Ухвала

від 01.12.2022 по справі 522/9006/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/9006/22

Провадження № 2-з/522/393/22

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

01 грудня 2022 року м.Одеса

Суддя Приморського районногосуду м.Одеси Свячена Ю.Б. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до КП «Одесаоблфарм» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до КП «Одесаоблфарм» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою суду від 21 липня 2022 року по цивільній справі було відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з призначенням дати на 24 серпня 2022 року.

22 листопада від представник позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках КП «Одесаоблфарм» в межах суми позовних вимог 190077,43 грн.

Заява обґрунтована тим, що 10 лютого 2022 року між Одеською обласною радою в особі голови обласної ради Діденко Г.В. та ОСОБА_1 було укладено контракт про призначення ОСОБА_1 виконувачем обов`язків директора КП «Одесаоблфарм».

Згідно з наказом №22/к-2873504295 про припинення трудового договору від 25 квітня 2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади в.о. директора КП «Одесаоблфарм» 25 квітня 2022 року за згодою сторін на підставі Розпорядження Одеської обласної ради від 22 квітня 2022 року №78/2022-КР.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Однак, в день звільнення позивача -25 квітня 2022 року, відповідач не повідомив його про нараховані суми належні при звільнені, не надав розрахунок про розмір нарахованих сум та не здійснив виплату належних коштів.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України, передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов може забезпечуватися, зокрема, накладенням арешту на майно.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в цивільному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в цивільній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Проте позивачем не надано достатніх доказів, та не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 81, 149-153, 260-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви від 22 листопада 2022 року представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до КП «Одесаоблфарм» про стягнення заборгованості по заробітній платі, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя: Свячена Ю.Б.

01.12.2022