Постанова

від 08.04.2010 по справі 13/472-пд-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 р. № 13/472-пд-08

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів :

Головуючий суддя

Судді: Борденюк Є.М.

Могил С.К., Самусенко С.С. ,

розглянувши в судовому зас іданні касаційну скаргу Т ОВ "Херсонський завод будіве льних матеріалів та залізобе тонних конструкцій"

на постанову Запорізьк ого апеляційного господарсь кого суду від 19 січня 2010 року

у справі № 13/472-ПД-08 господарського с уду Херсонської області

за позовом ЗАТ "Управління виробнич о-технологічної комплектаці ї"

до: ТОВ "Комерційне підпр иємство "Профіт", ТОВ "Таврійсь ка інвестиційно-будівельна к омпанія", ТОВ " Херсонський зав од будівельних матеріалів та залізобетонних конструкцій "

третя особа: Херсонське державне бюро технічної інв ентаризації

про визнання недійсни ми договорів, визнання права власності та виселення,

за участю представників п озивача : Крупа Ю.Я., Тка ченко В.В., Шахваревський П.І.,

відповідачів, третьої осо би: не з' явились,

В С Т А Н О В И В :

Оскарженою постаново ю Запорізького апеляційного господарського суду від 19 січ ня 2010 року залишено без змін рі шення господарського суду Хе рсонської області від 7 квітн я 2009 року, яким визнано недійсн им договір купівлі-продажу н ерухомого майна від 17 травня 2 007 року, укладений між ЗАТ "УВТК " та ТОВ "Комерційне підприємс тво "Профіт"; договір купівлі-п родажу нерухомого майна від 24 травня 2007 року, укладений між ТОВ "Комерційне підприємств о "Профіт" та ТОВ "Таврійська і нвестиційно-будівельна комп анія"; договір купівлі-продаж у нерухомого майна від 7 серпн я 2008 року, укладений між ТОВ "Та врійська інвестиційно-будів ельна компанія" та ТОВ "Херсон ський завод будівельних мате ріалів та залізобетонних кон струкцій". Визнано за позивач ем право власності на нерухо ме майно, яке розташоване у м. Херсоні по вулиці Р. Люксембу рг, буд. 6, у складі: адміністрат ивно-побутового корпусу, літ "А", загальною площею 746,7 кв. м.; це ху залізобетонних виробів, л іт. "Б", загальною площею 2152,6 кв. м .; прохідної, літ. "В", "В1", ("В" - пло щею забудови 11,4 кв. м.; "В1" - площ ею забудови 23,4 кв. м.); вагової, лі т. "Г", "Г1", ("Г" - площею забудови 26, 4 кв. м., "Г1" - площею забудови 112,5 к в. м); арматурного цеху, літ. "Д", п лощею забудови 554 кв. м.; котельн і, літ. "Є", площею забудови 380,7 кв . м.; лабораторії, літ. "Ж", площею забудови 177,1 кв. м.; складу цемен ту, літ. "З", "З1", "З2", ("З" - площею забу дови 59,5 кв. м.; "З1" - площею забудов и 55,6 кв. м., "З2" - площею забудови 120 кв. м.); складу інертного запа су, літ. "І", площею забудови 258 кв . м.; пилорами, літ. "К", площею заб удови 487,1 кв. м.; цеху ДСП, літ. "Л", п лощею забудови 672,2 кв. м.; щитово го цеху, літ. "Л1", площею забудов и 236 кв. м.; лісосушильної камери , літ. "М", площею забудови 399,3 кв. м .; столярного цеху, літ. "М1", "М2", ("М 1" - площею забудови 214,1 кв. м., "М2" - площею забудови 673,7 кв. м.); наві сів, літ. "Н", "Н1", "Н2", "Н3", ("Н" - площею забудови - 30,8 кв. м.; "Н1" - площе ю забудови - 11,2 кв. м.; "Н2" - площ ею забудови - 36 кв. м.; "Н3" - пло щею забудови - 83,6 кв. м.); службо вого приміщення, літ. "О", площе ю забудови 33,8 кв. м.; трансформа торної підстанції, літ. "П", "П1", (" П" - площею забудови 53,6 кв. м.; "П1 " - площею забудови 31,2 кв. м.); щито вої, літ. "П2", площею забудови 16,2 кв. м.; компресорної, літ. "Р", пло щею забудови 122,4 кв. м.; цеху залі зобетонних виробів, літ. "С", пл ощею забудови 116,2 кв. м.; арматур ного цеху, літ. "С2", площею забуд ови 442,6 кв. м.; розчинного цеху, лі т. "С3", площею забудови 81,8 кв. м.; ку зні, літ. "Т", площею забудови 133,7 кв. м.; механічної майстерні, л іт. "У", "Ф", ("У" - площею забудови 94,9 кв. м.; "Ф" - площею забудови 532,4 к в. м.); складу кисневих балонів , літ. "Х", площею забудови 12 кв. м. ; складу паливно-мастильних м атеріалів, літ. "Ц", площею забу дови 49 кв. м.; парнику, літ. "Ч", пло щею забудови 323,2 кв. м.; БРВ, літ. "Ш ", "Ш1", ("Ш" - площею забудови 88,6 кв. м.; "Ш1" - площею забудови 44,7 кв. м.); б ункерів складу цементу, літ. "З 3", "Щ", ("З3"- площею забудови 40,3 кв. м.; "Щ" - площею забудови 32,2 кв. м.); т уалету, літ. "Ю", площею забудов и 2,6 кв. м.; огорожі № 1-19; мостіння № І; вольєру собак № 20; пропарочн их камер № 21; підкранових колі й № 22; бункерів № 23; ємностей № 24; е стакади № 25; пневморозвантажу вачів № 26; труби котельні № 27; ци стерн № 28, 29; підпірної стінки № 30; вапняної ями № 31; ями для піск у № 32. Усунено перешкоди у здій сненні ЗАТ "УВТК" права власно сті на вищезазначене нерухом е майно.

Товариство з обмеженою від повідальністю "Херсонський з авод будівельних матеріалів та залізобетонних конструкц ій" подало до Вищого господар ського суду України касаційн у скаргу, в якій, посилаючись н а неправильне застосування с удами норм матеріального та порушення норм процесуально го права, просить зазначені р ішення та постанову скасуват и, а справу передати на новий р озгляд. Зокрема, скаржник вва жає, що він є добросовісним на бувачем права власності на с пірне майно за відплатним до говором, проте, суди, приймаюч и рішення про визнання недій сними ланцюгу правочинів та визнання права власності за позивачем, не врахували прип иси ст. 388 Цивільного кодексу У країни та не вирішили питанн я щодо відшкодування понесен их скаржником збитків, перед бачених ст. 216 ЦК України.

Переглянувши в касаційном у порядку оскаржені судові р ішення попередніх інстанцій , перевіривши доводи скаржни ка про порушення судами норм матеріального права та недо тримання норм процесуальног о права, колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и, приймаючи до уваги межі пер егляду справи в касаційній і нстанції, дійшла висновку пр о наявність правових підстав для часткового скасування с удових актів, проте не з тих мо тивів, які викладені в касаці йній скарзі, з огляду на насту пне.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій, рішенням з агальних зборів акціонерів З АТ "УВТК" від 27 квітня 2007 року, оф ормленим протоколом № 1, поста новлено відкликати з посади директора товариства ОСОБ А_7, а директором обрано ОС ОБА_8

Водночас, рішенням загальн их зборів акціонерів ЗАТ "УВТ К" від 27 квітня 2007 року оформлен им протоколом № 13, за змістом я кого, зборами вирішено продо вжити повноваження директор а товариства ОСОБА_7 до на ступних чергових перевиборі в.

Судами з' ясовано, що ОСО БА_8 користуючись повноваже ннями директора товариства т а діючи від імені ЗАТ "УВТК", 17 т равня 2007 року підписав з ТОВ КП "Профіт" нотаріально посвідч ений договір купівлі-продажу , за яким відчужив на користь о станнього за 97 000 грн. спірний м айновий комплекс ЗАТ "УВТК".

В подальшому, 24 травня 2007 року ТОВ КП "Профіт" уклало з ТОВ "Та врійська ІБК" нотаріально по свідчений договір купівлі-пр одажу, відповідно до якого ре алізувало за 103 000 грн. придбани й майновий комплекс у складі всього перерахованого вище майна, передавши його покупц ю, ТОВ "Таврійська ІБК", за акто м приймання-передачі від 25 тра вня 2007 року.

7 серпня 2008 року ТОВ "Таврійсь ка ІБК" передало придбаний ма йновий комплекс ТОВ "Херсонс ький завод БМЗК" на підставі н отаріально посвідченого дог овору купівлі-продажу за 128 100 г рн.

Рішенням господарського с уду Херсонської області від 4 листопада 2008 року у справі № 11/4 61-ПН-08, яке набрало законної сил и, визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "УВТК" від 27 квітня 2007 року, о формлене протоколом № 1, про ві дкликання з посади директора ЗАТ "УВТК" ОСОБА_7 та про об рання директором ЗАТ "УВТК" ОСОБА_8, про внесення змін до статуту ЗАТ "УВТК" шляхом прий няття його в новій редакції. В казаним судовим рішенням вст ановлено, що зазначені збори , в яких брали участь акціонер и, що мали менш ніж 60% голосів то вариства, а саме, - 34,7199%, є неправо мочними, а, відтак, прийняті ни ми рішення - недійсними.

Вирішуючи спір, пов' язани й з укладенням наведених пра вочинів, суди врахували, що зг ідно з частинами 2, 3 ст. 203 ЦК Укра їни, особа, яка вчиняє правочи н, повинна мати необхідний об сяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасника прав очину має бути вільним і відп овідати його внутрішній волі . Судами також прийнято до ува ги положення ч. 1 ст. 215 ЦК Україн и, за якою підставою недійсно сті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п'ятою та шостою с татті 203 цього Кодексу.

Розглядаючи дану справу по суті заявлених вимог, місцев ий та апеляційний суди дійшл и висновків, що ОСОБА_8 не м ав необхідного обсягу цивіль ної дієздатності, а тому взаг алі не мав права відчужувати спірне майно позивача за дог овором купівлі-продажу від 17 т равня 2007 року від імені товари ства.

Крім того, дослідивши ная вні матеріали справи, суди до стеменно встановили факт від сутності волі ЗАТ "УВТК" на укл адення договору купівлі-прод ажу від 17 травня 2007 року з ТОВ КП "Профіт", у зв' язку з чим, визн али зазначений договір купів лі-продажу недійсним на підс таві частин 2, 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відтак, встановивши, що внас лідок незаконного відчуженн я спірного майна, відповідач і, фактично, заперечили право власності позивача на це май но, суди вирішили, що порушене право власника підлягає суд овому захисту шляхом визнанн я права власності, та задовол ьнили обґрунтовані вимоги по зивача про визнання за ним пр ава власності на спірне майн о.

Приймаючи рішення про усун ення перешкод в користуванні майном суди першої та апеляц ійної інстанцій зазначили, щ о у відповідності до статей 391 , 392 ЦК України власник майна ма є право вимагати усунення пе решкод у здійсненні ним прав а користування та розпорядже ння своїм майном. Водночас, по силаючись на встановлені фак ти незаконного вибуття спірн ого майна з володіння позива ча, господарські суди дійшли висновків, що укладення решт и оспорюваних позивачем дого ворів купівлі-продажу зазнач еного майна також є незаконн им.

При цьому, суди обох інстанц ій вказали, що в даному випадк у недійсність таких договорі в встановлена не ч. 2 ст. 203 ЦК Укр аїни, а частиною 1 тієї ж статт і, за якою зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства. Посилаючись на ст . 317 ЦК України, за змістом якої лише власнику майна належить право розпорядження своїм м айном, суди дійшли висновку, щ о укладення договорів купівл і-продажу особами, відносно м айна, право власності на яке у них було відсутнє, свідчить п ро невідповідність спірних д оговорів купівлі-продажу від 24 травня 2007 року та 7 серпня 2008 ро ку вказаній правовій нормі, щ о свідчить про їх недійсніст ь на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним и висновки місцевого та апел яційного судів щодо обґрунто ваності позовних вимог про в изнання недійсним договору к упівлі-продажу нерухомого ма йна від 17 травня 2007 року, укладе ного між позивачем та ТОВ "Ком ерційне підприємство "Профіт ", та про усунення перешкод у з дійсненні позивачем права вл асності на зазначене нерухом е майно, відтак не вбачає підс тав для скасування судових а ктів у зазначеній частині.

Проте, щодо задоволення поз ову в частині визнання недій сними договорів купівлі-прод ажу спірного нерухомого майн а, укладених 7 серпня 2008 року мі ж ТОВ "Таврійська інвестицій но-будівельна компанія" та ТО В "Херсонський завод будівел ьних матеріалів та залізобет онних конструкцій", та 24 травн я 2007 року між ТОВ "Комерційне пі дприємство "Профіт" та ТОВ "Тав рійська інвестиційно-будіве льна компанія" на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, а так ож визнання за позивачем пра ва власності на спірне нерух оме майно судова колегія вва жає за необхідне зазначити н аступне.

Приймаючи рішення про визн ання вищезазначених договор ів недійсними у зв' язку з ти м, що їх зміст суперечить ст. 317 ЦК України, суди не врахували , що вказані договори є оспорю ваними в розумінні ст. 215 ЦК Укр аїни, оскільки їх недійсніст ь прямо не встановлена закон ом. Разом з цим, згідно з ч. 3 ст. 21 5 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановл ена законом, але одна із сторі н або інша заінтересована ос оба заперечує його дійсність на підставах, встановлених з аконом, такий правочин може б ути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). При ць ому, правові наслідки задово лення вимог сторін правочину або іншої заінтересованої о соби встановлені ст. 216 ЦК Укра їни, згідно з якою у разі неді йсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернут и другій стороні у натурі в се, що вона одержала на вико нання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, ко ли одержане полягає у корис туванні майном, виконаній ро боті, наданій послузі, - відшко дувати вартість того, що одер жано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З наведеного вбачається, що наслідком недійсності право чину є повернення сторін у пе рвісний стан, відтак, особа, як а не є стороною договору, відп овідно до ст.ст. 203, 215, 216 ЦК Україн и, не може вимагати застосува ння будь-яких інших наслідкі в недійсності правочину, зок рема, передачі майна на її кор исть.

Водночас, слід зазначити, що особа, яка вважає себе законн им власником майна, і яка не є стороною правочинів з перепр одажу майна, має захищати пор ушене право шляхом звернення з позовними вимогами, зокрем а, про витребування майна з чу жого незаконного володіння в порядку ст.ст. 387 ЦК України. Пр и цьому, для задоволення відп овідного позову, достатнім є встановлення фактів незакон ного вибуття майна з володін ня власника та безпідставног о знаходження цього майна у в ідповідача.

Матеріали справи свідчать , що суди, встановивши недійсн ість договору купівлі-продаж у нерухомого майна від 17 травн я 2007 року, укладеного між позив ачем та ТОВ "Комерційне підпр иємство "Профіт", у зв' язку з відсутністю у ОСОБА_8 прав а на відчуження спірного май на, тим самим, встановивши фак т незаконного вибуття майна, яке належить позивачу на пра ві власності, з його володінн я, не врахували, що сукупність наведених обставин свідчить про наявність правових підс тав для витребування майна з чужого незаконного володінн я в порядку ст. 387 ЦК України та усунення перешкод в користув анні майном.

При цьому, суди не звернули уваги на те, що вимоги законно го власника, направлені на ви знання права власності та по вернення майна, як-то витребу вання майна з чужого незакон ного володіння або усунення перешкод у користуванні майн ом, не можуть бути задоволені одночасно з визнанням недій сними правочинів, в яких пози вач не є стороною. Крім то го, визнавши договір купівлі -продажу нерухомого майна ві д 17 травня 2007 року недійсним, су ди не врахували, що за приписа ми ст. 216 ЦК України, право власн ості на спірне майно залишил ось за позивачем. Наведене св ідчить про відсутність потре би його повторного визнання на підставі ст. 392 ЦК України.

Відтак, враховуючи помилко вість висновків судів про на явність правових підстав для задоволення вимог позивача про визнання недійсними дого ворів купівлі-продажу нерухо мого майна від 24 травня 2007 року та від 7 серпня 2008 року та про ви знання права власності на сп ірне майно, судові рішення в з азначеній частині підлягают ь скасуванню з прийняттям в м ежах повноважень суду касац ійної інстанції нового рішен ня про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Щодо доводів скаржника про те, що він є добросовісним наб увачем спірного майна, та про відсутність правових підста в для витребування у нього сп ірного майна згідно зі ст. 388 ЦК України, то суд касаційної ін станції їх не приймає до уваг и, оскільки встановленими су дами обставинами справи дост еменно підтверджується факт безпідставного знаходження цього майна у скаржника, який придбав спірне майно за дого вором, підписаним особою, що н е могла не знати про незаконн ість вибуття майна з володін ня позивача. За таких обстави н, судова колегія не вбачає пі дстав для задоволення касаці йної скарги з викладених в ні й мотивів.

Водночас, колегія суддів вв ажає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. ст. 125, 129 Кон ституції України, рішення Ко нституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 та Постанови През идії Вищого господарського с уду України від 30.03.2010 постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарже нню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Гос подарського процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу зали шити без задоволення.

Постанову Запорізького ап еляційного господарського с уду від 19 січня 2010 року та рішен ня господарського суду Херсо нської області від 7 квітня 2009 р оку у справі № 13/472-ПД-08 скасувати в частині задоволення позов них вимог про визнання недій сними договорів купівлі-прод ажу від 24 травня 2007 року та від 7 серпня 2008 року та про визнання права власності на спірне ма йно. В цій частині позову відм овити.

В решті постанову Запорізь кого апеляційного господарс ького суду від 19 січня 2010 року т а рішення господарського суд у Херсонської області від 7 кв ітня 2009 року у справі №13/472-ПД-08 за лишити без змін.

Головуючий суддя Борденюк Є.М.

Судді : Могил С.К.

Самусенко С.С.