Рішення

від 25.07.2023 по справі 522/9006/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

25.07.2023

Справа № 522/9006/22

Провадження № 2/522/2026/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 Приморський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Янчевій К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одесаоблфарм» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до КП «ОДЕСАОБЛФАРМ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОДЕСАОБЛФАРМ» (Код ЄДРПОУ: 34055981) на свою користь заборгованість у сумі 267679, 19 (двісті шістдесят сім тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень, 19 копійок), яка складається із заборгованості по заробітній платі, яка мала бути виплачена 25.04.2022 року у розмірі 35 836, 74 грн. (тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять шість гривень, 74 копійок); премії за час роботи Позивача, а саме за березень 2022 року у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень); середнього заробітку за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року у розмірі 214129,65 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сто двадцять дев`ять гривень, 65 копійок), грошової компенсації за невикористану відпустку, що мала бути сплачена 25.04.2022 року за період роботи з 10.02.2022 року по 25.04.2022 року 4930,50 грн. (чотири тисячі дев`ятсот тридцять гривень 50 копійок); компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року у розмірі 8038, 42 грн. (вісім тисяч тридцять вісім гривень 42 копійки) та компенсації втрати компенсації за всі не використані Позивачем дні щорічної відпустки, у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року) у розмірі 743, 88 грн. (сімсот сорок три гривні 88 копійок).

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказав, що 10 лютого 2022 року між Одеської обласною радою в особі голови обласної ради Діденко Григорія Віталійовича та громадянином України ОСОБА_1 було укладено контракт про призначення ОСОБА_1 виконувачем обов`язків директора Комунального підприємства «Одесаоблфарм».

Згідно з наказом № 22/к-2873504295 про припинення трудового договору (контракту) від 25.04.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади в.о. директора Комунального підприємства «Одесаоблфарм» 25 квітня 2022 року за згодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України) на підставі Розпорядження Одеської обласної ради від 22 квітня 2022 року №78/2022-КР.

Позивач зазначає, що в день звільнення позивача 25.04.2022 р., Відповідач не повідомив його про нараховані суми належні при звільненні, не надав розрахунок про розмір нарахованих сум та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України.

Позивач вказує, що у зв`язку з відсутністю комунікації з відповідачем інформацію та розрахунки щодо заборгованості відповідача перед позивачем надати немає можливості. У свою чергу інформацію щодо розміру доходів позивача не вбачається отримати і ГУ ДПС в Одеській області, так як позивач стверджує, що відповідач неподавав податковийрозрахунок сумдоходу,нарахованого (сплаченого)на користьпозивача,iсум утриманогоз нихподатку,а такожсум нарахованогоєдиного внеску. Тому, враховуючи, що у позивача немає можливості отримати інформацію та розрахунки щодо заборгованості відповідача перед позивачем, з урахуванням відсутності інформації у ГУ ДПС в Одеській області щодо заробітної плати позивача, розрахунок заборгованості щодо виплати заробітної плати відповідачем позивачу формувався самостійно позивачем на підставі штатного розпису, копія якого була отримана в Управлінні обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради .

Враховуючи викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 267679, 19 (двісті шістдесят сім тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень, 19 копійок), яка складається із заборгованості по заробітній платі, яка мала бути виплачена 25.04.2022 року у розмірі 35 836, 74 грн.; премії за час роботи Позивача, а саме за березень 2022 року у розмірі 4000 грн.; середнього заробітку за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року у розмірі 214129,65 грн., грошової компенсації за невикористану відпустку, що мала бути сплачена 25.04.2022 року за період роботи з 10.02.2022 року по 25.04.2022 року 4930,50 грн.; компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року у розмірі 8038, 42 грн. та компенсації втрати компенсації за всі не використані Позивачем дні щорічної відпустки, у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року) у розмірі 743, 88 грн., а також судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Приморського районного суду м. Одеси Свячену Ю.Б.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 24 серпня 2022 року.

18 серпня 2022 року на адресу суду від представника Позивача, адвоката Вуж Д.В., надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 19 серпня 2022 року заяву адвоката Вуж Д.В. про участь у судовому засіданні у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду залишено без задоволення.

У судове засідання 24 серпня 2022 року з`явився представник позивача, адвокат Вуж Д.В. Відповідач про причини неявки суд не повідомив. У зв`язку з відсутністю відповідача, за заявою представника позивача технічний запис судового процесу не здійснювався. Розгляд справи відкладено на 10 жовтня 2022 року.

02 вересня 2022 року представник позивача, адвокат Шалько О.А., звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арештуна грошовікошти,що містяться набанківських рахунках відповідача в межах суми позовних вимог.

07 жовтня 2022 року на адресу суду надійшла заява представника позивача, адвоката Шалько О.А. про збільшення позовних, в якій просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 156790, 23(сто п`ятдесят шість тисяч сімсот дев`яносто гривень, 23 копійки), яка складається із заборгованості по заробітній платі з урахуванням премії у розмірі 39 836,74 грн.; середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що на момент подачі позову 109342,80 грн., грошової компенсації за невикористану відпустку 4930,50 грн.; компенсації втрати частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати 5680,19 грн., а також судові витрати.

У судове засідання 10 жовтня 2022 року учасники справи не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи відкладено на 22 листопада 2022 року.

15 листопада 2022 року представник відповідача, ОСОБА_2 , звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення та зняття копій з матеріалів справи.

21 листопада 2022 року представник позивача, адвокат Шалько О.А., звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арештуна грошовікошти,що містяться набанківських рахунках відповідача в межах суми позовних вимог.

21 листопада 2022 року на адресу суду надійшла заява представника позивача, адвоката Шалько О.А. про збільшення позовних, в якій просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 190077, 43 (сто дев`яносто тисяч сімдесят сім гривень, 43 копійки), яка складається із заборгованості по заробітній платі з урахуванням премії у розмірі 39 836,74 грн.; середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що на момент подачі цієї заяви складає 137589,69 грн. грошової компенсації за невикористану відпустку 4930,50 грн.; компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням термінів її виплати 7720,50 грн., а також судові витрати.

У судове засідання 22 листопада 2022 року з`явилися представник позивача та представник відповідача. Представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача позовні вимоги не підтримав, просив відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомитися з заявою про забезпечення позову та надання відзиву. Розгляд справи відкладено на 13 грудня 2022 року.

22 листопада 2022 року представник позивача, адвокат Шалько О.А., звернулась до суду з заявою про залишення без розгляду заяву про забезпечення позову від 01 вересня 2022 року.

Розгляд заяви про забезпечення позову призначено на 01 грудня 2022 року.

У судове засідання 01 грудня 2022 року учасники справи не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою суду від 01 грудня 2022 року у задоволенні заяви від 22 листопада 2022 року представника позивача, адвоката Шалько О.А., про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 01 грудня 2022 року задоволено заяву адвоката Шалько О.А. про залишення заяви представника позивача, адвоката Шалько О.А., про забезпечення позову. Заяву представника позивача від 02 вересня 2022 року про забезпечення позовузалишено без розгляду.

У судове засідання 13 грудня 2022 року відповідач не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи відкладено на 01 лютого 2023 року.

У судове засідання 01 лютого 2023 року відповідач не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи відкладено на 14 березня 2023 року.

10 березня 2023 року на адресу суду надійшла заява представника позивача, адвоката Шалько О.А. про збільшення позовних, в якій просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 267679, 19 (двісті шістдесят сім тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень, 19 копійок), яка складається із заборгованості по заробітній платі, яка мала бути виплачена 25.04.2022 року у розмірі 35 836, 74 грн.; премії за час роботи Позивача, а саме за березень 2022 року у розмірі 4000 грн.; середнього заробітку за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року у розмірі 214129,65 грн., грошової компенсації за невикористану відпустку, що мала бути сплачена 25.04.2022 року за період роботи з 10.02.2022 року по 25.04.2022 року 4930,50 грн.; компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року у розмірі 8038, 42 грн. та компенсації втрати компенсації за всі не використані Позивачем дні щорічної відпустки, у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року) у розмірі 743, 88 грн., а також судові витрати.

У судове засідання 14 березня 2023 року з`явився представник позивача, адвокат Вуж Д.В., відповідач не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи відкладено на 26 квітня 2023 року.

У судове засідання 26 квітня 2023 року з`явився представник позивача, адвокат Вуж Д.В., відповідач не з`явився. У зв`язку з відсутністю інформації про належне сповіщення, оголошено перерву для надіслання повістки. Розгляд справи відкладено на 27 червня 2023 року.

У судове засідання 27 червня 2023 року з`явився представник позивача, адвокат Вуж Д.В., просив відкласти розгляд справи для надання пояснень у справі. Відповідач не з`явився. Від отримання повістки відповідач відмовився. Про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи відкладено на 25 липня 2023 року.

У судове засідання 25 липня 2023 року з`явився представник позивача, адвокат Вуж Д.В., відповідач не з`явився. Від отримання повістки відповідач відмовився. Про причини неявки суд не повідомив. Представником позивача було надано для огляду трудову книжку, копія якої залучена до справи. Представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив задовольнити його.

Відповідно до ч. 6ст. 128 ЦПК Українисудова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п.п. 6, 7 ч. 2ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.4ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з повторною неявкою відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 10 лютого 2022 року між Одеської обласною радою в особі голови обласної ради Діденко Григорія Віталійовича та громадянином України ОСОБА_1 було укладено контракт про призначення ОСОБА_1 виконувачем обов`язків директора Комунального підприємства «Одесаоблфарм».

Згідно з наказом № 22/к-2873504295 про припинення трудового договору (контракту) від 25.04.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади в.о. директора Комунального підприємства «Одесаоблфарм» 25 квітня 2022 року за згодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України) на підставі Розпорядження Одеської обласної ради від 22 квітня 2022 року №78/2022-КР.

Пунктом 3.1. Контракту виконувача обов`язків директора Комунального підприємства «Одесаоблфарм» від 10.02.2022 року (зі змінами від 15.03.2022 року), передбачено за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, в.о. директора нараховується заробітна плата за рахунок Підприємства, виходячи з посадового окладу у розмірі, встановленому штатним розписом, погодженим уповноваженим органом Власника або з отриманої Підприємством фінансової підтримки за рахунок обласного бюджету.

Судом досліджені відомості, закріплені у штатному розкладі, копія якого отримана у відповідь на адвокатський запит № 03/1271/22 від 09.06.2022 від Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради, а також Виписка по картці позивача, сформована 14.07.2022 року, на яку повинна була надходити заробітна плата позивача.

Оскільки стороною відповідача доводи позивача не спростовані та не доведено виконання працедавцем вимог діючого законодавства щодо здійснення остаточного розрахунку при звільненні працівника в день його звільнення 25.04.2022 року з обов`язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум, суд приходить до висновку про наявність порушеного з боку відповідача прав позивача на оплату праці.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Роботодавець обов`язок закріплений у ч.1 ст. 47 КЗпП України не виконав, у зв`язку з цим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість.

Суд при винесені рішення враховує розрахунки подані позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 10.03.2023 року, так як вони відповідають нормам діючого законодавства.

Відповідно до розрахунку заборгованості щодо виплати заробітної плати наданої позивачем, здійсненим у заяві про збільшення позовних вимог (з урахуванням фактично виплаченої заробітної плати, яка складає 16285,71 грн., що підтверджується наданою копієювиписки покартці ОСОБА_1 ,сформованої АТ«КБ «ПРИВАТБАНК»14.07.2022р.) позивачу відповідачем не було доплачено заробітну плату у сумі 35836,74 грн. Вказана сума була розрахована на підставі сум, закріплених у штатному розписі, з урахуванням фактично відпрацьованих днів позивачем у відповідному місяці наступним чином. Заробітна плата позивача за фактично відпрацьовані дні у лютому 2022 року складає 9 475,05 грн. (14577,00 грн.(заробітна плата за лютий 2022 року згідно штатного розпису) / 20 (кількість робочих днів у лютому 2022 року) * 13 (фактично відпрацьовані робочі дні Позивачем у лютому 2022 року). Враховуючи, що позивач відпрацював усі робочі дні у березні 2022 року його заробітна плата складає 23 693, 00 грн. (відповідно до штатного розпису, що діє з 01 березня 2022 року). Заробітна плата позивача за фактично відпрацьовані дні у квітні 2022 року складає 18 954,40 грн. (23693,00 грн.(заробітна плата за квітень 2022 року згідно штатного розпису) / 20 (кількість робочих днів у квітні 2022 року) * 16 (фактично відпрацьовані робочі дні позивачем у квітні 2022 року). Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі складає 35836,74 грн. (9 475,05 грн. (заробітна плата за лютий 2022 року) + 23 693,00 грн. (заробітна плата за березень 2022 року) + 18 954,40 грн. (заробітна плата за квітень 2022 року) 16 285,71 грн. (фактично виплачена заробітна плата відповідачем).

Суд враховує зазначений позивачем у заяві про збільшення позовних вимог розрахунок суми середнього заробітку, згідно якого, його середньоденна заробітна склала 911,19 грн. (14 577,00 нарахована заробітна плата за лютий 2022 року + 23 693,00 нарахована заробітна плата за березень 2021 року / 42 (кількість робочих днів у лютому та березні 2022 року), керуючись яким були розраховані суми заборгованості

-по середньому заробітку (911,19 грн. * 235 днів (між датою звільнення (25.04.2022 року) та датою звернення з заявою про збільшення позовних вимог (10.03.2023 року), що складає 214129,65 грн.;

-по компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати 8 038, 42 грн. (компенсація втрати частини заробітної плати) + 743,88 грн. (компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки), що складає 8782,30 грн.

Суд погоджується з сумою грошової компенсації за невикористану відпустку в розмірі 4930,50 грн., (52122,45 грн. (сумарний заробіток позивача за фактично відпрацьований період) / 74 (кількість робочих днів у цей період) * 7 (кількість календарних днів згідно з наказом №22/к -2873504295 від 25.04.2022 про звільнення позивача).

При розрахунку заборгованості суд також враховує розмір премії 4000 грн. відповідно до наказу від 15.03.2022 року №33вн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 267679, 19 грн. (35 836, 74 грн. (заборгованість із заробітної плати) + 4 000 грн. (премія за березень 2022 року) + 214129,65 грн. (середній заробіток за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року)+4930,50грн.(грошовакомпенсація заневикористану відпустку,що малабути сплачена25.04.2022року заперіод роботиз 10.02.2022року по25.04.2022року)+ 8038, 42 грн. (компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року) + 743, 88 грн. (компенсація втрати компенсації за всі не використані Позивачем дні щорічної відпустки, у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року).

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.1 Розділу І Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, виплати вихідної допомоги; інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Згідно цього Порядку у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Частинами 1, 2 ст.83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100, Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050 від 19 жовтня 2000 року, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до положень ч. 3ст. 2 Закону України «Про оплату праці»компенсаційні виплати входять до структури заробітної плати.

Згідно з ст. 34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Цю саму вимогу містить і ст. 12 Конвенції №95 Міжнародної Організації Праці про охорону заробітної плати, згідно з якою при припиненні дії трудового договору з працівником проводиться остаточний розрахунок із виплатою всієї належної йому заробітної плати.

Порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати визначений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 з наступними змінами. Відповідно до п. 4 постанови Кабінету міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків та обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №304/1745/18 від 21.04.2021 року: «Аргументи касаційної скарги про те, що на підставі контракту трудові відносини виникли саме між позивачем як директором РКП «БТІ» та Перечинською районною радою як власником, яка і має нести тягар відповідальності за порушення вимог трудового законодавства, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 був штатним працівником не районної ради, а підприємства, яке як самостійний суб`єкт господарювання нараховувало і виплачувало йому заробітну плату».

У постановіВерховного Судуу складіОб`єднаноїпалати Касаційногоцивільного судувід 18травня 2020року усправі №711/3288/17-ц(провадження№ 61-25288своцс18)наведено таківисновки щодозастосування нормправа.

Комерційні комунальні підприємства за своїми зобов`язаннями відповідають самостійно.

Отже, субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов`язаннями комунальних комерційних підприємств не настає, крім випадку, якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) - органу місцевого самоврядування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до частин 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору.

Судовий збір по справі складає 2676.79грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Згідно з вимогами ст.ст.124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 44, 47, 83, 116, 117 КЗпП України, ст.ст.2, 3, 48, 76-81, 95,133, 141, 263-265, 267, 268, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОДЕСАОБЛФАРМ» (Код ЄДРПОУ: 34055981) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість у сумі 267679, 19 (двісті шістдесят сім тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень, 19 копійок), яка складається із заборгованості по заробітній платі, яка мала бути виплачена 25.04.2022 року у розмірі 35 836, 74 грн. (тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять шість гривень, 74 коп.); премії за час роботи Позивача, а саме за березень 2022 року у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень); середнього заробітку за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року у розмірі 214129,65 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сто двадцять дев`ять гривень, 65 копійок), грошової компенсації за невикористану відпустку, що мала бути сплачена 25.04.2022 року за період роботи з 10.02.2022 року по 25.04.2022 року 4930,50 грн. (чотири тисячі дев`ятсот тридцять гривень 50 копійок); компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року у розмірі 8038, 42 грн. (вісім тисяч тридцять вісім гривень 42 копійки) та компенсації втрати компенсації за всі не використані Позивачем дні щорічної відпустки, у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з 25.04.2022 року по 10.03.2023 року) у розмірі 743, 88 грн. (сімсот сорок три гривні 88 копійок).

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОДЕСАОБЛФАРМ»(Код ЄДРПОУ: 34055981) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави, судовий збір, у розмірі 2676.79грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Ю.Б. Свячена