Ухвала

від 09.01.2023 по справі 204/11002/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/98/23 Справа № 204/11002/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

в режимі відеоконференції:

підозрюваного ОСОБА_7 ,

адвокатів ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги з доповненнями адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2022 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, маючого на утриманні неповнолітню дитину, уродженця АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Вказаною ухвалою було задоволено клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України

Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , без визначення застави, на 60 днів, тобто до 9 лютого 2023 року.

Слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним особливо тяжкого кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, врахував його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання та реєстрації, наявність на утриманні малолітньої доньки, а також врахував наявність ризику, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у судовому засіданні не встановлено, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, тобто до 9 лютого 2023 року.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вважає, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

На думку адвоката, підозра не обґрунтована, вручена з порушенням права на захист та ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного. Вважає, що матеріали кримінального провадження сфабриковані, жодних доказів вчинення ним дій з фінансування злочинних терористичних угрупувань немає. Вважає, що єдиний ризик, передбачений п.1 с.1 ст.177 КПК України, враховуючи практику ЄСПЛ, не може слугувати беззаперечною підставою для продовження тримання під вартою підозрюваного. ОСОБА_7 не збирається переховуватися від органу досудового розслідування. Зазначає, що ОСОБА_7 багато може зробити для держави, оскільки володіє важливою інформацією. Вважає, що ні в повідомленні про підозру від 05.03.2022 року, ні в клопотанні слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачається наявності складу інкримінованих правопорушень, що залишено без уваги судом першої інстанції.

На думку адвоката, слідчий суддя не звернув належної уваги, що з моменту скасування постанов про закриття кримінального провадження № 22017040000000032 - 14.09.2021, до затримання ОСОБА_7 04.03.2022 і вже за більш ніж шість місяців тримання його під вартою, всього більш ніж 11 місяців, жодного нового доказу причетності ОСОБА_7 до скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст. 258-3, 258-5 КК України, органом досудового розслідування надано не було.

Звертає увагу, що у відповідності до висновку експерта від 03.06.2022 року щодо вилученої під час затримання ОСОБА_7 техніки - відомостей про дислокацію військових частин ЗСУ чи використання безпілотних летальних апаратів - не виявлено. Не додано до клопотання і жодного документу на підтвердження існування Комітету «Безпілотні літальні апарати» Асоціації «Українська оборонна те безпекова промисловість» та виконання останнім оборонних замовлень МО.

Вважає, що слідчим суддею в повній мірі не враховано достатньої кількості ділових зв`язків, активної суспільної діяльності, нерухомого майна, корпоративних прав, постійного місця роботи, стабільного доходу, ризик втечі з країни де ведуться бойові дії, здійснюється досудове розслідування не є обґрунтованим, а запобігання зазначеному ризику можливе іншим шляхом, ніж тримання під вартою.

Крім того вказує, що безальтернативність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено положенням ч. 5 ст. 177 КПК України, є неконституційним. Тому у даному випадку мають бути застосовані норми Конституції України, як норми прямої дії.

Висновки слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 є необґрунтованими, зробленими виключно на припущеннях та без урахування практики ЄСПЛ.

Крім вказаного посилається на позитивні характеристики ОСОБА_7 .

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 ..

Вважає, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи, ухвала винесена з порушенням вимог чинного законодавства.

На думку адвоката, вручена підозра ОСОБА_7 жодним чином не обґрунтована, зазначений слідчим та прокурором ризик переховування від слідства та/або суду є надуманими та зводиться лише до припущення. ОСОБА_7 вже більше 9 місяців перебуває під вартою, при цьому а ні слідчий суддя, а ні орган досудового розслідування не наводять «достатніх підстав» для його подальшого тримання.

Вважає, що ОСОБА_7 взагалі не набув статусу підозрюваного, оскільки з моменту фактичного затримання при будь-яких діях повинен бути присутній захисник, однак підозра вручена з порушенням права на захист. Первісно запобіжний захід було обрано відносно ОСОБА_7 постановою прокурора. На його думку, на момент постановлення такого рішення, Красногвардійський суд працював, а тому вона винесена з порушенням умов ст. 615 КПК України, тому є неправдивою та завідомо недостовірною.

Адвокат вважає, що наявні матеріали, якими сторона обвинувачення доводила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 , були зібрані до моменту внесення даних до ЄРДР 23.05.2017 року о 15:50:30 до 13 липня 2018 року. Поверхневий перегляд матеріалів НСРД в даному провадженні, на думку адвоката, свідчить про те, що ОСОБА_7 немає жодного відношення до даного провадження і навіть про його обізнаність щодо їх скоєння - він лише згадується в розмовах певних осіб, як вимогливий керівник. Не доводять обізнаність ОСОБА_7 у вчиненні іншими особами кримінальних правопорушень інші матеріали клопотання.

Зазначає, що органу досудового розслідування достеменно відомо, що ОСОБА_7 причетний до розвідувальної діяльності, що проводить ГУР Міністерства оборони України. ОСОБА_7 ніколи не переховувався від правоохоронних органів та суду. З 2017 року по 2022 рік ОСОБА_7 постійно виїжджав з країни та повертався до України. Вважає, що слідчим не взято до уваги, що ОСОБА_7 маючи змогу залишитись за кордоном, він цього не зробив. Посилається на позитивні дані про особу ОСОБА_7 , наявність малолітньої дитини.

Клопотання вважає шаблонним, однотипним з попереднім, врученим з порушенням строків.

Посилається на практику рішень Європейського суду.

Позиція учасників апеляційного перегляду.

В апеляційному суді адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , кожен окремо підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити. Адвокатом ОСОБА_9 зазначено, що на його думку, вищим керівництвом СБ України здійснюється тиск на апеляційний суд з метою недопущення застосування до ОСОБА_7 менш обтяжливого запобіжного заходу. Посилається на інтерв`ю В.О. Голови Служби Безпеки України.

До апеляційного суду надано письмове пояснення підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до якого в 2006 році ним було зареєстровано та він був генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Б.К. АТЛАНТІС ГРУП". 07.07.2017 року за місцем його мешкання, за місцем його тимчасового проживання, та на підприємстві ТОВ «Р.Б.К. АТЛАНТІС ГРУП», було проведено обшук на підставі ухвал слідчого судді. В ході яких були вилучені, грошові кошти у значних розмірах, документи підприємства, комп`ютерна техніка і телефони робітників та на вилучене було накладено арешт. Старшим слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області майором юстиції ОСОБА_12 по кримінальному провадженню № 22017040000000032 від 23.05.2017 року, було винесено постанови про закриття кримінальних проваджень:

- 18 травня 2018 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України відносно причетності ОСОБА_7 у зв`язку із встановленою відсутністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, в якій чітко визначено, що під час досудового розслідування було встановлено те, що ОСОБА_7 не був обізнаний в злочинному' плані ОСОБА_13 та ОСОБА_14

- 13 липня 2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України закрито на підставі п. 2 ч. і ст. 284 КПК України за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 258-5 КК України. В цій постанові також йдеться про наявність змови між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які діяли самостійно не ставлячи до відома про свої дії ОСОБА_7 . Крім того, в постанові зазначено, що ОСОБА_13 08.07.2018 перетнула державний кордон України у пункті пропуску «Гоптівка» та на 25.06.2019 територію України не відвідувала, що унеможливлює проведення слідчих (розшукових) дій з останньою, а тому в її діях відсутні обов`язкові ознаки суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.

У зв`язку з закриттям кримінальних проваджень, згідно ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2018 року було знято арешти з грошових коштів та розрахункових рахунків ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп».

Вважає, що 04.03.2022 року його було затримано з грубими порушеннями КПК України, без пояснень та з застосуванням фізичного примусу, затримання відбувалось за відсутності адвоката, йому було відмовлено в телефонному дзвінку до ГУР. Було проведено обшук його квартири, знайдено грошові кошти, паспорти громадянина РФ на ім`я ОСОБА_7 , які було вилучено, були вилучені жорсткі диски які мали відеозапис щодо його затримання та проведеного обшуку. Обшук його особисто та житла вважає необґрунтованим.

В подальшому йому стало відомо про наявність постанови прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, винесеною на підставі ч.1 ст.615 КПК України, остільки, як було зазначено слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська станом на 05.03.2022 року не здійснювали правосуддя через активні бойові дії на території м. Дніпра, але це, на його думку, не відповідає дійсності.

01.04.2022 року в Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська, прокурором ОСОБА_15 було долучено постанову про скасування постанов про закриття кримінального провадження від 14 вересня 2021 року, згідно якої постанови про закриття від 18.05.2018 та від 13.07.2018 були скасовані заступником прокурора обласної прокуратури ОСОБА_16 .

Зазначає, що з моменту скасування постанов про закриття кримінального провадження № 22017040000000032 - 14.09.2021, до його затримання 04.03.2022 року і вже за більш ніж 11 місяців його тримання під вартою, жодного нового доказу його причетності до скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст. 258-3, 258-5 КК України, органом досудового розслідування надано не було.

Вважає, що слідчими суддями при неодноразовому продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не було прийнято до уваги те, що він займався не лише підприємницькою діяльністю, а також його діяльність була пов`язана з розвідувальними даними, обороноздатністю країни. Створена ним міжнародна громадська організація «Академія безпеки відкритого суспільства» разом з співробітниками ГУР МО України та генералом СБУ. Більш ніж 15 років її діяльність пов`язана в сферах укріплення безпеки, підтримання спеціальних служб та надання фінансової допомоги цим службам, просування на міжнародних ринках продукції ВПК України, участь у засіданнях РНБО та громадських комітетах при МО України. Проведення «Академією безпеки відкритого суспільства» та участь у міжнародних семінарах та конференціях стосовно безпеки України.

В апеляційному суді підозрюваний ОСОБА_7 підтримав подане ним пояснення, та просив апеляційні скарги адвокатів задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор в апеляційному суді заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, ухвалу слідчого судді вважав законною, обґрунтованою та належно мотивованою, у зв`язку з чим просив залишити її без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників судового розгляду, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та які зазначені в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними з огляду на таке.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно з наданими матеріалами ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України, вчиненого за обставин, детально викладених у повідомленні про підозру.

Відомості, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних злочинів, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, які неодноразово були предметом розгляду слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовженні. Крім того, питання обґрунтованості підозри неодноразово перевірялась також і Дніпровським апеляційним судом під час перевірки попередніх ухвал слідчих суддів про обрання та продовження строку дії тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 ..

Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він, залучив до вчинення інкримінованої діяльності ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відповідно до наказу ОСОБА_7 , як генерального директора ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» № 358-к від 03.03.2014 на вказаному підприємстві займала посаду начальника відділу збуту, та до обов`язків якої входило контроль продажу товарів, що імпортуються вказаним підприємством, у 2015 році (більш точну дату в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим). В свою чергу, відповідальною особою у м. Луганську по питанням регіонального розвитку ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», відповідно до наказу ОСОБА_7 № 64-К від 01.10.2008 був призначений менеджер ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідно до наказу № 356-К від 03.03.2014 був призначений менеджер ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Реалізуючи злочинний план та умисел, який направлений на фінансове забезпечення діяльності терористичної організації «ДНР», ОСОБА_7 за передньою змовою з ОСОБА_13 , за невстановлених в ході досудового розслідування обставин домовилась з менеджером по питанням регіонального розвитку ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» у м. Дебальцево Донецької обл. ОСОБА_14 про вчинення вказаного кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 , не відмовляючись від раніше розробленого злочинного плану з ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 зареєстрували ряд суб`єктів підприємницької діяльності з метою фінансового забезпечення терористичної організації «ДНР», які усвідомлені про злочинну діяльність терористичної організації «ДНР», та обізнані про створені так звані «Міністерства фінансів «ДНР», «Міністерства доходів та зборів «ДНР», «Центрального Республіканського Банку «ДНР», та усвідомлюючи, що грошові кошти, збір та обіг яких відбуваються на території Донецької обл., непідконтрольній державним органам влади України, буде використано для цілей вказаної терористичної організації, зокрема щодо насильницької зміни меж території та державного кордону України.

На виконання вказівок ОСОБА_7 , ОСОБА_13 разом зі ОСОБА_14 , здійснювали незаконну реєстрацію фізичної особи підприємця території терористичної організації «ДНР» з метою подальшої реалізації продукції на вказаній вище території, а саме оболонки штучні для ковбасних виробів, плівка для харчових продуктів та іншого, які фактично походять з території Польської Республіки та Російської Федерації, та які в подальшому направлялись до території терористичної організації «ДНР». В свою чергу, ОСОБА_14 з метою виконання злочинних вказівок та реалізації спільного злочинну плану з ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , для приховування юридичної приналежності в процесі фінансового забезпечення терористичної діяльності «ДНР» до ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», керівником якого є ОСОБА_7 , було зареєстроване, як суб`єкт підприємницької діяльності у м. Дебальцеве Донецької обл., який знаходиться на території терористичної організації «ДНР». Так, у період часу з 11.12.2015 по 25.12.2015, перебуваючи на території терористичної організації «ДНР» у м. Дебальцеве Донецької обл., ОСОБА_18 , на виконання вказівок ОСОБА_7 , вжив всіх необхідних заходів та вчинив всі необхідні дії, направлені на фінансування терористичної діяльності шляхом сплати «податків» до так званої «податкової системи «ДНР», в процесі здійснення незаконної підприємницької діяльності на вказаній території. На виконання задуманого ОСОБА_7 злочинного плану, ОСОБА_14 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою реалізації вказаного плану, на ім`я генерального директора ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» ОСОБА_7 , подав заяву про звільнення із вказаного підприємства за власним бажання, на підставі якої, відповідно до наказу № 405-к від 21.12.2015, ОСОБА_14 було звільнено з посади менеджера по питанням регіонального розвитку ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп». 22.12.2015, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, ОСОБА_14 , не відмовляючись від злочинного умислу, та виконуючи вказівки ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , після офіційного звільнення з ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», перебуваючи на території терористичної організації «ДНР», зареєстрував суб`єкт господарської діяльності та отримав свідоцтво про державну реєстрацію ФОП серії АА03 № 11971. Після чого, ОСОБА_14 , за спільно обумовленим злочинним планом з ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , та діючи на виконання вказівок останніх, з метою забезпечення ведення господарської діяльності на території терористичної організації, 18.01.2016 відкрив у так званому «Центральному Республіканському Банку Донецької Народної Республіки» розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 з метою незаконного ведення господарської діяльності та сплати так званих «податків» до так званого «бюджету «ДНР». В подальшому, на виконання злочинних вказівок ОСОБА_7 , та виконуючи відведену їй роль у злочинному плані, ОСОБА_13 , розуміючи, що за результатами фінансово-господарської діяльності ОСОБА_14 , як незаконно зареєстрованого суб`єкта господарської діяльності, будуть сплачуватись так звані «податки» до «бюджету ДНР», що згідно положень ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є фінансовим та матеріальним забезпеченням терористичної організації «ДНР», здійснювала пошук постачальників товару (оболонки штучні для ковбасних виробів, плівка для харчових продуктів та ін.), для подальшої його реалізації ФОП ОСОБА_14 на тимчасово окупованій території представниками терористичної організації «ДНР», із використанням механізму «транзитних» підприємств, з метою приховування достовірної інформації про дійсного імпортера продукції. ОСОБА_13 , після доставки товару на територію терористичної організації «ДНР» забезпечувала митне оформлення та декларування товару, після чого, здійснювала заходи щодо подальшого розпорядженням та декларування товару з метою його реалізації підприємствам, які зареєстровані та мають виробничі потужності на території терористичної організації «ДНР». При цьому, на виконання вказівок ОСОБА_7 , ОСОБА_13 повністю усвідомлювала, що в процесі незаконної фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_14 на території терористичної організації «ДНР» будуть сплачуватись так звані «податки» до так званого «бюджету ДНР». Після чого, ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний умисел, надав вказівки ОСОБА_13 з метою безперешкодного виконання покладених злочинних обов`язків та доведення злочинного наміру до кінця, здійснювала роботу з обліку, систематизації звітних документів щодо фінансово-господарської діяльності незаконно зареєстрованого, тобто з порушенням норм діючого законодавства України, ФОП ОСОБА_14 , та у період часу з 18.01.2016 по 27.06.2017, із використанням електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка крім того є офіційним засобом зв`язку ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», отримувала та опрацьовувала, з метою систематичних, планових та постійних сплат так званих «податків» до так званого «бюджету «ДНР», невід`ємні документи реалізації фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_14 , а саме: договори поставок, договори перевезення, додаткові угоди, протоколи протиріч до договорів поставок, специфікації, агентські договори, договори про надання послуг митного представництва, угоди про вартість послуг, заявки на поставку товару, рахунки-фактури, зразки заповнення платіжних доручень, рахунки на оплату, товарні накладні, декларації на товари, додаткові аркуші до декларацій на товари, накладні, плани робіт тощо.

Реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_7 , у період часу з 23.03.2016 по 27.06.2017 надав злочинні вказівки ОСОБА_13 , перебуваючи у м. Дніпрі, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, здійснювати ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_14 , тобто здійснювати дії з бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності ФОП з метою на фінансування терористичної організації «ДНР». Крім того, з метою контролю та неухильного виконання ФОП ОСОБА_14 злочинних вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , останні із використанням засобів мобільного зв`язку систематично контролювали, керувала та корегували процесами реалізації ФОП ОСОБА_14 злочинних планів. Слід зазначити, факти систематичної сплати «податків» до так званого «бюджету «ДНР» ОСОБА_13 підтверджувала шляхом отримання на електронну адресу відповідних копій накладних про придбання товару та посилаючись на так званий «Закон Донецької народної Республіки «Про Податкову систему від 25.12.2015», де в п. 12.1 ст. 12 встановлено протиправний порядок отримання джерел фінансування діяльності «ДНР», у тому числі у вигляді податку, який визначений, як «обов`язковий, індивідуальний платіж, що стягується з метою фінансового забезпечення діяльності «ДНР». Так, у період часу з 23.03.2016 по 27.06.2017 було ФОП ОСОБА_14 , з метою фінансового забезпечення діяльності «ДНР» було складено цілу низку документів, накладних, фінансової звітності.

Отже, у період часу з 23.03.2016 по 27.06.2017 ФОП ОСОБА_14 , здійснюючому фінансово-господарську діяльність на тимчасово окупованій території України, в супереч діючому законодавству України в сфері легітимної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності, на виконання злочинного плану ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , спрямованого на фінансування терористичної організації «ДНР», з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_14 № НОМЕР_1 , відкритого у так званому «Центральному Республіканському Банку ДНР», під видом непередбачених чинним законодавством України «податків» і «зборів», до так званого «бюджету «ДНР», відповідно до висновку експерта № 4533/4534-17 від 21.12.2017 було сплачено 6% з загальної суми за даними касових операцій 6 508 595, 21 рублів, що складає 390 515, 71 російських рублів.

Таким чином, як зазначено у підозрі, у період часу з 23.03.2015 по 27.06.2017 генеральний директора ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» ОСОБА_7 за попередньою змовою з начальником відділу продажу ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, організував фінансове забезпечення діяльності терористичної організації «ДНР», шляхом сплати до так званого «Міністерства доходів та зборів «ДНР» через незаконний «Центральний Республіканський банк ДНР», відповідно до незаконно виданого нормативного акту фіскального характеру «Закону Донецької Народної Республіки «Про податкову систему від 25.12.2015» (п. 12.1 ст. 12) у вигляді податку, який визначений, як «обов`язковий, індивідуальний платіж, що стягується з метою фінансового забезпечення діяльності «ДНР», та для подальшого сприяння діяльності вказаної терористичної організації.

Крім цього зазначено, що з 2016 року по теперішній час ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з групою осіб з ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та іншими невстановленими особами, організував постачання товарів «оболонки штучні для ковбасних виробів», з метою сприяння діяльності терористичній організації «ДНР», що виражається у наданні вказаними терористичним організаціям грошових коштів, які були отримані в ході здійснення фінансово-господарської діяльності підконтрольних названим вище особам суб`єктів підприємницької діяльності для подальшого придбання військового одягу, амуніції, медикаментів, продуктів харчування, тощо. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» № 1147 від 30.12.2015 затверджено перелік товарів, ввезення яких заборонено на митну територію України, серед яких є товар - «оболонки штучні для ковбасних виробів», що відповідає коду УКЗЕД 3917320020, який розмитнювався ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» генеральним директором якого є ОСОБА_7 . Крім того, частина коштів, отриманих від реалізації вказаних товарів на непідконтрольну уряду України територію Донецької області, направлялась ОСОБА_7 , та іншими невстановленими в ході досудового слідства особами до незаконно створених «органів влади» терористичної організації «ДНР» та сплачували встановлені представниками терористичної організації «ДНР» офіційні та неофіційні платежі, таким чином частина грошових коштів передавалась представникам незаконних збройних формувань терористичної організації «ДНР», що діють на тимчасово окупованій території Донецької області та систематично вчиняють на території України тяжкі та особливо тяжкі злочини, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні. В свою чергу, на митному посту «Центральний» (UA110190) та у відділі митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» (UA110180) Дніпропетровської митниці ДФС встановлено, що митне оформлення та декларування товару, який відповідає коду УКЗЕД 3917320020, на який відповідно до ПКМ України № 1147 від 30.12.2015 накладено «ембарго» та який імпортувався на адресу ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп». ОСОБА_7 достовірно знав, що терористична організація «ДНР» має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідеру організації, а також мають план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Також, ОСОБА_7 , об`єктивно усвідомлював, що терористична організація «ДНР», протиправній діяльності якої вона сприяла, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями України, задіяними у проведенні Антитерористичної операції/ООС.

Таким чином, ОСОБА_7 , як генеральний директор ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп», у період 2015 року по 2017 рік, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового слідства особами, усвідомлюючи той факт, що «ДНР» є терористичною організацією та має відповідні незаконно створені органи управління, з метою забезпечення економічної складової діяльності незаконних органів управління терористичної організації «ДНР» та подальшого надходження грошових коштів від такої діяльності у вигляді податків та зборів до незаконно створених органів даної терористичної організації, а також достовірно розуміючи, що на даній окупованій території органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, передбачені законодавством України, організував постачання товарно-матеріальних цінностей «оболонки штучні для ковбасних виробів», на тимчасово окуповану територію Донецької області з метою забезпечення функціонування незаконно створених органів державної влади терористичної організації «ДНР» та потреб осіб, які здійснюють та підтримують вищевказані противоправні дії, а також у готуванні до вчинення дій щодо постачання товарів народного споживання на тимчасово непідконтрольну Україні територію, яка контролюється терористичної організацією «ДНР».

Крім викладеного зазначається, що у період з 2014 року по теперішній час, під виглядом офіційної комерційної діяльності на території України, ОСОБА_7 спільно з колишніми військовими офіцерами Головного управління розвідки Міністерства оборони України та під кураторством представників спецслужб ГРУ МО та ФСБ Російської Федерації, контролює виконання оборонних замовлень Міністерства оборони України комітету « ІНФОРМАЦІЯ_7 », які входять до складу Асоціації «Українська оборонна та безпекова промисловість» (код ЄДРПОУ 39885196), а саме: відомості (фото-відео матеріали) про дислокацію військових частин ЗС України, відомості про використання безпілотних летальних апаратів вздовж лінії розмежування на Сході України в зоні проведення ООС з метою подальшої передачі на упередження відповідних даних через російську агентурну мережу представниками вищевказаних спецслужб Російської Федерації для нанесення шкоди суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності України шляхом надання Російській Федерації допомоги в проведені підривної діяльності проти України. Підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258-3 КК України, також обґрунтовується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, зокрема: витягом з ЄРДР за № 22017040000000032 від 23.05.2017; протоколом обшуку за місцем розташування ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп»; протоколом обшуку місцем фактичного проживання керівника ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп» ОСОБА_7 ; протоколом огляду Інтернет-мережі - незаконно виданих нормативних актів фіскального характеру - т.зв. «Законом Луганської Народної Республіки «Про податкову систему» та т.зв. «Законом Донецької народної Республіки «Про Податкову систему»; протоколами огляду предметів та документів, які були вилучені під час проведення обшуків; протоколами про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; судово-технічними експертизами комп`ютерної техніки, яка була вилучена під час проведення обшуку ТОВ «Р.Б.К. Атлантіс Груп»; протоколами про проведення тимчасового доступу до речей і документів; протоколами допиту свідків; відповідями на запити з контролюючих органів; відповідями з ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Дніпропетровської митниці ДФС, Київської митниці ДФС, ГУ Держспоживчслужби; повідомленням про підозру ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5, ч. 1 ст. 111 КК України; іншими матеріалами кримінального провадження.

У кримінальному провадженні в ході досудового розслідування було змінено правову кваліфікацію, а саме: 16.02.2018 року було інкриміновано додатково кримінальне правопорушення за ч.2 ст.258-5 КК України, та 17.01.2022 року було інкриміноване кримінальне правопорушення за ч.1 ст.111 КК України.

Таким чином, на даний час здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального правопорушення за № 22017040000000032 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст. 258-5 КК України.

З наявних матеріалів також вбачається, що постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_12 13.07.2018 року було закрито зазначене кримінальне провадження. Дана постанова була скасована та досудове розслідування в рамках кримінального провадження внесеному до ЄРДР за №22017040000000032 від 23 травня 2017 року,- було продовжено. 4 березня 2022 року ОСОБА_7 в порядку 208 КПК України затримано.

5 березня 2022 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-5 КК України.

Постановою прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_20 від 5 березня 2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, а саме до 2 квітня 2022 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 1 квітня 2022 року, строк раніше обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 продовжено до 5 травня 2022 року, та в подальшому слідчими суддями неодноразово продовжувався.

В чергове, оскаржуваною ухвалою було задоволено відповідне клопотання слідчого, та продовжено строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 продовжено на строк 60 днів до 09 лютого 2023 року.

В ході апеляційного розгляду встановлено, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував відомості, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому злочинів.

Що стосується доводів адвокатів та підозрюваного щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 , які посилаються на оцінку доказів, колегія суддів зауважує, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Колегія суддів наголошує, що відомості, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних злочинів, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, які неодноразово були предметом розгляду слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовженні. Крім того, питання обґрунтованості підозри перевірялась раніше Дніпровським апеляційним судом під час перевірки ухвали слідчих суддів про обрання та продовження строку дії тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .. В матеріалах справи відсутні відомості про нові обставини, які б спростовували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою. Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

Апеляційний суд вважає, що доводи захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 фактично зводяться до оцінки доказів.

У зв`язку з цим, доводи адвокатів з цього приводу задоволенню не підлягають, з огляду на те, що колегія суддів на даному етапі досудового розслідування не вправі давати оцінку допустимості, достовірності та належності доказів.

З приводу доводів адвокатів, що ОСОБА_7 не набрав статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, то апеляційний суд зазначає, що з огляду на дату повідомлення ОСОБА_7 про підозру, сторона захисту не позбавлена можливості у встановленому порядку звернутись до слідчого судді зі скаргою, в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України. Таких відомостей апеляційні скарги захисників не містять, а їх доводи зводяться до власного тлумачення фактичних обставин справи, норм процесуального та матеріального права.

Що стосується доводів адвокатів щодо недоведеності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Слідчий суддя, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, правильно дійшов висновку та встановив, що слідчим та прокурором під час судового розгляду доведено лише наявність одного ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, остільки підозрюваний ОСОБА_7 враховуючи невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує у випадку визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, слідчим суддею було вірно зазначено, що раніше вже було встановлено наявність лише одного ризику, та наявність ризиків не збільшилася.

Колегія суддів, вважає за необхідне зауважити, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначав, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Колегія суддів звертає увагу на практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що на даний час є реально доведеним ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на те, що два з інкримінованих праворошушень відносяться до категорії особливо тяжких, за які передбачене покарання понад 10 років позбавлення волі, з конфіскацією майна або без такої. Тому існує реальний ризик того, що останній, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та суворість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, може дійсно переховуватись від слідства та суду.

Апеляційний суд зазначає, що слідчим суддею при доведеності існування ризику вірно враховано той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, в тому числі недалеко від меж Дніпропетровської області, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також відомості щодо особи підозрюваного, врахувавши його вік, наявність постійного місця проживання та реєстрації, наявність на утриманні малолітньої доньки. Були відомі і інші дані про особу ОСОБА_7 , характер його роботи та діяльність, про які зазначено в апеляційних скаргах. Суд також зазначив, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Тобто, слідчий суддя врахував всі дані про особу підозрюваного, на які є посилання в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги захисників щодо відсутності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, адже він неформально вказаний у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, та об`єктивно встановлений під час судового розгляду клопотання слідчим суддею.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не мав права вирішувати питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який було застосовано постановою прокурора, оскільки вона, на його думку, не відповідає вимогам ст. 615 КПК України, якою визначено, що на місцевості на якій діє правовий режим воєнного часу, у разі неможливості виконання у встановлені строки слідчим суддею повноважень щодо обрання запобіжного заходу, такі повноваження виконує відповідний прокурор, то колегія суддів зазначає наступне.

На час розгляду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , постанова прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_20 від 5 березня 2022 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, є існуючою. Вона не скасована та не визнана незаконною у встановленому законом порядку. Неодноразово ухвалами слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , останній раз на строк до 09 лютого 2023 року.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя мав обґрунтовані підстави для розгляду вказаного клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , остільки зазначене клопотання за змістом, є обґрунтованим, а доводи апеляційних скарг з цього приводу є такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується доводів апеляційних скарг адвокатів стосовно того, що діяльність підозрюваного ОСОБА_7 пов`язана з розвідувальними даними та й нього наявні нагороди та відзнаками ГУР МО, та останнього було нагороджено нагородною зброєю від Головного управління розвідки МО України, що свідчить, за думкою апелянтів, про приналежність останнього до розвідувальної діяльності, яка в свою чергу є інформацією з обмеженим доступом, колегія суддів зазначає наступне.

В ході судового засідання слідчим суддею перевірялась дана інформація, та було вірно зазначено, що в матеріалах, які долучені до клопотання, наявний запит Начальника Служби Безпеки України в Дніпропетровській області ОСОБА_21 № 55/8-409-вих. від 11 квітня 2022 року, до Головного управління розвідки Міністерства оборони України щодо надання інформації відносно залучення громадянина ОСОБА_7 до виконання завдань Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Однак, в матеріалах відсутня об`єктивна інформація щодо участі ОСОБА_7 у здійсненні розвідувальної діяльності в інтересах ГУР. За інформацією прокурора було отримано відповідь стосовно особи ОСОБА_7 , який має відповідний гриф таємності, та наголосив, що відомості зазначені у офіційній відповіді ГУР, свідчать не на користь ОСОБА_7 .. Всупереч твердженням апелянтів, відповідні судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська та відповідні судді Дніпровського апеляційного суду, мають допуск до державної таємниці, та відповідно мають можливість для ознайомлення зі змістом даної відповіді з ГУР МО.

Посилання апелянтів на непорозуміння між правоохоронними органами щодо особи ОСОБА_7 , колегія суддів оцінює критично, вважаючи їх голослівними. Будь-який об`єктивних даних з цього приводу матеріали не містять.

Аналізуючи твердження адвокатів про незаконність затримання ОСОБА_7 , апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленої у постанові від 27 травня 2019 року (справа №766/22242/17), відповідно до якої положення ст.206 КПК України мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання або судового розгляду кримінального провадження по суті.

Колегія суддів зазначає, що відповідно вимог ч. 1 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255 - 1, 255 - 2 Кримінального кодексу України.

За вимогами ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Відповідно з вимогами ч. 3 ст. 208 КПК України при затриманні особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім`я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, надавати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до матеріалів кримінального провадження затримання ОСОБА_7 відбулось 04 березня 2022 року в місті Києві в проміжок часу від 21:33 до 21:59 годин. Протокол затримання було складено відповідно до вимог КПК, підписаний ОСОБА_7 без зауважень. Протокол було складено старшим слідчим в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області підполковником юстиції ОСОБА_22 .. Затримання відбувалось оперуповноваженим Управління СБ України в Дніпропетровській області молодшим лейтенантом ОСОБА_23 .. ОСОБА_7 було роз`яснено про його права, та без зайважень було підписано протокол. Під час затримання було проведено особистий обшук ОСОБА_7 .. Особистий обшук було проведено в присутності понятих, які підписали також протокол. Учасників було ознайомлено зі змістом протоколу, зауважень та доповнень до протоколу від учасників не було.

Отже, вказані процесуальні дії були виконані згідно вимог ч.4 ст. 208 КПК України.

Що стосується доводів апеляційних скарг адвокатів щодо занадто тривалого досудового розслідування у кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за № 22017040000000032 від 23.05.2017 року, та затягування строків слідства правоохоронними органами та невиконання відповідних слідчих дій, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є , зокрема складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо , поведінка учасників кримінального провадження тощо.

Як вбачається з наданих матеріалів, постановою від 13 липня 2018 року старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області майором юстиції ОСОБА_12 кримінальне провадження хоча і було закрито, але в подальшому вказана постанова прокурором була скасована, провадження 13 квітня 2022 року слідчим суддею Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 22017040000000032 було продовжено до чотирьох місяців, тобто до 05 липня 2022 року, та в подальшому продовжено у встановленому порядку. Вказана постанова про скасування є чинною.

Слідчим в клопотанні зазначалось, що з метою закінчення досудового розслідування необхідно виконати ряд необхідних слідчих дій, а саме: провести детальні огляди висновку комп`ютерно - технічної експертизи; отримати відповіді на запити з ІНФОРМАЦІЯ_9 ; отримати відповіді на запит з Ради національної безпеки і оборони України; проаналізувати висновок експертизи ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області; отримати відповіді на доручення з оперативних підрозділів; встановити додаткових свідків, які обізнані про вчинення протиправної діяльності ОСОБА_7 ; направити ряд доручень до оперативних підрозділів; надати допуск до державної таємниці захисникам; встановити інших осіб, які причетні до вчинення даних кримінальних правопорушень, прийнявши стосовно них відповідні процесуальні рішення; після проведення детальних оглядів судової комп`ютерно-технічної експертизи ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області, встановити інших осіб, які причетні до вчинення даних кримінальних правопорушень та направити відповідні запити до контролюючих органів; після отримання висновків усіх судових експертиз, вирішити питання про повідомлення про підозру у нових епізодах; вирішити питання про надання адвокатам підозрюваного доступу до державної таємниці для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, які мають гриф секретності; повідомити сторону захисту про закінчення досудового розслідування; ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження; скласти та вручити обвинувальний акт; виконати інші слідчі дії, необхідність в яких виникне в ході виконання вище перелічених слідчих дій.

Прокурором в апеляційному суді з приводу досудового розслідування було зазначено, що результати проведення зазначених слідчих (розшукових) дій, судових експертиз та заходів мають важливе значення для судового розгляду кримінального провадження та для виконання яких потрібен час не менше дванадцяти місяців, тому відповідні строки буде продовжено.

В ході перевірки доводів сторони захисту було реально встановлено, що обставинами, які перешкоджали здійсненню вищевказаних слідчих (розшукових) дій та заходів є виняткова складність кримінального провадження, а саме: багатоепізодність, великий обсяг проведення необхідних слідчий (розшукових) дій та прийняття процесуальних рішень; тривалість проведення огляду вилучених в ході обшуків речей, комп`ютерної та мобільної техніки, документів; велика кількість експертиз; складність та тривалість окремих експертиз; великий обсяг інформації, отриманої під час здійснення досудового розслідування, котру необхідно перевірити, проаналізувати та прийняти відповідні процесуальні рішення з метою об`єктивного та неупередженого досудового розслідування, проведення агресивної війни з боку Російської Федерації та введення воєнного стану на території України

Певна тривалість кримінального провадження зумовлена вищевикладеними обставинами, та є виправданою.

Є безпідставними і доводи адвокатів про тиск на суддів Дніпровського апеляційного суду, остільки такого факту в природі не існувало, і не існує, а посилання на інтерв`ю В.О. Голови СБ України, наданого засобам ЗМІ, є його особистою думкою. При цьому колегія суддів зазначає, що тиск на суддів у будь-який спосіб, заборонений Законом.

Апеляційний суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошував, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).

З урахуванням викладеного та фактичних обставин кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність продовження застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є виправданим на даному етапі судового розгляду кримінального провадження.

Ухвала суду першої інстанції за змістом є обґрунтованою, вмотивованою, законною.

Порушень вимог чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді або її зміни, не встановлено.

Таким чином, апеляційні скарги з додатками адвокатів слід залишити без задоволення, а ухвалу суду, як законну, - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2022 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4