Рішення

від 15.12.2022 по справі 695/2067/22

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2067/22

номер провадження 2-о/695/56/22

15 грудня 2022 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

присяжних Штанько Р.В., Древаля А.В.,

за участі секретаря судового засідання Біліченко С.В.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша у порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Опікунська рада при виконавчому комітеті Гельмязівської сільської ради про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась ОСОБА_1 із заявою, в якій просить визнати її дядька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та встановити над ним опіку, призначивши його опікуном заявницю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 17.08.2022 відкрито провадження у справі за даною заявою.

Ухвалою суду від 09.09.2022 зупинено провадження у справі, у зв`язку із призначенням судової психіатричної експертизи для визначення психічного стану ОСОБА_3 .

05 грудня 2022 року поновлено провадження у справі, та призначено судове засідання на 09 год 00 хв 15.12.2022.

У судовому засіданні заявниця та її представник на задоволенні заяви наполягали повністю, посилаючись на обставини викладені в заяві.

Заінтересована особа Опікунська рада при виконавчому комітеті Гельмязівської сільської ради явку свого представника у судове засідання не забезпечила, надіславши перед початком судового засідання заяву про розгляд справи за відсутності свого представника.

Заслухавши пояснення заявниці та її представника, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи від 15.11.2022 №210/01-02, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє клінічні ознаки стійкого, хронічного психічного розладу у формі важкої розумової відсталості. Діагноз відповідає шифру F-72.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду, через що ОСОБА_3 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не має можливості з`явитися в судове засідання та надавати пояснення по справі.

Згідно з характеристикою № 568/02-31/361 від 14.07.2022, виданою Гельмязівською сільською радою, Золотоніського району, Черкаської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає з народження за адресою: АДРЕСА_1 . До складу її сім`ї входять: сини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дядько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову допомогу, як особі, що проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу. Згідно з результатами виїзду 13.07.2022 матеріально-побутові умови проживання безпечні та комфортні, санітарно-гігієнічні умови проживання дотримуються. Скарг на ОСОБА_1 від жителів села не надходило, борги за житлово-комунальні послуги відсутні.

Відповідно до довідок, долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 має відмінний та задовільний стан здоров`я, спиртними напоями або наркотичними засобами не зловживає, на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває, має можливість і бажання бути опікуном ОСОБА_3 .

Главою 2 Розділу IV ЦПК України врегульовано саме порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.295 Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК України), заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, за місцезнаходження цього закладу.

Статтею 30 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що висновком судово-психіатричної експертизи від 15.11.2022 №210/01-02, встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за своїм психічним станом не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, є достатні підстави для визнання його недієздатним.

Відповідно до ст. 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема, відсутність у неї права вчинення самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Частиною четвертою статті 63 ЦК України встановлено, що опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно з ст. 55 ЦК України та абзацу другого пункту 1.2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. N 34/166/131/88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за N 387/3680), опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

З системного аналізу положень ЦК України та ЦПК України вбачається, що законодавець, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Призначення опікуна недієздатній особі на думку суду переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

За вимогами ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У відповідності до приписів ст. 67 ЦК України та Розділу 4 Правил, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Заявляючи вимоги про визнання фізичної особи недієздатною, заявник просить призначити опікуна за поданням опікунської ради при виконавчому комітеті Гельмязівської сільської ради про призначення ОСОБА_1 опікуном над інвалідом І групи «А» з дитинства ОСОБА_3 .

При вирішенні питання щодо призначення опікуна, суд враховує, що ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_3 , проживає в будинку разом з ним, та постійно здійснює необхідний догляд, характеризується позитивно, не має медичних протипоказань для здійснення повноважень опікуна, що в сукупності дає підстави вважати можливим виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна над недієздатним ОСОБА_3 .

Правилами ст. 41 ЦК України передбачені правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК України передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч. 6 ст. 300 ЦПК України встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у два роки.

Водночас суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 300 ЦПК України опікун, представник органу опіки та піклування має право подати клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення визначеного судом строку визнання особи недієздатною.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. 39, 40, 60 ЦК України, ст. ст. 19, 76-81, 263-265, 295-300 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцепроживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 ), заінтересована особа: Опікунська рада при виконавчому комітеті Гельмязівської сільської ради (місце знаходження:19715, Черкаська область, Золотоніський район, с. Гельмязів, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ: 04410433) про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя с. Гельмязів, Золотоніського району, Черкаської області недієздатним.

Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканку с. Гельмязів, Золотоніського району, Черкаської області.

У відповідності до ч.6 ст.300 ЦПК України, встановити строк дії рішення про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, у 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: А.В.Ватажок-Сташинська

Присяжні: