Рішення

від 12.10.2022 по справі 370/368/20

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2022 р. Справа №370/368/20

Макарівський районний суд Київської області

у складі: судді Мазки Н.Б.

із секретарем Некращук Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Бучанського району Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Макарівської селищної ради Київської області, третя особа ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які є братом і сестрою, звернулися до суду із позовом, який уточнювали, до Макарівської селищної ради Київської області, вказавши третьою особою ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 мати ОСОБА_4 , а їхня бабуся.

Згідно Державному акту про право власності на землю від 25.12.1997 року ОСОБА_5 належить дві земельні ділянки загальною площею 0.506 га по АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розміщений будинок, який належав ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 12.12.1995 року.

Батько через хворобу помер у віці 34 роки. Бабуся померла через рік після смерті свого сина, їхнього батька. На той час вони були дітьми: ОСОБА_6 було 13 років, а ОСОБА_2 10 років. Безумовно вони не були дієздатними самостійно вирішувати які б то не було спадкові питання. До того ж їхня мати хоч і залишилась одна з малими дітьми, утримувала будинок, обробляла землю, вирощувала овочі та фрукти. Вони, позивачі постійно з матір`ю їздили у село, як могли допомагали на огороді, проводили в селі канікули, тобто знали, що будинок їх і земельна ділянка також.

Згодом, коли мамі стало тяжко обробляти город, а вони, позивачі навчалися і працювали, мати поселила в будинок на правах тимчасових мешканців родину інвалідів ОСОБА_7 , які обробляли город, утримували будинок. Чоловік помер кілька років тому, а його дружина ОСОБА_8 1939 року народження, досі живе в будинку. Вони, позивачі також періодично, коли бували в селі, ночували в будинку.

Мама дуже тяжко пережила смерть батька, нелегко їй було «піднімати» дітей. Тому вони ніколи не заводили розмову про юридичне право на вказане майно, були впевнені, що воно належить мамі як спадкоємиці.

Нещодавно, роблячи в квартирі капітальний ремонт, вони знайшли чомусь заховані ще батьком документи про належність будинку та землі батькові та бабусі, після чого встановили, що спадщину мама ні на себе ні на нас не оформлювала. Тому вирішили узаконити свої права на майно, що реально належить їм, а так як строк на прийняття спадщини передбачений законом припушений, то мусили звернутися до суду.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_2 просять: визначити їм, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 додатковий строк у три місяці з дня набрання чинності рішення суду для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_2 надали заяву про розгляд справи у свою відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Від відповідача Макарівської селищної ради Київської області, яка була належним чином повідомлена про час, місце розгляду справи, представник в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи у відсутність свого представника та відзиву не надав.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, поштовий конверт з судовою повісткою повернувся з відміткою працівника пошти про те, що адресат за вказаною адресою відсутній.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів не здійснювалось.

Судом встановлено, що згідно свідоцтву про народження серії НОМЕР_1 , виданому 23.10.1991 року ЗАГС Московського РВК м. Київ, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками вказані: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с.7).

Відповідно свідоцтву про народження серії НОМЕР_2 , виданому 18.05.1988 року ЗАГС Ленінградського району м. Київ, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками вказані: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с.12).

Згідно свідоцтву про народження серії НОМЕР_3 , виданому повторно 16.12.1968 року Пашківським сільським советом Макарівського району Київської області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками вказані: ОСОБА_9 , ОСОБА_5 (а.с.16).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 відділом реєстрації смерті в місті Києві, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 34 роки (а.с.17).

Відповідно договору дарування від 12.12.1995 року, зареєстрованому в реєстрі за №4651, ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв у дар жилий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , (а.с.13, 14).

З Державного акту на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №36, вбачається, що ОСОБА_5 , яка проживає в АДРЕСА_2 , передана у приватну власність земельна ділянка площею 0.506 гектарів у межах згідно з планом. Землю передано для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства 0.378 га (а.с.15).

Згідно свідоцтву про смерть серії НОМЕР_5 , виданому 10.12.2021 року, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складено відповідний актовий запис №13 (а.с.93).

Відповідно спадкової справи №274/2002 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини зверталась ОСОБА_3 (а.с.83-90).

Відповідно спадкової справи №477/2006 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 , до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини зверталась донька померлої - ОСОБА_10 (а.с.114-131).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Частина 3 ст.1272 ЦК України визначає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п.24 своєї постанови №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" зазначив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у своїй постанові від 17.10.2018 року у справі №681/203/17 роз`яснив, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.06.2019 у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема, тривала хвороба спадкоємців.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки можна визнати поважною причину пропуску позивачами строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись вимогами ст.1270, 1272 ЦК України, ст.263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_6 , ОСОБА_2 додатковий строк у три місяці з дня набрання чинності рішення суду для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складення повного його тексту.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України.

Суддя