Постанова

від 18.06.2010 по справі 4-977/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

справа №4-977/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2010 року суддя Печерського районного суду м. Києва Пилаєва М.К., за участю секретаря Кицюк Л.П., прокурорів Мезенова Є.В., Торопчина С.О., розглянувши справу за скаргою Федоряки Василя Івановича на постанову заступника прокурора Київської області Шмакова О.В. від 10.03.2010 про порушення кримінальної справи за фактом звернення службових осіб ВАТ «КЦЗ» до господарського суду з завідомо неправдивою офіційною заявою про фінансову неспроможність виконання товариством вимог кредиторів, у томі числі ПАТ «АКБ «Київ» про повернення 5570000 доларів США кредитних коштів і відсотків за користування кредитом, в результаті чого завдано великої матеріальної шкоди державі в особі ПАТ «АКБ «Київ», за ознаками злочину, передбаченого ст.218 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Федоряка В.І., як голова правління ВАТ «Кагарлицький цукровий завод», звернувся до суду з вказаною скаргою, просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена без достатніх на те приводів та підстав, передбачених ст.94 КПК України, посилаючись на те, що в матеріалах перевірки відсутні достатні дані, які вказували б на наявність в діях службових осіб товариства, ознак злочину, передбаченого ст.218 КК України. В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що заява подана до суду на виконання та у відповідності до вимог ч.5. ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно якої боржник зобовязаний звернутись в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобовязань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Заявник вважає, всі обставини, викладені в заяві товариства про порушення справи по банкрутство відповідали дійсності, оскільки згідно аудиторського висновку ТОВ «АФ «Вежа» вартість чистих активів товариства другий рік не перевищує розміру статутного капіталу та має відємне значення, показник ліквідності товариства, за яким відповідно до наказу Міністерства економіки України №14 від 19.01.2006 про затвердження «Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства,фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства» встановлюється платоспроможність підприємства станом на 30.10.2009 були значно нижчими за гранично допустимий рівень, визначений цим Наказом. Також заявник вважає безпідставним та необґрунтованим висновок в постанові про фінансову спроможність ВАТ «КЦЗ» виконати зобовязання перед кредиторами, в тому числі «ПАТ «АКБ «Київ» у розмірі 76830789, 95 гривень, умисне заниження товариством в заяві розміру активів до 73936000, 00 гривень, за наявності дебіторської заборгованості в розмірі 26664036 гривень, оскільки згідно висновку аудитора вартість оборотних активів, яка включає і дебіторську заборгованість, становила 58419 гривень, разом з цим дебіторська заборгованість не є показником платоспроможності підприємства. Також заявник посилається, що дані обставини були перевірені судом при прийнятті рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство від 15.12.2009 та Київським міжобласним апеляційним господарським судом, постановою якого від 11.03.2010 було скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 27.01.2010 про припинення провадження у справі про банкрутство за відсутністю ознак неплатоспроможності, заперечує наявність даних про заподіяння шкоди, вважає безпідставним згідно чинного законодавства висновок постанови про наявність звязку між діями товариства з поданням заяви, формуванням Банком резервного фонду, і посилання на понесення Банком збитків у звязку з неможливістю використання грошових коштів з резерву у звязку з непогашенням заборгованості боржником. За вказаних обставин, заявник заперечує наявність в матеріалах перевірки даних про завідомо неправдивість заяви товариства про порушення справи про банкрутство, наявність умислу та заподіяної шкоди в діях службових осіб ВАТ «КЦЗ»./а.с.1-9/

В судове засідання особа, яка подала скаргу, Федоряка В.І. не зявився, направив до суду свого повноважного представників Лазоренка А.В., Зарубицьку В.О., які вважали можливим розгляд скарги у відсутність Федоряки В.І., вимоги скарги підтримали, посилаючись на викладене у скарзі, просили скаргу задовольнити.

Особа, звернення якої міститься в наданих суду матеріалах, ПАТ «АКБ «Київ» в особі голови правління Маслова Ю.К., /а.м.6-7, т.1/, в судове засідання направила свого повноваженого представника Ониська М.М., який викладені у зверненні ПАТ «АКБ «Київ» обставини підтримав, зазначивши, що підставою звернення Банку було непогашення підприємством заборгованості за кредитним договором, разом з цим на час розгляду справи судом ВАТ «КЦЗ» проценти за договором погашені, і сторонами вирішується питання про укладення мирової угоди.

Суд, заслухавши думку осіб у справі, прокурора, визнав можливим розглянути скаргу у відсутність особи, яка звернулась зі скаргою, Федоряки В.І., за участю його представників.

Прокурор Торопчин С.О. доводи, викладені у скарзі та поясненнях представників в судовому засіданні не визнав, вважає, що скарга є безпідставною, а доводи - необґрунтованими, кримінальна справа порушеною у відповідності з вимогами ст.ст.94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, про які зазначено в оскаржуваній постанові, а тому просив залишити скаргу без задоволення. При цьому прокурор зазначив, що наявні в матеріалах перевірки дані є достатніми відповідно до ст.94 КПК України і вказують на наявність ознак злочину за ст.218 КК України в діях службових осіб ВАТ «КЦЗ», оскільки перевірка проводилась також і по викладених у звернені Банку обставинах щодо незбереження підприємством заставного майна, невиконання умов кредитного договору та з інших підстав, а заяву товариством про порушення справи про банкрутство було подано за декілька днів до закінчення терміну виконання договору, заподіяно шкоду Банку, яким було сформовано резервний фонд, і на момент порушення кримінальної справи ухвала Господарського суду Київської області від 27.01.2010, якою було припинено провадження у справі про банкрутство ВАТ «КЦЗ» за відсутності ознак неплатоспроможності була чинною, а питання щодо наявності підстав для провадження у кримінальній справі на даний час за наявності на те підстав, може бути вирішено слідчим у відповідності до КПК України.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення представників особи, яка звернулась зі скаргою Федоряки В.В. - Лазоренка А.В., Зарубицької В.О., представника особи, звернення якої міститься в наданих суду матеріалах ПАТ «АКБ «Київ» в особі голови правління Маслова Ю.К. - представника Ониська М.М., думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою заступника прокурора Київської області Шмакова О.В. від 10.03.2010 порушено кримінальну справу за фактом звернення службових осіб ВАТ «КЦЗ» до господарського суду з завідомо неправдивою офіційною заявою про фінансову неспроможність виконання товариством вимог кредиторів, у томі числі ПАТ «АКБ «Київ» про повернення 5570000 доларів США кредитних коштів і відсотків за користування кредитом, в результаті чого завдано великої матеріальної шкоди державі в особі ПАТ «АКБ «Київ», за ознаками злочину, передбаченого ст.218 КК України./а.м.1-4, т.1/

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно вимог цієї статті, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

Обєктивні ознаки злочину, передбаченого ст.218 КК України, фіктивне банкрутство, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають у завідомо неправдивій офіційній заяві службової особи субєкта господарської діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобовязань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, приводом до порушення даної кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину на підставі матеріалів перевірки, проведеної в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо виконання службовими особами ВАТ «КЦЗ» вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що формально відповідає вимогам ч.1 ст.94, ст.98 КПК України /а.м.1, 5, т.1/.

Суд перевіряючи наявність в наданих суду матеріалах підстав для винесення даної постанови, відповідно до ч.15 ст.236-8 КПК України не вдаючись до їх оцінки, разом з цим враховуючи положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та наказу Міністерства економіки України №14 від 19.01.2006 про затвердження «Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства», вважає відсутніми в наданих суду матеріалах достатні дані про ознаки злочину за ст.218 КК України в діях службових осіб ВАТ «КЦЗ», а саме подання завідомо неправдивої заяви про порушення справи про банкрутство, а тому доводи прокурора в цій частині не приймаються судом як необґрунтовані.

Таким чином, перевіряючи у відповідності до вимог та в порядку ч.15 ст.236-8 КПК України наявність в наданих суду матеріалах перевірки достатніх даних про ознаки злочину за ст.218, вважаю такі дані відсутніми, а тому вважає відсутніми передбачені ч.2 ст.94 КПК України підстави для її порушення, у звязку з чим постанова по порушення кримінальної справи підлягає скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Федоряки Василя Івановича - задовольнити.

Постанову заступника прокурора Київської області Шмакова О.В. від 10.03.2010 про порушення кримінальної справи за фактом звернення службових осіб ВАТ «КЦЗ» до господарського суду з завідомо неправдивою офіційною заявою про фінансову неспроможність виконання товариством вимог кредиторів, у томі числі ПАТ «АКБ «Київ» про повернення 5570000 доларів США кредитних коштів і відсотків за користування кредитом, в результаті чого завдано великої матеріальної шкоди державі в особі ПАТ «АКБ «Київ», за ознаками злочину, передбаченого ст.218 КК України скасувати.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Печерського

районного суду міста Києва М.К. Пилаєва