Ухвала

від 06.12.2022 по справі 440/8526/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/8526/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лазебної А.В.

та представників учасників справи:

прокурора - Пальонної О.А.,

від позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Комунального підприємство "Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Пирятинська міська рада Лубенського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області з позовом до Комунального підприємство "Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Пирятинська міська рада Лубенського району Полтавської області, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємство "Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча" в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №63130, що розміщене за адресою: вул. Авіамістечко, 6, с. Велика Круча, Лубенський район, Полтавська область;

зобов`язати Комунальне підприємство "Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця села Велика Круча" вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №63130, що розміщене за адресою: вул. Авіамістечко, 6, с. Велика Круча, Лубенський район, Полтавська область, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

У ході підготовчого засідання 06.12.2022 суд встановив, що позовна заява заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області не відповідає вимогам частини четвертої статті 53, частини сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з частиною третьою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У Законі України "Про прокуратуру" закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закон прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді виключно у таких випадках: 1) суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту чи здійснює його неналежно; 2) відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

При цьому обов`язковою передумовою для цього є порушення або загроза порушення інтересів держави, тобто ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France), заява № 61517/00, пункт 27).

До того ж, у рішенні у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01, пункт 63) ЄСПЛ зазначив, що тільки той факт, на який посилається Уряд, що відповідно до національного законодавства прокуратура, крім виконання функції обвинувачення, ще й діє в інтересах суспільства, не може розглядатися як підтвердження її статусу незалежного та безстороннього суб`єкта в суді.

Крім того, важливе значення також мають такі сформовані Судом підходи: в ряді випадків присутність прокурора чи аналогічного службовця в засіданнях суду в якості "активного" або "пасивного" учасника справи може вважатися порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (Martinie v. France [GC], заява № 58675/00, пункт 53); сам по собі факт того, що дії прокурорів спрямовані на охорону державних інтересів, не можна тлумачити як надання їм правового статусу незалежних і неупереджених учасників процесу (Zlinsat, spol. s.r.o. v. Bulgaria, заява № 57785/00, пункт 78); хоча незалежність та неупередженість прокурора чи аналогічної посадової особи не піддаються критиці, підвищена чутливість громадськості до справедливого здійснення правосуддя виправдовує зростаюче значення, яке надається такій участі прокурора (Borgers v. Belgium, заява № 12005/86, пункт 24).

Отже, участь прокурора в судовому провадженні поза межами кримінального процесу, незалежно від існуючих законодавчих гарантій неупередженості та об`єктивності цього органу, допускається як виняток, оскільки така участь на боці однієї із сторін може негативно сприйматися в суспільстві, в тому числі, через існування загрози порушення досить чутливого та важливого принципу рівності сторін судового процесу.

Виходячи з обставин цього спору суд зауважує, що повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом, а саме приписами статей 67 та 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Прокурор у позові вказує позивача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, і при цьому не встановлює обставин не здійснення захисту чи здійснення його неналежно, цим суб`єктом владних повноважень.

Натомість, звертаючись до суду з цим позовом, прокурор виходить з того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" на період дії воєнного стану припинено здійснення ДСНС та її територіальними органами державного нагляду (контролю) з питань цивільного захисту, у т.ч. щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням.

Таким чином, прокурор шляхом ініціювання цього судового провадження фактично намагається підмінити компетентний орган державної влади та спосіб реалізації ним управлінської функції з проведення заходу державного нагляду (контролю) у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту населення та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на розгляд відповідного питання судом.

З урахуванням наведеного, слід звернути увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.01.2022 у справі №0440/6277/18 (провадження №К/9901/32920/20), відповідно до якого: "48. Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

49. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

50. З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

51. Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2019 року в справі № 320/1724/19, від 09 жовтня 2019 року в справі № 0440/4892/18, від 04 жовтня 2019 року в справі № 804/4728/18, від 30 липня 2019 року в справі № 0440/6927/18, від 26 лютого 2020 року в справі № 804/4458/18, від 27 квітня 2020 року в справі № 826/10807/16, від 20 травня 2020 року в справі №580/17/20 і Суд не вбачає підстав відступу від нього у цій справі.".

У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2022 №697 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" шляхом викладення пункту 2 цієї постанови у такій редакції: 2. Протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері: за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; з метою виконання міжнародних зобов`язань України..

Отож, передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 заборона на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, не є всеохоплюючою, тоді як матеріали справи не містять доказів звернення прокурора та/або Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до ДСНС України із запитом на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням відповідачем вимог законодавства про цивільний захист населення та отримання відмови на такий запит.

Згідно з частиною четвертою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Разом з цим, як визначено частиною сьомою статті 160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

А відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин, суд визнав за необхідне повідомити прокурора про недоліки позовної заяви та надати йому строк для усунення цих недоліків упродовж п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 179, 180, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Повідомити заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області про невідповідність позовної заяви вимогам частини четвертої статті 53, частини сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Визначити прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити прокурору, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 та частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням обґрунтування підстав для звернення до суду з цим позовом, та доказів надіслання копій такої позовної заяви іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 08 грудня 2022 року.

СуддяО.О. Кукоба