Постанова

від 15.12.2022 по справі 140/1238/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 грудня 2022 року

Київ

справа №140/1238/22

адміністративне провадження №К/990/30338/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №140/1238/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма Авто» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року (головуючий суддя Обрізко І.М., судді: Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.),

ВСТАНОВИВ:

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 13 травня 2022 року, прийнятим у письмовому провадженні адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2022 року №0000510703 (а.с.67-72).

Відомості про дату отримання копії рішення суду першої інстанції сторонами матеріали справи не містять.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС) 03 червня 2022 року через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу (а.с.74-80).

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 червня 2022 року залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши апелянту протягом десяти днів з дня вручення йому цієї ухвали надати до суду документ про сплату судового збору (а.с.85).

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 28 червня 2022 року о 21:13 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.86).

07 липня 2022 року до апеляційного суду надійшло клопотання, в якому ГУ ДПС просило відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Мотивувало свої вимоги тим, що у зв`язку з введенням воєнного стану було вжито першочергові заходи щодо переорієнтування бюджету країни на військові цілі та здійснення найнеобхідніших соціальних видатків. Згідно із змінами, внесеними до підпункту 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590 (далі - Порядок №590), органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору (а.с.87-88).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року в задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення та розстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу було повернуто скаржнику (а.с.92).

Ухвала апеляційного суду вмотивована тим, що наведені скаржником у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору. Оскільки у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не було усунуто, вона підлягає поверненню апелянту.

Відомості про дату отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги сторонами матеріали справи не містять.

03 серпня 2022 року ГУ ДПС поштою вдруге направило апеляційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року, до якої додало платіжне доручення від 01 серпня 2022 року №1766 про сплату судового збору. Апелянт також просив поновити йому строки на апеляційне оскарження. Зазначив, що копію ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги отримав 26 липня 2022 року і невідкладно (03 серпня 2022 року) подав апеляційну скаргу повторно, долучивши до неї документ про сплату судового збору. Вважав, що ним проявлене добросовісне ставлення до належного йому права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (а.с.97-103).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших поважних причин його пропуску (а.с.111-112).

Відповідно до вказаної ухвали, апеляційний суд вказав на подання скаржником апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України. На переконання суду, лише посилань на обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації або ж відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку.

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 07 вересня 2022 року о 19:23 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.113).

19 вересня 2022 року відповідач поштою направив на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Зазначено, що ГУ ДПС були дотримано процесуальний строк на апеляційне оскарження, встановлений КАС України, при зверненні з апеляційною скаргою вперше. При повторному зверненні з апеляційною скаргою було усунуто попередньої поданої, що є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку (а.с.114-117).

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 жовтня 2022 року визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у задоволенні заяви. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що вперше апеляційну скаргу відповідачем було подано із дотриманням строків, встановлених статтею 295 КАС України, проте вона була повернута апелянту через несплату судового збору. Водночас, ГУ ДПС не допустило необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги повторно, що не врахував суд апеляційної інстанції при вирішенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Наголосив, що недоліки, які слугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, були усунуті скаржником при повторному зверненні до апеляційного суду.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 15 листопада 2022 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін як законну та обґрунтовану. Вказував, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою вперше, ГУ ДПС не додало до неї жодних доказів відсутності у нього фінансування на сплату судового збору. Крім того, ухвала про повернення апеляційної скарги не була оскаржена відповідачем до суду касаційної інстанції. Також позивач стягнути з ГУ ДПС судові витрати на правничу допомогу, надану адвокатом під час касаційного перегляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Положення статті 121 КАС України передбачають можливість продовження встановленого судом процесуального строку за заявою учасника.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене невиконанням станом на 20 липня 2022 року вимог ухвали суду від 28 червня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору. При цьому ГУ ДПС 07 липня 2022 року подавало клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, до якого долучило копію виписки по рахунку КЕКВ 2800 станом на 07 липня 2022 року. Проте, відмовляючи у задоволенні означеного клопотання, апеляційний суд оцінки зазначеному документу в контексті його прийнятності як доказу на підтвердження отримання коштів у майбутньому або вжиття заходів для отримання фінансування не надав.

Звертаючись повторно з апеляційною скаргою, ГУ ДПС долучило до неї, окрім клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, платіжне доручення про сплату судового збору від 01 серпня 2022 року №1766 про сплату судового збору у розмірі 3721,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України. Рішення про повернення апеляційної скарги було ухвалене 20 липня 2022 року, а вже 03 серпня 2022 року скаржник повторно направив апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. При цьому матеріали справи не містять даних, а суд апеляційної інстанції не встановив точну дату отримання ГУ ДПС копії ухвали про повернення первинної апеляційної скарги.

Сукупність установлених у цій справі обставин свідчить, що в даному випадку апелянт не допустив тривалого зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

При цьому, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи апелянта про усунення обставин, з огляду на які була повернута перша апеляційна скарга, а саме сплату судового збору.

Враховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийняте із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказані обставини у сукупності та докази на їх підтвердження свідчать, що в даному конкретному випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.

Доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу є безпідставними, оскільки докази відсутності коштів на сплату судового збору були долучені відповідачем до клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору від 07 липня 2022 року, що не суперечить вимогам чинного процесуального законодавства, проте, апеляційний суд таким доказам оцінку не надав. При цьому обставини дотримання апеляційним судом вимог процесуального закону під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за повторно поданою апеляційною скаргою і, відповідно, законність оскаржуваної ухвали від 03 жовтня 2022 року не залежать від того, чи реалізувало ГУ ДПС право на касаційне оскарження ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №140/1238/22 скасувати.

Справу №140/1238/22 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко