Постанова

від 12.12.2022 по справі 915/512/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 рокум. ОдесаСправа № 915/512/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Земляк А.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" Степаненко С.В.,

від Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича Головченко О.А.,

розглянувши апеляційні скарги Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2021, прийняте суддею Олейняш Е.М., м. Миколаїв, повний текст складено 10.12.2021,

у справі №915/512/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ"

до відповідача: Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича

про стягнення 321 506,09 грн

та за зустрічним позовом: Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ"

про визнання відсутності права

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМХ" звернулося з позовом до Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 321506,09 грн, з яких: 175744,10 грн пені; 57154,13 грн 3% річних та 88607,86 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу №ОМХ-0200001 від 05.07.2019.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 18.05.2021 відкрито провадження у справі №915/512/21.

11.06.2021 до суду першої інстанції від Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ", в якій відповідач за первісним позовом просив визнати відсутність права Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" за договором №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 у зв`язку з тим, що таке право припинилось, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" на користь Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича 241700 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМХ" не вчинило жодних дій з поставки товару за договором купівлі-продажу ОМХ-0200001 від 05.07.2019, за яким Фермерським господарством Сахно Юрія Федоровича було здійснено попередню оплату у розмірі 270000 грн, при цьому відповідач за зустрічним позовом лише частково повернув кошти передплати в сумі 28300 грн, у той час як решта суми сплаченої попередньої оплати у розмірі 241700 грн перебуває у володінні останнього безпідставно та, відповідно, підлягає стягненню у судовому порядку. З огляду на викладене, Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича зауважує на тому, що поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" в період дії вищенаведеного договору підтверджує відсутність у нього реальної мети виконувати умови вказаного правочину та, як наслідок, свідчить про відсутність у даного товариства права за цим договором.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2021 у справі №915/512/21 відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" в частині стягнення 241700 грн; прийнято зустрічний позов Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" в частині вимоги про визнання відсутності права Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" за договором №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2021 у справі №915/512/21 (суддя Олейняш Е.М.) відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Судове рішення мотивоване тим, що спеціальними нормами закону (статтями 538, 693 Цивільного кодексу України) прямо передбачено правові наслідки невиконання покупцем взятого на себе зобов`язання за договором купівлі-продажу щодо проведення попередньої оплати за товар та права продавця, які виникають у останнього у зв`язку з таким невиконанням, а саме: право продавця зупинити виконання свого обов`язку або право відмовитись від виконання свого обов`язку, що, відповідно, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд послався на недоведеність Фермерським господарством Сахно Юрія Федоровича факту припинення відповідних зобов`язань, взятих на себе сторонами за укладеним між ними договором купівлі-продажу ОМХ-0200001 від 05.07.2019.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2021 у справі №915/512/21 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Зокрема, в апеляційній скарзі даний скаржник наголошує на тому, що в оскаржуваному рішенні місцевим господарським судом безпідставно не встановлено мотивів Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ", які спонукали останнього повернути частину сплачених Фермерським господарством Сахно Юрія Федоровича коштів попередньої оплати, та обставин наявності у товариства фактичної можливості поставити товар на виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу ОМХ-0200001 від 05.07.2019, натомість, за твердженням фермерського господарства, повернувши зазначені кошти відповідач за зустрічним позовом фактично визнав свою неспроможність поставити товар, оскільки він не є виробником такого товару та мав здійснити дії з його замовлення у виробника. Враховуючи вищевикладене, зазначений апелянт зауважує на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМХ" нівелює умови вказаного договору купівлі-продажу, в тому числі і в частині виконання взятих на себе зобов`язань, що свідчить про відсутність у нього права за цим договором.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 07.02.2022 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ОМХ" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМХ" також звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2021 у справі №915/512/21 в частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі.

У даній апеляційній скарзі вказаний скаржник стверджує про те, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що з двох передбачених законом альтернативних варіантів поведінки продавця, які виникають у нього у випадку невиконання покупцем обов`язку з проведення попередньої оплати, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМХ" обрало зупинення виконання свого обов`язку з передачі товару за договором купівлі-продажу №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 до моменту повної оплати вартості товару, при цьому позивач за первісним позовом також посилається на те, що він неодноразово зазначав про намір поставити обумовлений сторонами товару і не бажає розривати вищенаведений договір. Водночас даний апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що зупинення виконання ним свого обов`язку за договором купівлі-продажу №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 не виключає факт порушення відповідачем за первісним позовом свого обов`язку щодо повної попередньої оплати товару за цим договором та, відповідно, не скасовує право Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" застосувати до Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича правові наслідки порушення зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

З огляду на тимчасову непрацездатність судді Поліщук Л.В. з 15.02.2022 та звільнення судді Будішевської Л.О. у відставку з 17.02.2022, за розпорядженням керівника апарату суду №91 від 21.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/512/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 для апеляційного розгляду справи №915/512/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Лавриненко Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у визначеному складі суддів прийнято справу №915/512/21 до свого провадження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2021 у справі №915/512/21 та встановлено Фермерському господарству Сахно Юрія Федоровича строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

В подальшому у зв`язку з перебуванням судді Лавриненко Л.В. у відпустці на підставі відповідного розпорядження керівника апарату суду було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/512/21.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду для апеляційного розгляду справи №915/512/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 у визначеному складі суддів прийнято справу №915/512/21 до свого провадження та, з огляду на введення в Україні воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації, вирішено про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2021 у справі №915/512/21 повідомити додатково.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 вирішено розглянути апеляційні скарги Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2021 у справі №915/512/21 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для здійснення її своєчасного апеляційного перегляду відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України; призначено дану справу до розгляду на 21.09.2022 о 10:00; попереджено учасників справи про те, що явка представників останніх у судовому засіданні 21.09.2022 обов`язковою не визнається, а також запропоновано їм надати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд справи без їх участі або заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Між тим у зв`язку з перебуванням судді Таран С.В. у відпустці з 19.09.2022 по 21.09.2022 судове засідання у справі №915/512/21, призначене на 21.09.2022 о 10:00, не відбулося, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 призначено справу №915/512/21 до розгляду на 12.10.2022 о 12:00 та забезпечено участь представників сторін у вказаному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

З метою повного та всебічного розгляду апеляційних скарг з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства Південно-західним апеляційним господарським судом у судовому засіданні 12.10.2022 шляхом постановлення протокольної ухвали було оголошено перерву до 10:00 год 16.11.2022 та, з огляду на те, що відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України о суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, вирішено забезпечити участь представників сторін у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Між тим у зв`язку з відсутністю в Південно-західному апеляційному господарському суді електроенергії, зумовленою проведенням в місті Одеса екстрених відключень з метою збалансування енергосистеми та уникнення аварій на обладнанні, судове засідання у справі №915/512/21, призначене 16.11.2022 о 10:00, не відбулося, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 призначено справу №915/512/21 до розгляду на 12.12.2022 о 10:00.

У судовому засіданні 12.12.2022, проведеному в режимі відеоконференції, представники сторін власні апеляційні скарги підтримали, проти задоволення апеляційних скарг один одного висловили заперечення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМХ" та Фермерське господарства Сахно Юрія Федоровича своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу один одного не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Миколаївської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМХ" ("Продавець") та Фермерським господарством Сахно Юрія Федоровича ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу №ОМХ-0200001 (далі договір №ОМХ-0200001 від 05.07.2019), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар.

Згідно з пунктом 1.2 договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 кількість, комплектність товару визначаються сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору (додаток №1).

Загальна сума договору є сукупністю узгоджених сторонами партій товару чи наданих послуг покупцю щодо товару в грошовому еквіваленті, зазначених в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору, що є невід`ємною частиною даного договору. Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару, зазначену в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору, в 3-денний строк з моменту укладання даного договору (з правом дострокової оплати) чи в інші строки, вказані в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору (пункти 2.1, 2.2 договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019).

У пункті 2.3 договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 узгоджено, що Покупець здійснює будь-яку оплату на підставі рахунку Продавця, оскільки ціна (вартість) товару є динамічною і може змінюватися Продавцем залежно від відповідних змін на відповідному ринку товарів, зміни індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України гривні стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов`язкових платежів, тощо.

В силу пункту 3.1 договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 товар відпускається Покупцеві по видатковій накладній та/або акту приймання-передачі зі складу Продавця або іншого місця. Адреса складу або іншого місця відвантаження зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору.

За умовами пунктів 3.5, 3.6 договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 строк поставки товару зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору. Якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного договору, то товар поставляється Покупцю в розумні строки. Про готовність передати товар Продавець повідомляє Покупцеві в будь-який зручний для Продавця спосіб: усно або письмово, шляхом повідомлення по телефону, факсу, електронній пошті. До виконання умов даного договору щодо повної оплати вартості цього товару Продавець має право передати товар Покупцю на відповідальне зберігання (без права використання), що оформляється окремим договором зберігання.

Відповідно до пункту 5.1 договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 у випадку порушення своїх зобов`язань за договором винна сторона несе відповідальність, передбачену даним договором і чинним в Україні законодавством.

Пунктом 5.2 договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 визначено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару Покупцем, Продавцем може нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент настання штрафних санкцій за весь час прострочення оплати. У випадку затримки оплати товару більше чим на 30 днів або відмови від оплати Покупцем, Продавець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір та відмовитися від зобов`язань, передбачених даним договором, а також має право витребувати поставлений Покупцю товар (за умови його поставки), про що письмово повідомляє Покупця, та має право реалізації такого товару. Покупець повинен на першу вимогу Продавця повернути товар та передати Продавцю право власності на товар (за умови передачі Продавцем права власності на товар Покупцю) та підтвердити це документально шляхом передачі відповідних документів. Передоплата (за умови її здійснення) в такому випадку повертається у 30-денний строк після вирахування пені, штрафних санкцій та збитків, за умови, якщо Продавець реалізує товар.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31.12.2019, а, можливо, і пізнішої дати, достатньої для реального та належного виконання договору сторонами (пункт 8.1 договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019).

Згідно зі специфікацією б/н від 05.07.2019, яка є додатком №1 до договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019, Продавець зобов`язується поставити на адресу Покупця: Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Дмитрівка, товар в строк 7 робочих днів з моменту повної оплати відповідно до переліку: трактор ХТА 200-10 (заводський номер двигуна 166491, заводський номер трактора 12364, 2019 рік) в кількості 1 шт. за ціною 1350000 грн (з ПДВ).

Для проведення оплати за договором №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМХ" виставило Фермерському господарству Сахно Юрія Федоровича рахунок на оплату по замовленню №200001 від 05.07.2019 на суму 1350000 грн (з ПДВ).

04.11.2019 Фермерським господарством Сахно Юрія Федоровича проведено часткову оплату за товар в розмірі 270000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №134 від 04.11.2019, в графі "Призначення платежу" якого зазначено: "Часткова сплата за трактор ХТА 200-10 зг. рах. № НОМЕР_1 від 05.07.2019 р. у сумі 225000 грн, ПДВ 20% 45000 грн".

04.11.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМХ" в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну №1 від 04.11.2019 на суму 42000 грн, в тому числі ПДВ 7000 грн.

В адресованому позивачу за первісним позовом листі б/н від 25.11.2019 Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича просило протягом двох робочих днів повернути кошти в сумі 270000 грн, сплачені відповідно до платіжного доручення №134 від 04.11.2019, з зазначенням в якості підстави факт невиконання умов договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019.

26.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМХ" повернуло відповідачу за первісним позовом частину суми попередньої оплати в розмірі 28300 грн, про що свідчить платіжне доручення №32 від 26.11.2019, в графі "Призначення платежу" якого вказано: "Повернення коштів за непоставлений товар згідно з листом від 25.11.2019 у сумі 23583,33 грн, ПДВ 20% 4716,67 грн".

07.12.2020 позивач за первісним позовом засобами поштового зв`язку надіслав Фермерському господарству Сахно Юрія Федоровича претензію №269 від 07.12.2020 щодо сплати заборгованості за договором ОМХ-0200001 від 05.07.2019, в якій просив сплатити залишок вартості товару в сумі 1108300 грн у строк 5 календарних днів з дня отримання цієї претензії для подальшого виконання договору і поставки трактора продавцем.

В подальшому Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича направило Товариству з обмеженою відповідальністю "ОМХ" претензію №1 від 09.03.2021, в якій вимагало повернути залишок коштів перерахованої ним раніше попередньої оплати у розмірі 241700 грн.

За результатами розгляду вищенаведеної претензії відповідача за первісним позовом 23.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМХ" надіслало Фермерському господарству Сахно Юрія Федоровича відповідь на претензію №1 від 09.03.2021 та зустрічну претензію №21 від 23.03.2021, в якій, посилаючись на несплату залишку вартості товару в сумі 1108300 грн, просило у строк 5 календарних днів добровільно сплатити суму штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2020 у справі №915/277/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2021, відмовлено у задоволенні позову Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" про розірвання договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" на користь Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича 241700 грн оплати за вказаним договором.

Предметом спору у даній справі за первісним позовом є вимога про стягнення з Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича боргу за договором №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 у загальній сумі 321506,09 грн, з яких: 175744,10 грн пені; 57154,13 грн 3% річних та 88607,86 грн інфляційних втрат, а за зустрічним позовом про визнання відсутності права Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" за вищенаведеним договором №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 у зв`язку з тим, що таке право припинилось.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд послався на те, що статтями 538, 693 Цивільного кодексу України прямо передбачено правові наслідки невиконання покупцем взятого на себе зобов`язання за договором купівлі-продажу щодо проведення попередньої оплати за товар та права продавця, які виникають у останнього у зв`язку з таким невиконанням, а саме: право продавця зупинити виконання свого обов`язку або право відмовитись від виконання свого обов`язку, що, відповідно, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. В якості підстави для відмови у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції зазначив недоведеність Фермерським господарством Сахно Юрія Федоровича факту припинення відповідних зобов`язань, взятих на себе сторонами за договором №ОМХ-0200001 від 05.07.2019.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правильним висновок Господарського суду Миколаївської області щодо відмови у задоволенні первісного та зустрічного позовів, з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Колегія суддів враховує, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18 судом касаційної інстанції викладено висновок про стадійність захисту права, зокрема, вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів вбачає, що за своєю юридичною природою договір №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 є договором поставки.

Згідно з приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Спеціальна послідовність виконання зобов`язання передбачена для зустрічного виконання зобов`язання (стаття 538 Цивільного кодексу України). Воно є властивим для виконання взаємних (синалагматичних) зобов`язань, тому що тільки у цих зобов`язаннях сторони мають кореспондуючі права й обов`язки.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець, в свою чергу, зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Стаття 693 Цивільного кодексу України регулює питання "попередньої оплати" товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

У разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.

Саме така стала правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.04.2021 у справі №910/5206/20, від 03.12.2020 у справі №922/2764/19, від 14.03.2018 у справі №903/333/17, від 08.08.2018 у справі №904/10083/15, від 03.09.2019 у справі №910/2849/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19.

За умовами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак у разі відсутності у продавця права вимагати оплату за непоставлений товар, відповідно, не виникає у нього і права вимагати у покупця сплати штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат за не проведення такої оплати, а тому судом першої інстанції правильно було відмовлено у задоволенні первісного позову.

При цьому, колегія суддів погоджується і з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності у матеріалах даної справи доказів зупинення виконання позивачем за первісним позовом свого обов`язку щодо поставки або відмови останнього від його виконання повністю/частково.

Зокрема, в письмовому вигляді жодного з перелічених вище варіантів поведінки продавцем товару до звернення з даною позовною заявою до суду викладено не було. Останній в апеляційній скарзі зазначає про те, що ним було зупинено виконання свого обов`язку щодо поставки обумовленого договором №ОМХ-0200001 від 05.07.2019, проте дії вказаного скаржника спростовують таке його твердження.

З матеріалів справи вбачається, що після отримання листа Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича щодо неможливості проведення ним оплати за товар Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМХ" повернуло відповідачу за первісним позовом частину попередньої оплати (28300 грн), однак, на разі зазначає про те, що чекає сплати решти вартості товару.

Зазначене вказує на суперечливість і непослідовність поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ".

Стосовно вимог Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича за зустрічним позовом апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Вимога про визнання відсутнім права є вимогою про встановлення юридичних фактів, а тому така вимога не може самостійно розглядатися в окремій справі та підлягає розгляду лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.01.2022 у справі №910/23527/17.

З огляду на те, що у даній справі в межах розгляду первісного позову розглядається спір про право, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога про визнання відсутнім права також може бути розглянута у цій справі.

Водночас суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що судове рішення, ухвалене за результатами вирішення спору по суті, не може бути абстрактним, натомість останнє повинно містити такі, що відповідають закону або договору, способи захисту прав та інтересів позивача за чітко визначеним переліком вимог, що мають бути сформульовані чітко, конкретно, зрозуміло і не залежати від настання тих чи інших обставин.

Однак, заявляючи у зустрічному позові вимогу про визнання відсутнім права Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" за договором №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 у зв`язку з тим, що таке право припинилось, Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича жодним чином не конкретизує: яке саме право позивача з-поміж усіх належний йому, як продавцю, прав за вказаним договором фермерське господарство просить визнати відсутнім.

При цьому Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує, що відсутність звернення позивача за зустрічним позовом до закінчення підготовчого провадження відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України із заявою про зміну предмету позову, в якій було б чітко та конкретно зазначено право Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ", стосовно визнання відсутнім якого подано зустрічний позов, не засвідчує добросовісного виконання саме Фермерським господарством Сахно Юрія Федоровича своїх процесуальних обов`язків, оскільки за змістом своїх вимог має слідкувати сам позивач, а не суд, позаяк інше порушувало б принцип змагальності господарського судочинства.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 15.06.2022 у справі №906/1198/20.

Як обґрунтовано зазначено в оскаржуваному рішенні місцевим господарським судом, в силу частини четвертої статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні та позивачем за зустрічним позовом до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження наявності правових підстав для припинення відповідних зобов`язань, взятих на себе сторонами на підставі укладеного між ними договору №ОМХ-0200001 від 05.07.2019.

Посилання Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича на те, що повернення позивачем за первісним позовом частини суми попередньої оплати за договором №ОМХ-0200001 від 05.07.2019 свідчить про відмову від відповідного зобов`язання, колегією суддів оцінюються критично, оскільки передбачена статтею 538 Цивільного кодексу України відмова від виконання обов`язку не є тотожною відмові від зобов`язання чи відмові від договору, тому навіть у разі, якщо суб`єкт зустрічного виконання правомірно відмовився від виконання свого зустрічного обов`язку повністю чи частково, відповідне зобов`язальне правовідношення не припиняється до того моменту, коли таке припинення відбудеться в загальному порядку (статті 525, 598-609, 651, 652 Цивільного кодексу України).

Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 06.07.2022 у справі №642/1528/20 та від 10.11.2021 у справі №756/2312/18.

При цьому судом апеляційної інстанції враховується, що поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ", яке, очікуючи попередню оплату за договором №ОМХ-0200001 від 05.07.2019, заявляє про намір здійснити поставку товару після проведення такої оплати, не свідчить про відмову останнього від відповідного зобов`язання або від даного договору.

За таких обставин, апеляційний господарський суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів.

Доводи скаржників не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції; твердження апелянтів про порушення Господарським судом Миколаївської області норм права при ухваленні рішення від 25.11.2021 у справі №915/512/21 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" покладаються на позивача за первісним позовом, а за подання апеляційної скарги Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2021 у справі №915/512/21 без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Фермерського господарства Сахно Юрія Федоровича покласти на Фермерське господарство Сахно Юрія Федоровича.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМХ" покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМХ".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.12.2022.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук