Ухвала

від 12.12.2022 по справі 204/11002/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/11002/22

Провадження № 1-кс/204/2470/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дебальцеве Донецької області, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

9 грудня 2022 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СВ Управління СБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 22017040000000032 від 23.05.2017 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 квітня 2014 року у м. Донецьку утворено терористичну організацію (т.зв. «ДНР») і одним із основним її завданням є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, а саме шляхом відокремлення від України частини території Донецької області. 30.04.2018 Указом Президента України №116/2018, відповідно до ст. 107 Конституції України, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», яким здійснено зміну формату широкомасштабної антитерористичної операції на Операцію об`єднаних сил. Так, 29.03.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Р.Б.К. Атлантіс Груп» (код ЄДРПОУ 34314907) зареєстроване у Департаменті адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 1 224 102 0000 025292) за адресою: м. Дніпро, вул. Харківська, буд. 9, кв. 10 (надалі - ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп»), з видами діяльності за кодом КВЕД: 18.13 - виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 82.99 - надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 58.19 ? інші види видавничої діяльності. Разом з тим, основним видом фінансово-господарської діяльності вказаного товариства є неспеціалізована оптова торгівля, куди входить: оптова торгівля оболонками штучними для ковбасних виробів, плівками для харчових продуктів та інше. В свою чергу, відповідно до наказу ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» № 130-к від 01.07.2010, призначено на посаду Генерального директора ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», діючого на підставі Статуту підприємства від 29.03.2006, зі змінами від 24.07.2015 № 1 224 105 0020 025292 ОСОБА_6 . Крім того, відповідно до положень Статуту ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп»: п. 12.7 Генеральний Директор несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, звітності, своєчасність та повноту сплати податків та заробітної плати найманим працівникам, зберігання документів Товариства, печатки та штампів; п. 12.8 Генеральний Директор діє від імені Товариства, представляє його в усіх установах, підприємствах та організаціях в Україні і за кордоном, видає довіреності від імені Товариства. Довіреності можуть бути видані на вчинення лише тих дій, які належать до компетенції директора. Слід зазначити, під час здійснення протиправної діяльності, ОСОБА_6 було відомо, що терористична організація «ДНР» діє на території України незаконно, її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації військового конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітникам правоохоронних органів України та військовослужбовцям Збройних сил України, прийняла рішення на вчинення активних дій, спрямованих на фінансування діяльності зазначеного псевдодержавного утворення - терористичної організації «ДНР». Також, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» здійснювало свою фінансово-господарську діяльність на території Донецької обл. у м. Дебальцеве та Луганської обл. у м. Луганську, створивши при цьому представництва у вказаних містах. Отже, реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_6 , залучив до вчинення вказаної протиправної діяльності ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка відповідно до наказу генерального директора ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» ОСОБА_6 № 358-к від 03.03.2014 на вказаному підприємстві займала посаду начальника відділу збуту, до обов`язків якої входило контроль продажу товарів, що імпортуються вказаним підприємством, у 2015 році (більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено). У свою чергу, відповідальною особою на території Донецької області з питанням регіонального розвитку ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», відповідно до наказу генерального директора ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» ОСОБА_6 № 64-К від 01.10.2008 був призначений менеджер ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та відповідно до наказу № 356-К від 03.03.2014 був призначений менеджер ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Так, реалізуючи свій злочинний план та умисел, який направлений на фінансове забезпечення діяльності терористичної організації «ДНР», ОСОБА_6 за передньою змовою з ОСОБА_10 , за невстановлених в ході досудового розслідування обставин досягли згоди з менеджером по питанням регіонального розвитку ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» у м. Дебальцеве Донецької області ОСОБА_12 про вчинення вказаного злочину. Отже, ОСОБА_6 , продовжуючи вчиняти протиправну діяльність, та не відмовляючись від раніше розробленого злочинного плану з ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , останні зареєстрували ряд суб`єктів підприємницької діяльності з метою фінансового забезпечення терористичної організації «ДНР», та які усвідомлені про злочинну діяльності терористичної організації «ДНР», та обізнані про створені так звані «Міністерства фінансів «ДНР», «Міністерства доходів та зборів «ДНР», «Центрального Республіканського Банку «ДНР», та усвідомлюючи, що грошові кошти, збір та обіг яких відбуваються на території Донецької області, непідконтрольній державним органам влади України, буде використано для цілей вказаної терористичної організації, зокрема щодо насильницької зміни меж території та державного кордону України. Слід зазначити, що на виконання злочинного умислу ОСОБА_6 , ОСОБА_10 разом зі ОСОБА_12 , для приховання юридичної приналежності до процесу фінансового забезпечення терористичної діяльності «ДНР» до підприємства ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», незаконно здійснили реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_12 на території терористичної організації «ДНР» з метою подальшої реалізації продукції на вказаній вище території, а саме оболонки штучної для ковбасних виробів, плівки для харчових продуктів та іншого, фактичними країнами походження якої є Польська Республіка та Російська Федерація. Так, у період часу з 11.12.2015 по 25.12.2015, перебуваючи на території, підконтрольній терористичній організації «ДНР» у м. Дебальцеве Донецької області, ОСОБА_13 , на виконання вказівок ОСОБА_6 , вжив всіх необхідних заходів та вчинив всі необхідні дії, направлені на фінансування терористичної діяльності шляхом сплати «податків» до так званої «податкової системи «ДНР», в процесі здійснення незаконної підприємницької діяльності на вказаній території. Далі, на виконання спільного з ОСОБА_6 злочинного плану, ОСОБА_12 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, надавав на ім`я генерального директора ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» ОСОБА_6 заяву про звільнення з вказаного підприємства за власним бажання, на підставі якої, відповідно до наказу № 405-к від 21.12.2015, його звільнено з посади менеджера по питанням регіонального розвитку ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп». 22.12.2015, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, ОСОБА_12 , виконуючи вказівки ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , після офіційного звільнення з ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», перебуваючи на території терористичної організації «ДНР», зареєстрував суб`єкт господарської діяльності ФОП ОСОБА_12 , та отримав свідоцтво про державну реєстрацію ФОП серії НОМЕР_1 . Після чого, ОСОБА_12 , за спільно обумовленим злочинним планом з ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , та діючи на виконання вказівок останніх, з метою забезпечення ведення господарської діяльності на території терористичної організації, 18.01.2016 відкрив у так званому «Центральному Республіканському Банку Донецької Народної Республіки» розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 з метою незаконного ведення господарської діяльності та сплати так званих «податків» до так званого «бюджету «ДНР». В подальшому, на виконання злочинних вказівок ОСОБА_6 , та виконуючи відведену йому роль у злочинному плані, ОСОБА_10 , розуміючи, що за результатами фінансово-господарської діяльності ОСОБА_12 , як незаконно зареєстрованого суб`єкта господарської діяльності, будуть сплачуватись так звані «податки» до «бюджету ДНР», що згідно положень ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є фінансовим та матеріальним забезпеченням терористичної організації «ДНР», здійснювала пошук постачальників товару (оболонки штучні для ковбасних виробів, плівка для харчових продуктів та ін.) для подальшої його реалізації ФОП ОСОБА_12 на тимчасово окупованій території представниками терористичної організації «ДНР» із використанням механізму «транзитних» підприємств, з метою приховування достовірної інформації про дійсного імпортера даної продукції. Так, ОСОБА_10 , після здійснення поставки товару на територію терористичної організації «ДНР» забезпечувала митне оформлення та декларування товару, після чого здійснювала заходи щодо подальшого розпорядження та декларування товару з метою його реалізації підприємствам, які зареєстровані та мають виробничі потужності на території, підконтрольній терористичній організації «ДНР». При цьому, ОСОБА_10 достовірно усвідомлювала, що в процесі незаконної фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_12 на території, що є під контролем терористичної організації «ДНР», будуть сплачуватись так звані «податки» до так званого «бюджету ДНР». Також, ОСОБА_10 , на виконання вказаного злочинного плану ОСОБА_6 , з метою безперешкодного виконання покладених злочинних обов`язків для доведення злочинного наміру до кінця, здійснювала облік та систематизацію звітних документів щодо фінансово-господарської діяльності незаконно зареєстрованого, тобто з порушенням норм діючого законодавства України, ФОП ОСОБА_12 . В подальшому, ОСОБА_10 із використанням електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка крім того є офіційним засобом зв`язку ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», отримувала та опрацьовувала, з метою систематичних, планових та постійних сплат так званих «податків» до так званого «бюджету «ДНР», невід`ємні документи реалізації фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_12 , а саме: договори поставок, договори перевезення, додаткові угоди, протоколи протиріч до договорів поставок, специфікації, агентські договори, договори про надання послуг митного представництва, угоди про вартість послуг, заявки на поставку товару, рахунки-фактури, зразки заповнення платіжних доручень, рахунки на оплату, товарні накладні, декларації на товари, додаткові аркуші до декларацій на товари, накладні, плани робіт тощо. Так, реалізуючи свій протиправний план, ОСОБА_6 , у період часу з 23.03.2016 по 27.06.2017 надав злочинні вказівки ОСОБА_10 , перебуваючи у м. Дніпрі, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, здійснювати ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_12 , тобто здійснювати дії з бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності цього ФОП з метою фінансування діяльності терористичної організації «ДНР». Крім того, для контролю та неухильного виконання ФОП ОСОБА_12 злочинних вказівок ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , останні, використовуючи засоби мобільного зв`язку, систематично контролювали, керували та корегували процесами реалізації ФОП ОСОБА_12 раніше спланованих протиправних дій. Слід зазначити, факти систематичної сплати «податків» до так званого «бюджету «ДНР» ОСОБА_10 підтверджувала шляхом отримання на електронну адресу відповідних копій накладних про придбання товару, посилаючись на так званий «Закон Донецької народної Республіки «Про Податкову систему від 25.12.2015», де в п. 12.1 ст. 12 встановлено протиправний порядок отримання джерел фінансування діяльності «ДНР», у тому числі у вигляді податку, який визначений, як «обов`язковий, індивідуальний платіж, що стягується з метою фінансового забезпечення діяльності «ДНР». Так, у період часу з 23.03.2016 по 27.06.2017 ФОП ОСОБА_12 , що здійснював фінансово-господарську діяльність на тимчасово окупованій території України, всупереч діючому законодавству України в сфері легітимної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності, на виконання злочинного плану ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , спрямованого на фінансування терористичної організації «ДНР», з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_12 № НОМЕР_2 , відкритого у так званому «Центральному Республіканському Банку ДНР», під видом непередбачених чинним законодавством України «податків» і «зборів», до так званого «бюджету «ДНР», відповідно до висновку експерта № 4533/4534-17 від 21.12.2017 сплачено 6 % з загальної суми за даними касових операцій 6 508 595, 21 рублів, що складає 390 515, 71 російських рублів. Таким чином, у період часу з 23.03.2015 по 27.06.2017 генеральний директор ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» ОСОБА_6 за попередньою змовою з начальником відділу продажу ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, організував фінансове забезпечення діяльності терористичної організації «ДНР», шляхом сплати до так званого «Міністерства доходів та зборів «ДНР» через незаконний «Центральний Республіканський банк ДНР», відповідно до незаконно виданого нормативного акту фіскального характеру «Закону Донецької Народної Республіки «Про податкову систему від 25.12.2015» (п. 12.1 ст. 12) у вигляді податку, який визначений, як «обов`язковий, індивідуальний платіж, що стягується з метою фінансового забезпечення діяльності «ДНР», та для подальшого сприяння діяльності вказаної терористичної організації. Також, досудовим розслідування встановлено, що з 2016 року по теперішній час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та іншими невстановленими особами, організував постачання товарів «оболонки штучні для ковбасних виробів», з метою сприяння діяльності терористичній організації «ДНР», що виражається у наданні вказаним терористичним організаціям грошових коштів, які були отримані в ході здійснення фінансово-господарської діяльності підконтрольних названим вище особам суб`єктів підприємницької діяльності для подальшого придбання військового одягу, амуніції, медикаментів, продуктів харчування тощо. Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» № 1147 від 30.12.2015, затверджено перелік товарів, ввезення яких заборонено на митну територію України, серед яких є товар - «оболонки штучні для ковбасних виробів», що відповідає коду УКЗЕД 3917320020, який розмитнювався ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», генеральним директором якого є ОСОБА_6 . Крім того, частина коштів, отриманих від реалізації вказаних товарів на непідконтрольну уряду України територію Донецької області, направлялась ОСОБА_6 та іншими невстановленими в ході досудового слідства особами до незаконно створених «органів влади» терористичної організації «ДНР» де здійснювалась сплата встановлених представниками терористичної організації «ДНР» офіційних та неофіційних платежів, таким чином частина грошових коштів передавалась представникам незаконних збройних формувань терористичної організації «ДНР», що діють на тимчасово окупованій території Донецької області та систематично вчиняють на території України тяжкі та особливо тяжкі злочини, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні. При цьому, ОСОБА_6 достовірно усвідомлював, що терористична організація «ДНР» має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідеру організації, а також мають план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Також, ОСОБА_6 , об`єктивно розумів, що терористична організація «ДНР», протиправній діяльності якої він сприяв, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних сил України та іншими військовими формуваннями України, задіяними у проведенні Антитерористичної операції/ООС. Таким чином, ОСОБА_6 , як генеральний директор ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», у період 2015 року по 2017 рік, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , та іншими невстановленими в ході досудового слідства особами, усвідомлюючи той факт, що «ДНР» є терористичною організацією та має відповідні незаконно створені органи управління, з метою забезпечення економічної складової діяльності незаконних органів управління терористичної організації «ДНР» та подальшого надходження грошових коштів від такої діяльності у вигляді податків та зборів до незаконно створених органів даної терористичної організації, а також достовірно розуміючи, що на даній окупованій території органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, передбачені законодавством України, організував постачання товарно-матеріальних цінностей «оболонки штучні для ковбасних виробів», на тимчасово окуповану територію Донецької області з метою забезпечення функціонування незаконно створених органів державної влади терористичної організації «ДНР» та потреб осіб, які здійснюють та підтримують вищевказані противоправні дії, а також у готуванні до вчинення дій щодо постачання товарів народного споживання на тимчасово непідконтрольну Україні територію, яка контролюється терористичної організацією «ДНР». Крім того, у період з 2015 по березень 2022 рр., ОСОБА_6 , під виглядом офіційної комерційної діяльності на території України, спільно з колишніми військовими офіцерами Головного управління розвідки Міністерства оборони України та під кураторством представників спецслужб ГРУ МО та ФСБ Російської Федерації, контролював виконання оборонних замовлень Міністерства оборони України комітету «Безпілотні літальні апарати», які входять до складу Асоціації «Українська оборонна та безпекова промисловість» (код ЄДРПОУ 39885196), а саме: відомості (фото-відео матеріали) про дислокацію військових частин ЗС України, відомості про використання безпілотних летальних апаратів вздовж лінії розмежування на Сході України в зоні проведення ООС з метою подальшої передачі на упередження відповідних даних через російську агентурну мережу представникам вищевказаних спецслужб Російської Федерації для нанесення шкоди суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності України шляхом надання Російській Федерації допомоги в проведені підривної діяльності проти України. 04 березня 2022 року ОСОБА_6 , в порядку 208 КПК України, затримано, та 05 березня 2022 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України. 26 серпня 2022 року слідчим суддею Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська строк досудового розслідування кримінального провадження № 22017040000000032 від 23.05.2017 продовжено до 05 березня 2023 року. Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України. Підозра ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України, у повній мірі обґрунтовується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом обшуку ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп»; протоколом огляду Інтернет-мережі - незаконно виданих нормативних актів фіскального характеру - т.зв. «Законом Луганської Народної Республіки «Про податкову систему» та т.зв. «Законом Донецької народної Республіки «Про Податкову систему»; протоколами огляду предметів та документів, які були вилучені під час проведення обшуків; протоколами про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколами огляду вилучених предметів і документів під час проведення затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; висновком судової комп`ютерно-технічної експертизи ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області; протоколами огляду судової комп`ютерно-технічної експертизи ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області; висновком аналітичного дослідження з ГУ ДПС у Дніпропетровській області; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності. Разом із тим, з метою закінчення досудового розслідування необхідно: провести детальні огляди висновку комп`ютерно - технічної експертизи; отримати відповіді на запити з Головного управління розвідки Міністерства оборони України; отримати відповіді на запит з Ради національної безпеки і оборони України; проаналізувати висновок експертизи ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області; отримати відповіді на доручення з оперативних підрозділів; встановити додаткових свідків, які обізнані про вчинення протиправної діяльності ОСОБА_6 ; направити ряд доручень до оперативних підрозділів; надати допуск до державної таємниці захисникам; встановити інших осіб, які причетні до вчинення даних кримінальних правопорушень, прийнявши стосовно них відповідні процесуальні рішення; після проведення детальних оглядів судової комп`ютерно-технічної експертизи ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області, встановити інших осіб, які причетні до вчинення даних кримінальних правопорушень та направити відповідні запити до контролюючих органів; після отримання висновків усіх судових експертиз, вирішити питання про повідомлення про підозру у нових епізодах; вирішити питання про надання адвокатам підозрюваного доступу до державної таємниці для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, які мають гриф секретності; повідомити сторону захисту про закінчення досудового розслідування; ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження; скласти та вручити обвинувальний акт; виконати інші слідчі дії, необхідність в яких виникне в ході виконання вище перелічених слідчих дій. Результати проведення зазначених слідчих (розшукових) дій, судових експертиз та заходів мають важливе значення для судового розгляду кримінального провадження та для виконання яких потрібен час не менше дванадцяти місяців. Обставинами, що перешкоджали здійсненню вищевказаних слідчих (розшукових) дій та заходів є виняткова складність кримінального провадження, а саме: багатоепізодність, великий обсяг проведення необхідних слідчий (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень; тривалість проведення огляду вилучених в ході обшуків речей, комп`ютерної та мобільної техніки, документів; велика кількість експертиз; складність та тривалість окремих експертиз; великий обсяг інформації, отриманої під час здійснення досудового розслідування, котру необхідно перевірити, проаналізувати та прийняти відповідні процесуальні рішення з метою об`єктивного та неупередженого досудового розслідування, проведення агресивної війни з боку Російської Федерації та введення воєнного стану на території України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 необхідно продовжити з наступних підстав: Відповідно до пунктів 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: Необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а також тим, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Враховуючи становище ОСОБА_6 та наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також паспортів громадянина Російської Федерації № № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , існує ризик того, що перебуваючи на волі останній може виїхати за межі країни або іншим чином переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що у подальшому, у разі визнання його судом винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, унеможливить притягнення останнього до встановленої законом кримінальної відповідальності. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи. Також, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що санкція ч. 1 ст. 111 КК України передбачає конфіскацію майна, останній може вчинити дії спрямовані на відчуження приналежного йому майна, майнових прав, знищення первинних документів та документів із внесеними до них недостовірними відомостями, які стосуються вчинюваних ним злочинів, тощо. Так, хоча органом досудового розслідування на даний час виконано значний обсяг слідчих дій, завдяки яким вдалось затримати правопорушника, на даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші особи, які причетні до скоєння особливо тяжкого злочину, і частина з них постійно мешкають або періодично відвідують тимчасово непідконтрольні Україні території т.зв. «ДНР» та «ЛНР», у зв`язку з чим, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може повідомити зазначених осіб про її переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення для провадження, уникати спілкування з органом досудового розслідування шляхом переховування на тимчасово непідконтрольних Україні територіях. Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному проваджені, шляхом застосування до останніх методів залякування. Отримавши матеріали обґрунтування кримінального провадження та перебуваючи на волі існує ризик, що ОСОБА_6 може розголосити відомості досудового розслідування, що в подальшому перешкоджатиме проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні, виконанню необхідних слідчих та розшукових дій. Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_6 незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень. При цьому, застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно підозрюваному ОСОБА_6 не є доцільним та можливим, оскільки обставини злочину, у вчиненні якого останній об`єктивно підозрюється, свідчать про нехтування ним встановленими чинним законодавством України, гарантіями захисту прав і свобод людини та зневажливе відношення до загальнолюдських цінностей і дають підстави вважати, що аналогічним чином він, у разі обрання інших запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, віднесеться до вимог та обмежень запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, та зможе перешкоджати виконанню процесуальних рішень, взагалі не виконувати покладених на нього обов`язків, переховувати від слідства і суду, продовжити злочину діяльність, здійснити незаконний вплив на підозрюваних та свідків. В свою чергу, 20 жовтня 2022 року слідчим суддею Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді строком до 18 грудня 2022 року. Оцінюючи в сукупності викладене, варто прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_6 та відповідно до ст. 199 КПК України, йому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 відповідає суспільному інтересу, так як кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності за вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані обставини у сукупності свідчать про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу лише у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання, уточнивши наявність різиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та зазначив, що тримання під вартою є самим доцільним запобіжним заходом, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконанням підозрюваний покладених на нього процесуальних обов`язків та не зможе запобігти наявним ризикам.

Підозрюваний у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати йому цілодобовий домашній арешт. Зазначив, що підозру вважає необґрунтованою. Справа повністю сфабрикована проти нього, жодних доказів вчинення ним дій з фінансування злочинних терористичних угрупувань немає, і він цим не займався. Він не збирається переховуватися.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення даного клопотання, вважає, що вручена підозра жодним чином не обґрунтована, вказані слідчим та прокурором ризики взагалі є надуманими та зводяться лише до припущень. ОСОБА_6 вже більше 9 місяців перебуває під вартою, при цьому ані суд, ані орган досудового розслідування не наводять «достатніх підстав» для його подальшого тримання. Більш того, ОСОБА_6 взагалі не набув статусу підозрюваного, оскільки з моменту фактичного затримання при будь-яких діях повинен бути присутній захисник, однак підозра вручена з порушенням права на захист. Первісно запобіжний захід було обрано відносно ОСОБА_6 постановою прокурора. Проте, на момент постановлення такого рішення, Красногвардійський суд працював, а тому вона винесена з порушенням умов ст. 615 КПК України, тому є неправдивою та завідомо недостовірною. Всі матеріали, якими сторона обвинувачення доводила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , були зібрані до моменту внесення даних до ЄРДР 23.05.2017 року о 15:50:30 до 13 липня 2018 року. Навіть поверхневий перегляд матеріалів НСРД в цьому провадженні, свідчить про те, що ОСОБА_6 немає жодного відношення до даного провадження і навіть про його обізнаність щодо їх скоєння - він лише згадується в розмовах певних осіб, як вимогливий керівник. Не доводять обізнаність ОСОБА_6 у вчиненні іншими особами кримінальних правопорушень інші матеріали клопотання. Крім того, органу досудового розслідування достеменно відомо, що ОСОБА_6 причетний до розвідувальної діяльності, що проводить ГУР Міністерства оборони України. Стосовно зазначених прокурором ризиків, то слід зазначити, що за весь час порушення кримінальних справ та відкриття кримінального провадження ОСОБА_6 ніколи не переховувався від правоохоронних органів та суду. З 2017 року по 2022 рік ОСОБА_6 постійно виїжджав з країни та повертався до України. Тобто, маючи змогу залишитись за кордоном, він цього не зробив. Крім того, прокурор не навів конкретних фактів на обґрунтування своїх висновків, про наявність небезпеки вчинення ОСОБА_6 нових кримінальних правопорушень.

Захисник підозрюваного ОСОБА_15 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозра жодним чином не обґрунтована. Зазначені ризики надумані та не підтверджені жодним чином. Так, запобіжний захід відносно його підзахисного обирався постановою прокурора 5 березня 2022 року, у зв`язку з тим, що суди не працювали через військові дій. Проте, це не відповідає дійсності, оскільки станом на 5 березня 2022 року всі суди м. Дніпра працювали та на території міста не було активних бойових дій. А тому, постанова прокурора не є законною, бо він не мав повноважень на її винесення. Крім того, було порушено його право на захист, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а отже з моменту його затримання всі процесуальні дії повинні проводитись в присутності захисника. Проте, ні при затриманні, ні при повідомленні про підозру захисник не був присутній. Вилучені під час обшуку ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп». а також під час інших обшуків, були повернуті володільцям після прийняття слідчим вищевказаних рішень про закриття кримінального провадження. Взагалі незрозуміло, яке відношення має ОСОБА_6 чи підпорядковані йому підприємства до виконання оборонних замовлень МО України, наприклад договори, тендерна документація та інше. Не зрозуміло яким чином, ОСОБА_6 може контролювати виконання оборонних замовлень МО Україна, якщо він не має відповідних повноважень. Не відомо, які саме відомості про дислокацію військових частин ЗСУ чи використання безпілотних летальних апаратів були знайдені у ОСОБА_6 . Все вищенаведене свідчить про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 будь-яких кримінальних правопорушень. Крім того, у клопотанні навіть не обґрунтовано неможливість запобігання заявленим ризикам шляхом застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , дослідивши долучені до матеріалів клопотання документи надані стороною захисту, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

5 березня 2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України.

Постановою прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_17 від 5 березня 2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, а саме до 2 квітня 2022 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 1 квітня 2022 року, строк раніше обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 продовжено до 5 травня 2022 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2022 року, строк досудового розслідування кримінального провадження № 22017040000000032, продовжено до 5 липня 2022 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 2 травня 2022 року, строк раніше обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 продовжено до 30 червня 2022 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2022 року, строк раніше обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 продовжено до 28 серпня 2022 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року, строк досудового розслідування кримінального провадження № 22017040000000032, продовжено до 5 березня 2023 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2022 року, строк раніше обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 продовжено до 25 жовтня 2022 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2022 року, строк раніше обрано запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 продовжено до 18 грудня 2022 року.

У клопотанні слідчим та у судовому засіданні прокурором було уточнено наявність ризиків та зазначено, що на даний час ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, що виправдовує утримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою.

Однак, ще 1 квітня 2022 року при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ, було встановлено наявність лише одного ризику, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду.

На дану обставину а ні слідчий, а ні прокурор не звернули увагу, та повторно зазначили про продовження існування інших ризиків. При цьому, у судовому засіданні прокурором не було доведено факт існування таких ризиків як: незаконний вплив на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється.

У судовому засіданні прокурором було доведено наявність лише одного ризику, а саме: що підозрюваний ОСОБА_6 враховуючи невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує у випадку визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, при розгляді даного клопотання, суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.

Що стосується посилань захисників підозрюваного на необґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, то варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи критерії обґрунтованості підозри викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.

Метою затримання є подальше розслідування кримінального провадження шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Виходячи з наданих доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що додані до матеріалів клопотання докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Зважаючи на усталену практику Європейського суду з прав людини, де у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зазначено термін «Обгрунтована підозра», який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпьелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A? N182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У зв`язку з викладеним, доводи захисника підозрюваного про необґрунтовану підозру є безпідставними.

Стосовно посилань захисника на те, що слідчий суддя не має права вирішувати питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який було застосовано постановою прокурора, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 615 КПК України, якою визначено, що на місцевості на якій діє правовий режим воєнного часу, у разі неможливості виконання у встановлені строки слідчим суддею повноважень щодо обрання запобіжного заходу, такі повноваження виконує відповідний прокурор, то слід зазначити наступне.

На час розгляду даного клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , постанова прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_17 від 5 березня 2022 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, не скасована та не визнана незаконною у встановленому законом порядку.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним особливо тяжкого кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання та реєстрації, наявність на утриманні малолітньої доньки, а також враховуючи наявність ризику, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у судовому засіданні не встановлено, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, тобто до 9 лютого 2023 року.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 34, 81, 110, 131-132, 176-178, 183, 199, 219, 294, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без визначення застави, на 60 днів, тобто до 9 лютого 2023 року.

Ухвалу направити до СВ Управління СБ України в Дніпропетровській області для виконання.

Ухвала щодо продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1