Ухвала

від 14.12.2022 по справі 280/9933/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 280/9933/21

адміністративне провадження № К/990/34498/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Пасічник С.С., Чумаченко Т.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №280/9933/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Буд Компані» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Буд Компані» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області №2877223/43949475 від 16.07.2021 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 24.06.2021, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов Буд Компані» та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов Буд Компані» податкову накладну №3 від 24.06.2021 датою її подання на реєстрацію.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2021 позовні вимоги задоволено.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.11.2022, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2021 у справі №280/9933/21.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 02.12.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 24.12.2021 (прийнятим у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження)) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 06.01.2022.

Копію рішення суду першої інстанції доставлено заявнику в електронний кабінет 31.03.2022.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 19.01.2022 звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.04.2022 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 296 КАС України. Одночасно суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути виявлені недоліки апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.05.2022 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку для усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув апелянту, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення такої, відповідно до ухвали від 07.04.2022, без руху.

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» вдруге 07.07.2022, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2021 у справі №280/9933/21 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.08.2022 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України - апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, мотивуючи свою ухвалу, суд звернув увагу апелянта, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Процесуальний строк звернення до суду, насамперед, покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору.

Суд наголосив, що заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що подання відповідачем первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Суд звернув увагу апелянта на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до апеляційного суду визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

У той же час, обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів. Доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Невиконання вимог КАС України щодо форми та змісту апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику, як зазначив суд апеляційної інстанції, не свідчить про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, адже відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема недостатності коштів та/або здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Також, як встановив суд апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.05.2022 вперше подану відповідачем апеляційну скаргу повернув скаржнику.

Натомість, вдруге апеляційна скарга подана скаржником до суду апеляційної інстанції лише 07.07.2022, тобто після спливу більше шести місяців з дня ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції та після спливу більше місяця з часу повернення первинно поданої апеляційної скарги заявнику. При цьому, як зазначив суд, обґрунтованих пояснень та належних доказів щодо неможливості повторного звернення з апеляційною скаргою в найкоротші строки відповідачем не надано, а також не доведено, що зволікання щодо повторного звернення зі скаргою мало об`єктивно поважні причини.

Аргументи скаржника, що апеляційна скарга вдруге подана ним в межах річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, що, на думку відповідача, свідчить про дотримання останнім строку апеляційного оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими, оскільки частиною другою статті 299 КАС України імперативно встановлено для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судових рішень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість ця норма процесуального закону не змінює загальні строки реалізації цими суб`єктами права на апеляційне оскарження, які встановлені статтею 295 КАС України.

Відтак, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій. На переконання суду апеляційної інстанції, наведені скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження твердження за своєю суттю є суб`єктивними обставинами та не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2021 у справі №280/9933/21.

Тобто, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного судового рішення з доводами, що, на думку апелянта, свідчать про поважність причин його пропуску.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено неналежним бюджетним фінансуванням та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 16.05.2022 раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто. Окремо звернув увагу про наявність у Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України конституційного права на повторне апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.11.2022, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.08.2022 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Третій апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуальних строків, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючим органом було зазначено причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги та які судом було визнано неповажними.

Суд апеляційної інстанції повторно наголосив, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Невиконання вимог КАС України щодо форми та змісту апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику, на переконання суду апеляційної інстанції, не свідчить про наявність об`єктивно непереборних обставин, які не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що Головне управління ДПС у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема недостатності коштів та/або здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що заявник апеляційної скарги, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, так і не надав, ані доказів на підтвердження вжиття останнім регулярних та послідовних заходів для здійснення своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, ані доказів неможливості сплати судового збору на час звернення з вперше поданою апеляційною скаргою, що свідчить про непідтвердження відповідачем власних доводів про сумлінне та добросовісне ставлення до своїх прав та обов`язків та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій.

Вдруге апеляційна скарга подана скаржником до суду апеляційної інстанції лише 07.07.2022, тобто після спливу більше шести місяців з дня ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 24.12.2021 та після спливу п`ятдесяти днів з моменту отримання відповідачем копії ухвали від 16.05.2022 про повернення первинно поданої апеляційної скарги заявнику, що на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про недоведеність того, що зволікання апелянта у повторному поданні апеляційної скарги мало об`єктивно поважні причини.

Таким чином, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

Таким чином, за результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Третій апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2021 у справі №280/9933/21.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Поряд з цим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №280/9933/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Буд Компані» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

С.С. Пасічник

Т.А. Чумаченко