Рішення

від 14.12.2022 по справі 914/1960/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022 Справа № 914/1960/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА,

за участю секретаря судового засідання Лілії ТУРЧИН,

представників сторін:

позивача: не з`явився,відповідача:не з`явився,розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом:Приватного підприємства "Інвесто Плюс",до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Адекс",про:стягнення 294'786,41 гривень.На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Приватного підприємства "Інвесто Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Адекс" про стягнення 294'786,41 гривень. Рішенням від 28.10.2022 у справі № 914/1960/22 Господарський суд Львівської області задовольнив позовні вимоги повністю.

Позивач 29.11.2022 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 478,64 гривень.

Ухвалою від 02.12.2022 суд поновив строк на подання заяви та призначив розгляд заяви у судовому засіданні 14.12.2022.

Відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 10'000,00 грн. Клопотання аргументоване таким:

- розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні без виклику сторін. Отже представник Позивача не витрачав часу на підготовку до судових засідань та участь у них.

- справа є нескладною, ґрунтується на первинних документах, що були у Позивача та визнані Відповідачем. Жодних активних дій щодо збору доказів представник Позивача не здійснював.

- Відповідач не брав участі у розгляді справи, не подавав відзив на позов, не висловлював жодних заперечень. Зважаючи на це, Позивач не подавав додаткових пояснень, обґрунтувань чи доказів для доведення своєї позиції.

- у договорі про надання правової допомоги визначено вартість послуг з представництва інтересів Позивача у судах всіх інстанцій та представництво інтересів Позивача в органах ДВС або приватних виконавців. Однак в акті приймання-передачі правничої допомоги зазначено лише про аналіз документів, складення позовної заяви та подання її до суду. Адвокат Позивача не представляв інтереси довірителя в судах усіх інстанцій та в органах виконавчої служби, однак просить стягнути з Відповідача вартість всього спектру послуг, передбачених договором.

- Позивач не подав разом з позовом розрахунок суми судових витрат, як цього вимагає Господарський процесуальний кодекс України. Зазначення у позові суми таких витрат не є розрахунком.

При ухваленні додаткового рішення суд керувався таким.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві Позивач зазначив, що попередній орієнтований розрахунок понесених судових витрат становить 29 478,64 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Приписи частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивач надав суду:

- договір про надання правової (правничої) допомоги від 08.08.2022. Згідно з цим договором розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану правову допомогу, становить 10% від ціни позову;

- акт приймання-передачі правничої допомоги від 01.11.2022 на суму 29 478,64 гривень. В акті зазначено, що адвокат надав такі послуги: аналіз документів щодо заборгованості Відповідача перед Позивачем, складення позовної заяви та подання її до суду.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Водночас частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21:

"134. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

На підставі зазначеного, під час вирішення питання про розподіл судових витрат у цій справі суд враховує заперечення Відповідача і вважає такі заперечення обґрунтованими, зважаючи на таке:

- справа є малозначною та не складною. Зокрема сам Позивач подав клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення сторін. В обґрунтування клопотання Позивач зазначив, що (1) до матеріалів позову долучено акти звірки взаєморозрахунків, що свідчать про визнання Відповідачем суми заборгованості; (2) справа є незначної складності;

- матеріали позову складають всього 69 аркушів, з яких основний обсяг це акти приймання-передачі вагонів в оренду (з оренди) на 33 аркушах. Таким чином, адвокату не потрібно було витрачати багато часу для опрацювання доказів;

- Відповідач не заперечував позовні вимоги. Всі первинні документи підписані обома сторонами, в тому числі акт звірки взаєморозрахунків. Власне, сам Позивач у клопотанні про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження посилається на факт визнання Відповідачем заборгованості як обставину, що робить цю справу простою. Зважаючи на це, обсяг наданих адвокатом послуг зводиться лише до (1) підготовки та подання позову з додатками, (2) підготовки і подання клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження;

- в акті приймання-передачі правничої допомоги вказана аналогічна фіксована сума, як і в договорі про надання правової (правничої) допомоги, хоч обсяг послуг, перелічених в договорі, є ширшим за той, що зазначений в акті. Зокрема, йдеться про представлення інтересів Позивача у судах всіх інстанцій. Зважаючи на те, що Відповідач не подавав апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області, представництво надавалось лише в суді першої інстанції. Очевидно, що обсяг та вартість послуг з представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції є значно меншими, аніж представництво в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

При цьому, суд не бере до уваги заперечення Відповідача в частині включення у вартість послуг адвоката послуг з представництва інтересів Позивача під час виконання судового рішення. Адже відповідно до пункту 6 договору про надання правової (правничої) допомоги окрема плата за представництво інтересів Замовника на стадії виконання рішення визначатиметься додатковою угодою.

Зважаючи на вказане, суд вважає обґрунтованими витрати Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10'000,00 гривень.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 126, 130, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесто Плюс" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Адекс" (адреса: 79007, Львівська область, місто Львів, вулиця Котлярська, будинок 10, квартира 11; ідентифікаційний код 19337742) на користь Приватного підприємства "Інвесто Плюс" (адреса: 79014, Львівська область, місто Львів, вулиця Сагайдачного, будинок 9, квартира 3; ідентифікаційний код 42603764) 10'000 (десять тисяч) грн 00 коп. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3.Відмовити в решті вимог за заявою.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2022.

Суддя Рим Т.Я.