Постанова

від 07.12.2022 по справі 924/11/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/11/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання Мельникової Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 (головуючий суддя Грязнов В. В., судді Розізнана І. В., Філіпова Т. Л.) у справі

за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Понінківської селищної ради та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

до: 1) Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардана Трейд»

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору,

за участю представників:

позивача-1 - Гончаренка Г. В. (самопредставництво),

позивача-2 - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - Носенко Т. С. (самопредставництво),

прокурора - Круш Т. О.

СУТЬ СПОРУ

1. Між Комунальним унітарним підприємством Понінківської селищної ради (далі - Комунальне підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ардана Трейд» (далі - ТОВ «Ардана Трейд») на підставі рішення Понінківської селищної ради було укладено договір про спільну діяльність для досягнення спільного результату (цілей) з вирощування сільськогосподарських культур.

2. Відповідно до вказаного договору внесок ТОВ «Ардана Трейд» у спільну діяльність складається із професійного та теоретичного досвіду у сільськогосподарському виробництві та культурі землеробства та грошових коштів, необхідних для забезпечення повного циклу виробництва сільгосппродукції, а внесок Комунального підприємства полягає у доступі до земельних ділянок, що використовуються останнім на праві постійного користування, та експлуатації техніки, належної Комунальному підприємству.

3. Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - прокурор), вважаючи, що вказаний договір спільного вирощування сільгосппродукції є прихованим договором оренди землі, а його зміст не відповідає вимога законодавства, звернувся до суду з позовом в інтересах держави про визнання недійсним договору спільного вирощування сільгосппродукції та визнання недійсним і скасування рішення Понінківської селищної ради, на підставі якого вказаний договір було укладено.

4. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, визнано недійсним договір, в іншій частині позову відмовлено.

5. Постановою суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову скасоване та ухвалене нове - про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині.

6. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, заступник керівника Рівненської обласної прокуратури (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

7. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

8. У січні 2022 року прокурор в інтересах держави в особі Понінківської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру) звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства та ТОВ «Ардана Трейд» про визнання недійсним та скасування рішення 21 сесії VIII скликання Понінківської селищної ради від 09.09.2021 № 24 «Про надання дозволу Комунальному унітарному підприємству на укладення договору спільного вирощування сільгосппродукції» (далі - рішення від 09.09.2021 № 24); визнання недійсним договору спільного вирощування сільгосппродукції, укладеного між ТОВ «Ардана Трейд» та Комунальним підприємством від 13.09.2021 (далі - договір спільного вирощування сільгосппродукції).

9. Позов обґрунтовано тим, що рішення від 09.09.2021 № 24 прийнято, а договір спільного вирощування сільгосппродукції укладено всупереч вимогам законодавства, у зв`язку із чим вони підлягають визнанню недійсними. Так, прокурор вважає, що Понінківська селищна рада своїм рішенням надала дозвіл, а Комунальне підприємство фактично передало у платне користування земельні ділянки комунальної власності площею 819,3343 га, що перебувають у постійному користуванні Комунального підприємства, для вирощування ТОВ «Ардана Трейд» сільськогосподарських культур, при цьому не уклавши договір оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон про оренду землі).

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. Згідно з рішенням 12 сесії VIII скликання Понінківської селищної ради від 27.04.2021 № 10 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною цільового призначення в межах категорії із цільового призначення 16.00 - запасу в 01.04 - для ведення підсобного сільського господарства та передачі в постійне користування» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами: 6823655400:05:003:0008; 6823655400:05:003:0007; 6823655400:05:003:0006; 6823655400:05:002:0002; 6823655400:05:003:0009; 6823681000:07:005:0003; 6823681000:05:006:0002; 6823681000:06:003:0004; 6823681000:06:004:0056 та передано їх у постійне користування Комунальному підприємству для ведення підсобного господарства.

11. Рішенням від 09.09.2021 № 24 Комунальному підприємству надано дозвіл на укладення договору спільного вирощування сільгосппродукції з ТОВ «Ардана Трейд».

12. 13.09.2021 між ТОВ «Ардана Трейд» та Комунальним підприємством укладено договір спільного вирощування сільгосппродукції, відповідно до пункту 1.1 якого сторони уклали цей договір про спільну господарську діяльність для досягнення спільного результату (цілей) з вирощування сільськогосподарських культур.

13. Метою спільної діяльності є заходи щодо збереження та підвищення якісних характеристик земельної ділянки, в тому числі: запобігання забур`яненню, деградації, ерозії земельної ділянки, підвищення врожайності на ній тощо (пункт 1.2 договору спільного вирощування сільгосппродукції).

14. Відповідно до пункту 1.3 договору предметом правочину є вирощування сільгосппродукції та отримання прибутку від його реалізації. Вирощування здійснюватиметься на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 819,3343 га, які належать Комунальному підприємству на праві постійного користування згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, та розташовані у смт Понінка Шепетівського району Хмельницької області з кадастровими номерами: 6823655400:05:003:0008 площею 95,0956 га; 6823655400:05:003:0007 площею 103,375 га; 6823655400:05:003:0006 площею 20,3954 га; 6823655400:05:002:0002 площею 213,9919 га; 6823655400:05:003:0009 площею 218,5411 га; 6823681000:07:005:0003 площею 64,843 га; 6823681000:05:006:0002 площею 86,3395 га; 6823681000:06:003:0004 площею 7,9459 га; 6823681000:06:004:0056 площею 8,8004 га з метою досягнення спільних статутних цілей сторін, зокрема, отримання прибутку від вирощування сільськогосподарських культур, ефективного використання земель, забезпечення продуктивного вирощування сільськогосподарської продукції, зокрема, але не виключно, створення необхідної виробничої бази. При цьому Комунальне підприємство не отримує прибутку від ТОВ «Ардана Трейд» від передачі права користування землею третій особі для здійснення останньою самостійного господарювання на землі.

15. У строкове платне користування земельні ділянки не передаються (пункт 1.4 договору спільного вирощування сільгосппродукції).

16. Розподіл отриманого прибутку між сторонами відбувається після завершення сільськогосподарського року: після збору врожаю та його реалізації (пункт 1.6 договору спільного вирощування сільгосппродукції).

17. Ціна договору згідно з пунктом 1.7 договору спільного вирощування сільгосппродукції визначається загальним розміром внесків сторін протягом дії цього договору.

18. Відповідно до пункту 2.1 договору спільного вирощування сільгосппродукції кожна із сторін договору зобов`язана протягом трьох тижнів з моменту підписання договору зробити свій внесок. Внесок ТОВ «Ардана Трейд» складається із: а) професійного та теоретичного досвіду у сільськогосподарському виробництві та культурі землеробства; б) грошових коштів, необхідних для забезпечення повного циклу виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції та проведення всіх необхідних польових (підготовчих) робіт. Внесок Комунального підприємства полягає у доступі до земельних ділянок, визначених у пункті 1.3 договору, з метою спільного вирощування сільгосппродукції та експлуатації техніки, належної Комунальному підприємству, за попередньою домовленістю між сторонами.

19. Доходи, отримані внаслідок провадження діяльності за договором, розподіляються між учасниками у відсотковому відношенні: ТОВ «Ардана Трейд» - 70%, Комунальному підприємству - 30%. Доходи, отримані внаслідок спільної діяльності, підлягають підрахунку та розподілу між учасниками протягом одного місяця після досягнення мети договору (пункти 2.2, 2.3 договору спільного вирощування сільгосппродукції).

20. Витрати, що виникли внаслідок спільної діяльності учасників за договором, покриваються ТОВ «Ардана Трейд» за рахунок прибутку, отриманого від такої діяльності (пункт 2.5 договору спільного вирощування сільгосппродукції).

21. Відповідно до пункту 3.4 договору спільного вирощування сільгосппродукції ведення справ з метою спільної господарської діяльності доручається ТОВ «Ардана Трейд» за погодженням сторін.

22. Згідно з порядком ведення спільних справ, закріпленого в розділі 7 договору спільного вирощування сільгосппродукції, керівництво та ведення спільних справ за договором здійснюється одноособово ТОВ «Ардана Трейд», яке вправі з цією метою бути стороною правовідносин та без окремої довіреності вчиняти дії, необхідні для досягнення учасниками поставленої мети (укладання договорів підряду, надання послуг, цивільно-правових, купівлі-продажу тощо). Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників та діяльності здійснюється одноособово ТОВ «Ардана Трейд». Для виконання зобов`язань, визначених у пунктах 4.1 та 4.2 договору спільного вирощування сільгосппродукції та досягнення поставленої мети, ТОВ «Ардана Трейд» має право використовувати власні трудові ресурси або залучати третіх осіб за цивільно-правовими договорами.

23. Строк дії договору становить 7 років (пункт 9.1 договору спільного вирощування сільгосппродукції).

24. Відповідно до пункту 10.1 договору спільного вирощування сільгосппродукції після закінчення строку дії договору спільна діяльність вважається припиненою. Розподіл доходів та витрат здійснюється у відсотковому відношенні: ТОВ «Ардана Трейд» - 70 %, Комунальному підприємству - 30% (пункт 2.2 договору спільного вирощування сільгосппродукції).

25. Згідно зі статутом Комунального підприємства, затвердженого рішенням Понінківської селищної ради від 11.05.2021 № 1, воно створене на базі відокремленої частини комунальної власності Понінківської селищної ради, на підставі рішення Понінківської селищної ради від 28.10.2011 № 1 і безпосередньо підпорядковане Понінківській селищній раді (пункт 1.1 статуту).

26. Хмельницька обласна прокуратура листом від 11.11.2021 № 15/1-643вих-21 просила Понінківську селищну раду надати інформацію про вжиті заходи з метою захисту порушених інтересів держави щодо визнання недійсним договору спільного вирощування сільгосппродукції та повідомити, чи будуть вживатись радою такі заходи, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

27. Понінківська селищна рада листом від 29.11.2021 № 2000 повідомила Хмельницьку обласну прокуратуру, що вважає відсутніми підстави для визнання недійсним в судовому порядку договору спільного вирощування сільгосппродукції, позаяк предметом цього договору не є оренда землі, а відтак, на зазначені відносини не поширюється Закон про оренду землі, що у даному випадку унеможливлює застосування положень його статей 4, 16 та статті 134 Земельного кодексу України.

28. Листом від 09.11.2021 № 15/1-636вих-21 Хмельницька обласна прокуратура відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» звернулася до ГУ Держгеокадастру про надання інформації щодо вжиття заходів з метою захисту порушених інтересів держави: визнання недійсним рішення від 09.09.2021 № 24 та договору спільного вирощування сільгосппродукції. Також просила повідомити, чи будуть вживатись ГУ Держгеокадастру такі заходи, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

29. ГУ Держгеокадастру листом від 26.11.2021 № 10-22-0.4-5584/2-21 поінформувало Хмельницьку обласну прокуратуру щодо виявлення ймовірних порушень земельного законодавства при наданні в користування земельних ділянок та розпочатої згідно з наказом ГУ Держгеокадастру від 09.11.2021 № 506-ДК перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 6823655400:05:003:0008, 6823655400:05:003:0007, 6823655400:05:003:0006, 6823655400:05:002:0002, 6823655400:05:003:0009, 6823681000:07:005:0003, 6823681000:05:006:0002, 6823681000:06:003:0004, 6823681000:06:004:0056, що розташовані на території Понінківської селищної об`єднаної територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області.

30. Крім того, листом від 06.12.2021 № 22-0.4.-5698/2-21 ГУ Держгеокадастру поінформувало, що повідомить Хмельницьку обласну прокуратуру про результати розгляду Понінківською селищною об`єднаною територіальною громадою питання щодо дотримання вимог земельного законодавства відповідно до вимог пункту 2 розділу V Порядку підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.03.2018 № 124.

31. Надалі листом від 30.12.2021 № 10-22-0.4.-6051/2-21 «Щодо здійснення заходів державного контролю» ГУ Держгеокадастру повідомило Хмельницьку обласну прокуратуру, що за результатами здійснення державного контролю (акт перевірки від 29.11.2021 № 506-ДК/454/АП/09/01/-21) вважає оспорюваний договір прихованим договором оренди земельних ділянок. Також повідомлено Понінківську селищну об`єднану територіальну громаду про наслідки перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства. Стосовно укладення договору спільного вирощування сільгосппродукції з порушеннями чинного законодавства з урахуванням статей 188, 202 Господарського кодексу України, статті 215 Цивільного кодексу України та розділу 10 договору направлено Хмельницькій обласній прокуратурі матеріали державного контролю для подальшого реагування та вжиття заходів представницького характеру в частині визнання договору недійсним.

32. Понінківська селищна рада листом від 29.11.2021 № 13-11/1999 повідомила Комунальне підприємство, що не вважає договір спільного вирощування сільгосппродукції договором оренди, посилаючись на положення статті 15 Закону про оренду землі та статті 93 Земельного кодексу України, зауваживши, що предметом даного договору не є платне користування земельною ділянкою, а вирощування сільгосппродукції.

33. Комунальне підприємство листом від 29.11.2021 № 566 повідомило Хмельницьку обласну прокуратуру, що не вбачає договору оренди в договорі спільного вирощування сільгосппродукції.

34. Листами від 31.12.2021 № 15/1-719вих-21 та № 15/1-720вих-21 Хмельницька обласна прокуратура повідомила ГУ Держгеокадастру та Понінківській селищній раді відповідно про намір здійснення представництва в суді законних інтересів держави в особі Понінківської селищної ради та ГУ Держгеокадастру шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсним рішення від 09.09.2021 № 24 та визнання недійсним договору спільного вирощування сільгосппродукції.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

35. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.06.2022 (суддя Смаровоз М. В.) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір спільного вирощування сільгосппродукції. В частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення від 09.09.2021 № 24 позов залишено без розгляду.

36. Рішення суду першої інстанції мотивовано, зокрема тим, що оспорюваний договір спільного вирощування сільгосппродукції укладено всупереч приписам закону, оскільки за вказаним договором Комунальне підприємство фактично передало у користування ТОВ «Ардана Трейд» земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної форми власності площею 819,3343 га, якою не мало права розпоряджатися, без припинення права користування, без проведення органом місцевого самоврядування земельних торгів та без прийняття рішення про передачу в оренду земельних ділянок.

37. У частині вимог про визнання недійсним та скасування рішення Понінківської селищної ради від 09.09.2021 № 24 суд першої інстанції залишив позов без розгляду, оскільки вказане рішення вичерпало свою дію фактом його виконання і Понінківська селищна рада не уповноважена на скасування вказаного рішення, а отже, відсутні підстави для представництва інтересів держави прокурором.

38. Постановою суду апеляційної інстанції від 06.10.2022 рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову скасоване та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

39. Судове рішення апеляційного господарського суду мотивоване тим, що при укладенні оспорюваного правочину прокурором не доведено, а матеріалами справи не підтверджено, що спірний правочин по суті є договором оренди. Зазначені твердження прокурора ґрунтуються лише на припущеннях сторони, і такі доводи жодним чином не підтверджені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

40. У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга скаржника, в якій він просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 і залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.06.2022.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

41. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

42. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 92, 93, 95, 134 Земельного кодексу України, статей 1130- 1134 Цивільного кодексу України, статті 13 Закону про оренду землі, та неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 19.06.2019 у справі № 920/22/18, від 19.08.2020 у справі № 915/1302/19, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21.

43. У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.

44. ТОВ «Ардана Трейд» надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

45. У судовому засіданні представники Понінківської селищної ради та ТОВ «Ардана Трейд» заперечували проти задоволення касаційної скарги та просили залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

46. Інші учасники справи правом на подання відзиву, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

47. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

48. Колегія суддів суду касаційної інстанції, враховуючи приписи наведеної норми процесуального права, здійснює перегляд рішень судів попередніх інстанцій лише в межах заявленої скаржником вимоги касаційної скарги - щодо визнання недійсним договору спільного вирощування сільгосппродукції.

49. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора та представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

50. Звертаючись із позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

51. Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

52. Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

53. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 915/1302/19, на яку посилається скаржник в касаційній скарзі.

54. Водночас якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, є удаваним відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України.

55. Верховний Суд у постановах від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20 та від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20 зазначав, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

56. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинений з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

57. Звертаючись із позовом у цій справі, прокурор доводив, зокрема, що договір спільного вирощування сільгосппродукції є за своїм змістом прихованим договором оренди земельної ділянки, який укладений з порушенням вимог земельного законодавства.

58. Загальні положення про спільну діяльність викладено у статтях 1130 та 1131 Цивільного кодексу України.

59. Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

60. Статтею 1131 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

61. Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

62. У свою чергу договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону про оренду землі).

63. Відповідно до частини першої статті 15 Закону про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

64. Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

65. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

66. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 915/1302/19 та від 28.03.2018 у справі № 915/166/17.

67. Так, суди попередніх інстанцій, як вже зазначалося, встановили, що між ТОВ «Ардана Трейд» та Комунальним підприємством укладено договір спільного вирощування сільгосппродукції, відповідно до пункту 1.1 якого сторони уклали даний договір про спільну господарську діяльність для досягнення спільного результату (цілей) вирощування сільськогосподарських культур.

68. Суди першої та апеляційної інстанцій також встановили, що відповідно до умов договору спільного вирощування сільгосппродукції кожна із сторін договору зобов`язана протягом трьох тижнів з моменту підписання договору зробити свій внесок. Внесок ТОВ «Ардана Трейд» складається із професійного та теоретичного досвіду у сільськогосподарському виробництві та культурі землеробства, а також грошових кошти, необхідних для забезпечення повного циклу виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції та проведення всіх необхідних польових (підготовчих) робіт. Внесок Комунального підприємства полягає у доступі до земельних ділянок, визначених у пункті 1.3 договору, з метою спільного вирощування сільгосппродукції, та експлуатації техніки, належної Комунальному підприємству, за попередньою домовленістю між сторонами.

69. Комунальне підприємство та ТОВ «Ардана Трейд» у пунктах 2.2, 2.3, 9.1 договору спільного вирощування сільгосппродукції передбачили, що доходи, отримані внаслідок провадження діяльності за договором, розподіляються між учасниками у відсотковому відношенні: ТОВ «Ардана Трейд» - 70%, Комунальному підприємству - 30%. Доходи, отримані внаслідок спільної діяльності, підлягають підрахунку та розподілу між учасниками протягом одного місяця після досягнення мети договору. Строк дії договору становить 7 років.

70. Дослідивши умови договору спільного вирощування сільгосппродукції, суд першої інстанції дійшов висновку, що до спірного правочину необхідно застосовувати правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки. Зокрема, договір спільного вирощування сільгосппродукції містить істотні умови договору оренди землі, оскільки об`єктом зазначеного договору є саме земельні ділянки (обробіток вказаних земельних ділянок з метою використання їх корисних властивостей для вирощування та подальшого збирання урожаю сільськогосподарських культур на строк, узгоджений сторонами), що використовуються Комунальним підприємством на праві постійного користування та знаходяться на території Понінківської селищної ради. Крім того, положення оспорюваного договору не відповідають умовам спільної діяльності, передбаченим статтями 1130- 1134 Цивільного кодексу України; оспорюваний договір не передбачає умов щодо досягнення сторонами певної спільної мети, оскільки кожна сторона договору є власником визначеного результату своїх дій, а дохід комунального підприємства згідно з пунктами 2.2, 2.5 цього договору є гарантованим; при цьому питання щодо користування земельною ділянкою для вирощування товарної сільськогосподарської продукції є предметом регулювання спеціальних норм земельного законодавства, якими не передбачено право постійного користувача землею розпоряджатися земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам в платне користування, що фактично відбулося у цьому випадку.

71. Суд апеляційної інстанції з таким висновком місцевого господарського суду не погодився та зазначив, що умовами оспорюваного договору не визначено істотних умов, які згідно з чинним законодавством є обов`язковими для договорів оренди землі; також матеріали справи не містять доказів того, що земельні ділянки за спірним договором були передані безпосередньо у фактичне користування ТОВ «Ардана Трейд» за плату на певний строк зі складанням актів приймання-передачі, із визначенням меж ділянок. Тобто фактичного переходу права користування на спірні земельні ділянки до ТОВ «Арадна Трейд» за договором спільного вирощування сільгосппродукції не відбулось.

72. Апеляційний господарський суд також дійшов висновку про те, що, дотримавшись всіх вимог законодавства щодо встановлення правовідносин спільної діяльності, сторони уклали оспорюваний договір, який за своєю правовою природою є саме договором про спільну діяльність, а наявність у спірному договорі умов про строковість, майнову відповідальність та отримання у спільне користування в рамках спільної діяльності земельних ділянок не змінює правової природи такого договору як договору про спільну діяльність. Платність даного договору полягає у розподілі між сторонами договору спільного вирощування сільгосппродукції прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності.

73. Колегія суддів суду касаційної інстанції з наведеними висновками суду апеляційної інстанції не погоджується та вважає їх необґрунтованими.

74. Так, за умовами договору спільного вирощування сільгосппродукції ТОВ «Ардана Трейд» виконує весь обсяг сільськогосподарських робіт на земельних ділянках комунальної власності та отримує у власність сільськогосподарську продукцію, вирощену на земельних ділянках комунальної власності.

75. Тобто не відбувається ані безпосереднє вирощування Комунальним підприємством сільськогосподарської продукції, ані набуття Комунальним підприємством у власність сільськогосподарської продукції, вирощеної на наданих йому в постійне користування земельних ділянках.

76. Замість того Комунальне підприємство отримує від ТОВ «Ардана Трейд» грошові кошти та за змістом пункту 2.5 договору спільного вирощування сільгосппродукції витрати, що виникли внаслідок спільної діяльності учасників за договором, покриваються ТОВ «Ардана Трейд» за рахунок прибутку, отриманого від такої діяльності.

77. Унаслідок укладення договору спільного вирощування сільгосппродукції ТОВ «Ардана Трейд» фактично отримало від Комунального підприємства право обробітку земельних ділянок комунальної власності у відповідний період.

78. Такий обробіток земельних ділянок здійснюється ТОВ «Ардана Трейд» з метою підвищення родючості ґрунтів, використання їх корисних властивостей для вирощування та подальшого збирання врожаю сільськогосподарських культур, із отриманням у власність вирощеного на цих земельних ділянках врожаю.

79. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 25 Закону про оренду землі орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, отримувати продукцію і доходи.

80. Звідси висновки суду першої інстанції про те, що між ТОВ «Ардана Трейд» та Комунальним підприємством вчинено удаваний правочин, а саме укладено договір спільного вирощування сільгосппродукції для приховування фактично укладеного договору оренди землі, є обґрунтованими.

81. Незазначення сторонами у спірному договорі про надання ТОВ «Ардана Трейд» саме права користування земельними ділянками комунальної власності та сплату ним саме орендної плати за земельні ділянки, відсутність закріплення умов щодо індексації, перегляду орендної плати тощо, не спростовує висновок щодо виникнення між ТОВ «Ардана Трейд» та Комунальним підприємством орендних правовідносин, адже при здійсненні оцінки правочину на предмет удаваності значення мають не лише формально вказані в ньому поняття та визначення, а передусім суть правовідносин (прав і обов`язків сторін), на які спрямовано укладення правочину, та правові наслідки, обумовлені ним.

82. Крім того, відповідно до пункту 9.1 договору спільного вирощування сільгосппродукції строк його дії становить 7 років.

83. Водночас частиною третьою статті 19 Закону про оренду землі передбачено, що при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

84. Таким чином, ТОВ «Ардана Трейд» та Комунальне підприємство уклали договір спільного вирощування сільгосппродукції на строк, який встановлений як мінімальний для договору оренди землі сільськогосподарського призначення.

85. Водночас невикористання при вчиненні певного правочину визначень та формулювань, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони.

86. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 918/351/21, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

87. Тобто відсутність у спірному правочині викладення усіх істотних умов, необхідних для договору оренди, не є достатньою підставою для висновку про відсутність між сторонами фактичних орендних правовідносин, адже неналежне оформлення відповідних відносин саме є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі земельних ділянок комунальної власності в користування.

88. Звідси суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про удаваність спірного у справі правочину та вважає правильною його оцінку з точки зору відповідності вимогам земельного законодавства, що регулює порядок орендного користування земельними ділянками.

89. При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що відносини, пов`язані з орендою землі, врегульовані Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом про оренду землі та іншими нормативно-правовими актами. Вказаними законодавчими актами визначено істотні умови та порядок укладання договорів оренди.

90. Так, за змістом положень статей 93, 124 Земельного кодексу України та статті 4 Закону про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису. Зокрема, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 зазначеного Кодексу та, за загальним правилом, за результатами проведення земельних торгів.

91. Водночас право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92 Земельного кодексу України).

92. Обсяг прав землекористувачів закріплений у статті 95 Земельного кодексу України та передбачає, зокрема, право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію тощо.

93. Однак положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, в тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державною на здійснення таких функцій. Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28.03.2018 у справі 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18 та від 19.06.2019 у справі № 920/22/18, на які посилається прокурор у касаційній скарзі.

94. Конституційний Суд України у пункті 5.6 Рішення від 22.09.2005 № 5-рп/2005 також наголосив, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Зокрема, власники землі та орендарі разом із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.

95. Отже, оскільки Комунальне підприємство як постійний користувач земельних ділянок комунальної власності не наділений правом передавати їх іншим особам, зокрема в оплатне користування (оренду), укладення спірного у справі договору спільного вирощування сільгосппродукції, який є удаваним договором оренди землі, суперечить наведеним вимогам земельного законодавства, що є достатньою правовою підставою для визнання його недійсними.

96. Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що безпідставна оцінка апеляційним господарським судом наслідків виконання договору спільного вирощування сільгосппродукції, а саме обставин постановлення цього договору на облік в органах державної податкової служби, відкриття банківського рахунку для ведення спільної діяльності, стосується вже порядку виконання договору та не може бути підставою для відмови у визнанні недійсним договору спільного вирощування сільгосппродукції, оскільки, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18)).

97. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги та про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

98. Рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позову щодо визнання недійсним та скасування рішення Понінківської селищної ради від 09.09.2021 № 24 також залишається в силі, оскільки не оскаржувалося сторонами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

99. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

100. Згідно з положеннями статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

101. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу скаржника необхідно задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Щодо судових витрат

102. За змістом частини чотирнадцятої статті 129 та підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

103. У зв`язку з тим, що касаційна скарга скаржника підлягає задоволенню, то судові витрати за подання касаційної скарги підлягають розподілу, а саме стягненню з Комунального підприємства та ТОВ «Ардана Трейд» на користь Рівненської обласної прокуратури судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 4540,00 грн, тобто по 2270,00 грн з кожного відповідача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі № 924/11/22 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.06.2022 у справі № 924/11/22 залишити в силі.

4. Стягнути з Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради (вулиця Перемоги, 51, селище міського типу Понінка, Шепетівський район, Хмельницької області, 30511, ідентифікаційний код 37673625) на користь Рівненської обласної прокуратури (вулиця 16 Липня, 52, місто Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардана Трейд» (вулиця Перемоги, 50, квартира 3, селище міського типу Понінка, Шепетівський район, Хмельницької області, 30511, ідентифікаційний код 42583628) на користь Рівненської обласної прокуратури (вулиця 16 Липня, 52, місто Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський