Ухвала

від 16.12.2022 по справі 947/11084/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/11084/22

Провадження № 1-кс/947/12695/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 62022150020000221 від 06.06.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 1 ст. 111-1, ч. 2 ст. 364 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 62022150020000221 від 06.06.2022 за ч. 2 ст. 110-2, ч. 1 ст. 111-1, ч. 2 ст. 364 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Приморського РВ у м. Одеса ГУ ДМС України в Одеській області та Головного управління ДМС України в Одеській області, імовірно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах громадянки російської федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та наближених до неї осіб з числа громадян рф, з метою отримання від останньої неправомірної вигоди для себе за вжиття заходів в межах своїх службових повноважень, вчинили в інтересах ОСОБА_5 ряд дій (серед яких формування повного пакету документів для отримання громадянства України, їх візування, невжиття заходів щодо їх перевірки, візування пакету документів як такого, що достатній для подання заяви про набуття громадянства, безперешкодну та швидку їх перевірку), внаслідок чого ОСОБА_5 , знаходячись на той момент на території російської федерації, та фізично не маючи можливості подати власноруч підписану заяву, а також у дійсності не маючи на те усіх законних підстав, отримала громадянство України начебто на підставі територіального походження.

ОСОБА_5 , маючи протиправним шляхом отримане громадянство України, громадянства російської федерації не позбавилась, продовжує жити на території рф, публічно підтримує збройну агресію зазначеної країни проти України, та не визнає поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України.

ОСОБА_5 , маючи правовий статус громадянина України, та будучи наділена колом відповідних прав, зареєструвала на себе та своє близьке оточення право власності на ряд об`єктів нерухомості на території м. Одеси та Одеської області, та веде господарську діяльність з надання готельних послуг. Поряд з цим установлено, що в дійсності ОСОБА_5 на території України в момент набуття громадянства України та до теперішнього часу не перебувала, сама безпосередньо та через свого брата є фіктивним керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром суб`єктів господарської діяльності, прибуток від діяльності яких вона отримує знаходячись на території рф.

На думку органу досудового розслідування, службові особи ГУ ДМС України в Одеській області та його територіальних підрозділів своїми діями та бездіяльністю забезпечили набуття ОСОБА_5 громадянства України, яка використала статус громадянина України задля реєстрації низки юридичних осіб, набуття права власності на об`єкти нерухомості та отримання прибутку від господарської діяльності на території України, при цьому ведучи колабораційну діяльність на території рф та не позбавилась громадянства російської федерації.

Також встановлено, що ОСОБА_5 є кінцевим власником об`єктів нерухомості, серед яких готель «Центральний» (м. Одеса, вул. Преображенська 40). Знаходиться в управлінні ТОВ «Одеський готель Центральний» (33657877), засновником якого є ТОВ «Крол» (ЄДРПОУ 38969683), якому належить частка у розмірі 93,03 %, та ОСОБА_6 , якому належить частка у розмірі 6,96 %, одноосібним засновником ТОВ «Крол» є ОСОБА_5 . Власником будівлі готелю площею 4972,7 кв м є ТОВ «Одеський готель Центральний» на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2016 між Одеською міською Радою та ТОВ.

У той же час право власності на нього, а також корпоративні права ОСОБА_5 у суб`єктах господарювання оформлені ОСОБА_5 із використанням паспорта громадянина України, отриманим імовірно злочинним шляхом.

Крім того у ході досудового розслідування виявлено окремі факти перерахування грошових коштів, отриманих від діяльності готелів на рахунки суб`єктів господарювання резидентів РФ, що мають відношення до ОСОБА_5 , яка не позбулась громадянства рф.

Органом досудового розслідування на адресу ГУ ДМС України в Одеській області було скеровано лист щодо проведення перевірки законності набуття громадянства України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасування рішення про набуття ОСОБА_5 громадянства України.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДМС в Одеській області рішення про набуття ОСОБА_5 громадянства України скасовано 06.09.2022 року.

Отже, на момент звернення із відповідним клопотанням до слідчого судді, ОСОБА_5 є громадянкою лише російської федерації, при цьому є кінцевим власником нерухомого майна на території України.

За таких обставин будівлі готелів та рухоме майно у них, які є матеріальними об`єктами, містять у собі інформацію про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні будівлю готелю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що знаходиться за адресою: вул. Преображенська, 40, загальною площею 4972,7 м. кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1154568151101.

Таким чином, з метою забезпечення збереження майна, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з даним клопотанням.

Прокурор та слідчий до судового засідання не з`явилися. Разом з тим, від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

У своєму клопотанні слідчий, просить розгляд клопотання провести за відсутності власника майна, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням клопотання сторони обвинувачення, а також положень ст. ст. 107, 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна.

Відповідно доположень ч.3ст.132КПК України-застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що:існує обґрунтованапідозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках вказаного кримінального провадження, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 1 ст. 111-1, ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

З матеріалівклопотання вбачається,що постановою слідчого будівлю готелю "Центральний", що знаходиться за адресою: вул. Преображенська, 40, загальною площею 4972,7 м. кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1154568151101, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вказаний об`єкт нерухомості може бути речовими доказом в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовим доказом в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, відчуження, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 62022150020000221 від 06.06.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 1 ст. 111-1, ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.

Накласти арешт на будівлю готелю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , загальною площею 4972,7 м. кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1154568151101, яка належить на праві власності ТОВ "ОДЕСЬКИЙ ГОТЕЛЬ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ", код ЄДРПОУ: 33657877, країна реєстрації: Україна, шляхом заборони його відчуження, розпорядження, вчинення будь-яких реєстраційних дій, а також інших дій, що можуть призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі вказаного майна

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ОСОБА_7