Ухвала

від 14.12.2022 по справі 922/60/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

14 грудня 2022 року м. ХарківСправа № 922/60/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Саєнко А. А.

розглянувши заяву Гаражного кооперативу "Дизель-2" про відвід судді (вх. №16317 від 14.12.2022) по справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Гаражного кооперативу "Дизель-2" (61046, м. Харків, вул. Високовольтна, 1А) про за участю представників визнання недійсним рішення загальних зборів. позивача - не з`явився;

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов ОСОБА_1 до Гаражного кооперативу "Дизель-2", згідно вимог якого позивач просить суд: 1) визнати недійсним рішення загальних зборів членів ГК "Дизель-2", оформлене протоколом від 22.04.2018; 2) визнати недійсним рішення загальних зборів членів ГК "Дизель-2", оформлене протоколом №03/19 від 01.08.2019; 3) визнати недійсним рішення заочних загальних зборів членів ГК "Дизель-2", оформлене протоколом від 05.03.2021.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2022 о 12:30.

14.12.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Гаражного кооперативу "Дизель-2" зареєстровано заяву про відвід судді (вх. №16317).

Відповідно до статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду в призначений день судового засідання у справі, питання про відвід судді Сальнікової Г.І. вирішується судом, що розглядає справу.

Розглянувши заяву Гаражного кооперативу "Дизель-2" про відвід судді (вх. №16317 від 14.12.2022), дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За приписами статті 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді (колегії суддів) господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Разом з тим, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій). При цьому істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, з приводу суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей стосовно однієї зі сторін у справі.

В обґрунтування заяви про відвід судді Гаражним кооперативом "Дизель-2" зазначається, що суддя Сальнікова Г.І. зловживаючи нормами процесуального права, дозволила у підготовчому засіданні від 25.01.2022 брати участь на стороні позивача, за відсутності Яровенко О.Ю. та ОСОБА_1 , деякому Фурманову О.В. , який не надав суду: копію договору з позивачем - членом ГК "Дизель-2" ОСОБА_1 про надання правничої допомоги в якому повинні бути зазначені повноваження Фурманова О.В. щодо представництва у суді або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій; або Витяг з такого договору відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Фурманов О.В., як адвокат, вже поніс і які очікує понести, якщо він дійсно супроводжує справу.

Разом з тим, заявником зазначено, що присутність в судовому засіданні суду Фурманова О.В. сумнівна з огляду і на те, що ОСОБА_1 раніше власноручно написав і підписав, що крім адвоката Яровенко О.Ю. у нього інших адвокатів немає. Окрім того, заявником вказується, що у судовому засіданні не встановлена особа ОСОБА_1 як позивача та не встановлені повноваження адвоката Яровенко О.Ю. щодо підписання та подання позовної заяви від імені ОСОБА_1

Зазначене вище, на думку заявника, ставить під сумнів об`єктивність та неупередженість судді при розгляді справи та викликає недовіру.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Частиною 3 статті 56 ГПК України унормовано, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Між тим, положення статті 16 ГПК України передбачають, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї прав та обов`язків.

Повноваження адвоката як представника в господарському судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

За змістом частини 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Положеннями частини 1, 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Отже, ордер, який виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером ГПК України не вимагає (правова позиція Верховного Суду у постанові від 15.07.2021 по справі №904/6342/20).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 за підписом адвоката Яровенко О.Ю.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви закріплено в статті 162 ГПК України. Відповідно до вимог частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з частиною 5 статті 164 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви додано належним чином оформлений ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ №1074832 від 06.01.2022 та засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №3131 від 22.10.2019 на ім`я Яровенко О.Ю, які досліджено судом в сукупності із іншими матеріалами позовної заяви перед вирішенням питання щодо відкриття провадження у даній справі.

Разом з тим, з наявного в матеріалах справи протоколу підготовчого засідання від 25.01.2022 вбачається, що в якості представника позивача у судовому засіданні приймав участь Фурманов О.В. На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси позивача у суді, зазначеною особою було представлено суду належним чином оформлений ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ №1078926 від 24.01.2022 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2791 від 23.04.2019 на ім`я Фурманова О.В.

Водночас із змісту протоколу підготовчого засідання слідує, що у підготовчому засіданні суд встановив, які особи беруть участь у судовому засіданні та перевірив їх повноваження. При цьому суд зазначає, що будь-яка сторона у справі не позбавлена права та можливості мати декілька представників у судовому засіданні.

Окрім того, в обґрунтування поданої заяви відповідачем зазначається, що відсутність попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушує права відповідача та викликає недовіру до суду.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частиною 2 статті 161 ГПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей статті 124, 129 ГПК України кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Зазначений правовий висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі №925/1502/20.

Із змісту позовної заяви вбачається, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається із витрат зі сплати судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 7443,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, подана представником відповідача заява про відвід судді, за своєю суттю зводиться до незгоди відповідача з процесуальною діяльністю суду в даній справі та не може бути підставою для відводу, про що законодавцем прямо зазначено в частині 4 статті 35 ГПК України.

За результатами розгляду заяви Гаражного кооперативу "Дизель-2" про відвід судді, суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що ґрунтуються на припущеннях та не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді Сальнікової Г.І. та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що у задоволенні заяви Гаражного кооперативу "Дизель-2" про відвід судді, слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Гаражного кооперативу "Дизель-2" про відвід судді (вх. №16317 від 14.12.2022).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua

Повний текст ухвали складено та підписано 15.12.2022 р.

Суддя Г.І. Сальнікова