Ухвала

від 07.12.2022 по справі 2-614/2011

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.12.2022 2-614/2011

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючогосудді Здоровиці О.В.,

за участю секретаря судового засідання Сисенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля скаргу стягувача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», боржник ОСОБА_1 на дії заступника начальника Нікольського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Здор Олександра Леонідовича,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить:

скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.10.2022 року, винесену в рамках ВП №63333894 заступником начальника Нікольського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Здор О.Л.;

зобов`язати державноговиконавця заступника начальникаНікольського відділудержавної виконавчоїслужби уМаріупольському районіДонецької областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Харків)Здор О.Л.вчинити діїщодо отриманнядублікату виконавчоголиста усправі №2-614/2011про стягненняз ОСОБА_1 заборгованості закредитним договором№192/568від 25.07.2008року врозмірі 229195,59грн,виданого 05.11.2019року Добропільськимміськрайонним судомДонецької області,в порядкувстановленому ЗакономУкраїни «Провиконавче провадження».

Скарга обґрунтовується тим, що в Нікольському ВДВС знаходилось в провадженні виконавче провадження № 63333894 з приводу примусового виконання дублікату виконавчого листа №2-614/2011 від 05.11.2019 року, виданого Добропільським міськрайонним судом Донецької області у справі 2-614/2011, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором №192/568 від 25.07.2008 року в сумі 229195,59 грн.

20.10.2022 року державним виконавцем в рамках ВП №63333894 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку з тим, що транспортний засіб не знайдено протягом року з дня оголошення розшуку. Вказана постанова була отримана стягувачем засобами електронної пошти 25.10.2022 р. вх.№258-Еп без оригіналу виконавчого листа, що унеможливлює стягувача повторно пред`явити виконавчий лист до виконання. Таким чином стягувач вважає, що вказана постанова винесена незаконно та передчасно, оскільки державний виконавець не вчинив всіх дій, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», для закінчення виконавчого провадження та фактично прийняв оскаржувану постанову без наявності у нього оригіналу виконавчого документа, про що свідчить зміст самої постанови, в якій зазначено, що на момент винесення постанови виконавчі провадження залишились на окупованій території, тобто є фактично втраченими. Вказані дії державного виконавця свідчать про те, що державний виконавець приймаючи оскаржувану постанову не вчинив усіх належних дій та фактично переклав проблему відновлення втрачених документів на стягувача, що не відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» та порушує права та законні інтереси стягувача. Стягувач вважає, що оскільки оригінал виконавчого документу втрачено державним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження, то останній повинен звернутися до суду з поданням про видачу дублікату виконавчого документу і лише після цього мав можливість винести постанову про повернення виконавчого документу.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, скаргу підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.

Представник Нікольського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, про причини неявкине повідомили,будь-якихзаяв неподали.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України, неявка у судове засідання стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

З урахуванням ч.2ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали скарги судом встановлено таке.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2018 року було відновлено втрачене судове провадження в частині змісту рішення Харцизького міського суду Донецької області від 14 червня 2011 року по цивільній справі № 2-614/2011 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України», філія Харцизьке відділення №5373 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом. Вищевказана ухвала суду набрала чинності.

Відповідно до змісту відновленого рішення Харцизького міського суду Донецької області від 14 червня 2011 року з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , на користь ВАТ Державний ощадний банк України Філія- Харцизьке відділення № 5373 стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 192/568 від 25.07.2008 року у розмірі 229195,59 грн. та судовий збір в сумі по 566,67 грн з кожного, витрати за інформаційно - техничне забезпечення розгляду справи в сумі по 40 грн з кожного.

05.11.2019 року в рамках цивільної справи №2-614/2011 позивачу АТ «Ощадбанк» видані 2 дубліката виконавчих листів.

Дублікат виконавчого листа №2-614/2011, виданий Добропільським міськрайонним судом Донецької області 05.11.2019 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ «Ощадбанк» боргу в розмірі 229195,59 грн знаходився на примусовому виконанні у Нікольському відділі державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)(виконавче провадження № 63333894), що підтверджується копією постанови про повернення виконавчого документа стягувану (а.с.96) та інформацією по ВП № 63333894, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП), доступ до якої судом здійснено через мережу Інтернет.

20.10.2022 року державним виконавцем - заступником начальника Нікольського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Здор О.Л., в рамках ВП № 63333894 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с.96). ВП № 63333894 було закінчено на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки транспортний засіб не знайдено протягом року з дня оголошення розшуку.

Зі змісту скарги вбачається, що стягувач АТ «Державний ощадний банк України» отримав постанову про повернення виконавчого документу від 20.10.2022 року 25.10.2022 року засобами електронної пошти. Оригінал виконавчого документу, а саме дублікат виконавчого листа № 2-614/2011, виданий Добропільським міськрайонним судом Донецької області 05.11.2019 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором №192/568 від 25.07.2008 р. в розмірі 229195,59 грн, стягувачу повернутий не був.

Зі змісту постанови державного виконавця (а.с.96) вбачається, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ «Ощадбанк» боргу в розмірі 229195,59 грн разом з постановою державного виконавця від 20.10.2022 року не міг бути повернутий, оскільки «.. що 06.03.2022 року Відділ тимчасово перебуває на окупованій території та захоплений представниками країни-агресора. …Документи Відділу, а саме: виконавчі провадження, архівні справи та номенклатурні справи залишились на окупованій території….».

Тобто зі змісту постанови державного виконавця від 20.10.2022 року про повернення виконавчого документу (ВП № 63333894) достовірно встановлено, що з 06.03.2022 року оригінал дублікату виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ «Ощадбанк» боргу в розмірі 229195,59 грн, на підставі якого було відкрито виконавче провадження ВП № 63333894 - є фактично втраченим.

Факт не направлення стягувачу оригіналу виконавчого документу, державним виконавцем не заперечується.

Норми права, які застосовувались судом та висновки суду.

Статтею 447 ЦПК України передбачено,що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульованоЗаконом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 1статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до змісту ч.1ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно дочастини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.3 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»).

звертатися досудуабооргану,якийвидаввиконавчий документ, із заявою про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом (п.10 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатампростим поштовим відправленнямабо доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаютьсярекомендованим поштовим відправленням.

За наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову (ст.32 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно п.7 ч.1 до ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно ч.4,5 до ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених цивільним судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ЦПК України та Законом України "Про виконавче провадження".

Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче провадження", яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України N 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі Інструкція).

У п.20 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному встатті 37Закону України «Про виконавче провадження».

Абзац другий пункту 22 розділу ІІІ Інструкції, передбачає, що при поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну нормуЗакону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Згідно з пунктом 1 розділу XV Інструкції "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження", за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягає:

втрачене виконавче провадження або його матеріали;

знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов`язана виконати рішення національного суду;

виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.

Відповідно до пункту 3 розділу XV Інструкції "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження", виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Вказана норма передбачає право, а не обов`язок як виконавця (за власною ініціативою чи за заявою сторін) так і самих сторін звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа. Тобто у разі потреби кожен з вказаних суб`єктів має право на відповідне звернення для отримання дублікату виконавчого документа.

З аналізу діючого законодавства вбачається, що розділ XV Інструкції "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" встановлює алгоритм відновлення втраченого виконавчого провадження, а саме визначає специфіку дії як державного виконавця так і сторін виконавчого провадження, які необхідні для відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження.

Так, відповідно до пункту 7 розділу XV Інструкції "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження" відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Тобто відновлення виконавчого провадження не є його виконанням, а є дією, що спрямована на відновлення виконавчих дій для гарантованого Державою забезпечення виконання судового рішення, яке є обов`язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України).

При цьому, суд звертає увагу на те, що відновлення виконавчого провадження, з підстав передбачених абзацом третім пункту 1 розділу XV Інструкції "Відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження", зокрема виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, за своєю суттю, є компенсаційною дією Держави, яка, враховуючи положення абзацу першого статті 19 Конституції України, яким передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, не пов`язано з покладанням на стягувача обов`язків щодо вчинення додаткових дій (отримання дубліката виконавчого документа, первісно поданого стягувачам до виконавчої служби та, в подальшому, втраченого не з його вини) з метою виконання судового рішення, яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню.

Судом встановлено, що державний виконавець 20.10.2022 року виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

В той же час, направивши стягувачу вказану постанову електронною поштою, оригінал виконавчого листа, державним виконавцем не був повернутий, оскільки на момент винесення постанови, державному виконавцю достовірно було відомо, що з 06.03.2022 року оригінал виконавчого документа в рамках ВП № 63333894 є втраченим, оскільки документи даного виконавчого провадження, залишились на тимчасово окупованій території, про що чітко та однозначно зазначено у змісті самої постанови про повернення виконавчого документу від 20.10.2022 року.

Тобто з наведеного вбачається, що державному виконавцю при винесені постанови від 20.10.2022 року про повернення виконавчого документу стягувачу достовірно було відомо, що оригінал виконавчого документу повернути стягувачу є не можливим, оскільки він фактично втрачений. Але не зважаючи на це, державний виконавець не вчинив всіх дій направлених на захист прав стягувача та не відновивши виконавче провадження в частині відновлення виконавчого документу, виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу не замислюючись, яким чином вказана постанова буде ним виконана.

Слід також зазначити, що час отримання виконавчого документу разом з постановою державного виконавця про повернення виконавчого документу має для стягувача суттєве значення, оскільки з моменту його отримання, відповідно до ч.5 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», він має право повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Не отримання стягувачем виконавчого документу фактично унеможливлює визначити дату, з якої слід обчислювати строк пред`явлення виконавчого документу до виконання після його повернення.

Крім того, відповідно до положень абзацу другого статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, а також те, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені ЗУ «Про виконавче провадження» та з метою захисту інтересів стягувача має одержувати безоплатно від державних органів необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, суд вважає, що винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови, в даному випадку було передчасним, оскільки виконавець не виконав усіх належних дій направлених на те аби інтереси стягувача були належним чином захищені.

В даному випадку, на думку суду, державний виконавець, до прийняття постанови від 20.10.2022 року мав би відновити втрачене виконавче провадження № 63333894 в частині відновлення оригіналу виконавчого документа шляхом звернення до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа і лише після отримання дубліката виконавчого листа виносити постанову про повернення виконавчого документу, бо відповідно до ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Не повернення виконавчого документу стягувачу порушує право останнього на пред`явлення такого документу до виконання, передбачене ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження», та свідчить про формальний підхід державного виконавця до своїх обов`язків і змушує стягувача вчиняти додаткові дії, які б ним не вчинялися при правомірній поведінці державного виконавця.

При цьому суд зазначає, що ЗУ «Про виконавче провадження» зобов`язує державного виконавця здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність. Як суб`єкт владних повноважень державний виконавець має приймати рішення (вчиняти дії) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та неупереджено.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що скаржник фактично просить скасувати постанову державного виконавця через те, що останній не вчинив всіх дій направлених на забезпечення прав стягувача при винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме не вчинив всіх заходів з відновлення виконавчого провадження № 63333894 в частині відновлення виконавчого документу, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу стягувача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», боржник ОСОБА_1 на дії заступника начальника Нікольського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Здор Олександра Леонідовича -задовольнити.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.10.2022 року, виконавче провадження № 63333894, винесену заступником начальника відділу Нікольського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Здор Олександром Леонідовичем.

Зобов`язати державного виконавця - заступника начальника відділу Нікольського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Здор Олександра Леонідовича, вчинити дії щодо відновлення втраченого виконавчого провадження № 63333894, в частині відновлення виконавчого листа №2-614/2011 виданого Добропільським міськрайонним судом Донецької області 05.11.2019 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» боргу у розмірі 229195,59 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 07 грудня 2022 року.

Суддя О.В. Здоровиця