Рішення

від 06.12.2022 по справі 926/1315/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року Справа № 926/1315/22За позовом Чернівецької міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Цецино Скайлайн

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 446 022,73 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Паращук Д.В.

Представники сторін:

від позивача Кукуряк О.М.

від відповідача адвокат Тарновецький В.І.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Цецино Скайлайн про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 446 022,73 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. А за адресою м. Чернівці, вул. Прип`ятська, 6-Б.

Далі позивач вказує про те, що відповідач не уклав з міською радою договору оренди землі, а відтак користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави, внаслідок чого ТзОВ Цецино Скайлайн безпідставно зберіг кошти у розмірі орендної плати - 446 022,73 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2022 року, судову справу № 926/1315/22 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08 квітня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27 квітня 2022 року.

Ухвалою суду від 27 квітня 2022 року підготовче засідання у справі № 926/1355/22 відкладено на 11 травня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 травня 2022 року підготовче засідання у справі № 926/1315/22 відкладено на 23 травня 2022 року.

Ухвалою суду від 23 травня 2022 року підготовче засідання у справі № 926/1315/22 відкладено на 01 червня 2022 року.

01 червня 2022 року до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позову та вважає його безпідставним.

Адвокат відповідача вказує, що в матеріалах справи відсутні докази користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,6545 га. та не долучено Актів обстеження земельної ділянки, а відтак останній заперечує факт користування всією площею земельної ділянки 0,6545 га. з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю.

Крім цього, представник відповідача вказує, що нежитлова будівля літ. А, площею 226,6 кв.м. є об`єктом незавершеного будівництва, а тому ніколи не використовувалась.

Адвокат відповідача зазначає, що площа нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 більш ніж в тридцять сім разів менша за площу земельної ділянки. Відповідач, приймаючи до уваги принцип єдності нерухомого майна із землею, погоджується сплатити позивачу кошти за користування земельною ділянкою площею 173 кв.м. під будівлею по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01 червня 2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 15 червня 2022 року.

03 червня 2022 року до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої, представник позивача зазначає, що міською радою надані відомості з Державних реєстрів, що засвідчують розмір земельної ділянки, право власності на нерухоме майно та земельну ділянку. В той же час, позивач вказує, що акт обстеження земельної ділянки, про який зазначав відповідач, не може вважатись єдиним і безумовним доказом використання спірної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 15 червня 2022 року закрито підготовче провадження у справі № 926/1315/22; призначено справу до розгляду по суті на 06 липня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06 липня 2022 року вирішено повернутися до розгляду справи № 926/1315/22 у підготовчому провадженні; зупинено провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 922/2060/20, що розглядається в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та прав власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29 вересня 2022 року поновлено провадження у справі; підготовче засідання призначено на 17 жовтня 2022 року.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 09 листопада 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09 листопада 2022 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 29 листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 29 листопада 2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 05 грудня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 грудня 2022 року призначено розгляд справи по суті на 06 грудня 2022 року.

Представник позивача в судовому засіданні 06 грудня 2022 року просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Адвокат відповідача в судовому засіданні 06 грудня 2022 року заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (відеозапис).

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 06 грудня 2022 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів, нерухомого майна, за Товариством з обмеженою відповідальністю Цецино Скайлайн зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. А за адресою АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації права власності на нерухоме майно: договір купівлі-продажу посвідчений 19 квітня 2017 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Холоменюк А.І.

Зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 площею 0,6545 га. (кадастровий номер 7310136300:22:002:0236).

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Частиною 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України унормовано, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Так, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,6545 га., яка розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136300:22:002:0236) знаходиться у комунальній власності. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 30 грудня 2008 року.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Звертаючись із позовом до суду, позивач обґрунтовує позовні вимоги використанням відповідачем спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 73101363300:22:002:0236) на якій знаходиться майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Цецино Скайлайн" без правовстановлюючих документів та належних правових підстав у період з 01 лютого 2019 року по 31 грудня 2021 року.

Свою позицію Чернівецька міська рада обґрунтовує положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України (стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені).

На думку позивача, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 73101363300:22:002:0236), використовувалась відповідачем з 01 лютого 2019 року по 31 грудня 2021 року без правовстановлюючих документів та не сплачував орендну плату за землю, чим завдав фінансової шкоди територіальній громаді м. Чернівці, а тому безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю у сумі 446 022,73 грн. мають бути стягненні у примусовому порядку.

Вказаний розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, за користування земельною ділянкою здійснений на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03 листопада 2021 року № 577, виданого Чернівецьким відділом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

18 листопада 2021 року Департамент урбаністики та архітектури міської ради звернувся до відповідача з листом № 24/01-08/3-04/4/1657, в якому останньому запропоновано впродовж 1 місяця з дня отримання листа сплатити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати. Як вбачається з повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідач отримав зазначений лист 25 листопада 2021 року

При цьому, судом також встановлено, що 22 грудня 2018 року Рішенням 66 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 1595 Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо продажу земельних ділянок, власникам об`єктів нерухомого майна, що розташоване на них вирішено затвердити перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення щодо яких проводитиметься експертна грошова оцінка з метою продажу власникам об`єктів нерухомого майна, що розташоване на них, згідно з додатком.

Як вбачається із Додатку до вказаного рішення, відповідач ТзОВ Цецино Скайлайн звернулось до Чернівецької міської ради із заявою №04/01-08/1-4564/0, зареєстрованою 19 листопада 2018 року з метою купівлі земельної ділянки (кадастровий номер 7310136300:22:002:0236), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,6545 га. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).

Отже, судом встановлено, що відповідач звернувся до міської ради із заявою про купівлю земельної ділянки та отримав відповідне рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на початок проведення експертної грошової оцінки з метою продажу, до початку спірного періоду нарахування безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

28 жовтня 2022 року між Чернівецькою міською радою (далі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Цецино Скайлан (далі - покупець) укладено договір № 17 про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1. Вказаного договору, покупець на підставі рішень 66 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 22 грудня 2018 року № 1595 зобов`язується сплатити протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня укладення цього договору авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,6545 га, кадастровий номер 7310136300:22:002:0236 у розмірі 879 774,29 грн 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно пункту 6 вище вказаного договору у разі відмови та/або не укладення Покупцем (відповідачем) договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки на умовах Продавця, вся сума авансу Покупцю не повертається та переходить у власність Продавця, а у відповідності до пункту 10 цього договору цей договір діє до моменту укладення між Сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки, зазначеної в пункті 1 цього Договору.

02 листопада 2022 року товариством з обмеженою відповідальністю Цецино Скайлайн внесено авансовий внесок у повному розмірі - 879 884,29 грн на рахунок Чернівецької міської ради.

Відтак, судом встановлено, що відповідач звертався до органу місцевого самоврядування, як розпорядника земель комунальної власності із заявою про купівлю Земельної ділянки, а Чернівецькою міською радою прийнято рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки з метою продажу вказаної земельною ділянки. При цьому, з метою реалізації вказаного рішення, між сторонами укладено Договір № 17 про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки від 28 жовтня 2022 року, який виконано відповідачем в частині оплати авансового платежу в повному обсязі.

Відтак, суд дійшов висновку, що між сторонами від дати прийняття рішення 66 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 1595 від 22 грудня 2018 року і на час розгляду справи виникли правовідносини, спрямовані на укладення у майбутньому договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Як встановлено судом вище, предметом спору у вказаній справі є стягнення неотриманої орендної плати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України за період до оформлення права власності на цю земельну ділянку.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (частина друга статті 93 ЗК України).

Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України (частина третя статті 124 цього кодексу).

Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об`єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (частина перша статі 123 Земельного кодексу України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 Земельного кодексу України).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (пункт ґ частини другої статті 25 Закону України Про землеустрій).

Замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (частина перша статті 26 Закону України Про землеустрій).

Розробники документації із землеустрою (юридичні особи, які мають не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізичні особи-підприємці, які мають такий же статус) зобов`язані виконувати роботи зі складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (пункт г частини другої статті 28 Закону України Про землеустрій).

Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 Земельного кодексу України).

Разом з тим судом не встановлено, а матеріали справи не містять доказів про те, що між сторонами виникли відносини пов`язані з укладенням договору оренди, а також обставини безпідставного набуття права на майно.

Натомість судом встановлено, що відповідачем вжито всіх заходів щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Разом з тим, судом встановлено, що після придбання об`єкта нерухомості було подано відповідні документи, для викупу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7310136300:22:002:0236. В подальшому рішенням Чернівецької міської ради № 1595 від 22 грудня 2018 року був наданий дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам з обов`язковим зверненням для оформлення договорів про оплату авансових внесків в рахунок оплати ціни земельних ділянок та оформити такі договори. В подальшому, сторонами підписаний вказаний договір авансового внеску та відповідачем сплачено 10 % вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю Цецино Скайлайн вчиняло усі необхідні дії з метою набуття у власність спірної земельної ділянки (оплата авансового внеску, підписання договору, тощо).

Обставини зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі, зловживання своїми правами, у період з 01 лютого 2019 року по 31 грудня 2021 року, судом не встановлено та матеріали справи не містять.

Встановивши, що користування земельною ділянкою товариством з обмеженою відповідальністю Цецино Скайлайн без укладеного договору оренди землі було зумовлене з метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, який в подальшому за взаємною згодою сторін, що виражена в підписанні Договору про сплату авансового платежу повинен бути укладений, суд приходить до висновку, що спірне майно (земельна ділянка) не може вважатися набутим чи збереженим відповідачем без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України відсутні.

За змістом частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Згідно частини 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно положень статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 та 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України, Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Ураховуючи викладені положення законодавства та правові висновки, а також те, що: відповідач звернувся до позивача з заявою про намір купівлі земельної ділянки та відсутності заперечень з боку міської ради, що вбачається з прийнятого рішення 66 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 22 грудня 2018 року № 1595 та укладення між сторонами Договору № 17 про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки від 28 жовтня 2022 року, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити.

Разом з тим, суд звертає увагу сторін, що правовідносини, які склались між сторонами в межах господарської справи № 926/1315/22 та господарської справи № 922/2060/20, до вирішення якої зупинялась провадження у справі, не є абсолютно подібними, оскільки предметом позову в справі № 926/1315/22 є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період, коли між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із викупом спірної земельної ділянки.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи зазначене, судовий збір слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 194, 196, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 16 грудня 2022 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк