Рішення

від 21.12.2021 по справі 757/26139/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26139/20-ц

Категорія 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:головуючого: судді Григоренко І.В.,при секретарі:Сірій А.В.,за участю: позивача:не з`явився,відповідача:не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 70 368, 00 дол. США, з яких 67 383,00 дол. США - основний борг, 2 985,00 дол. США - 3 % річних, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.08.2018 року він надав ОСОБА_2 в борг 67 383,00 дол. США з терміном повернення до 01.01.2019 року, що стверджується власноручно написаною відповідачем розпискою. У встановлений строк відповідач зобов`язання, взяті на себе за договором позики, не виконав, кошти, отримані у борг, не повернув. У зв`язку з цим позивач просив стягнути суму боргу за договором позики та 3 % річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.08.2020 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу; ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; підготовче судове засідання по справі призначено на 08.10.2020 року.

29.09.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив до розгляду справи по суті в якості забезпечення позову накласти арешт шляхом заборони розпорядження на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:1827, площею 0,1 га, що розташована в АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:1833, площею 0,1001 га, що розташована в АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2020 року заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено; накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:1827, площею 0,1 га, що розташована в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:1833, площею 0,1001 га, що розташована в АДРЕСА_1 шляхом заборони розпорядження.

05.10.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

08.10.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява, в якій останній просив підготовче судове засідання проводити за його відсутності.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2020 року у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 21.01.2021 року.

21.01.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача та представника позивача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2021 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу закрито та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 28.04.2021 року.

28.04.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивач надійшла заява про розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2021 року у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача та відсутністю відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, на підставі ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 21.09.2021 року.

21.09.2021 року справу було знято зі складу у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання призначено на 21.12.2021 року.

21.12.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява в якій останній просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач в судове засіданні 21.12.2021 року не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить направлення останньому судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену адресу реєстрації, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ч. ч. 1, 2, 3 ст.. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки копія ухвали суду була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, проте не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, відзиви відповідачі не подали, а представник позивача не заперечує щодо заочного вирішення справи, керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 08.08.2018 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір позики шляхом написання боргової розписки, за умовами якого відповідач взяв у борг грошові кошти у сумі 67 383,00 дол. США з терміном повернення до 01.01.2019 року.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й факту передання грошової суми позичальнику.

За суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 642/4200/17 (провадження № 61-6492св19) зазначено, що тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15 викладено правовий висновок, що на підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Отже, факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується його підписом на розписці від 08.08.2018 року та свідчить про укладення між сторонами договору позики.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц виклала правовий висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Отже закон не забороняє укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта та стягнення коштів за невиконання зобов`язань в іноземній валюті.

Станом на час звернення до суду з цим позовом відповідач не повернув взяті у борг в позивача грошові кошти.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено у статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач повинен був повернути позику до 01.01.2019 року, відтак, починаючи з 02.01.02019 року і до моменту звернення позивача із позовом до суду відповідач повинен сплатити позивачу 3% річних від простроченої суми.

3 % річних розраховуються таким чином: сума боргу у розмірі 67 383,00 дол. США, помножена на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання, а саме з 02.01.2019 року до дня звернення з позовом до суду (23.06.2020 року), що складає 539 днів.

Отже, розмір 3 % річних складає 2 985,00 дол. США (67 383,00х539х3/100/365).

Враховуючи те, що позичальник не виконав взятих на себе зобов`язань за договором у визначений договором строк, позов підлягає задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача 67 383,00 дол. США основного боргу, а також 3 % річних в розмірі 2 985,00 дол. США.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 10 510,00 грн. на відшкодування судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання позовної заяви.

Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 204, 524, 525, 526, 533, 625, 627, 628, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 158, 206, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 280-289, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 67 383 (шістдесят сім тисяч триста вісімдесят три) долари США та три проценти річних за період з 02.01.2019 року 23.06.2020 року у розмірі 2 985 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 510 (десять тисяч п`ятсот десять) грн.. 00 коп. у відшкодування судових витрат.

Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2020 року шляхом накладення арешту на земельні ділянки, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили та можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 17.01.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко