Рішення

від 14.12.2022 по справі 916/1429/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1429/22Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №916/1429/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СІ ЕС ГРУП МОНТАЖ (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, код ЄДРПОУ 38714410)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Архіпова Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

про стягнення 580 805, 48 грн.

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача Гудков С.О. ордер від 21.09.2022 серія ВН №1187700

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю СІ ЕС ГРУП МОНТАЖ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Архіпова Олександра Вікторовича поворотної безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 50 000 грн., пені в розмірі 513 000 грн., інфляційних втрат в розмірі 8900 грн., 3 % річних в розмірі 1405, 48 грн., штрафу в розмірі 7500 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 8 712, 10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Архіповим Олександром Вікторовичем умов укладеного між сторонами договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №29/06/21 від 29.06.2021 щодо повернення у встановлені договором строки поворотної безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 50 000 грн.

Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову за вх.№2-507/22 від 04.07.2022 шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2022 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СІ ЕС ГРУП МОНТАЖ прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу поставлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.08.2022 із повідомленням учасників справи про судове засідання та встановленням строку подання до суду заяв по суті справи.

Під час підготовчого провадження сторонами надано до суду:

- заява про відкладення розгляду справи за вх.№14707/22 від 28.07.2022, яка надана до суду відповідачем

-заява про розгляд справи без участі за вх.№15694/22 від 09.08.2022, яка надана до суду позивачем

- заява про застосування строків позовної давності за вх.№20277/22 від 21.09.2022

-заява про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження за вх.№20275/22 від 21.09.2022, яка надана до суду відповідачем

- заява про ознайомлення з матеріалами справи за вх.№21420\22 від 03.10.2022, яка надана до суду позивачем

- відзив на позовну заяву за вх.№21607/22 від 04.10.2022

- відповідь на відзив за вх.№22977/22 від 18.10.2022

У підготовчому засіданні 10.08.2022 за відсутністю сторін, судом постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та задоволено заяву відповідача про відкладення розгляду справи за вх.№14707/22 від 28.07.2022 та підготовче засідання відкладено на 21.09.2022 із повідомленням учасників справи про підготовче засідання (явка у підготовче засідання є необов`язковою), про що сторін повідомлено в порядку ст.120 ГПК України.

У підготовчому засіданні 21.09.2022, за участю представника відповідача, судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача за вх. №20275/22 від 21.09.2022 та підготовче засідання відкладено на 06.10. 2022 із повідомленням учасників справи про підготовче засідання (явка у підготовче засідання є необов`язковою), про що позивача повідомлено в порядку ст.120 ГПК України шляхом надіслання відповідної ухвали на електронну адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві.

У підготовчому засіданні 06.10.2022, за участю представника відповідача, судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.10.2022, із повідомленням учасників справи про підготовче засідання (явка у підготовче засідання є необов`язковою), про що позивача повідомлено в порядку ст.120 ГПК України шляхом надіслання відповідної ухвали на електронну адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві.

26.10.2022 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони м. Одеси та Одеської області повітряної тривоги, та ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2022 підготовче засідання призначено на 10.11.2022 і повідомленням учасників справи про підготовче засідання про підготовче засідання (явка у підготовче засідання є необов`язковою).

У підготовчому засіданні 10.11.2022, за відсутністю сторін, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 01.12.2022 із викликом учасників справи у судове засідання, про що сторін повідомлено в порядку ст.120 ГПК України шляхом надіслання відповідної ухвали на електронну адресу сторін, зазначену позивачем у позові та відповідачем у відзиві на позов.

У судовому засіданні щодо розгляд справи по суті 01.12.2022, за участю представника відповідача, судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 14.12.2022 із викликом учасників справи у судове засідання, про що позивача повідомлено в порядку ст.120 ГПК України шляхом надіслання відповідної ухвали на електронну адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві.

У судовому засіданні щодо розгляд справи по суті 14.12.2022, за участю представника відповідача, судом на підставі ст.241 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції позивача

- на виконання умов укладеного між сторонами договору безвідсоткової фінансової поворотної допомоги від 29.06.2021р. позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 50 000 грн. , які станом на 20.06. 2022 відповідач не повернув позивачу

- за порушення строку повернення позики позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 513 000 грн. з 14.07.2021р. по 20.06.2022 за 342 дні прострочення; інфляційні втрати в розмірі 8 900 грн. за період липень 2021р. травень 2022р.; 3% річних в розмірі 1405,48 грн. за 342 дні прострочення; штраф в розмірі 7500 грн.

- стверджуючи у відзиві на позов, що невиконання зобов`язань за договором відбулося внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що призвели до неможливості виконати свої кредитні зобов`язання, відповідач не посилається та не надає жодних доказів, які б підтвердили його твердження

- щодо неповідомлення про обставини неможливості виконання зобов`язання та наявності зміни обставин з 24.02.2022, на які посилається представник відповідача, то на відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин) Такої думки дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 31.08.2022р. у справі №910/15264/21

- останнім строком для виконання зобов`язання за договором сторони визначили 14.07.2021р., що свідчить про те, що зобов`язання відповідач порушив набагато раніше офіційно визнаного дня початку збройної агресії проти України та введення військового стану.

- відповідач не надав жодних доказів, ще до моменту настання форс мажорних обставин, щодо виконання вимог договору не могли бути виконані саме через збройну агресію РФ.

Стислий виклад заперечень відповідача:

- відповідач не визнає вимоги позивача в частині вимог про стягнення пені, та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивач має право застосувати пеню від часу коли зобов`язання повинно було виконано протягом 30 днів, після настання яких встановлена інша відповідальність у вигляді штрафу 15% від суми фінансової допомоги. Тому нарахування пені можливо лише за період з 15.07.2021р. по 14.08.2021р.

- у будь-якому наведений позивачем розрахунок пені з 14.07.2021р. по 20.06.2022 за 342 дні на загальну суму 513 000 грн. не відповідає положенням ч.6 ст.231 ГК України

- нарахування штрафних санкцій за договорами позики починаючи з 24.02.2022 по теперішній час суперечить положенням п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України

- розмір штрафних санкцій передбачений договором фінансової допомоги є не співмірно високий у відношенні до розміру наданої допомоги та можливих збитків кредитора. За таких умов, враховуючи що з 24.02.022 відповідач не має можливості нормально вести господарську діяльність, що покликане військовою агресією рф, з приписами ч.1 ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій.

- у заяві про застосування строків позовної давності відповідач просить суд застосувати строк позовної давності, з посиланням при цьому на те, що згідно стю258 ЦК України позовна давність в один рік застосуються, зокрема, до вимог у зв`язку із перевезенням вантажу

Обставини справи встановлені судом

29.06.2021р. між ФОП Архіпов О.В. (Позичальник) і ТОВ «СІ ЕС ГРКП МОНТАЖ» (Позикодавець) укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №29/06/21, згідно з яким Позикодавець надає Позичальнику позику, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк (п.4.2. договору).

У зв`язку із тим, що між Сторонами за даним договором налагоджуються тісні взаємовигідні ділові стосунки, допомога надається на безвідсотковій (безоплатній) основі (п.1.2. договору)

Відповідно до п.2.1. договору сума поворотної фінансової допомоги за даним договором становить 50 000 грн.

Згідно з п.4.2. договору строк повернення поворотної фінансової допомоги Позичальником до 14.07.2021р. включно.

Сума поворотної фінікової допомоги повертається Позичальником у безготівковому порядку на роз рахунковий рахунок Позикодавця (п.5.2. договору).

Відповідно до умов п.6.2. договору за порушення строку повернення поворотної фінансової допомоги, визначеного п.4.2. даного договору, Позичальник сплачує пеню у розмірі 3% від суми поворотної фінансової допомоги, визначеної у п.2.1. договору за кожен день прострочення.

Відповідно до умов п.6.3. договору у разі порушення строку повернення суми поворотної фінансової допомоги Позичальником більше ніж 30 календарних днів, Позичальник додатково сплачує штраф у розмір 15% від суми поворотної фінансово допомоги, визначеної п.2.1. договору.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач 29.06.2021р. надав відповідач поворотну фінансову безвідсоткову допомогу в сумі 50 000 грн., про що свідчить платіжне доручення №277 від 29.06.2021р. та виписка з особового рахунку за 29.06.2021р.

20.06.2022 позивачем складений і підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період 29.06.2021 20.06.2022 за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №29/06/21 від 29.06.2021р., згідно з яким заборгованість відповідача на користь позивача становить 50 000 грн. Вказаний акт звірки з боку відповідача не підписаний.

Висновки суду

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з абз.1 ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ч.3 ст.1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вище встановлено господарським судом, на підставі укладеного між сторонами договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №29/06/21 від 29.06.2021р. позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 50 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.06.2021р. №277 та не оспорюються відповідачем, яку відповідач зобов`язався повернути позивачу в строк до 14.07.2021р.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 50 000 грн., в отже і їх задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1405,48 грн. та інфляційних в розмірі 8900 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3% річних, нарахованих відповідачу за період з 14.07.2021р. по 20.06.2022, становить 1405,48 грн., а також розрахунок інфляційних втрат, розмір яких становить 8900 грн., та нарахування яких позивачем здійснено за період липень 2021 травень 2022, господарським судом встановлено невідповідність цих розрахунків вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX у зв`язку з військовою агресією б РФ проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02. 2022 строком на 30 діб. В подальшому Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, та Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 строк дії воєнного стану постановлено продовжити з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Також розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем з 14.07.2021р., не відповідає умовам п.4.2 укладеного між сторонами договору, яким встановлено, що строк повернення суми поворотної фінансової допомоги відповідачем до 14.07.2021р. включно. Тобто, останньою датою виконання відповідачем зобов`язання є 14.07.2021р., та прострочення викання відповідачем зобов`язання з повернення поворотної фінансової допомоги позивачу починається з наступної дати 15.07.2021р.

Аналогічний висновок міститься у постанові ВС від 09.06.2020 у справі №419/1965/18.

Окрім того, здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат не враховує правового висновку, який міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду ВС від 20.02.2020р. у справі №910/13071/19, та згідно з яким на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз`яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

За таких обставин, господарським судом здійснено розрахунок 3% річних з 15.07.2021р. по 24.02.2022р., та розрахунок інфляційних втрат за липень 2021р. лютий 2022. За розрахунком суду розмір 3% річних з 15.07.2021 по 24.02.2022 становить 924,66 грн. (50 000 грн.х3%х225/365/100) Розмір інфляційних втрат за липень 2021 лютий 2022 становить 3231,41 грн. (50 000 грн. х 100,1х99,8х101,2х100,9х100,8х100,6х101,3х101,6/100= 1,06462820 х50000 грн. 50 000 грн.)

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 513000 грн. та штрафу в розмірі 7500 грн.

Відповідно о ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Вимогами ч.1, ч.6 ст.231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимогами ч6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Умовами п.6.2. укладеного між сторонами договору встановлено, що за порушення строку повернення поворотної фінансової допомоги відповідач сплачує пеню у розмірі 3% від суми поворотної фінансової допомоги.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем з 14.07.2021р. по 20.06.2022 за 342 дні прострочення виконання відповідачем зобов`язання, та із застосуванням пені у розмірі 3%, як то передбачено умовами п.6.2. укладеного між сторонами договору, господарським судом встановлено:

по-перше, невідповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача, а саме з 15.07.2021р.,

по-друге, невідповідність цього розрахунку вимогам ч.6 ст.232 ГК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

по-третє, невідповідність цього розрахунку вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» №2921-ІІІ від 10.01.2002, згідно з яким розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, господарським судом здійснено розрахунок пені з 15.07.2021р. по 12.01.2022, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ у певному періоді. За таких обставин розмір пені за період з 15.07.2021 по 12.01.2022 становить 4 195, 89 грн.

Результати розрахунку

Сума боргу

Основна сума заборгованості за договором:Сума боргуз 15/07/2021 до 12/01/2022 50 000,00 грн. Всього:50 000,00 грн.Подвійна облікова ставка:

Період 1 (15/07/2021 - 12/01/2022)

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення50 000,0015.07.2021 - 22.07.202187,500.041164,3850 000,0023.07.2021 - 09.09.2021498,000.0441 073,9750 000,0010.09.2021 - 09.12.2021918,500.0472 119,1850 000,0010.12.2021 - 12.01.2022349,000.049838,36

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Період 1 (15/07/2021 - 12/01/2022)

Період розрахункуКількість днів у періодіСума15.07.2021 - 22.07.2021 : 7,50 (облікова ставка НБУ) 50 000,00 (Сума боргу) x (2 x 7,50 : 365) x 8 днів (прострочення) : 100 8164,38 грн.23.07.2021 - 09.09.2021 : 8,00 (облікова ставка НБУ) 50 000,00 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 365) x 49 днів (прострочення) : 100 491 073,97 грн.10.09.2021 - 09.12.2021 : 8,50 (облікова ставка НБУ) 50 000,00 (Сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 91 днів (прострочення) : 100 912 119,18 грн.10.12.2021 - 12.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ) 50 000,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 34 днів (прострочення) : 100 34838,36 грн.Всього штрафних санкцій за період: 4 195,89 грн.Всього штрафних санкцій: 4 195,89 = 4 195,89 грн.

Загальна заборгованість:

Період прострочення грошового зобов`язання 182 дня

50 000,00 (сума боргу) + 4 195,89 (штрафні санкціі) = 54 195,89 грн.

Умовами п.6.3. укладеного між сторонами договору встановлено, що у разі порушення строку повернення суми поворотної фінансової допомоги відповідачем більше ніж 30 календарних днів, відповідач додатково сплачує штраф у розмір 15% від суми поворотної фінансово допомоги.

Перевіривши розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованого відповідачу штрафу становить 7500 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Щодо доводів відповідача про неможливість одночасного застосування за одне і те саме правопорушення цивільно-правової відповідальності у виді штрафу та пені, господарським судом на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується висновок щодо застосування норм права, який міститься у постанові Великої Палати ВС від 01.06.2021р. у справі №910/12876/19, згідно з яким: Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України. При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України). Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік.

Ч.1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У Постанові ВС від 20.08.2020 у справі №902/959/19 міститься висновок, згідно з яким, якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на подання позову про стягнення такої санкції виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Водночас, згідно з частиною шостою статті 232 ГК України нарахування штрафним санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Отже, з огляду на те, що нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним, то позовна давність спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.

В даному випадку, позивач про порушення свого права дізнався 14.07.2021, а відтак 15.07.2021р. є днем початку нарахування пені, яка в силу вимог ч.6 ст.232 ГК України нараховується за 182 дні прострочення, тобто до 12.01.2022. Днем початку нарахування штрафу є 15.08.2021р., оскільки умовами п.6.3. укладеного між сторонами договору встановлено, що нарахування штрафу здійснюється у разі порушення строку повернення суми поворотної фінансової допомоги відповідачем більше ніж 30 календарних днів.

Отже, строк позовної давності до вимог про стягнення з відповідача пені спливає 16.07.2022 та до вимог про стягнення з відповідача штрафу спливає 16.08.2022. З відповідним позовом до суду позивач звернувся 20.06.2022, про що свідчить наявний на конверті штамп органів поштового зв`язку, тобто в межах, встановленого законом строку позовної давності до відповідних вимог позивача.

Щодо права суду зменшити розмір штрафних санкцій, господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Системний аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій. Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначність прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Відповідна правова позиція викладена в постановах КГС ВС: від 03.10.2019 у справі № 914/2202/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84697577); від 12.09.2019 у справі № 910/10427/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84214605); від 11.09.2019 у справі № 905/2149/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84634203); від 06.09.2019 у справі № 914/2252/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84186907); від 27.09.2019 у справі № 923/760/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84626225).

Між тим, відповідач не надав до суду жодних доказів в підтвердження наявності обставин неможливості нормального введення господарської діяльності з 24.02.2022. Більш того, жодних доводів щодо неможливості виконання зобов`язання у встановлений договором строк відповідачем також до суду не надано.

За таких обставин господарський суд позбавлений можливості вирішити питання щодо зменшення розміру нарахованих відповідачу штрафних санкцій.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СІ ЕС ГРУП МОНТАЖ до Фізичної особи-підприємця Архіпова Олександра Вікторовича задовольнити частково.

2.Стягути з Фізичної особи-підприємця Архіпова Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СІ ЕС ГРУП МОНТАЖ (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, код ЄДРПОУ 38714410) поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. за договором №29/06/21 від 29.06.2021р., пеню в розмірі 4 195 (чотири тисячі сто дев`яносто п`ять) грн. 89 коп., інфляційні втрати в розмірі 3231 (три тисячі двісті тридцять одна) грн. 41 коп., 3 річних в розмірі 924 (дев`ятсот двадцять чотири) грн. 66 коп., штраф у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 15 грудня 2022 р.

Суддя Г.Є. Смелянець