Рішення

від 15.12.2022 по справі 910/7140/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2022Справа № 910/7140/22

За заявою Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар"

про розподіл судових витрат

у справі № 910/7140/22, що була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

про стягнення 191 704,65 грн

Суддя Удалова О.Г.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод "Янтар" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - відповідач) про стягнення 191 704,65 грн, з яких 191 500,03 грн - заборгованість та 204,62 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням відповідачем коштів, сплачених за природний газ в розмірі більшому, ніж поставлено газу за договором № 41АР157-179-19 від 18.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 відкрито провадження у справі № 910/7140/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на користь Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" 204,62 грн грн 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

Провадження в частині стягнення з відповідача 191 500,03 грн основного боргу закрито.

При цьому, в рішенні суду від 24.11.2022 вказано, що у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат на правничу допомогу між сторонами у даній справі станом на день ухвалення рішення.

29.11.2022 від позивача через електронну пошту та 05.12.2022 поштовим відправленням до суду надійшли заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідача 20 000,00 грн, які мотивовані тим, що позивачем в позові вказувались витрати, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, в т.ч. витрати на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20 000,00 грн. Також через електронну пошту 25.08.2022 подавалась заява, в якій зазначалось, що до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення будуть надані докази понесення адвокатських витрат. У свою чергу, частину доказів понесення витрат на правничу допомогу додано позивачем до відповіді на відзив, а саме договір, додаток до нього, детальний опис робіт, акт приймання-передачі наданих послуг, ордер та свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.

30.11.2022 надійшли заперечення проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить залишити без розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

08.12.2022 від позивача надійшла відповідь на заперечення відповідача проти заяви про ухвалення додаткового рішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/7140/22, суд виходив з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вказано вище, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У позовній заяві позивачем наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, згідно з яким вартість професійної правничої допомоги зазначена в розмірі 20 000,00 грн, докази чого будуть надані позивачем відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 позов задоволено частково.

Відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відповідач просив покласти на позивача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Судом встановлено, що представник позивача Стратілатов К.Г. є адвокатом, що підтверджується відомостями, які розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України, а також свідоцтвом серії ЧК № 000904 від 18.04.2018, копія якого додана до відповіді на відзив.

На підтвердження понесених судових витрат позивач долучив до відповіді на відзив:

- ордер серії СА № 1035807 від 24.08.2022;

- договір б/н про надання правової адвокатських послуг (правничої допомоги) від 12.07.2022, укладений між позивачем (далі - замовник) та Стратілатовим К.Г. (далі - виконавець);

- угоду від 12.07.2022 про вартість послуг за надання правової (професійної допомоги), який є додатком до вищевказаного договор;

- детальний опис робіт;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 02.09.2022.

Також до заяви про ухвалення додаткового рішення доданий фіскальний чек від 29.11.2022 на суму 20 000,00 грн.

Згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надавати адвокатські послуги та здійснювати захист і представництво законних прав та інтересів замовника у всіх спорах, що стосуються прав, свобод, інтересів та обов`язків замовника.

Відповідно до п. 4.1 договору робота виконавця, зазначена в цьому договорі, оплачується замовником в розмірі, встановленому окремою угодою, що є додатком до цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до виконання сторонами зобов`язань за договором або його розірвання.

Угодою від 12.07.2022 сторонами погоджено, що робота виконавця у спорі з ТОВ "ЙЕ Енергія" про стягнення коштів за договором № 41АР167-779-17 від 18.09.2019 оплачується замовником в розмірі 20 000,00 грн протягом 2-х місяців з моменту набрання законної сили остаточним рішенням суду у даному спорі на користь замовника або з моменту закриття провадження у зв`язку з повної оплатою боржником всієї заборгованості, нарахувань (інфляційна складова боргу, проценти річні) та судових витрат.

З детального опису робіт вбачається, що виконавцем надано наступні послуги:

12.07.2022 - надання усної консультації - 1 год.;

26.07.2022 - складання позовної заяви, розрахунку заборгованості - 6 год.;

24.08.2022 - складання повідомлення про зарахування отриманих коштів - 3 год.;

24.08.2022 - складання заяви про докази сплати судових витрат - 1 год;

29.08.2022 - складання клопотання про закриття провадження - 2 год.;

01-02.09.2022 - складання відповіді на відзив - 6 год.;

02.09.2022 - складання детального опису робіт - 1 год.

Загалом за таким описом надано послуг на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 акту надання послуг від 02.09.2022 виконавцем надано, а замовником прийнято вищевказані послуги на суму 20 000,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання адвокатом позивачу послуг з надання правової допомоги на суму 20 000,00 грн, які оплачені позивачем в розмір 20 000,00 грн.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Заперечуючи проти винесення додаткового рішення відповідачем вказується, що серед наданих позивачем документів не мітяться ті, які підтверджують вартість роботи виконавця за годину; перелік наданих послуг містить складання детального опису робіт, що, в свою чергу, не є правовою допомогою; відповідач здійснив виплату суми основного боргу без рішення суду до відкриття провадження у справі; позивач не надав доказів того, що до ухвалення судом рішення у цій справі він направляв суду заяву про подачу доказу оплати послуг адвоката після ухвалення рішення.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Так, сторони уклали угоду, що є додатком до договору, та передбачили в ній суму вартості наданих послуг у фіксованому вигляді без прив`язки до оплати за годину роботи адвоката.

Здійснення відповідачем оплати суми основного боргу є підставою непідтримання позивачем своїх вимог внаслідок їх задоволення відповідачем, проте не є підставою для відмови в оплаті судових витрат.

Позивач, звертаючись до суду з заявою від 24.08.2022, вказував про надання суду доказів понесення судових витрат протягом 5 днів з дня винесення рішення суду у даній справі, та такі докази подані в строк встановлений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з заявою про ухвалення додаткового рішення позивачем надано докази оплати правничої допомоги в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду у даній справі позовні вимоги задоволено частково.

Водночас, таке часткове задоволення пов`язане з закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв`язку з оплатою такого боргу відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Таким чином, вимога позивача про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн є обґрунтованою.

За вказаних обставин, суд вважає, що заява Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в справі № 910/7140/22, а саме витрат позивача на правничу допомогу підлягає задоволенню в розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу в справі № 910/7140/22 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2, код 38863790) на користь Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" (11503, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Житомирська, 2, код 02969797) витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч грн 00 коп.).

3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 15.12.2022.

Суддя О.Г. Удалова