Рішення

від 16.12.2022 по справі 159/3206/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/3206/22

Провадження № 2/159/1070/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2022 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Панасюка С.Л.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради, Опорного навчального закладу «Люблинецький ліцей Люблинецької селищної ради Волинської області» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що рішенням Ковельського міськрайонного суду від 13.10.2020, яке набрало законної сили, поновлено ОСОБА_2 на посаді вчителя математики Опорного навчального закладу «Люблинецька загальноосвітня школа І-III ступенів» Люблинецької селищної ради Волинської області з 02.07.2020 на умовах строкового трудового договору з періодом роботи з 01.07.2020 по 30.06.2021. Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 05.07.2021, яке набрало законної сили, стягнуто з Опорного навчального закладу «Люблинецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Люблинецької селищної ради Волинської області за рахунок коштів Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23746,96 грн. Виплата в сумі 23746,96 грн. ОСОБА_3 здійснена управлінням гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради 18.08.2021. Оскільки ОСОБА_3 була незаконно звільнена на підставі наказу директора ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів» ОСОБА_1 № 49-к/тр від 01 липня 2020 року, з відповідача ОСОБА_1 позивач просить стягнути 23749,96 грн.

Заперечення відповідача.

Відповідачем подано відзив на позов. Відповідач вказує, що нею було подано заяву про добровільне відшкодування завданої шкоди, згідно якої вона просила відшкодовувати з заробітної плати щомісячно по 5000 грн. до повного відшкодування шкоди. На сьогодні нею сплачені 10000 грн. Просила провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Мотивувальна частина рішення.

Згідно ч.5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.10.2020, яке набрало законної сили, поновлено ОСОБА_2 на посаді вчителя математики Опорного навчального закладу «Люблинецька загальноосвітня школа І-III ступенів» Люблинецької селищної ради Волинської області з 02.07.2020 на умовах строкового трудового договору з періодом роботи з 01.07.2020 по 30.06.2021.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 05.07.2021, яке набрало законної сили, постановлено стягнути з Опорного навчального закладу «Люблинецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Люблинецької селищної ради Волинської області за рахунок коштів Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23746,96 грн. з відрахуванням загальнообов`язкових податків та зборів.

ОСОБА_1 працює на посаді директора ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів».

Частиною 1 ст.130 КЗпП України визначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (пункт 8 частини 1 статті 134 КЗпП України).

Статтею 237 КЗпП України визначено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 ст.134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до ч.4 ст.136 КЗпП України, стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Право прокурора на звернення до суду у визначених законом випадках та участь у розгляді судом справ за його позовами передбачено ч.3 ст.56 ЦПК України.

Оскільки ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів», на підставі наказу № 49-к/тр від 01.07.2020 незаконно звільнила ОСОБА_2 з посади вчителя математики, тому на ОСОБА_1 , як на посадову особу, яка винна в незаконному звільненні працівника, покладається обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну Управлінню гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради.

Згідно наказу Управлінням гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради «Про стягнення коштів із ОСОБА_1 » № 74 від 03.08.2022, з заробітної плати ОСОБА_1 , добровільно, за її заявою, щомісячно проводяться відрахування в розмірі 5000,00 гривень.

Зазначену обставину слід врахувати при постановленні рішення. Однак, ця обставина не позбавляє прокурора звернутись до суду з позовом.

Згідно ст.267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Суму, яка залишилась до сплати, слід розстрочити, з тим щоб щомісяця відповідач сплачувала не більше 5000 гривень, як це відбувалося до судового рішення, до повного погашення суми.

Оскільки позов задоволено, то, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судові витрати в сумі 2481,00 грн.

Керуючись ст.12-13, 19, 141, 247, 258-259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, на підставі ст.130, п.8 ч.1 ст.134, 237 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Управління гуманітарної сфери виконавчого комітету Люблинецької селищної ради (ЄДРПОУ: 41066320) 23746 гривень 48 копійок (при стягненні від цієї суми відрахувати сплачені добровільно ОСОБА_1 кошти на її погашення).

При цьому, залишок, який залишився після відрахування, розстрочити ОСОБА_1 таким чином, щоб кожного місяця стягувати по 5000 гривень до погашення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Волинської обласної прокуратури 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок судового збору (реквізити: р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, ЄДРПОУ 02909915).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий:С. Л. ПАНАСЮК