Ухвала

від 15.12.2022 по справі 192/673/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8077/22 Справа № 192/673/21 Суддя у 1-й інстанції - Щербина Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Биліна Т. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Биліни Т.І.,

суддів: Зайцевої С.А., Максюти Ж.І.,

за участю секретаря - Заворотного К.Я.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_1 -

адвоката Мулька Анатолія Володимировича,

на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Яблокова Л. О. звернувся до суду, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 03 вересня 2021 року (а.с.2-4, т.2) з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, де третьою особою визначив Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос", на предмет скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки площею 8,69 га, кадастровий номер 1225055100:01:163:1001, індексний номер 1223702 від 28 березня 2013 року, номер запису про право власності 484800 та про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,69 га, кадастровий номер 1225055100:01:163:1001. Також просить стягнути з відповідачів судовий збір та по 5 000 гривень витрат на правову допомогу.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (т. 2 а.с. 208-211).

Не погодившись з таким рішенням, адвокат Мулько А.В., який подав та підписав апеляційну скаргу в інтересах позивача ОСОБА_1 , просить рішення суду скасувати, та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючи при цьому на те, що судом не досліджені в повній мірі обставини справи, порушено норми як матеріального, так і процесуального права, що є підставою для скасування рішення/т.2 а.с.219-222/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі за апеляційною скаргою Мулька А.В. , який подав та підписав апеляційну скаргу в інтересах позивача ОСОБА_1 належить закрити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Колегією суддів встановлено, що на виконання вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України, адвокат Мулько А.В. був допущений до участі у справі в суді першої інстанції для представлення інтересів ОСОБА_2 , яка є відповідачем у справі, на підставі договору на представництво інтересів та надання правової допомоги від 15 липня 2021 року та ордеру від 03 серпня 2021 року серії ДП №1032/031 (а.с.199, 232 т.1).

Однак, до закінчення розгляду справи судом першої інстанції по суті, за заявою ОСОБА_2 від 14 червня 2022 року про припинення представництва в суді та угодою про розірвання договору від 15 липня 2021 року, адвокат Мулько А.В. втратив повноваження на представлення інтересів ОСОБА_2 в суді (а.с.134-136 т.2).

При цьому апеляційна скарга на судове рішення від 13 вересня 2022 року подана цим адвокатом, однак вже в інтересах позивача ОСОБА_1 , який у справі має процесуальний статус позивача, що узгоджується з копією ордеру про надання правової допомоги від 18 жовтня 2022 року серії АЕ №1157119 та свідоцтвом про право заняття адвокатської діяльності(а.с.223,224 т.2).

Положеннями ч.ч.4,5 ст. 64 ЦПК України визначено, що про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

Рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року у справі про право вільного вибору захисника при представництві та здійснення захисту за кримінально-процесуальним законодавством були офіційно розтлумачені діючі на той час положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при захисті від обвинувачення, а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання правової допомоги вибрати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Із набранням чинності 30 вересня 2016 року Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" попередню редакцію статті 59 Конституції України змінено.

За статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Конвенція) як джерело права. За змістом підпункту "с" частини третьої статті 6 Конвенції кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право, зокрема, захищати себе особисто чи використовувати допомогу захисника, обраного на власний розсуд.

В справі "Ейрі проти Ірландії" ("Airey v. Ireland") Європейський суд з прав людини вказав, що хоча підпункт "с" пункту 3 статті 6 Конвенції стосується тільки кримінального процесу, "однак незважаючи на відсутність подібного положення щодо провадження у цивільних справах, пункт 1 статті 6 може в деяких випадках зобов`язати державу надати адвокатську допомогу, якщо без такої допомоги неможливо забезпечити практичної реалізації права на судовий розгляд, якщо юридичне представництво надається в обов`язковому порядку, як це передбачено внутрішнім законодавством деяких Договірних Сторін стосовно різних видів судового спору, чи з огляду на складність процедури або справи" (пункт 26).

При цьому у справі "Загородній проти України" ("Zagorodniy v. Ukraine") Європейський суд з прав людини вказує, що: "певна юридична кваліфікація може вимагатись для забезпечення ефективного захисту особи та безперешкодного функціонування системи правосуддя" (пункт 53 Рішення) і саме інтереси правосуддя можуть бути виправданням обмеження права на вибір захисника (пункт 54 цього ж Рішення).

За висновками Суду таке обмеження права на вільний вибір захисника само по собі не порушує питання за підпунктом "c" пункту 3 статті 6 Конвенції, оскільки певна юридична кваліфікація може вимагатись для забезпечення ефективного захисту особи (див. рішення від 20 січня 2005 року у справі "Майзіт проти Росії", заява №63378/00, пункт 68) та безперешкодного функціонування системи правосуддя (див. рішення у справі "Мефтах та інші проти Франції", заяви №32911/96, 35237/97та 34595/97, пункт 45).

У рішенні від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що "право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду. Попри те, що остаточне рішення щодо дотримання вимог Конвенції належить Суду, він не повинен підміняти оцінку, зроблену національними органами, будь-якою іншою оцінкою того, що має бути найкращою стратегією у цій сфері. Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або у такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та ціллю, якої прагнуть досягти (див. там же; див. також серед багатьох інших джерел рішення у справі "Кордова проти Італії" (№ 1) (Cordova v. Italy (no. 1)), заява № 40877/98, пункт 54, ECHR 2003-I та повторення відповідних принципів у рішенні від 21 вересня 1994 року у справі "Фаєд проти Сполученого Королівства" (Fayed v. the United Kingdom), пункт 65, Series A № 294-B).

Колегія суддів зазначає, що, в силу ч.ч.4,5 ст. 64 ЦПК України, адвокат Мулько А.В., який вже брав участь у цій справі як представник відповідача Петренко Н.В. та повноваження якого припинені, не може подавати та підписувати апеляційну скаргу на рішення суду від 13 вересня 2022 року, ухваленого у цій справі, однак вже від імені позивача ОСОБА_1 , який, до того ж, як сторона у справі, не позбавлений права після прийняття закриття апеляційного провадження повторно подати апеляційну скаргу на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2022 року за своїм підписом, або підписом особи, уповноваженої на представництво його інтересів в суді апеляційної інстанції відповідно до статті 60 ЦПК України, яка не брала участь у цій справі як представник інших сторін чи учасників справи.

Аналогічні висновки з приводу закриття апеляційного провадження викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 757/12649/18-ц провадження № 61-17533св19, які, в силу ст. 263 ЦПК України, колегія суддів враховує при розгляді цієї справи.

Згідно вимог п.2 ч.1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Мулька А.В., який подав та підписав цю апеляційну скаргу в інтересах позивача ОСОБА_1 , як особа, яка не має права її підписувати.

Керуючись ст. ст. 362, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мулька Анатолія Володимировича, на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов`язання вчинити дії - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Ухвала суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: С.А.Зайцева

Ж.І.Максюта