2475-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання (далі Закон №2475-VIII).

Відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону №1404 виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

З вказаних правових норм слідує, що виконавчий збір є обов`язковим до сплати за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, та його розмір становить 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом, а не з фактично стягнутої суми, як вважає позивач. Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як визначено частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Пунктом 1 статті 37 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

У розглядуваному випадку виконавчий лист №0417/2-462/2011, виданий 12.01.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ТзОВ «Транслегіон» на користь AT КБ «Приватбанк» боргу в сумі 478 301,61 дол. США та судових витрат по справі в сумі 1 192,18 грн (заборгованість на момент пред`явлення ВД до виконання складає 417 915,73 дол. США та 1 192,18 грн), повернутий 07.11.2022 стягувачу саме з цієї підстави у зв`язку з поданням AT КБ «Приватбанк» заяви про повернення виконавчого документа.

Частиною першою статті 40 Закону №1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З вищевикладеного слідує, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 28.07.2022 у ВП №69513032, винесена підставно і правомірно згідно з вимогами статті 27 Закону №1404-VІІІ (одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №69513032 з виконання виконавчого листа №0417/2-462/2011, виданого 12.01.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ТзОВ «Транслегіон» на користь AT КБ «Приватбанк» боргу в сумі 478 301,61 дол. США та судових витрат по справі в сумі 1 192,18 грн (заборгованість на момент пред`явлення ВД до виконання складає 417 915,73 дол. США та 1 192,18 грн).

Підставою винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з стягнення виконавчого збору від 07.11.2022 в порядку та розмірі, визначеному статтею 27 Закону №1404-VІІІ, стало повернення виконавчого документа стягувачу 07.11.2022 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 37 цього Закону, а також та обставина, що виконавчий збір не стягнутий. При цьому виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Частиною дев`ятою статті 27 Закону №1404-VІІІ встановлено виняток з правил, коли виконавчий збір не стягується з боржника. Відповідно до цієї норми виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

У даному випадку виконавець вчиняв у межах виконавчого провадження необхідні дії спрямовані на примусове виконання виконавчого листа №0417/2-462/2011, виданого 12.01.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, так як позивач не виконав рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження і даним судом не виносилась ухвала про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Отже, положення частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VІІІ у спірних правовідносинах застосуванню не підлягають, а інших підстав для звільнення від сплати судового збору цей Закон у чинній її редакції не передбачає. Так само відсутні підстави для застосування положень частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VІІІ, якою визначено випадки, коли виконавчий збір не стягується.

Відтак, державний виконавець правомірно виніс постанову про стягнення з боржника ТзОВ «Транслегіон» виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, як того вимагає ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VІІІ.

В подальшому, враховуючи, що виконавчий документ - виконавчий лист №0417/2-462/2011 виданий 12.01.2022 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська повернутий стягувачу 07.11.2022 за його заявою на підставі п.1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ та виконавчий збір не стягнуто, то дії державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 07.11.2022 № 70262793 про стягнення виконавчого збору одночасно із поверненням виконавчого листа стягувачу відповідають приписам частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII, а тому є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а визначення державним виконавцем виконавчого збору з суми, що підлягала примусовому стягненню, узгоджується з положеннями статті 27 Закону №1404-VIII.

Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі №520/9144/18 та враховуються при вирішенні цієї справи на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно з якою при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 №480/3452/19, стягнення виконавчого збору за нормами Закону №1404-VІІІ в редакції Закону №2475-VIII є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Разом з тим, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що за своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, лише за умови, що такі заходи привели до виконання рішення. Зокрема, таке тлумачення позивача грунтується на положеннях статті 27 Закону №1404-VIII у редакції, яка діяла до 28.08.2018, у якій передбачалось, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Однак, позивачем не враховано, що редакція вказаної частини другої статті 27 цього Закону (як і на сьогодні так і станом на час винесення оскаржуваної постанови) розмір виконавчого збору ставить у залежність від суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Окрім того, суд вважає посилання позивачем на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18 та від 22.01.2021 у справі №400/4023/19 безпідставними, оскільки правовідносини у розглядуваній судом справі не є подібними до правовідносин у справах №2540/3203/18 та №400/4023/19, у яких, на відміну від справи що розглядається, періоди спірних правовідносин та норми, що їх регулюють інші (редакція Закону №1404-VІІІ до 28.08.2018).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини та з урахуванням наведених вище правових норм суд вважає доводи позивача безпідставними, в той час як відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій та спірних постанов. Відтак, в задоволенні позову належить відмовити повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову відсутні підстави для відшкодування позивачам судових витрат.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслегіон» до Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій та скасування постанов, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.Ф. Костюкевич