Постанова

від 31.03.2023 по справі 640/16467/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16467/22 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області, в якому просив визнати протиправними дії голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3 щодо розподілу та передання на розгляд КДКА Чернівецької області скарги щодо адвоката ОСОБА_1 та визнати протиправним і скасувати рішення КДКА Чернівецької області №135 від 08.09.2022 про порушення дисциплінарної справи щодо позивача.

04.10.2022 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони КДКА Чернівецької області приймати рішення по дисциплінарній справі відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 10.01.2022 до набрання чинності рішення окружного адміністративного суду м.Києва за результатами розгляду даного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено частково, заборонено Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Чернівецької області приймати рішення по дисциплінарній справі відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 10.01.2022 до набрання чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва за результатами розгляду позову про визнання протиправними дій Голови ВКДКА та про визнання протиправним і скасування рішення КДКА Чернівецької області №135 від 08.09.2022.

Фактично, наведеною ухвалою суду першої інстанції заяву позивача про забезпечення позову задоволено повністю.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в спірній ухвалі не наведено жодних мотивів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або здійснення ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, а також не зазначено очевидних ознак протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Оскільки питання про забезпечення позову розглядалось в суді першої інстанції без повідомлення сторін, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що заява про забезпечення позову обґрунтовувалась тим, що лише забезпечення позову сприятиме можливості ефективно захистити його права в судовому порядку, оскільки дії голови ВКДКА ОСОБА_3 щодо скерування скарги відносно позивача до КДКА Чернівецької області є протиправними, що тягне за собою незаконність спірного рішення КДКА Чернівецької області №135 від 08.09.2022, а прийняття вказаною комісією рішення за результатами розгляду скарги вплине на репутацію позивача та може мати негативні наслідки для всіх клієнтів адвоката ОСОБА_1, які будуть позбавлені права на захист.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про наявність підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки, за переконанням суду, дійсно невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що з метою захисту прав та інтересів особи суд за її заявою або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, постановлення якої належить до дискреційних повноважень суду та вирішення питання щодо їх вжиття залежить від наявності однієї з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, що встановлюється судом виходячи з конкретних доказів, поданих заявником.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням особи.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам, що можуть бути нею заявлені.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас, заходи забезпечення мають бути адекватними та співмірними.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом подальших позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так, позивач є адвокатом щодо якого ОСОБА_2 подала скаргу від 10.01.2022, яка була передана Головою ВКДКА на розгляд до КДКА Чернівецької області, рішенням якої №135 від 08.09.2022 відносно позивача порушено дисциплінарну справу.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

В силу ч.1 ст.34 цього Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно зі ст.35 наведеного Закону за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, після порушення дисциплінарної справи за результатами дисциплінарного провадження виключно в разі встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

При цьому, до відповідних стягнень належить також попередження, яке не матиме результатом позбавлення позивача можливості представляти інтереси клієнтів у судових справах і неможливість забезпечення їх права на захист обраним представником.

Разом з тим, у випадку, коли рішення по суті позовних вимог у даній справі буде прийнято після завершення строку, встановленого ч.3 ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», то вжиття обраного позивачем способу забезпечення позову призведе до неможливості його притягнення до дисциплінарної відповідальності у разі вчинення ним дисциплінарного проступку.

Колегія суддів звертає увагу, що повноваження на вчинення дій в рамках дисциплінарного провадження та прийняття за його наслідками відповідного рішення обмежені в часі, і заборона КДКА Чернівецької області приймати рішення по дисциплінарні справі відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 від 10.01.2022 фактично указує на вирішення позовних вимог в адміністративному спорі по суті з огляду на їх тимчасовий характер.

Щодо визначеної заявником підстави для забезпечення позову в частині наявності ознак, які свідчать про очевидність протиправності дій та рішень відповідачів, колегія суддів зазначає, що в цьому випадку наявність ознак протиправності оскаржуваного акту (дії) може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №640/1305/20, який має бути застосований судом до спірних правовідносин.

Стосовно доводу, що можливе застосування до позивача дисциплінарного стягнення вплине на його ділову репутацію, суд вважає за необхідне наголосити, що дисциплінарна відповідальність завжди носить негативний характер щодо особи, до якої вона застосовується, з огляду на її характер, як захід примусу.

Аргумент, що можливе застосування до позивача дисциплінарної відповідальності матиме наслідком втручання у його право на працю не приймається оскільки вимагає оцінки пропорційності дисциплінарному проступку, зазначеному у скарзі ОСОБА_2 від 10.01.2022, що не допустимо при вирішенні питання забезпечення позову.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №640/17351/19 та від 14.05.2021 у справі №320/3957/20, яка підлягає врахуванню судом.

Очевидна протиправність рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень це прийняття ним таких рішень (вчинення дій, допущення бездіяльності), які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб`єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.

Повноваження КДКА Чернівецької області щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів прямо встановлено ч.3 ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому відсутні підстави вважати, що оскаржувані позивачем дії та рішення є очевидно протиправними.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку, що заява про забезпечення позову не підтверджена належними і допустимими доказами та достатнім чином не обґрунтована, в тому числі щодо необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення порушених (оспорюваних) прав, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не враховано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, з огляду на відсутність передбачених законодавством підстав для вжиття заходів забезпечення позову. У зв`язку з цим суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2022 року про забезпечення позову скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови складено 31 березня 2023 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма