Рішення

від 08.12.2022 по справі 500/3939/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3939/22

08 грудня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П. за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Кероп"яна С.Є.

представника відповідача Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН" до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН" (далі позивач, ТОВ "Лайтком Продакшн") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби (далі відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби від 13.10.2022 №UA403020/2022/000202/2, №UA403020/2022/000207/2, №UA403020/2022/000200/2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Лайтком Продакшн" для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару подано до Тернопільської митниці Держмитслужби митні декларації №UA403020/2022/021507 від 12.10.2022, №UA403020/2022/021521 від 12.10.2022, №UA403020/2022/021399 від 11.10.2022, в яких визначено митну вартість товару за ціною договору. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 13.10.2022 №UA403020/2022/000202/2, №UA403020/2022/000207/2, №UA403020/2022/000200/2 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі.

На виконання вимог вказаної ухвали, 17.11.2022 Тернопільською митницею Держмитслужби подано до суду відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що при перевірці поданих митних декларацій та документів, долучених до декларацій, митним органом встановлено наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Так, п.3.1. договору транспортного експедирування №24.06.2021/836-1ОД від 24.06.2021 визначено, що клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 14 календарних днів з дати їх виставлення шляхом переказу зазначених у відповідному рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора. Відтак на момент подання митних декларацій декларант зобов`язаний був подати на підтвердження заявлених витрат на транспортування документи щодо здійсненої оплати. Позивачем документально не підтверджено таку складову митної вартості як транспортні витрати.

За митною декларацією № UA403020/2022/021507 від 12.10.2022 перевезення товару згідно CMR від 05.10.2022 № 3 від порту призначення до митного кордону України здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ "Портовик-С". Однак, декларантом до митного оформлення не надано транспортно-експедиційного договору та документів, що містять відомості про вартість перевезення, а також рахунків про оплату за надані послуги по транспортуванню товару від даного перевізника. Також згідно специфікації № 3 від 12.07.2022 покупець здійснює передоплату в розмірі 100% протягом 45 банківських днів з дати підписання специфікації, тому позивач зобов`язаний був повністю оплатити вартість придбаного товару та надати до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості платіжний документ про здійснену ним оплату.

За митною декларацією №UA403020/2022/021521 від 12.10.2022 перевезення товару згідно CMR від 01.10.2022 № 031262 від порту призначення до митного кордону України здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ "Транс Логістік". Однак, декларантом до митного оформлення не надано транспортно-експедиційного договору та документів, що містять відомості про вартість перевезення, а також рахунків про оплату за надані послуги по транспортуванню товару від даного перевізника. Також у наданих до митного оформлення рахунках на транспортно-експедиційні послуги, виданих ТОВ "Таніт Груп" печатка, зроблена за допомогою кольорового копіювання, що викликає сумнів в оригінальності документів.

На вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення прийнято у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

У відповіді на відзив, позивач відзначив, що на дату розмитнення товару, у позивача ще не було обов`язку по сплаті за придбаний товар, а по друге, це взагалі не має будь якого значення, тому що МК України не встановлено обов`язку проводити оплату до розмитнення товару.

Позивачем було надані довідки про транспортні витрати, в яких чітко була вказано вартість всіх витрат на перевезення товару. Також до митного оформлення були надані рахунки від ТОВ "Таніт Груп", в яких чітко вказані транспортні витрати на розмитнений товар. Також в цих документах вказана інформація про те, що страхування товару не здійснювалося.

Твердження відповідача про те, що начебто позивачем не наданий договір про перевезення №3 від 05.10.2022, укладений з ТОВ "Портовик-С", ТОВ "Транс Логістік", є безпідставними, оскільки позивач уклав договір на транспортно-експедиційні послуги з ТОВ "Таніт Груп", який, в свою чергу, для виконання цього договору укладав договори перевезення, які не мають відношення до позивача. ТОВ "Лайтком Продакшн", були надані митниці довідки та рахунки, з яких чітко видно вартість затрачених коштів на доставку розмитненого товару. Зовсім не зрозуміло, яким чином затребуваний договір Відповідачем, вплинув би на вартість розмитнення Товару.

Митний орган не є експертом з виявлення підозрілих печаток, експертиз жодних не проводилось, тому теза, що начебто печатка ТОВ "Таніт Груп" була зроблена за допомогою кольорового копіювання не є обгрунтованою та не може слугувати підставою для донарахування митних платежів. При коригуванні митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, чого зроблено не було.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимог не визнали, з мотивів викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ТОВ "Лайтком Продакшн" 05.07.2022 зареєстроване як юридична особа, з основним видом економічної діяльності за КВЕД 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.16-17).

12.10.2022 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію №UA403020/2022/021507, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

Товар № 1: "Інструменти ручні, які використовуються у садівництві, ножиці та аналогічні ножиці для роботи двома руками. Торговельна марка: СИЛА. Країна виробництва: CN. Виробник: Yongkang Shangsong Tools Co, Ltd.".

Товар № 2: "Інструменти ручні, які використовуються у садівництві, секатори для роботи однією рукою. Торговельна марка: СИЛА. Країна виробництва: CN Виробник: Yongkang Shangsong Tools Co., Ltd.".

Товар № 3: "Інструменти ручні, пилки, які використовуються у садівництві,. Торговельна марка: СИЛА. Країна виробництва: CN Виробник: Yongkang Shangsong Tools Co, Ltd.".

Товар № 4: "Заклепки трубчасті витяжні, алюмінієві. Торговельна марка: СИЛА. Країна виробництва: CN. Виробник: KD METALS СО., Ltd.".

Товар № 5: "Труби з полімерів етилену, гнучкі, без фітінгів, безшовні, не армовані, для легкових автомобілів. Торгівельна марка: APRO. Країна виробництва: CN Виробник: XINLAN GROUP CO, LTD.".

Товар № 6: "Частини до машини інжекційно ливарної, деталь циліндричної форми призначена для формування потоку розплавленого полімеру, в частково розібраному стані. Торгівельна марка: ONEX. Країна виробництва: CN Виробник: ONEX LIMITED.".

Товар № 7: "Пружини з чорних металів, спіральні, стискання, які використовують в машині інжекційно ливарній: Пружина спірал. ігли сопла на стиск - 20шт. Торгівельна марка: ONEX. Країна виробництва: CN. Виробник: ONEX LIMITED.".

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення:

пакувальний лист № 3 від 12.07.2022;

рахунок-фактура (інвойс) № 3 від 12.07.2022;

коносамент № WMSS22063775C від 20.07.2022;

накладна УМВС № 42883 від 25.09.2022;

автотранспортна накладна № 3 від 05.10.2022;

супровідний документ Т1 № 22PL322080NS5CG745 від 14.09.2022;

декларація про походження товару № 3 від 12.07.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2161 від 30.08.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2441 від 26.09.2022;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 9011.3 від 26.09.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № LP-60 від 08.07.2022;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 3 від 12.07.2022;

договір про надання послуг митного брокера № 10/08-21 від 10.08.2021;

договір (контракт) про перевезення № 24.06.2021/836-1ОД від 24.06.2021;

інші некласифіковані документи-технічний опис від 12.10.2022.

За результатами розгляду митної декларації №UA403020/2022/021507 від 12.10.2022 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею Держмитслужби 13.10.2022 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів№UA403020/2022/000202/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом (а.с.49-50).

Як слідує з обставин прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування, страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації. Встановлено, що перевезення товару згідно CMR від 30.09.2022 № 9115/2 від порту призначення до митного кордону України здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ "Портовик С", однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника. Також, згідно умов специфікації №3 від 12.07.2022 покупець мав протягом 45 банківських днів з моменту підписання цієї специфікації провести 100% предоплату за товар, але документів про предоплату не надав. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом надіслано лист від 12.10.2022 № 12/10 та повідомлено митний орган про відсутність будь-яких додаткові документи. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 01.09.2022 №UA408020/2022/035940 на рівні 2,52 дол. США/кг. За основу для обрахунку митної вартості товару № 2 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 24.09.2022 №UA209140/2022/100420 на рівні 2,52 дол. США/кг. За основу для обрахунку митної вартості товару № 5 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 11.10.2022 №UA209140/2022/107338 на рівні 2,18 дол. США/кг.".

12.10.2022 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію № UA403020/2022/021521, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

Товар № 1: "Інструменти ручні, пневматичні. Торговельна марка: APRO. Країна виробництва: CN. Виробник: TAIZHOU BETTER TOOLS CO.,LTD.".

Товар № 2: "Механічні пристрої для розбризкування рідких речовин:...

Торговельна марка: APRO. Країна виробництва: CN Виробник: TAIZHOU BETTER TOOLS CO., LTD.".

Товар № 3: "Шланги гнучкі, не армовані і не комбіновані з іншими матеріалами, з фітингами: ... Торговельна марка: APRO. Країна виробництва: CN Виробник: TAIZHOU BETTER TOOLS CO., LTD.".

Товар № 4: "Клапани редукційні для регулювання тиску: Торговельна марка: APRO. Країна виробництва: CN Виробник: TAIZHOU BETTER TOOLS CO, LTD.".

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення:

пакувальний лист № б/н від 25.07.2022;

рахунок-фактура (інвойс) № ВТ20220725 від 25.07.2022;

коносамент № WMSS22071817В від 03.08.2022;

автотранспортна накладна № 031262 від 01.10.2022;

супровідний документ Т1 № 22PL322080NS5E1IG2 від 30.09.2022;

декларація про походження товару № ВТ20220725 від 25.07.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2337 від 14.09.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2338 від 14.09.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2342 від 14.09.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2517 від 30.09.2022;

банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг № 155 від 15.09.2022;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 9015.2 від 30.09.2022;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода від 28.07.2022;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 3 від 25.07.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № LP-37від 26.07.2022;

договір про надання послуг митного брокера № 10/08-21 від 10.08.2021;

договір (контракт) про перевезення № 24.06.2021/836-1ОД від 24.06.2021;

інші некласифіковані документи - технічний опис від 12.10.2022.

За результатами розгляду митної декларації № UA403020/2022/021521 від 12.10.2022 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею Держмитслужби 13.10.2022 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів№UA403020/2022/000207/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом (а.с.77-78).

Як слідує з обставин прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування, страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації. Встановлено, що перевезення товару згідно CMR від 01.10.2022 № 031262 від порту призначення до митного кордону України здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ "Транс Логістік", однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника. В рахунках на транспортно- експедиційні послуги, виданих ТОВ "Таніт Груп" печатка, зроблена за допомогою кольорового копіювання, що викликає сумнів в оригінальності документів. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом надіслано лист від 13.10.2022 №13/10 та повідомлено митний орган про відсутність будь-яких додаткові документи. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 ст54 МК України визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару №1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 24.08.2022 №UA408020/2022/034180 на рівні 3,52 дол. США/кг. За основу для обрахунку митної вартості товару №2 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 26.09.2022 №UA205140/2022/067250 на рівні 4,02 дол. США/кг. За основу для обрахунку митної вартості товару №3 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 14.09.2022 №UA205140/2022/064480 на рівні 2,18 дол. США/кг. За основу для обрахунку митної вартості товару №4 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 06.10.2022 №UA204060/2022/012071 на рівні 4,02 дол. США/кг.".

11.10.2022 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію № UA403020/2022/021399, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: "Електрогенераторні установки з поршневим двигуном із іскровим запалюванням, потужність яких не більш як 75 кВхА. Торговельна марка: APRO. Країна виробництва: CN Виробник: LUTIAN MACHINERY CO.,LTD".

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення:

пакувальний лист № 22LTJX0562 від 15.08.2022;

рахунок-фактура (інвойс) № 22LTJX0562 від 15.08.2022;

коносамент № WMSS22082427 від 27.08.2022;

автотранспортна накладна № 9250 від 05.10.2022;

супровідний документ Т1 № 22ROCT90000634520 від 06.10.2022;

декларація про походження товару № 22LTJX0562 від 15.08.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2420 від 22.09.2022;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2421 від 22.09.2022;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 9250 від 22.09.2022;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 1 від 15.08.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № LP-65 від 15.08.2022;

договір про надання послуг митного брокера № 10/08-21 від 10.08.2021;

договір (контракт) про перевезення № 24.06.2021/836-1ОД від 24.06.2021;

інші некласифіковані документи - технічний опис (фото) товару від 11.10.2022.

За результатами розгляду митної декларації № UA403020/2022/021399 від 11.10.2022 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею Держмитслужби 13.10.2022 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів№UA403020/2022/000200/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом (а.с.102).

Як слідує з обставин прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації. За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступну митну формальність за кодом "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом 12.10.2022 надіслано заяву 12/10 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості аналогічного товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 27.09.2022 №UA100430/2022/113528 на рівні 6,20 дол. США/кг. (285,722 дол. США/шт).".

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів від 13.10.2022 №UA403020/2022/000202/2, №UA403020/2022/000207/2, №UA403020/2022/000200/2, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

У відповідності до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованих товарів, що вказана декларантом у митних деклараціях №UA403020/2022/021507 від 12.10.2022, №UA403020/2022/021521 від 12.10.2022, №UA403020/2022/021399 від 11.10.2022, визначено за основним методом, а до самих митних декларацій декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів за ціною контракту.

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що декларантом не підтверджено таку її складову як фактурна вартість, оскільки станом на момент подання до митного оформлення митної декларації № UA403020/2022/021507 від 12.10.2022 позивач зобов`язаний був повністю оплатити вартість придбаного товару та надати до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості платіжний документ.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (ст.2 Закону). Частиною 1 ст.14 цього Закону суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.

Відповідно до умов контракту №LP-60, укладеного 08.07.2022 між ТОВ "Лайтком Продакшн" (Україна), як покупцем, та BG KRON LTD (Велика Британія), як продавцем, (а.с.67-69) продавець продає продукцію, далі іменовані товари, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товари відповідно до умов цього контракту (п.1.1). Ціни на товар встановлюються в доларах США - USD ($) - та вказуються в специфікаціях, які оформляються на кожну поставку (п.2.1). Покупець здійснює оплату вартості партії товару, впродовж 180 днів з дати поставки товару на умовах, вказаних в п.5.1, 5.4 контракту (п.4.1.2).

Таким чином, з умов контракту №LP-60 від 08.07.2022 вбачається відсутність обв`язку у позивача здійснити оплату вартості товару на день митного оформлення товару.

Крім того, суд зауважує, що банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

З цих же підстав, суд вважає безпідставним твердження про те, що декларантом не підтверджено таку складову митної вартості товару як транспортні витрати.

На переконання відповідача, оскільки на момент подання митних декларацій №UA403020/2022/021507 від 12.10.2022, №UA403020/2022/021521 від 12.10.2022, №UA403020/2022/021399 від 11.10.2022 рахунки від 30.08.2022 № 2161 та від 26.09.2022 № 2441 (а.с.64-65), від 14.09.2022 № 2338 та №2342 (а.с.88-89), від 22.09.2022 №2420 та №2421 (а.с.109-110) мали бути оплачені, то декларант зобов`язаний був подати на підтвердження заявлених витрат на транспортування документи щодо здійсненої оплати за даними рахунками.

З матеріалів справи видно, що 24.06.2021 між ТОВ "Таніт Груп", експедитор, та ТОВ "Лайтком Продакшн", клієнт, укладено договір транспортного експедирування №24.06.2021/836-1ОД (а.с.37-40), відповідно з яким, експедитор зобов`язується за дорученням клієнта та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнтів, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов`язаних з пред`явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Пунктом 3.1 договору транспортного експедирування №24.06.2021/836-1ОД від 24.06.2021 визначено, що клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 14 календарних днів з дати їх виставлення шляхом переказу зазначених у відповідному рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора.

Суд відзначає, що в представлених до митного оформлення рахунках від ТОВ "Таніт Груп" чітко вказані транспортні витрати на розмитнений товар.

Також, позивачем було надано довідки ТОВ "Таніт Груп" про транспортні витрати, а саме: №9011.3 від 26.09.2022 (а.с.66), №9015.2 від 30.09.2022 (а.с.91), №9250 від 10.10.2022 (а.с.111), в яких зазначено вартість всіх витрат на перевезення товару.

Водночас, фактична оплата з транспортно-експедиторських послуг ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) транспортних витрат.

Тому, у спірних правовідносинах ненадання відповідних платіжних документів не може класифікуватися як обставина, що свідчить про штучне формування декларантом показників митної вартості.

Стосовно відсутності відомостей про витрати на страхування, транспортно-експедиторську винагороду за межами України, суд вважає за необхідне відзначити, що в поданих до митного оформлення довідках ТОВ "Таніт Груп" про транспортні витрати, в довільній формі, але зазначено, що транспортно-експедиторські послуги за межами України не надавалися та страхування не здійснювалося.

При цьому, суду не надано та судом в рамках реалізації принципу офіційного з`ясування обставин не встановлено доказів надавання транспортно-експедиторських послуг за межами України.

Не обгрунтованими суд вважає і доводи відповідача про те, перевезення товару здійснювалося згідно CMR від 05.10.2022 № 3 від порту призначення до митного кордону України автомобільним транспортом ТОВ "Портовик-С" та згідно CMR від 01.10.2022 № 031262 від порту призначення до митного кордону України автомобільним транспортом ТОВ "Транс Логістік", проте до митного оформлення не надано транспортно-експедиційного договору та документів, що містять відомості про вартість перевезення, а також рахунків про оплату за надані послуги по транспортуванню товару від даних перевізників, оскільки, як вже було зазначено, позивач уклав договір транспортного експедирування №24.06.2021/836-1ОД від 24.06.2021 з ТОВ "Таніт Груп", що і організував надання транспортно-експедиторських послуг вказаними перевізниками.

За встановлених обставин, суд вказує на протиправність зроблених відповідачем висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом, з огляду на надання декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору, та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч.5 ст.54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

При прийнятті спірних рішень відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог ст.55 МК України та є самостійною підставою для їх скасування.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 (справа №815/1670/17).

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів від 13.10.2022 №UA403020/2022/000202/2, №UA403020/2022/000207/2, №UA403020/2022/000200/2 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 11420,30 грн. згідно платіжного доручення№304 від 24.10.2022 (а.с.15).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000202/2 від 13.10.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000207/2 від 13.10.2022.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA403020/2022/000200/2 від 13.10.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН" судовий збір у розмірі 11420 (одинадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 30 (тридцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН" (місцезнаходження: вул.Беркоса, 86А, прим.19, м.Харків, 61040 код ЄДРПОУ: 43828799);

відповідач:

- Тернопільська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,46004 код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяМандзій О.П.