Рішення

від 22.11.2022 по справі 907/9/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"22" листопада 2022 р. м. Ужгород Справа №907/9/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Балтійський завод тепла, м. Коростень Житомирської області

до відповідача Відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Горінчівської сільської ради, с. Горінчово Хустського району Закарпатської області

про визнання незаконним та скасування протокольного рішення №75 від 24.11.2021 щодо відхилення пропозиції учасника ТОВ Балтійський завод тепла у спрощеній закупівлі,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Позивача не з`явився

Відповідача Паш І.І., представник у порядку самопредставництва

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Товариством з обмеженою відповідальністю Балтійський завод тепла, м. Коростень Житомирської області заявлено позов до відповідача Відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Горінчівської сільської ради, с. Горінчово Хустського району Закарпатської області про визнання незаконним та скасування протокольного рішення №75 від 24.11.2021 щодо відхилення пропозиції учасника ТОВ Балтійський завод тепла у спрощеній закупівлі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2022 відкрито провадження у справі №907/9/22 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2022. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк на надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Ухвалами суду від 01.03.2022, 17.05.2022, 14.06.2022 та 17.08.2022 підготовчі засідання відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2022 закрито підготовче провадження у справі №907/9/22 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 27.10.2022. Явка уповноважених представників учасників процесу судом визнана на власний розсуд.

Ухвалою суду від 27.10.2022 судове засідання відкладено на 22.11.2022 з підстав, наведених в ухвалі суду.

Позивач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 27.10.2022 явка учасників справи в судове засідання 22.11.2022 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Водночас процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі ухвалено судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить задоволити позов у повному обсязі, вказуючи на неправомірність дій відповідача в частині відхилення пропозиції ТзОВ Балтійський завод тепла як учасника спрощеної закупівлі UA-2021-11-05-016083-b із предметом закупівлі Котел опалювальний твердопаливний ALTEP DUO PLUS ТИП КТ-2Е (150 кВт) (зі сталевим теплообмінником) (згідно ДК 021:2015, код 44620000-2 Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі), Котел опалювальний твердопаливний ALTEP DUO PLUS ТИП КТ-2Е (150 кВт) (зі сталевим теплообмінником) (ДК 021:2015, код 44621200-1 Котли). Покликаючись на приписи Закону України Про публічні закупівлі, позивач стверджує, що оскаржуване рішення відповідача, оформлене протоколом №75 від 24.11.2021, суперечить одному із основних принципів здійснення публічних закупівель об`єктивної та неупередженої оцінки пропозицій учасників, а також не узгоджується із тендерною документацією, яка, у свою чергу, не передбачає конкретних вимог щодо змісту та форми заповнення авторизаційного листа, наданого виробником для постачальника, щодо підтвердження статусу дилера. Наголошує позивач також і на тому, що у складі тендерної пропозиції іншого учасника процедури закупівлі, якого в подальшому визнано переможцем, взагалі не містився авторизаційний лист, що свідчить про упереджене ставлення відповідача до ТзОВ Балтійський завод тепла та порушення останнім приписів ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Надісланим на електронну адресу суду відзивом №01-30/211 від 25.02.2022 (вх. №02.3.1-02/1411/22 від 28.02.2022) відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі. Зокрема, вказав, що вимога стосовно надання у складі документів тендерної пропозиції учасників авторизаційного листа, виданого виробником постачальнику, не має дискримінаційного характеру, оскільки така спрямована на запобігання порушенню авторського права та закупівлі нелегальної продукції, а також унеможливлює постачання товарів через неавторизовані канали продажу, в тому числі контрафактної продукції, чи продукції, яка була у використанні, чи продукції, на яку не розповсюджується гарантійна та технічна підтримка виробника. Відповідач, із посиланням на тендерну документацію закупівлі, звертає увагу на те, що позивачем в авторизаційному листі №4 від 15.11.2021 не зазначено, виробником, а одночасно й постачальником, якого саме товару він є, та щодо яких товарів є офіційним дилером, у зв`язку з чим пропозицію ТзОВ Балтійський завод тепла було правомірно відхилено. Вказує відповідач також і на те, що позивач під час ознайомлення з оголошенням про проведення спрощеної закупівлі та додатками до нього не стверджував, що надання авторизаційного листа обмежує конкуренцію, і, відповідно, не висував вимог про усунення наведеного, на його думку, порушення, а навпаки, надав свою пропозицію щодо поставки товару, тим самим погодившись із усіма вимогами тендерної документації. На переконання відповідача, ТзОВ Балтійський завод тепла належними і допустимими документальними доказами не довело неможливість отримання ним авторизаційного листа, наданого виробником постачальнику, щодо підтвердження статусу дилера та, відповідно, неможливість виконання зазначеної вимоги тендерної документації, із огляду на що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

У додаткових письмових поясненнях №01-30/535 від 14.06.2022 (вх. №02.3.1-02/2938/22 від 14.06.2022) відповідачем зазначено про те, що законодавством у сфері публічних закупівель прямо передбачена можливість замовника визначати конкретну торговельну марку при проведенні спрощеної закупівлі без зазначення аналогів та/або еквівалентів предмета закупівлі. Водночас відповідач стверджує, що позивачем 26.11.2021 о 17 год. 06 хв. на електронному майданчику процедури закупівлі подано вимогу про усунення порушення у процесі її проведення, хоча пунктом 2 частини 14 статті 14 Закону України Про публічні закупівлі передбачено право учасника, пропозицію якого відхилено, звернутися до замовника із вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

Відповідач на електронну адресу суду надіслав додаткові пояснення стосовно заявлених позовних вимог №01-30/895 від 18.11.2022 (вх. №02.3.1-02/6356/22 від 21.11.2022), де, зокрема, зазначив про те, що на момент звернення позивача з позовом до суду Відділом освіти, молоді, спорту, культури і туризму Горінчівської сільської ради вже було визначено переможця спрощеної закупівлі, ухвалено рішення про намір укласти з останнім договір про закупівлю та безпосередньо укладено такий із ПП Альтеп-Центр. Водночас як стверджує відповідач, вищевказаний протокол про визначення переможця закупівлі та укладений із останнім договір позивачем не оскаржувались.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відділом освіти, молоді, спорту, культури і туризму Горінчівської сільської ради (замовником, відповідачем у справі) у системі електронних закупівель Prozorro було оприлюднено оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2021-11-05-016083-b на предмет закупівлі Котел опалювальний твердопаливний ALTEP DUO PLUS ТИП КТ-2Е (150 кВт) (зі сталевим теплообмінником) (згідно ДК 021:2015, код 44620000-2 Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі), Котел опалювальний твердопаливний ALTEP DUO PLUS ТИП КТ-2Е (150 кВт) (зі сталевим теплообмінником) (ДК 021:2015, код 44621200-1 Котли).

Відповідно до інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, що містилась у складі тендерної документації, розміщеної відповідачем у системі електронних закупівель, інформація про відповідність запропонованого товару технічним вимогам замовника повинна бути підтверджена: 1) довідкою про відповідність запропонованого товару технічним вимогам замовника; 2) копією титульних аркушів з відмітками про перевірку та внесення в Єдину базу (реєстр) Технічних умов України, а також аркушів, що містять інформацію про технічні характеристики, описи матеріалу, з якого виготовляється, методи перевірки якості; 3) копією сертифіката експертизи типу, копією сертифіката системи менеджменту охорони здоров`я та безпеки праці щодо вимог стандарту ISO 45001:2018; 4) авторизаційним листом, наданим виробником для постачальників, щодо підтвердження статусу дилера та гарантії поставки товару.

Згідно із протоколом розкриття пропозицій, у вищевказаній спрощеній закупівлі взяли участь 2 учасники: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю Балтійський завод тепла (позивач у справі) із ціновою пропозицією 138 800 грн; 2) Приватне підприємство Альтеп-Центр із ціновою пропозицією 144 000 грн.

За результатами розгляду поданих учасниками закупівлі тендерних пропозицій, відповідачем у системі електронних закупівель Prozorro розміщено протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою №75 від 24.11.2021, яким відхилено пропозицію позивача із підстав недолучення останнім авторизаційного листа, наданого виробником для постачальника, щодо підтвердження статусу дилера.

В подальшому, 26.11.2021 ТзОВ Балтійський завод тепла звернулось до замовника із вимогою №20 від 25.11.2021 про усунення порушень у процесі проведення закупівлі UA-2021-11-05-016083-b, у якій, в обґрунтування причин незгоди із прийнятим відповідачем рішенням про відхилення тендерної пропозиції, вказало, що є виробником твердопаливних котлів та станом на день подання пропозиції володіло придбаним для даної процедури закупівлі і готовим до відвантаження обладнанням котлом ALTEP DUO PLUS ТИП КТ-2E (150 кВт) (зі сталевим теплообмінником). Крім того, позивачем у вищенаведеній вимозі зазначено про надання у складі пропозиції авторизаційного листа №4 від 15.11.2021, де, зокрема, зазначалось про те, що ТзОВ Балтійський завод тепла, будучи одночасно виробником і постачальником предмета закупівлі, не має змоги видати самому собі листа із підтвердженням статусу дилера та засвідченням гарантії поставки відповідного товару. З огляду на вищенаведене, позивач просив скасувати оскаржуване рішення про відхилення тендерної пропозиції як таке, що суперечить одному із основних принципів здійснення публічних закупівель об`єктивної та неупередженої оцінки пропозицій учасників.

Вказана вимога відповідачем була відхилена, свідченням чого є наявний у матеріалах справи протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою №79 від 01.12.2021.

Поряд із цим, згідно із протоколом щодо прийняття рішень уповноваженою особою №80 від 01.12.2021, переможцем процедури спрощеної закупівлі було визначено Приватне підприємство Альтеп-Центр, щодо якого, зокрема, ухвалено рішення про намір укласти договір про закупівлю.

В подальшому, між Відділом освіти, молоді, спорту, культури і туризму Горінчівської сільської ради та Приватним підприємством Альтеп-Центр було укладено Договір №69 від 02.12.2021.

Вважаючи дії відповідача в частині відхилення пропозиції ТзОВ Балтійський завод тепла як учасника спрощеної закупівлі неправомірними, останнє звернулося до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Горінчівської сільської ради, оформленого протоколом №75 від 24.11.2021.

Надаючи правову кваліфікацію вищевикладеним обставинам, беручи до уваги фактичні та правові підстави заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі".

У Преамбулі вказаного Закону передбачено, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що публічна закупівля це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; спрощена закупівля придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.

У ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено принципи здійснення закупівель, зокрема: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (ч. 2, 4 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі", спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону. Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

Частиною 3 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" визначені відомості, що обов`язково зазначаються в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, зокрема, інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі (п. 3 ч. 3 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі").

Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель. Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (ч. 4, 5 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі").

Приписами ч. 8, 9 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що для проведення спрощеної закупівлі із застосуванням електронного аукціону має бути подано не менше двох пропозицій. Пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.

За змістом ч. 10-12 ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі, розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини 1 статті 28 цього Закону. Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.

Частиною 1 ст. 16 Закону України Про публічні закупівлі унормовано, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Згідно із ч. 14 ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі, інформація про відхилення пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через три робочих дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов`язаний надати йому відповідь.

Пунктом 1 частини 13 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо, зокрема, пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

Судом встановлено, що в якості підстави для відхилення поданої позивачем пропозиції у спрощеній процедурі закупівлі відповідачем зазначено недолучення ТзОВ Балтійський завод тепла авторизаційного листа, наданого виробником для постачальника, щодо підтвердження статусу дилера.

Водночас вирішуючи спір, суд повинен не тільки надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захист відновлення порушеного права позивача.

За приписами ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Водночас суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 09.02.2021 у справі №381/622/17.

Отже позивач при зверненні до суду з позовом повинен сформулювати заявлені вимоги таким чином, щоб вони відповідали ефективному способу захисту права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд звертає увагу на визначення можливої ефективності такого способу з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказує на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява №38722/02).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тоді як позовні вимоги у даній справі на забезпечення поновлення прав не спрямовані.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач вправі обрати спосіб захисту, який передбачений законом, так і такий, що законом не передбачений, однак у будь-якому випадку, обраний спосіб захисту повинен бути ефективним, тобто таким, що забезпечує повне відновлення порушених/невизнаних прав та інтересів позивача.

Можливе задоволення позову у даній справі та визнання недійсним рішення, оформленого оспорюваним протоколом №75 від 24.11.2021, за чинності рішення, яким визначено переможця цієї спрощеної публічної закупівлі та договору, укладеного з переможцем торгів, жодним чином не може відновити прав позивача. Обраний позивачем спосіб захисту є не ефективним, оскільки, як встановлено судом, відповідна процедура спрощеної закупівлі завершена та обрано її переможця, з яким укладено договір, при цьому рішення щодо обрання переможця цієї закупівлі і договір наразі є чинними і позивачем не оскаржуються.

Водночас питання визнання дійсними/недійсними результатів проведення спрощеної закупівлі, визнання дійсним/недійсним укладеного між замовником та переможцем конкурсу договору не є предметом спору та не входить до предмета доказування у даній справі і не оскаржувалось безпосередньо позивачем і в судовому порядку.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо завершення стадії процедури закупівлі шляхом укладення з переможцем торгів договору на закупівлю, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не підлягає застосуванню до спірних правовідносин на стадії завершення процедури торгів та в будь-якому випадку не може забезпечити відновлення порушених прав позивача, а отже відсутні підстави застосовувати обраний позивачем спосіб захисту.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії судді Касаційного господарського суду (постанова від 03.05.2018 у справі №922/3393/17).

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач доказів на підтвердження наведених ним обставин та обґрунтувань суду не надав. Аргументи позивача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 16.12.2022.

Суддя Пригара Л.І.