Рішення

від 14.12.2022 по справі 120/7114/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 грудня 2022 р. Справа № 120/7114/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом відділу комунальної власності, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою, стратегічного планування і інвестиційного розвитку Дашівської селищної ради до управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся відділ комунальної власності, містобудування та архітектури житлово-комунального господарства та благоустрою, стратегічного планування і інвестиційного розвитку Дашівської селищної ради (далі Відділ, позивач) з адміністративним позовом до управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі також Управління, орган державного фінансового контролю, відповідач). За містом позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління про результати моніторингу процедури закупівлі "Нове будівництво водогону в с. Копіївка Гайсинського району Вінницької області" (UA-2022-01-13-005724-а).

Позовні вимоги мотивовані тим, що управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області здійснило моніторинг закупівлі "Нове будівництво водогону в с. Копіївка Гайсинського району Вінницької області" UA 2022-01-13-005724-а. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення інформації про закупівлю, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі Закон № 922-VIII) розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель відповідач зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Такий висновок посадової особи органу державного фінансового контролю про результати моніторингу закупівлі, на думку Відділу, є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач стверджує, що в оскаржуваному висновку не конкретизовано як саме позивач має усунути виявлене порушення. Наполягає на тому, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для припинення договору як вимога відповідача, а в останнього відсутні повноваження вимагати усунути виявлені порушення шляхом розірвання укладеного договору про закупівлю.

Позивач переконаний, що заявлені відповідачем порушення у наданих документах учасника не можуть тягнути за собою наслідки у вигляді відхилення тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС" (далі ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС").

У спростування порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 "Про ефективне використання державних коштів" (далі - Постанова №710) позивач зазначає, що інформація про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі розміщується виключно на авторизованому електронному майданчику. При цьому звертає увагу, що Закон № 922-VIII не передбачає створення замовником власного вебсайту.

Крім того, позивач вважає, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов`язання, може призвести до порушення прав та інтересів третьої особи ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС" та мати негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Ухвалою від 08.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС" (третя особа) та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

22.09.2022 від управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Доводячи правомірність оскаржуваного висновку про результати моніторингу закупівлі "Нове будівництво водогону в с. Копіївка Гайсинського району Вінницької області" UA 2022-01-13-005724-а, відповідач зазначає, що за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, розміщеного на вебпорталі Open Budget - Державний вебпортал бюджету для громадян (https:// openbudget.gov.ua/spending-agencies/graphic) позивач є головним розпорядником бюджетних коштів. Однак, останнім на порушення вимог пункту 4-1 Постанови №710 не оприлюднено інформацію про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, яка розміщується на сторінці власного вебсайту.

Відповідач вказує, що при проведенні моніторингу закупівлі Управлінням встановлено наявність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС", передбаченої абзацом 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII. При цьому відповідач не погоджується, що ненадання ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС" пояснювальної записки відноситься до формальної (несуттєвої) помилки.

Також відповідач зазначає, що при визначенні зобов`язання з усунення виявленого порушення враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які необхідно вчинити, тобто конкретизовано, яких саме заходів має вжити позивач, та визначено спосіб усунення, виявлених під час моніторингу порушень. Вважає, що зобов`язання щодо усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором не суперечить чинному законодавству.

З огляду на викладене, підстави для визнання протиправним та скасування висновку Управління за результатами проведеного моніторингу зазначеної процедури закупівлі, на переконання відповідача, відсутні.

24.11.2022 представником позивача подано до суду клопотання про поновлення пропущеного стоку для подання доказів та про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому просить приєднати до матеріалів справи засвідчені копії довідки про вартість виконаних робіт та витрат за вересень 2022 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року.

Ухвалою від 14.12.2022 суд поновив позивачу процесуальний строк для подачі доказів та долучив їх до справи №120/7114/22.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив, що 13.01.2022 Відділом через електронну систему закупівель оголошено про проведення відкритих торгів з назвою предмета закупівлі "Нове будівництво водогону в с. Копіївка Гайсинського району Вінницької області" за кодом ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 01 лютого 2022 - 31 грудня 2022. Очікувана вартість предмета закупівлі 2857201 грн з ПДВ. Розмір мінімального кроку пониження ціни 14286,01 грн.

За результатами відбору переможцем закупівлі визначено ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС". 02.02.2022 позивачем через електронну систему закупівель опубліковано повідомлення про намір укласти договір. В подальшому 14.02.2022 між замовником - Відділом та виконавцем - ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС" підписано договір підряду № 2. За змістом п. 9 цього договору його вартість становить 2120000 грн.

Відповідно до наказу управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області "Про початок моніторингу закупівель" від 03.08.2022 № 38-з та на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, Управлінням проведено моніторинг закупівлі UA-2021-01-13-005724-а.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 15.08.2022 № 05-41/291, який оприлюднено в електронній системі закупівель 16.08.2022.

Відповідно до цього висновку предметом аналізу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення інформації про закупівлю, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель відділу комунальної власності, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою, стратегічного планування і інвестиційного розвитку Дашівської селищної ради (замовник) на 2022 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи (протокол від 13.01.2022 №2), звернення до замовника з вимогою щодо усунення порушення від 19.01.2022, роз`яснення замовника від 21.01.2022, тендерну пропозицію ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС", протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 02.02.2022 №2, повідомлення про намір укласти договір, звіт про результати проведення процедури закупівлі, договір підряду від 14.02.2022 №2 (далі Договір) та пояснення від 05.08.2022, отримані від замовника через електронну систему закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі установлено, що відповідно до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, розміщеного на вебпорталі Open Budget - Державний вебпортал бюджету для громадян (https:// openbudget.gov.ua/spending-agencies/graphic) замовник є головним розпорядником бюджетних коштів. На запит Управління від 03.08.2022 про надання пояснень, зокрема, щодо посилання на сторінку власного вебсайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, замовник не надав зазначену інформацію.

Отже, як зазначено у висновку, замовник на порушення вимог пункту 4-1 Постанови №710 не оприлюднив інформацію про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, яка розміщується на сторінці власного вебсайту.

Крім того, встановлено, що відповідно пункту 6 розділу ІІІ "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації замовник встановив вимогу щодо надання учасником пояснювальної записки у складі кошторисної документації, розробленої в програмному комплексі АВК-5 або іншому програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірної ціни у форматі PDF. Однак, як зазначено висновку, учасник ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС", якого визнано переможцем торгів, не надав у складі тендерної пропозиції вищезазначеної пояснювальної записки у складі кошторисної документації, чим не дотримався вимог пункту 6 розділу ІІІ "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації. На порушення вимог абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС як таку, що не відповідає встановленим абзацом 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII вимогам до учасника відповідно до законодавства, а уклав з ним Договір загальною вартістю 2120000 грн.

За результатами моніторингу також установлено, що замовник не оприлюднив додаток "Календарний графік виконання робіт", який відповідно до пункту 85 розділу "Додатки до договору" Договору є його невід`ємною частиною, чим порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII.

Відтак, за результатами аналізу питання розміщення інформації про закупівлю установлено порушення вимог пункту 4-1 Постанови №710.

За результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної пропозиції установлено порушення вимог абзацу 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю установлено порушення вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII.

За результатами аналізу питань щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922-VIII, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які, на думку відповідача, є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII, статтею 8 Закону № 922-VIII, Управління зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи такий висновок відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з метою захисту порушеного права з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

За змістом статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань; за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення №43) Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі також Закон 922-VIII).

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною 3 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Частиною 4 ст. 8 Закону № 922-VIII врегульовано строк здійснення моніторингу процедури закупівлі який не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Порушення відповідачем вказаних норм ст. 8 Закону № 922-VIII, які врегульовують процедури призначення та проведення моніторингу, а також оформлення його результатів, судом не встановлено.

Частиною ст. 8 Закону №922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з нормами розділу ІІІ Наказу від 08.09.2020 № 552 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" у пункті 1 констатуючої частини зазначаються:

питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

Відповідно до пунктів 10, 11 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктом 15 ст. 10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

З наведених законодавчих положень вбачається, що складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов`язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.

При цьому, викладені у висновку про результати моніторингу закупівлі порушення, можуть бути підставою для притягнення службових (посадових) осіб підконтрольних суб`єктів господарювання як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що в оскарженому висновку вказується про порушення позивачем законодавства про закупівлі, - на підставі вищенаведених законодавчих положень такий висновок у зобов`язальній частині має негативні наслідки для позивача.

З огляду на вищевикладене суд констатує, що висновок від 15.08.2022 № 05-41/291, який 16.08.2022 оприлюднено в електронній системі закупівель, про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2022-01-13-005724-а має безпосередні наслідки та негативний вплив для позивача як замовника послуги, що обумовлює необхідність забезпечення права на його судове оскарження з метою захисту права та інтересів позивача.

Досліджуючи питання дотримання позивачем вимог пункту 4-1 Постанови № 710, суд виходить з такого.

11.10.2016 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 710 "Про ефективне використання державних коштів", якою затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Пунктом 4 Постанови № 710 було рекомендовано з урахуванням затверджених цієюпостановоюзаходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

В подальшому, 16.12.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1266 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 631 і від 11 жовтня 2016 року № 710", якою доповнено Постанову № 710 пунктом 4-1 такого змісту: " 4-1 Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель."

Тобто, з 19.12.2020 Кабінетом Міністрів України головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня) доручено забезпечити, а органам місцевого самоврядування рекомендовано забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті.

Крім того, Кабінет Міністрів України при внесенні змін до Постанови № 710 не вніс зміни до пункту 4, а доповнив Постанову № 710 новим пунктом 4-1, яким встановлено окремі вимоги для головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

Тобто, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство містило вимогу щодо розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного вебсайту або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 1 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (за посиланням: https://openbudget.gov.ua/spending-agencies/graphic) Відділ є головним розпорядником коштів місцевого бюджету, а тому суд доходить висновку, що вимоги положення пункту 4-1 Постанови № 710 є обов`язковими для позивача.

Враховуючи викладене, під час судового розгляду підтверджено висновок відповідача, що викладений в констатуючій частині оскаржуваного висновку про те, що замовник протягом п`яти днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі за номером UA-2022-01-13-005724-а не оприлюднив інформацію про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на власному вебсайті, чим порушив вимоги пункту 4-1 Постанови №710.

Водночас суд вважає, що виявлений недолік щодо невиконання Відділом вимог п. 4-1 Постанови №710 не може слугувати самостійною підставою для розірвання укладеного за наслідками проведених торгів договору підряду, адже відповідний захід впливу на замовника торгів є неспівмірним із виявленим недоліком оформлення процедур закупівлі.

Надаючи оцінку зазначеним у висновку твердженням відповідача про порушення позивачем абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якими замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, суд керується такими мотивами.

Абзацом першим частини третьої статті 22 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно пункту 6 розділу ІІІ "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації позивач як замовник встановив вимогу щодо надання учасником пояснювальної записки у складі кошторисної документації, розробленої в програмному комплексі АВК-5 або іншому програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірної ціни у форматі PDF.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що учасником ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС" у складі тендерної пропозиції не надано зведений пояснювальну записку у складі кошторисної документації у форматі PDF для відкритого та придатного для читання вигляді, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 19 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 затверджено перелік формальних помилок.

Відповідно до пункту 12 вказаного Переліку подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду, є формальною помилкою.

Таким чином, неподання учасником торгів документів в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, законодавцем вважається формальною помилкою, а тому вона не може призвести до відхилення тендерної пропозиції.

Зазначений висновок узгоджується з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі №120/14877/21-а.

Відповідно до умов тендерної документації (розділ V. Оцінка тендерних пропозицій, п.Інша інформація та опис приклади формальних (несуттєвих помилок) подання документу (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду є формальною помилкою.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що відсутність у складі тендерної пропозиції ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС" пояснювальної записки у форматі Portable Document Format (PDF), при наявності пояснювальної записки у форматі інформаційної моделі imd у формі файлу 271 imd.txt, який розміщено ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС" 28.01.2022о 18:47 є формальною помилкою, допущення якої не могло призвести до відхилення тендерної пропозиції ТОВ "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС".

З огляду на викладене суд вважає, що висновок відповідача про недотримання вимог тендерної документації в цій частині є необґрунтованим та спростовується відповідними доказами, які містяться у матеріалах даної справи.

У висновку Управління від 15.08.2022 № 05-41/291 зазначається також про порушення позивачем приписів пункту 10 частини першої статті 10 Закону №922-VIII.

В обґрунтування допущеного порушення, відповідач покликається на те, що замовник не оприлюднив додаток "Календарний графік виконання робіт", який відповідно до пункту 85 розділу "Додатки до договору" Договору є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Позивач дане порушення у позовній заяві не спростував. У наданих 05.08.2022 відповідачу поясненнях замовника через електронну систему закупівель позивач пояснив указане порушення технічними причинами.

Відтак, аргументи наведені відповідачем у висновку про порушення позивачем пункту 10 частини першої статті 10 Закону №922-VIII, є обґрунтованими.

Водночас порушення позивачем вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону №922-VIII в частині не оприлюднення додатку "Календарний графік виконання робіт" до договору, на переконання суду, не є значущим, а відтак такий спосіб усунення порушення як припинення зобов`язань за договором є непропорційним заходом у співвідношенні з виявленим порушенням.

Такі дії позивача жодним чином не порушували ефективність та прозорість здійснення закупівель, не посягали на створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, не породжували корупцію, а також не порушували розвиток добросовісної конкуренції. не може створювати негативні наслідки для третьої особи.

Надаючи правову оцінку способу усунення виявлених порушень, суд зазначає, що такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, що наразі виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, зауваження органу Держаудитслужби зводиться до невідповідності пропозиції одного з учасників вимогам тендерної документації, що носить формальний характер, так як воно не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При вирішенні цього спору суд також враховує необхідність чіткого дотримання учасниками торгів вимог, визначених у тендерній документації, а також необхідності підтверджувати відповідність учасника кваліфікаційним вимогам саме тими документами, які визначені у такій документації. В той же час, відповідні протиправні дії замовника неодмінно повинні утворювати порушення одного з основних принципів здійснення державних закупівель, визначеного статтею 5 Закону №922-VIII, а саме - недискримінація учасників. Натомість, відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів того, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні " передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується, як з завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, так і з вимогою про застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Як видно з оскаржуваного висновку, відповідач не встановив випадків, які передбачені статтею 43 Закону №922-VIII, що виключає наявність будь-яких підстав про ствердження щодо нікчемності договору про закупівлю.

Також суд вважає за необхідне врахувати правовий висновок Верховного Суду у постановах №420/5590/19 від 30.11.2021, де суд касаційної інстанції вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

У цьому випадку відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 160/8403/19 від 30.11.2021.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, зокрема, шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Разом з цим суд звертає увагу, що виявлене в ході моніторингу порушення не обмежило інших учасників/учасника закупівлі в оцінці об`єктивного та неупередженого визначення переможця та можливості реалізувати своє право на оскарження процедури закупівлі.

Суд зазначає, що матеріали даної справи не містять відомостей щодо наявності судових справ з приводу оскарження процедури закупівлі № UA-2022-01-13-005724-а. Відповідних відомостей не було надано і під час розгляду цієї справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, за встановлених обставин, є необґрунтованою.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами судового розгляду суд дійшов висновку, що спірний висновок про результати моніторингу закупівлі не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані. Отже, за вказаних обставин, висновок Управління від 15.08.2022 № 05-41/291 про результати моніторингу процедури закупівлі "Нове будівництво водогону в с. Копіївка Гайсинського району Вінницької області" (UA-2022-01-13-005724-а) є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За змістом ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 2481 грн судового збору.

У зв`язку з задоволенням цього адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 15.08.2022 № 05-41/291 про результати моніторингу процедури закупівлі "Нове будівництво водогону в с. Копіївка Гайсинського району Вінницької області" (UA-2022-01-13-005724-а).

Стягнути на користь відділу комунальної власності, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою, стратегічного планування і інвестиційного розвитку Дашівської селищної ради за рахунок бюджетних асигнувань управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області витрати зі сплати судового збору в сумі 2481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: відділ комунальної власності, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства та благоустрою, стратегічного планування і інвестиційного розвитку Дашівської селищної ради (22740, Вінницька область, Гайсинський район, смт. Дашів, вул. Горького, буд. 9, код ЄДРПОУ 43946872)

Відповідач: управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 40919605)

Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ ВОД-СЕРВІС" (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Соборна, 175, код ЄДРПОУ 42799846)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович