Рішення

від 07.12.2022 по справі 755/8978/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/8978/20

Провадження № 2/755/987/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарях - Кравченко А.С., Яхно П.А.

за участю: представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом - Юрченка О.І.

відповідача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» про захист прав споживача на укладення договору на реструктуризацію заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач за первісним позовом, ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Університет» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року в розмірі 42 418 (сорок дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 53 коп. - суму основного боргу, 3 % річних у розмірі - 2 118 грн. (дві тисячі сто вісімнадцять) гривень 19 коп.; інфляційні втрати в сумі - 5 164 (п`ять тисяч сто шістдесят чотири) гривень 29 коп.; судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , (опалювана площа - 59,4 м2), споживає послуги, що надаються ОСББ «Університет». Відповідач не сплачує платежі за надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Станом на 21.01.2020 року сума заборгованості за особовим рахунком відповідача за кв. АДРЕСА_2 складає - 49 701 грн. 00 коп. Щомісячно представниками позивача направляються рахунки, шляхом розповсюдження їх у поштову скриньку відповідача про сплату за фактично надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які і є актом виконаних робіт. Відповідач не звертався із заявами, скаргами, претензіями щодо якості наданих послуг до позивача у відповідності до положень ст. 27 Закону України «Про житлово- комунальні послуги». Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом (ст..20). За п. 5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017р. індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Розмір заборгованості за житлово-комунальні послуги наданий в Довідці про нарахування та сплати по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 20.02.2017 по 21.01.2019 у розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги складає 49 701 грн. 00 коп. Зазначений розрахунок розроблений позивачем згідно даних бухгалтерського обліку підприємства позивача. Згідно ст. 322 ЦК України на власника майна покладено тягар його утримування. Оскільки власником квартири АДРЕСА_2 є відповідач - ОСОБА_2 , борг за отримані послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати) та комунальні послуги за кв. АДРЕСА_2 рахується в розмірі 42 418 грн. 53 коп. підлягає стягненню з власника квартири. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, за невчасне виконання грошового зобов`язання відповідач має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. За період до 21.03.2020 відповідач відмовлявся надавати дані про обсяг споживання гарячої та холодної води, тому позивач нараховував оплату за нормами при відсутності лічильника. Відповідачем були надані паспорти на лічильники №66981 та №66982 та зазначено, що вони стоять на обліку. 21.03.2020 позивачем була проведена перевірка показань лічильників обліку води. За актом перевірки було встановлено, що у відповідача знаходяться інші лічильники Т 97279 №7828962 із зафіксованим показником 02056 м3 - холодної води та Т 97280 №8002572 із зафіксованим показником 01406 м3 - гарячої води. Для встановлення перевірки та підстав заміни лічильників позивач звернувся до ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», яка у листі від 28.04.2020 № 3474/8/8/02-20 повідомила позивача, що за адресою: АДРЕСА_1 заявки на заміну або перевірку лічильників не надходило. З відділу збуту багатоквартирним будинкам Дніпровського відділення Київодоканалу повідомило позивача, що повірка лічильників №66981 та №66982 була лише у 2005 році, а після закінчення карантину ці лічильники будуть зняті з обліку. Лічильники №7828962 та №8002572 за цим адресом не зареєстровані. 11.03.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості та надав для підписання акт звірки розрахунків. 31.03.2020 позивач отримав відповідь, в якій відповідач зазначив, що його добровільному погашенню заборгованості, перешкоджає затягування розгляду позивачем договору реструктуризації боргу, який на думку відповідача є перешкодою для розрахунків. Інших підстав для несплати відповідачем не наведені.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.07.2020 відкрито провадження у справі за позовом ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Копію ухвали суду від 13.07.2020, разом із копією позовної заяви з додатками відповідачем було отримано 05.09.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

23.09.2020 відповідачем, ОСОБА_2 , подано до суду відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву, у якому ОСОБА_2 просить суд всебічно та об`єктивно розглянути вказану цивільну справу і винести законне та обґрунтоване рішення з урахуванням відзиву. У поданому відзиві зазначає про те, що відповідач заперечує проти позову, вважає ціну позову значно завищеною, внаслідок необґрунтованого та протиправного завищення вартості наданих комунальних послуг, заявляє про застосування позовної давності на частину боргу. Відповідач, ознайомившись з розрахунками з довідки, наданої суду позивачем в позовній заяві та зрівнявши їх з розрахунками, наданими суду позивачем у справі № 755/1656/20, і насамперед звіривши обидва розрахунки з квитанціями від постачальника послуг за вказаний у довідці період, приходить до наступного висновку. З розрахунку ціни позову у справі № 755/8978/20 позивач бажає стягнути з відповідача, згідно довідки про заборгованість 26 872,18 гривень (надана позивачем у позові), а згідно довідки про заборгованість у справі № 755/1656/20 від 3 лютого 2020 року сума складає 49 701 грн. В колонці, де повинні бути вказані сплачені відповідачем суми, зовсім відсутня інформація. У такому випадку відповідач просить суд, для вірного розрахунку суми заборгованості, керуватися лише отриманими відповідачем квитанціями на сплату комунальних послуг. З заяви про стягнення заборгованості вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги за період з 20.02.2017 року по 21.01.2020 року. Відповідно позовної заяви, вбачається, що сума боргу за вищевказаний період становить 49 701,01 гривень. Позивач, він же постачальник послуг, має право стягувати заборгованість виключно в межах позовної давності. Позов подано 25 червня 2020 року, відповідно заборгованість повинна рахуватися з червня 2017 року. На стягнення заборгованості в інший період постачальник вже втратив право. Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст.267 ЦК України відповідач заявляє про застосування судом позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 49 701,01 гривень. Крім того, окремо слід зазначити, що позивач наполягає на тому, що відповідач відмовляється надавати дані про обсяг споживання гарячої та холодної води, що не відповідає дійсності. Про це свідчать рахунки-повідомлення від КП «Київтеплоенерго» та ПрАТ «АК`Київводоканал», нарахування обсягів водопостачання в яких починається з нульової позначки, з переходом на пряму оплату їхніх послуг. Головою правління ОСББ «Університет» були зняті, та відповідно зафіксовані останні показники лічильників, для передачі даних в розрахунковий центр вказаних організацій заради продовження нарахування послуг згідно даних лічильників. У зв`язку з чим, нарахування оплати водопостачання заявлені безпосередньо позивачем за нормами при відсутності лічильників, а по факту їх наявності, є неправомірним і унеможливлює сплату згідно заявленого позову про заборгованість. Крім того, відповідач звертає увагу суду на захист його від несправедливого притягнення до відповідальності. В даному випадку, той факт, що позивач наполягає на оплаті боргу за водопостачання за діючими нормами споживання, при наявності діючих лічильників в період нарахування заборгованості, свідчить про зловживання позивачем своїм правом з метою одержання неправомірної вигоди. Відповідач наголошує на тому, що ще 13.05.2019 (свідчить підпис Голови правління), відповідач, за власною ініціативою, як це передбачено Законом України №554-1V «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», звернувся до голови правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» з заявою укласти договір на реструктуризацію боргу. Крім того відповідач зазначає, що на прохання як найшвидше, протягом шести діб, укласти договір, який теж самостійно, як типовий в цьому випадку, розрахував, заповнив та роздрукував відповідач, та надав на узгодження голові правління, був проігнорований. Посилається на те, що з протоколу № 4/19, засідання правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» заяву з проханням про укладення договору на реструктуризацію було розглянуто лише 7 жовтня 2019, про наявність самого протоколу відповідач дізнався по факту отримання копії заяви про видачу судового наказу, як додаток до заяви. Окрім того, згідно с ст. 15 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ», засідання правління проводяться один раз на три місяці. А рішення викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування («за» або «проти»), засвідченого власноручним підписом. В отриманому відповідачем 11.02.2020 копії протоколу, власноручні підписи присутніх членів правління відсутні. Також відповідач вважає, що позивач ігнорував запити Управління праці та соціального захисту населення, наслідком чого, відповідач не мав можливості користуватися на час позовної давності пільгами та правом на отримання субсидії від держави на сплату житлово-комунальних послуг. Відповідач вважає, що позивач неправомірно відмовляв йому в запитах про надання довідки про заборгованість. Відповідач наполягає, що дізнався про наявність цієї довідки, лише отримавши 11.02.2020 судовий наказ, де ця довідка присутня як копія додатку до заяви позивача. З часу подання відповідачем заяви про реструктуризацію боргу, ні діючий голова правління, ні члени правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ», не вирішували питань з відповідачем на складання договору про реструктуризацію, або щодо звірки оплати за спожиті комунальні послуги. Також постачальник послуг не направляв відповідачу вимогу про погашення заборгованості. Звертає увагу суду, що позивач, у наданій відповідачу вимозі від 21.03.2020, в котрий раз, вже після отримання ухвали на скасування судового наказу від 20.02.2020, заперечує складання договору про реструктуризацію боргу. А відповідач, у відповіді на вимогу, 24.03.2020 апелює позивачу на незаконність його дій, посилаючись на ст.13 та ст.18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», та Закону України №554-IV «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.11.2020 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» про захист прав споживача на укладення договору на реструктуризацію заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, об`єднавши їх в одне провадження. Судом постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження і призначено справу до підготовчого судового засідання, з викликом сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи щодо зустрічної позовної заяви та встановлено відповідні строки.

Згідно із вимогами зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 просить суд:

Зобов`язати голову правління ОСББ «Університет» укласти з позивачем договір на реструктуризацію заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в період з червня 2017 року по січень 2020 року. Житлово-комунальні послуги повинні включати в себе: утримання будинків (внески), що містить саме статтю на утримання будинку, надання послуги на централізоване опалювання приміщень квартири власника, а також споживання гарячої та холодної води і водовідведення в період надання цих послуг ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ».

Для розрахунку заборгованості позивача керуватися наданими квитанціями (повідомленнями) на сплату послуг. Для обліку спожитої гарячої та холодної води визначити об`єм різницею між показниками лічильників зафіксованими з переходом на прямі стосунки між споживачем послуг та КП «Київтеплоенерго» та ПрАТ «АК`Київводоканал» відповідно і показниками лічильників на час останньої сплати послуг. Вартість кубічного метру води рахувати за тарифами, що встановлені розпорядженнями КМДА на той час для споживачів при наявності пристроїв обліку води. Підтвердженнями сплати рахунків позивачем вважати копії квитанцій з оплати послуг, а при їх відсутності користуватися даними комунального підприємства «Головного інформаційно обчислювального центру».

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., нанесену систематичним порушенням прав споживача.

Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що згідно ст. 13 та ст. 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України №554-IV «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», позивач 13.05.2019 за власною ініціативою, звернувся до голови правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» з заявою укласти договір на реструктуризацію боргу. Втім на прохання якнайшвидше, протягом шести діб, укласти договір, який теж самостійно, як типовий розрахував, заповнив та роздрукував ОСОБА_2 , та надав на узгодження голові правління, був проігнорований.

Як свідчить з протоколу № 4/19, засідання правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» заяву з проханням про укладення договору на реструктуризацію було розглянуто лише 07.10.2019. Про наявність самого протоколу позивач дізнався по факту отримання копії заяви про видачу судового наказу, як додаток до заяви. Окрім того, згідно с ст. 15 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ», засідання правління проводяться один раз на три місяці, а рішення викладаються у протоколі засідання правління із зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування («за» або «проти»), засвідченого власноручним підписом. В отриманій позивачем 11.02.2020 копії протоколу, власноручні підписи присутніх членів правління відсутні. Позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідач неправомірно відмовляв йому в запитах на наданні довідки про заборгованість. Позивач наполягає, що дізнався про наявність цієї довідки, лише отримавши 11.02.2020 судовий наказ, де ця довідка присутня як копія додатку до заяви відповідача. З часу подання позивачем заяви про реструктуризацію боргу, ні діючий голова правління, ні члени правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ», не вирішували питань з позивачем за зустрічним позовом на складання договору про реструктуризацію, або що до звірки оплати за спожиті комунальні послуги. Також постачальник послуг не направляв відповідачу вимогу про погашення заборгованості. Звертає увагу суду, що відповідачем, у наданій позивачем вимозі від 21.03.2020, вкотре, вже після отримання ухвали про скасування судового наказу у справі за № 755/1656/20 від 20.02.2020, заперечується складання договору про реструктуризацію боргу, а позивач за зустрічним позовом у відповіді на вимогу від 24.03.2020 апелює відповідачу на незаконність його дій.

Стосовно періоду на який складається договір на реструктуризацію заборгованості, то позивач за зустрічним позовом у відзиві на позовну заяву роз`яснив свою позицію стосовно меж позовної давності при нарахуванні боргу.

Також позивач за зустрічним позовом наголошує, що має намір скористатися правом згідно Закону України «Про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги»: на період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних платежів та платежів по погашенню реструктуризованої заборгованості, не повинна перевищувати 25 відсотків доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20 відсотків - для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги. Заборгованість з квартирної плати та плати за комунальні послуги наймачів (…) жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (...) реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату' реструктуризації».

Згідно реєстру платників податків України ні позивач, ні члени його родини, зареєстровані в квартирі за останні три роки (термін давності, на який визнається борг, вказаний комунальним підприємством , чи ОСББ, встановлений законодавством України не отримали жодних доходів.

Щодо стягнення моральної шкоди, ОСОБА_2 зазначив, що безпідставна відмова відповідача укласти договір з позивачем змушують ОСОБА_2 витрачати вільний від інших обов`язків час на звернення за захистом своїх прав до органів влади, переживати у зв`язку з безвихідністю становища, пов`язаного з неможливістю з вини відповідача оперативно вирішити життєво важливі питання забезпечення своєї сім`ї якісними житлово- і комунальними послугами. Зазначене призвело до погіршення стану здоров`я позивача за зустрічним позовом, тому заявляє про свої душевні страждання та переживання, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього самої та членів його сім`ї. Визначену у позові суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. на думку позивача за зустрічним позовом слід вважати розумною і справедливою тому, що менший розмір не може служити достатньою компенсацію немайнових втрат позивача та був би по суті заохоченням для подальшого продовження відповідачем його протиправної діяльності та бездіяльності, яким слід покласти край і справедливим і законним судовим рішенням.

Копію ухвали суду від 12.11.2020 разом з копією зустрічної позовної заяви з додатками відповідачем за зустрічним позовом, ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ», отримано 11.02.2021.

У зв`язку з надходженням до суду 17.02.2021 відзиву ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» на зустрічну позовну заяву, листом від 18.02.2021 судом було повідомлено відповідачу за зустрічним позовом про необхідність дотримання вимог ст. 178 ЦПК України щодо подання документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів усім учасникам справи та попереджено про наслідки невиконання таких вимог ЦПК України.

У поданому відзиві ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» зазначає про те, що ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву було подано не у встановлений судом строк. Вважає, що зустрічна позовна заява надана відповідачем не відповідає матеріалам справи та носить суб`єктивний характер. У березні 2020 на адресу відповідача була направлена вимога про погашення заборгованості, а саме: погасити заборгованість за період 20.02.2017 по 21.01.2020 - 42 418,53 грн - суму основного боргу; 3% річних у розмірі - 2 188,19 грн; інфляційні втрати в сумі 5 164,29 грн, а всього 49 701,01 гривень. 31.03.2020 позивач отримав відповідь, в якій відповідач зазначає, що його, добровільному погашенню заборгованості, перешкоджає затягування розгляду позивачем договору реструктуризації боргу, який на думку відповідача є перешкодою для розрахунків, інших підстав для несплати відповідачем не наведені, але такі заяви не відповідають дійсності та наданим матеріалам справи, виходячи з наступного. Відповідач надав свій варіант типового договору про реструктуризацію заборгованості, але тільки на загальну суму 15 963,55 гривень, що не може бути прийнята позивачем, оскільки сума заборгованості за гаряче водопостачання не відповідала дійсності (три фізичної особи, які мешкають в кв.4 за 3 роки «заборгували» аж 1 086,48 гривень при тарифах на той час 76,71-90,54 грн. за 1 куб. м. Тобто витратили за цей час біля 14 куб. м, тобто щомісячно 0,4 куб. м3. За холодне водопостачання та водовідведення сплата в Договорі відсутня. Втім, в наданих документах до позовної заяви позивач надавав документи на підставі яких, можливо прийти до висновку, що відповідач користувався гарячою та холодною водою без зареєстрованих лічильників, такий висновок підтверджується наступним. 21.03.2020 позивачем, все ж таки була проведена перевірка показань лічильників обліку води. За актом перевірки було встановлено, що у відповідача знаходяться інші лічильники Т 97279 №7828962 із зафіксованим показником 02056 м3 - холодної води та Т 97280 №8002572 із зафіксованим показником 01406 м3 - гарячої води. Для встановлення перевірки та підстав заміни лічильників позивач звернувся до ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», яка своїм листом від 28.04.2020 № 3474/8/8/02-20 повідомила позивача, що за адресом : АДРЕСА_1 заявки на заміну або перевірку лічильників не надходило. З відділу збуту багатоквартирним будинкам Дніпровського відділення Київодоканалу повідомило позивача, що повірка лічильників №66981 та №66982 була лише у 2005 році, а після закінчення карантину ці лічильники будуть зняті з обліку. Лічильники №7828962 та №8002572 за цим адресом не зареєстровані. Крім того, відповідач зазначає, що вказана позивачем відмова відповідача у допуску перевіряючих до перевірки лічильника не відповідають дійсності, але цю обставину можуть спростувати свідки. До того ж, діючим законодавством передбачено, що нарахування проводяться за нормами споживання у разі відсутності у споживачів квартирних лічильників та загально-будинкового лічильника. Норма споживання гарячої води у разі відсутності загально будинкового лічильника - З куб. м на особу. Норма споживання холодної води на одну особу, з водопроводом, каналізацією, централізованим гарячим водопостачанням, з ваннами завдовжки більше ніж 1500 мм, обладнаними душами, становить 4,5 куб. м на місяць. З послуги опалення нарахування проводиться за фактичним тарифом на квадратний метр опалювальної площі залежно від температури зовнішнього повітря. Для споживачів, які мають право на користування пільговою оплатою послуг, спожитий обсяг води за місяць розподіляється рівномірно між проживаючими у квартирі та вираховується відповідний відсоток від споживання пільговикам. Якщо споживання пільговиком не перевищило цю норму, то сплачується з відповідною знижкою на спожитий обсяг. За тарифами без пільги сплачується за обсяг, що перетнув межу соціальної норми. Це правило також стосується осіб, які мають 100% знижку. Для пільговиків соціальний норматив споживання холодного водопостачання становить 2,4 куб. м на одну особу на місяць за наявності централізованого постачання гарячої води та 4 куб. м на одну особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води. Соціальний норматив споживання гарячого водопостачання становить 1,6 куб. м на 1 особу. Норми, у межах яких надаються пільги на оплату з централізованого опалення - 21 кв. м на 1 особу (на яку розповсюджується пільга) та 10,5 кв. м на сім`ю. Окрім того, згідно п. З Постанови, для будинків, які обладнані приладами обліку, встановлено соціальний норматив на централізоване опалення - 0,0431 Гкал на 1 кв. метр опалювальної площі на місяць (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2017 №51 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів від 06.08.2014 № 409», яка набрала чинності 01.05.2017) із застосуванням коригуючого коефіцієнта 0,410 (для будинків 5-ти і більше поверхів). Відповідач сплатив за гаряче водопостачання та водовідведення за вказаний період аж 75 гривень 60 коп., але, в квартирі проживають троє дорослих людей, внаслідок чого виникає непорозуміння. Втім, відповідно до наданої довідки про заборгованість відповідача, вказана заборгованість за постачання холодної води та водовідведення - 4983,45 грн., 15793,83 грн. - централізоване постачання гарячої води, заборгованості яка виникла до січня 2019 року, про що відповідач не заперечує, а крім того не пояснює на підставі яких норм закону або нормативних актів члени ОСББ повинні сплачувати його борг. Крім того, ані ПрАТ «АК» «Київводоканал, ані КП «Київтеплоенерго» не беруть на себе обов`язків із погашення цієї заборгованості. Станом на 1 червня 2019 року позивач запропонував відповідачу для ознайомлення текст проекту про реструктуризацію, який сторони не змогли погодити. Враховуючи безкінечні правки, Правління ОСББ 07.10.2019 (протокол №4/19) прийняло рішення «...укласти типовий (без зміни тексту) договір про реструктуризацію заборгованості...» з ОСОБА_2 , але, відповідач ( ОСОБА_2 ) у типовий договір про реструктуризацію заборгованості вносив чергові зміни, які не співпадають типовим договором, так, наприклад: пункт 1 - відсутній текст «Сума поточного щомісячного платежу за житлово-комунальні послуги становить ...»; пункт 3 - відсутній текст «подання громадянином документів з недостовірними відомостями»; пункт 5 - відсутній текст «вимагати проведення перерахунку у зв`язку із зміною у складі зареєстрованих у житловому приміщенні осіб або розміру їх доходів»; пункт 6 - був викладений у новій редакції відповідача «6. У разі несвоєчасного внесення плати за договором нараховується пеня в розмірі 0,01 відсотка, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100 відсотків загальної суми боргу, за умови відсутності перед громадянином заборгованості з виплати заробітної плати, пенсії, стипендії та інших будь-яких видів соціальної допомоги». Пунктом 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено серед загальних засад цивільного законодавства свободу договору. Поряд з цим, ч. 3 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у азі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом 'країни з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). З огляду на зазначене, беручи до уваги умови типового договору невідповідність (відступлення від змісту типового договору) запропонованого відповідачем, позивач не може прийняти, оскільки внесені відповідачем правки не відповідають умовам типового договору .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2021, у зв`язку з систематичною повторною неявкою позивача за первісним позовом у судове засідання, залишено без розгляду первісну позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, що об`єднана в одне провадження з зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» про захист прав споживача на укладення договору на реструктуризацію заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Цього ж дня судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» про захист прав споживача на укладення договору на реструктуризацію заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та призначення справи до судового розгляду по суті.

Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 14.09.2021 було задоволено апеляційну скаргу голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» Раєвського О.В., а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2021, якою було залишено без розгляду первісну позовну заяву ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ», скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

11.08.2021 позивачем за первісним позовом ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» подано клопотання про усунення недоліків, до якого долучено докази направлення відзиву по зустрічну позову заяву учасникам у справі.

З огляду на скасування ухвали Дніпровського районного суду м. Києва про залишення первісного позову без розгляду, судом першої інстанції було ухвалено повернутися до стадії підготовчого провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» про захист прав споживача на укладення договору на реструктуризацію заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Ухвалою головуючого судді Дніпровського районного суду м. Києва, Катющенко В.П., від 13.12.2021 визнано необґрунтованою заяву голови правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» - Раєвського О.В. про відвід судді; передано заяву голови правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» - Раєвського О.В. про відвід судді Катющенко В.П., яка подана в межах розгляду цивільної справи №755/8978/20, для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Чех Н.А. від 14.12.2021 відмовлено голові правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» Раєвському О.В. у задоволенні заяви про відвід головуючому судді Катющенко В.П. у цивільній справі №755/8978/20; розгляд справи №755/8978/20 постановлено проводити у тому ж складі суду.

В підготовчому судовому засіданні 24.01.2022 представником позивача за первісним позовом подано до суду додаткові письмові докази у вигляді розщеплення сплат заборгованості та клопотання про залучення свідків.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.01.2022 закрито підготовче провадження у даній справі та справа призначена до судового розгляду по суті, задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом про виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4

07.12.2022 до суду надійшла заява представника позивача, у якій просить знімає допит свідка ОСОБА_5 , у зв`язку із поганим станом здоров`я та підготовкою для операції.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» - Юрченко О.І. підтримав заявлений позов, з підстав викладених у самому позові, а також просив відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , з підстав викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву. Додатково зазначив про те, що відповідач довгий час не сплачує комунальні послуги. При цьому, ОСОБА_2 звертався до позивача із проханням укласти договір реструктуризації боргу, однак ті відомості, які надавав відповідач, не сходились із відомостями, що були у ОСББ. Також позивач не мав доступу до лічильників відповідача, тому платежі відповідачу нараховувалися на загальних підставах.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення первісного позову, посилаючись на підстави та обставини, що були викладені стороною у заявах по суті справи. Посилався на те, що останнім сплачувалися комунальні платежі, також відповідач мав субсидії, однак ОСББ ігнорувало листи Мінсоцполітики. За час проживання відповідача, останньому жодного разу не було направлено лист чи перевірку щодо лічильників. Останній, один раз звернувся до ОСББ із заявою про реструктуризацію боргу. На момент подачі такої заяви відповідач був безробітній, тому зазначав у проєкті заяви про реструктуризацію про соціальні пільги. Уся інформація, що викладалася у заяві для коригування із ОСББ. Останній визнав 15 000,00 грн. боргу на той час за квитанціями. Жодного разу ОСББ не зверталося до ОСОБА_2 з приводу перевірки лічильників, навпаки він звертався до ОСББ, проте останні ігнорували. Лічильники № 7828962 та № 8002572 було замінено у грудні 2021 року за погодженням із Київтеплоенерго та Київводоканал. Вказує на те, що з 2005 року лічильники не змінював, змінив у грудні 2021 року.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що був головою правління ОСБ «УНІВЕРСИТЕТ» з 1981 по 2020 роки. Борг у ОСОБА_2 виник з 2014 року, інколи сплачував борги. Були гарні стосунки і останній сподівався, що ОСОБА_2 погасить борг. Була розмова про сплату, але відповідач негативно відносився до правління ОСББ. Просили подивитися лічильники, але він не допускав. Була спроба реструктуризації боргу у 2018 році, зробили підрахунок по кількості проживаючих, оскільки не було доступу до лічильників. Він почав виправляти договір, викреслював пункти, втім правління не погодилося, оскільки є типовий договір. Потім ОСОБА_2 вніс свій проект договору, однак там взагалі не було показників холодної води, а інші цифри були занижені, що свідчило про непорядність з його боку і ОСББ вирішило звертатися із позовом до суду. ОСББ не зволікало з прийняттям рішення про реструктуризацію, ними проводилася робота з цього приводу. ОСББ завжди видавало довідки про заборгованість для совбезу, видали такі довідки власникам для передачі, проте не брали розписки про отримання. Відповідача не влаштовували такі довідки, оскільки там був борг.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, покази свідка, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 кімнатній квартирі, загальною площею 59, 40 кв.м. на 1-му поверсі 9-ти поверхового будинку. Сім`я ОСОБА_2 складається з 3 (трьох осіб): ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с. 26).

Протоколом № 1 загальних зборів членів ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» від 21.09.2013 було затверджено розмір внесків на послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі: для першого поверху - 2,60 гривні за 1 кв.м., для другого-дев`ятого - 2,90 гривні за 1 кв.м. (а.с.11).

Протоколом № 4/19 засідання правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» від 07.10.2019 було ухвалено: у зв`язку із небажанням власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 надати бухгалтеру дані про обсяги витрат ШВП, ВВ та ХВП доручити Голові правління та бухгалтеру підготувати нарахування за ГВП, ВВ та ХВП за період з 2015 по 2019 роки за нормами споживання води з врахуванням сплат за даними ГІОЦ; укласти типовий (без зміни тексту) договір про реструктуризацію заборгованості строком на 4 роки, а у разі незгоди ОСОБА_2 передати до суду (а.с. 12).

Протоколом № 5/19 засідання правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» від 13.12.2019 було ухвалено по пункту 2: встановити з 1 січня 2020 внески на отримання будинку та прибудинкової території в розмірі 8,00 грн/м2 (для квартир 1-го поверху - 7,30 грн/м2) (а.с. 13).

Згідно довідки про заборгованість за утримання будинку і прибудинкової території та за житлово-комунальні послуги заборгованість ОСОБА_2 по кв. АДРЕСА_4 становить 49 701, 00 грн. за період з 01.01.2017 по 01.01.2020. (а.с. 44).

11.03.2020 ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» було направлено вимогу ОСОБА_2 про необхідність сплати заборгованості та надання доступу для зняття показів лічильників з водопостачання гарячої та холодної води (а.с.27).

У відповіді на вимогу від 24.03.2020 ОСОБА_2 запропоновано укласти договір реструктуризації заборгованості (а.с. 28-29).

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За нормою ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно із ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

За нормою ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 162 ЖК УРСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

За вимог ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Таким чином, діючи у межах заявлених позовних вимог судом було перевірено розрахунок заборгованості ОСОБА_2 перед ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» та суд дійшов висновку, що у відповідача за період з 01.01.2017 по 01.01.2020 обліковується заборгованість перед ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» по сплаті щомісячних внесків та платежів щодо квартири АДРЕСА_4 на загальну 42 407,66 грн, що нарахована та підтверджується наявними у матеріалах справи довідками та розрахунками. При цьому суд не погоджується із розрахунком заборгованості наданим позивачем в частині нарахування заборгованості зі сплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з вересня по грудень 2019 року, оскільки за встановленим тарифом, вартість таких послуг становить 276,80 щомісячно у цей період. Позивачем нараховані інші суми у вказаний період без будь якого обґрунтування. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за період за 01.01.2017 по 01.01.2020 становить: утримання будинку та прибудинкової території - 7 845 грн; централізоване опалення - 12 316,69 грн; централізоване постачання холодної води та водовідведення - 4 983,45 грн; централізоване постачання гарячої води - 15 719,90 грн; централізоване водовідведення гарячої води - 1 542,62 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом аналізованої норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання основного зобов`язань по сплаті внесків та платежів за період з 01.01.2017 по 01.01.2020, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості, які нараховані за період з 20.02.2017 по 21.01.2020. При цьому, розрахунок індексу інфляції відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», який розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема в газеті «Урядовий кур`єр», за вказаний період становить 11 624 грн, а 3% річних - 3 712,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат - 5 164,29 грн, та 3% річних - 2 118,19 грн, є меншою ніж та, що розрахована судом, суд в даному випадку діє виключно в межах заявлених позовних вимог та не вбачає підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткове задоволення позову ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Щодо твердження відповідача про застосування строку позовної давності, суд виходить із того, що позивач звернувся із даним позовом 23.06.2020, що свідчить про пропуск такого строку. Однак, 30.01.2020 останній звертався із заявою про видачу судового наказу за період стягнення заборгованості, у межах заявленого у позові, який було скасовано за ухвалою боржника ухвалою суду від 20.02.2020. Оскільки кінцевий строк сплати платежу за житлово-комунальні послуги, у період, за який позивач просить стягнути заборгованість спливає 21.02.2017, то такий строк не було пропущено, оскільки позивач, ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» звертався до суду у порядку наказного провадження, про що свідчить судовий наказ від 03.02.2020, втім такий наказ було скасовано, у зв`язку із чим ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» звернулося до суду у межах позовного провадження.

Вирішуючи вимоги зустрічного позову, суд виходить із наступного.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільний кодекс України у ст.ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 6 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені ст.ст. 642-643 ЦК України.

У ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачається, що зміст договору становлять умови (пункти), значені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів вільного законодавства.

Таким чином, зобов`язання мають виконуватися саме відповідно до умов укладеного сторонами договору. Так, у розрізі спірних правовідносин сторін, що виникли через наявність боргу за споживання житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 перед ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ», ОСОБА_2 звернувся до ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» із заявою на реструктуризацію боргу за спожиті послуги від 13.05.2019, до якої долучив типовий договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, зі своїми правками.

Протоколом № 4/19 засідання правління ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» від 07.10.2019 було ухвалено: зокрема, але не виключно, укласти типовий (без зміни тексту) договір про реструктуризацію заборгованості строком на 4 роки, а у разі незгоди ОСОБА_2 передати до суду, проте сторонами згоди не було досягнуто та спір переданий на вирішення до суду.

Як вбачається, ОСОБА_2 звернувся до ОСББ «УНІВЕРСИТЕТ» з заявою про укладення такого договору, втім на умовах, які були запропоновані останнім, проте сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору.

Так, положення реструктуризації заборгованості визначені у нормах Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» та Постанови КМУ № 976 від 27 червня 2003 року «Про затвердження Порядку погашення реструктуризованої заборгованості та внесення поточних платежів за житлово - комунальні послуги».

З огляду на те, що сторонами не було досягнуто істотних умов договору щодо заборгованості, при цьому існує затверджений типовий договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, умови та розрахунок заборгованості у якому мають бути погоджені сторонами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог чинного законодавства, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» про захист прав споживача на укладення договору на реструктуризацію заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та стягнення моральної шкоди, оскільки позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустими доказами порушення його прав.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які досліджені в судовому засіданні, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та необхідність відмови в задоволенні зустрічного позову.

В силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача за первісним на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 509, 510, 525, 526, 611, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» (код ЄДРПОУ: 22867455, м. Київ вул. Русанівська Набережна, 22) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 в розмірі 42 407,66 грн, 3% річних в сумі 2 118, 19 грн, інфляційні втрати в сумі 5 164,29 грн, судовий збір в сумі 2 102 грн, а всього 51 792 (п`ятдесят одну тисячу сімсот дев`яносто дві) гривні 14 (чотирнадцять) копійок.

В позові ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УНІВЕРСИТЕТ» про захист прав споживача на укладення договору на реструктуризацію заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 13.12.2022 року на 09 годину 15 хвилин, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ вул. Пластова, 3 кб. 39).

Встановити позивачу за первісним позовом строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат - до 10 години 00 хвилин 12.12.2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 16.12.2022.

Суддя: