Рішення

від 14.12.2022 по справі 275/403/22

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/403/22

2-а/275/17/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області

у складі головуючого судді Миколайчука П.В.,

при секретарі судових засідань Довгаленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2022 до Брусилівського районного суду Житомирської області надійшов адміністративний позов, у якому позивач ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАР№ 5611459від 14.07.2022 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що правопорушення не вчиняв, 14.07.2022 він керував автомобілем марки Mercedes Benz Vito 108 д.н.з. НОМЕР_1 в м.Києві площа Харківська, його зупинив працівник поліції та пояснив, що позивач порушив правила дорожнього руху, склав постанову. При цьому права йому роз`яснені не були. Інспектором патрульної поліції при винесенні постанови не надано жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. З наведених вище підстав вважає оскаржувану постанову ЕАР №5611459від 14.07.2022 такою, що підлягає скасуванню, про що і просив суд.

Ухвалою суду від 25.07.2021 указаний позов було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. На виконання указаної ухвали 12.08.2022 позивачем надано позовну заяву з виправленими недоліками та оригінал квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 15.08.2022 указаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Також витребувано з Управління патрульної поліції м.Києва матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.126 КУпАП .

Ухвалою суду від 01.11.2022 у справі замінено відповідача Управління патрульної поліції в м.Києва на Департамент патрульної поліції України. Також витребувано з Департаменту патрульної поліціїматеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

21.11.2022 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Зазначив, що позивачу на місці зупинки належним чином було роз`яснено права при винесенні оскаржуваної постанови. Зазначає, що підійшовши до водія поліцейський належним чином представився, пояснив причину зупинки та попросив пред`явити документи, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та п. 2.4 а ПДР. Також зазначають, що позивач виконав законну вимогу поліцейського. Позивача було ознайомлено зі змістом постанови під підпис та отримано ним копію постанови. В зв`язку з цим просив відмовити в задоволенні позову.

12.12.2022 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що термін дії його посвідчення водія закінчився 26.11.2021 і він не мав можливості продовжити термін дії посвідчення водія так як при звернення до сервісного центру, йому пояснили, що необхідно записуватися в електрону чергу. Також на той час був карантин і не було можливості продовжити термін дії посвідчення водія. З 24.02.2022 було оголошено період воєнного станув Україні. Відповідно до інформації, яка опублікована на офіційному сайті головного сервісного центру МВС зазначено, що якщо термін дії посвячення водія закінчилося ще до початку воєнного стану, то такі посвідчення водія наразі діють на всій території України. Також постановою КМ України «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру» № 165 від 28.02.2022 року зупинено строк видачі документів дозвільного характеру, в тому числі і прав на керування транспортним засобом до закінчення воєнного стану. Тому вважає, що 14.07.2022 керував авто маючи належне посвідчення водія на право керування ним. Просив позовну заяву задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився повідомлений належним чином, його інтереси представляє адвокат Києнко Д.О. від якого 14.12.2022 надійшла заява про розгляд справи без їх участі просили позов задовольнити.

Представник відповідача Департамент патрульноїполіції України в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, у відзиві поданому до суду 21.11.2022 просив справу розглядати без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви по суті спору, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72 - 79 КАС України, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно до вимогст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 2 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вимогамистатті 245 КУпАПвизначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 246 КУпАПпередбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.1ст.247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року, Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року, Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 року.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

За Правилами дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Приписами п.п. «а» п. 2.1 ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511)

Статтею 2 Положень встановлено, що посвідчення водія, видане особі вперше, дійсне протягом двох років з дня його видачі з обмеженим правом керування транспортним засобом.

Згідно копії посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_2 , яке долучив до матеріалів позивач, вказане посвідчення водія видано ОСОБА_1 03.07.2020 з терміном дії до 26.11.2021.

24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.

Указами Президента України неодноразово було продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який діяв на момент винесення оскаржуваної постанови та продовжує діяти на час розгляду справи.

Відповідно до підпункту 1) пункту 1 постанови КМУ «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» №184 від 03 березня 2022 року в редакції від 23.03.2022, відповідно до статей 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України установив, що у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився.

З вказаних законодавчих положень вбачається, що станом на 14.07.2022 ОСОБА_1 маючи посвідчення водія з відкритою категорією «В», яке видане 03.07.2021, строк дії якого закінчився 26.11.2022, мав право керувати транспортним засобом категорії «В», так як він допускався до керування транспортним засобом на підставі положень підпункту 1) пункту 1 постанови КМУ «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» №184 від 03 березня 2022 року.

У відзиві на позов відповідач визнав, що позивач на місці зупинки дотримався вимог п. 2.4 Правил, показав посвідчення водія, в якого, як встановлено, сплив строк дії.

Отже у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки він не міг вважатися особою, яке не має права керування відповідним транспортним засобом, хоч і звершився строк дій виданого йому вперше посвідчення серії НОМЕР_2 .

Статтею 72 КАС Українивстановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд звертає увагу, що не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова від 14.07.2022 року серії ЕАР №5611459, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Одночасно суд зауважує, що на виконання вимог ст.9КАС України суд вживав заходів необхідних для з`ясування всіх обставин у справі шляхом витребування доказів, однак відповідачем такі докази суду надані не були.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, оскільки доказів провини позивача у вчиненні правопорушення відповідачем не надано, допуск позивача до керування автомобілем продовжено і після завершення строку дії посвідчення водія в зв`язку з введенням воєнного стану, то в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Вказане свідчить про неправомірність складеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тому вимога позивача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає задоволенню.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та враховуючи, що місцевий загальний суд як адміністративний має повноваження щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідност.139 КАС України, в зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати у виді судового збору. Заяв про розподіл інших видів судових витрат не надійшло.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.126,241-246,255,286 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнязадовольнити.

Постанову серії ЕАР №5611459від 14.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 496, 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженнярішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції України, юридична адреса: 03048, м.Київ, Солом`янський район, вул.. Федора Ернста, будинок 3, ЄДРПОУ 40108646

.

Суддя П.В. Миколайчук