Ухвала

від 07.12.2022 по справі 640/16467/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

07 грудня 2022 року м. Київ № 640/16467/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши заяву представника ВКДКА Козової Я.С. про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі Голови Вилкова Сергія Валентиновича, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області про визнання дій протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач/заявник) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі Голови Вилкова Сергія Валентиновича (надалі - відповідач 1), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області (надалі - відповідач 2) про визнання дій протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До Окружного адміністративного суду міста Києва, 04.10.2022 року, позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Чернівецької області приймати рішення по дисциплінарні справі відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 10.01.2022 року до набрання чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва за результатами розгляду позову про визнання протиправними дій Голови ВКДКА та про визнання протиправним й скасування рішення КДКА Чернівецької області №135 від 08.09.2022 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києві від 05.10.2022 року заяву про забезпечення адміністративного позову - задоволено частково. Заборонено Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Чернівецької області приймати рішення по дисциплінарні справі відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 10.01.2022 року до набрання чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва за результатами розгляду позову про визнання протиправними дій Голови ВКДКА та про визнання протиправним й скасування рішення КДКА Чернівецької області №135 від 08.09.2022 року.

Представником відповідача ВКДКА Козовою Я.С. (надалі - заявник) подано заяву про відвід судді.

В заяві про відвід судді Смолія І.В., заявник зазначає, що в заяві про забезпечення позову, яку задоволено частково судом, не наведено жодних мотивів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних справ або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Також зазначено, що суд при винесені ухвали про забезпечення позову не навів мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказав, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Крім того, в обґрунтування поданої заяви, заявник фактично зазначає про свою не згоду з заявленим адміністративним позовом та наводить доводи своєї правової позиції по суті в поданій заяві про відвід судді.

Вирішуючи заяву про відвід судді Смолія І.В., суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

У постанові Верховного Суду України від 11.10.2006 року зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Доводи заявника побудовані лише на його суб`єктивних припущеннях.

За наведених обставин суд вважає відвід судді необґрунтованим.

Частиною третьою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Відповідно до частини четвертої цієї статті, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Заява про відвід надійшла до суду у межах визначеного частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України строку, визнавши при цьому відвід необґрунтованим, суд вважає за необхідне передати заяву про відвід судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду що розглядає справу.

Керуючись статтями 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ухвалив:

Визнати заяву про відвід судді у справі №640/16467/22, необґрунтованою.

Передати заяву представника ВКДКА Козової Я.С. про відвід судді Смолія І.В. у справі №640/16467/22 для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Смолій