Постанова

від 11.05.2023 по справі 140/1238/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/1238/22 пров. № СК-А/857/11806/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року, прийняте суддею Денисюком Р.С. у місті Луцьку у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма Авто» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

встановив:

ТОВ «Пріма Авто» (надалі ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (надалі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2022 № 0000510703.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 позов задоволено.

Суд виходив з то, що як слідує з акту перевірки від 16.12.2021 № 10795/07-03/44296874 підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг стала ризиковість здійснених операцій, а саме: незначна кількість працівників у ТОВЄвропа Авто Трейд, значні обсяги постачання; ввезення на митну територію України транспортних засобів потребує значного обсягу трудовитрат, при цьому послуги із залучення стороннього трудового ресурсу не придбавалися. Також зазначено, що ТОВЄвропа Авто Трейдє фігурантом ряду кримінальних проваджень.

Зустрічні звірки або перевірки з питань підтвердження отриманих від ТОВ «Пріма Авто» відомостей щодо безпосередніх відносин з таким контрагентом як ТОВ «Європа Авто Трейд», контролюючим органом не проводились.

Відповідачем не було надано доказів, які б спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції. Також, суд зазначає, що вказаний акт перевірки не містить зауважень контролюючого органу щодо ненадання позивачем первинних документів, відсутність яких прямо підтверджує нереальність характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентом за перевіряємий період.

Посилання в акті перевірки на наявність кримінальних проваджень: № 32020060000000045 від 30.12.2020 та № 12021000000000234 від 11.02.2021 у яких фігурантом є ТОВ «Європа Авто Трейд», суд до уваги не взяв та зазначив, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено обвинувального вироку, не є підставою для визнання спірних господарських операцій ризиковими.

Вироків суду відносно названого контрагента позивача, які набрали законної сили, під час проведення перевірки та на час розгляду справи судом, контролюючим органом не надано.

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивач як платник податків, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цим підприємством було одержання позивачем податкової вигоди. Господарська діяльність суб`єкта господарювання не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Суд стягнув на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно даних ЄРПН підприємство не понесло витрат із залучення третіх осіб до виконання послуг з переміщення автотранспортних засобів від постачальника до покупця. Про ризиковість здійснених операцій свідчить: незначна кількість працівників, значні обсяги постачання, ввезення на територію України транспортних засобів потребують значного обсягу трудовитрат, при цьому послуги із залучення стороннього трудового процесу не придбавалися.

Крім того, зазначає, що ТОВ «Європа Авто Трейд» є фігурантом ряду кримінальних проваджень.

Встановлені перевіркою факти не дають можливості підтвердити наявність права на бюджетне відшкодування відповідно до абз. б п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно позивачу відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на суму ПДВ 116667 грн. Декларації за вересень 2021.

Обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України виникає у платника податку у разі, якщо при придбанні товарів/послуг, необоротних активів сума податку була включена до складу податкового кредиту, а такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності такого платника податку.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в позові.

ТОВ «Пріма Авто» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що про реальність правовідносин, що виникли між позивачем та контрагентом ТОВ «Європа Авто Трейд» свідчить укладення між сторонами Договору, здійснення товариством оплати вартості транспортного засобу на підставі виданих продавцем рахунку та видаткової накладної, а також фактичної передачі транспортного засобу ТОВ, що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 01 липня 2021 та свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_1 від 17.07.2021 відповідно.

Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).

У постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду- без змін. Крім того, просить стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу за подання відзиву в розмірі 5000 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.10.2021 ТОВ «Пріма Авто» подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за вересень 2021 із зазначенням у рядку 20.2 суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника 183524,00 грн. (а.с. 23).

16.12.2021 працівниками ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 16.11.2021 №3292, направлення на перевірку від 17.11.2021 № 3568 проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету ТОВ «Пріма Авто», за результатами якої складено акт перевірки від 16.12.2021 № 10795/07-03/44296874 (а.с. 28-35).

Згідно з висновками акту перевірки, встановлено порушення:

- пункту44.1 статті 44, пункту185.1. статті 185, пункту187.1 статті 187, абз. г пункту198.5 статті 198, пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу Українивнаслідок чого, занижено податкові зобов`язання ТОВ «Пріма Авто» на суму ПДВ 1405 грн. за вересень 2021, що в свою чергу призводить до завищення бюджетного відшкодування на цю ж суму;

- абз. б пункту200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого, встановлено відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 116667 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Європа Авто Трейд» реалізувало за період з липня по вересень 2021 та зареєструвало податкові накладні для ТОВ «Пріма Авто» на загальну суму 1127280 грн, в тому числі ПДВ 187880 грн, що включено до бюджетного відшкодування в сумі 116666,67 грн.

До перевірки надано договір купівлі-продажу транспортного засобу, що підлягає першій державній реєстрації № 01/07-080 від 01.07.2021, укладений між ТОВ «Європа Авто Трейд» та позивачем. Загальна ціна товару за цим договором складає 700000,00 грн, в тому числі ПДВ116666,67 грн.

Контролюючим органом встановлено, що згідно з даними ІТС «Податковий блок» кількість найманих працівників у ТОВ«Європа Авто Трейд»за 3 квартал 2021 становить лише 4 особи, з них: 3 жінки і 1 чоловік; за 3 квартал 2021 ТОВ«Європа Авто Трейд»імпортовано значну кількість транспортних засобів (близько 466 шт) з Великої Британії, Польщі, Індії, Румунії, Німеччини. При цьому, підприємство не понесло витрат на залучення третіх осіб до виконання послуг з переміщення автотранспортних засобів від постачальника до покупця.

Також зазначено, що ТОВ«Європа Авто Трейд»є фігурантом ряду кримінальних проваджень: № 32020060000000045 від 30.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212КК України, що розслідується СУ ГУ ДФС у Житомирській області та № 12021000000000234 від 11.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст. 191 КК України, що розслідується Головним слідчим управлінням НП України.

В ході проведення перевірки на адресу ТОВ«Європа Авто Трейд»надіслано запит №18232/6/03-20-07-03-06 від 07.12.2021 щодо надання документального підтвердження та пояснень щодо взаємовідносин з ТОВ «Пріма Авто», однак відповіді на дату підписання акта не отримано.

Встановлені перевіркою факти не дають можливості підтвердити наявність права на бюджетне відшкодування відповідно до абз. б пункту200.4 статті 200 ПК України, а тому ТОВ «Пріма Авто» відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на суму ПДВ 116667,00 грн. задекларованої у декларації за вересень 2021.

На підставі акта перевірки від 16.12.2021 № 10795/07-03/44296874, ГУ ДПС у Волинській області 10.01.2022 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000510703, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 116667,00 грн. (а.с. 37-38).

Згідно з підпунктом20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України(даліПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

ГУ ДПС у Волинській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Пріма Авто» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами проведення якої встановлено порушення пункту44.1 статті 44, пункту185.1. статті 185, пункту187.1 статті 187, абз. г пункту198.5 статті 198, пункту201.10 статті 201, абзацу «б» пункту200.4 статті 200 ПК України, у зв`язку із чим винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.01.2022 №0000510703.

Так, основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ було придбання позивачем товарутранспортного засобу, що підлягає першій державній реєстрації сідельного тягача марки MAN18.440 № WMA06XZZ5DM608302.

Відповідно до підпунктів200.1,200.4 статті 200 ПК Українисума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом198.1. статті 198 ПК Українипередбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом198.2. статті 198 ПК Українивизначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цьогоКодексу.

Згідно з підпунктом14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК Українипостачання товарів будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з підпунктом14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК Українигосподарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В силу норм пункту44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 № 996-XIV (далі -Закон № 996- XIV).

Відповідно до статті 1цього Законупервинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході проведення перевірки головним державним інспектором встановлено ризиковість здійснення господарських операцій між ТОВ «Пріма Авто» та ТОВ «Європа Авто Трейд» сума ПДВ по яких задекларована до бюджетного відшкодування у вересні 2021, у зв`язку із чим було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2022 №0000510703 про відмову в отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 116667,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «Європа Авто Трейд» (продавець) та ТОВ «Пріма Авто» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу, що підлягає першій державній реєстрації № 01/07-080 від 01.07.2021 (а.с. 17-18). Відповідно до умов якого, продавець зобов`язується передавати у власність покупця дорожній транспортний засіб, що підлягає першій державній реєстрації (ТЗ), у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язується прийняти його на умовах даного Договору та сплатити обумовлену грошову суму.

Товаром, передбаченим п.1.1 цього договору є транспортний засібтягач сідельний, марки MAN TGX 18.440 № НОМЕР_1 , 2012, загальною вартістю 700000,00 грн, в тому числі ПДВ116666,67 грн. (п. 1.3, 3.1 Договору). Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в сумі, визначеній пунктом 3.1 Договору, на поточний рахунок покупця (п. 3.2 договору).

Передача товару від продавця до покупця відбувається на складі у продавця протягом 5 календарних днів після повної оплати товару за п. 3.1 Договору. Підтвердженням прийняття товару покупцем від продавця є оформлений письмово у трьох примірниках акт приймання-передачі, підписаний уповноваженими представниками сторін (п. 5.1, 5.2 договору).

На виконання умов даного Договору, ТОВ «Європа Авто Трейд» 01.07.2021 виписано видаткову накладну № 77 на загальну суму 700000,00 грн, в тому числі ПДВ116666,67 грн., рахунок на оплату від 01.07.2021 № 53 (а.с. 19-20).

Оплата за придбаний транспортний засіб проведена позивачем 01.07.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 01.07.2021 (а.с.21).

Даний транспортний засіб зареєстровано 17.07.2021, про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобусерії НОМЕР_1 (а.с. 22).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій із придбання позивачем транспортного засобу у ТОВ«Європа Авто Трейд»за Договором купівлі-продажу.

Позивач суму ПДВ 116667,00 грн задекларував до бюджетного відшкодування у вересні 2021, як це визначено правиламиПК України.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, з наданих документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування придбаного товару, його кількість та вартість, надано докази сплати коштів за поставлений товар, в тому числі податок на додану вартість, що свідчить про належне документальне підтвердження господарських операцій, відповідно, позивачем підтверджено показники, відображені у податковій звітності.

При цьому вказані первинні документи досліджувалися під час проведення перевірки, недоліки в їх оформлені відсутні, що не заперечує відповідач. Розрахунки між сторонами проведені у повному обсязі, тобто спір з цього приводу відсутній.

Однак, як слідує з акту перевірки від 16.12.2021 № 10795/07-03/44296874 підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг стала ризиковість здійснених операцій, а саме: незначна кількість працівників у ТОВ«Європа Авто Трейд», значні обсяги постачання; ввезення на митну територію України транспортних засобів потребує значного обсягу трудовитрат, при цьому послуги із залучення стороннього трудового ресурсу не придбавалися. Також зазначено, що ТОВ«Європа Авто Трейд»є фігурантом ряду кримінальних проваджень: № 32020060000000045 від 30.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212КК України, що розслідується СУ ГУ ДФС у Житомирській області та № 12021000000000234 від 11.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст. 191 КК України, що розслідується Головним слідчим управлінням НП України.

Колегія суддів звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06 жовтня 2021 у справі №1.380.2019.000608 про те, що оцінюючи доводи податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача, на думку податкового органу, необхідної кількості штатних та найманих працівників та власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого роду поставок, колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).

Крім того, у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17 Верховний Суд вказав, що висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення з боку його контрагентом.

Відтак оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання товарів, платник не може відповідати за порушення, допущені продавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 по справі №813/4931/13-а та від 06.02.2018 по справі №802/4940/14.

Покликання апелянта в акті перевірки на наявність кримінальних проваджень: № 32020060000000045 від 30.12.2020 та № 12021000000000234 від 11.02.2021 у яких фігурантом є ТОВ «Європа Авто Трейд» не заслуговує на увагу, оскільки наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено обвинувального вироку, не є підставою для визнання спірних господарських операцій ризиковими.

Станом на час розгляду справи в суді першої інстанції та під час апеляційного перегляду, вироків суду відносно контрагента позивача, які набрали законної сили та які пов`язуються з позивачем, контролюючим органом не надано.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 про те, що відповідна податкова інформація не є підставою для того, щоб вважати правочин таким, що не відбувся, та не спростовує реальності виконання господарської операції, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. В акті перевірки відсутні посилання на ухилення контрагента позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов`язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угоди з метою, що порушує публічний порядок. В свою чергу, вищезазначений договір був виконаний, послуги надано, сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції, фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами.

До того ж порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентіву ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.03.2020 у справі №813/5407/15, від 10.04.2020 у справі №440/1082/19, від 30.06.2020 у справі № 440/426/19, від 10.07.2020 у справі №815/146/13-а

Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки апелянт не оскаржує рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу, то апеляційний суд не надає зазначеному оцінки.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року у справі №140/1238/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар