Постанова

від 15.12.2022 по справі 620/11322/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/11322/21 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Дмитренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області, третя особа: Відділ освіти Менської міської ради про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з позовом до Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області (за адресою: Чернігівська область, Менський район, смт Макошине, вул. Центральна, 70), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівель навчальних корпусів № 1, № 2, № 3 Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області, зазначених в акті позапланової перевірки від 18 червня 2021 року № 64.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Макошинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми права.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 червня 2021 року головним інспектором Корюківського районного відділу Головного управління ДСНС України у Чернігівській області Гречухою Д.А. за результатами позапланового заходу складено акт № 64 щодо дотримання Макошинським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті за адресою: вул. Центральна, 70, смт Макошине, Менський район, Чернігівська область.

В ході перевірки виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей:

- дерев`яні елементи горищного покриття будівель навчальних корпусів № 1, № 2, № 3 не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню но ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- будівлі навчальних корпусів № 1, № 2, № 3 не захищені від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено н. 1.21 глави і розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Блискавкозахист - сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки. Прямий удар блискавки зумовлює миттєве нагрівання струмопровідних конструкцій до температури плавлення або навіть випару, вибуху чи розщеплення непровідних конструкцій, вибуху будинків і будівель. Відсутність пристроїв блискавкозахисту загрожує пожежній безпеці об`єкта. Пряме попадання блискавки по будівлі або вторинні її прояви загрожують виникненню пожежі внаслідок миттєвого нагрівання матеріалів та конструкцій, створюючи загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- у будівлях навчальних корпусів № І, № 2, № 3 в місцях проходження електричних кабелів через огороджувальні конструкції відсутні проходки з відповідним класом вогнестійкості, чим порушено п. 2.4 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Відсутність проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції може привести до швидкого розповсюдження пожежі но конструктивним елементам створюючи перешкоди під час евакуації людей. Все це створює загрозу житію та здоров`ю людей;

- у будівлях навчальних корпусів № 1, № 2, № 3 з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено п. 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, а й в інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання .проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння "та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- будівлі навчальних корпусів № 1, № 2, № 3 не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 7.3 табл. А. 1 дод. А ДБН В.2.5-56-2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Це може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- будівлі навчальних корпусів № 1, № 2, № 3 не обладнані системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху), чим порушено п. 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, ті. 5.1 табл. Б.1 дод. Б ДБН В.2.5-56-2014 "Системи протипожежного захисту". Відсутність системи керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі, про пожежу та небезпечні її фактори (полум`я, продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- у будівлі навчального корпусу № 1 у коридорах та в приміщенні кухні опорядження (облицювання) стін та стелі виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння, чим порушено п.п. 2.17 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з станів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху но шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню вогню та продуктів горіння. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- у будівлях навчальних корпусів № 2, № 3 у коридорах опорядження (облицювання) стін та стелі виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння, чим порушено п. 2.1 7 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух тю шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню вогню та продуктів горіння. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- у будівлях навчальних корпусів № 1, № 2 виходи на горище не виконані через протипожежні люки з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 2.3 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 6.2, 6.4, 8.6, табл. З ДБІІ В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Протипожежний люк призначено для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах із метою запобігання розвитку пожежі до прилеглого приміщення протягом унормованого проміжку часу. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню но ним. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Виявлення даних порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон № 877-V, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до визначень пунктів 25, 32, 33 та 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - це подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків;

пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища;

пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю;

техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, зокрема, належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

За приписами частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини першої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Положеннями частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічна правова норма також передбачена абзацем 1 частини п`ятої статті Закону №877-V, де зазначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

За змістом пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697) пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках, визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку у вигляді повного зупинення роботи об`єкта. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судом першої інстанції, слугувало виявлення на об`єкті перевірки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №29 «Барвінок» Білоцерківської міської ради Київської області численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів зауважує, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, а забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому колегія суддів враховує, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення експлуатації будівлі Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, такий захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Колегія суддів зазначає про те, що також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 560/639/19.

Щодо твердження відповідача стосовно того, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ним частково усунені, колегія суддів зазначає, що такі доводи не спростовують наявність численних порушень станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову шляхом застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі навчальних корпусів №1, №2, №3 Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області, які знаходяться за адресою: Чернігівська область, Менський район, смт Макошине, вул. Центральна, 70, шляхом зупинення експлуатації вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті позапланової перевірки від 18 червня 2021 року № 64.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Макошинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Менської міської ради Менського району Чернігівської області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 15 грудня 2022 року.